|
Чорна Л.П., Інтернет: інформаційна культура користувача В період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття і обробки великих обсягів інформації, навчити її володіти сучасними засобами, методами і технологіями. Крім того, нові умови роботи викликають залежність інформованості однієї людини від інформації, що набута іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти тільки самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а потрібно навчитися такій технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури роботи з інформацією. Саме для відображення цього факту і був введений термін "інформаційна культура". Для вільної орієнтації в інформаційному просторі людина повинна володіти інформаційною культурою як однією із складових загальної культури. Інформаційна культура тісно пов'язана з соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в наступних аспектах — в конкретних навичках з використання технічного обладнання (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних систем):
Виховання інформаційної культури особистості - суспільна проблема. Останнім часом стверджується погляд на бібліотеки як на органічну частину інформаційного середовища суспільства. До їх величезних інформаційних ресурсів додаються комп'ютери, програмні засоби, машиночитані джерела інформації, а можливість підключення до міжнародних комп'ютерних мереж збагачує їх ще й світовими інформаційними ресурсами. Формування інформаційної культури читачів, яка включала б не тільки традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру, але й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп'ютерних засобів, тобто поєднувала б традиційний бібліографічний інструментарій з комп'ютерними засобами, є однією з головних функцій сучасної бібліотеки. Для її реалізації бібліотеки повинні перейти від традиційної пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань серед читачів до їх цілеспрямованої інформаційної освіти. Тому, якщо розглядати діяльність бібліотеки в цілому, то можна сказати, що вона спрямована на підвищення інформаційної освіти суспільства. Інформаційна культура особистості — це складна структура характеристик, які забезпечують нашу життєдіяльність в інформаційному середовищі. Але при цьому не потрібно забувати, що кожна людина пов'язана з навколишнім світом конкретними соціальними стосунками, які і визначають структуру, рівень, зміст її інформаційної культури. Тому під інформаційною культурою користувача маємо розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє йому не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам. Категоріями інформаційної культури користувача можна вважати його вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати її пошук в усій сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також - здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерна грамотність. Інтернет забезпечує швидкий віддалений доступ до численних джерел інформації, що робить навики роботи в Інтернеті важливим компонентом інформаційної культури особистості. Коли ми говоримо про інформаційну культуру користувача, то в якості головних її складових виділяємо наступні аспекти:
Нові можливості значно збагачують діяльність бібліотек, прискорюють і удосконалюють процес пошуку інформації, розширюють рамки інформаційного простору. Одна з найголовніших можливостей — навчити користувачів методам доступу до багатства нових інформаційних ресурсів у вигляді індивідуальних і групових консультацій. В даний час найпоширеніший і реальний спосіб навчання користувача — процес обслуговування. Сучасний користувач повинен володіти комплексом знань та вмінь, які дозволять йому адаптуватися в навколишньому середовищі. Адже, з одного боку, сучасні комп'ютерні технології значно розширили можливості задоволення інформаційних потреб. З іншого боку, багато залежить від того, наскільки конкретний користувач в змозі своєчасно знаходити, отримувати, адекватно сприймати і продуктивно використовувати нову інформацію. Тому, важливе значення тут має вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, володіння навичками роботи з масивами інформації, які постійно змінюються. Останнім часом кваліфікація користувачів Інтернету помітно зросла — сьогодні більшість з них працюють самостійно і з великою користю для себе. Такі користувачі не вибагливі, завжди коректні і доброзичливі під час відвідування бібліотеки. Але є ще багато і таких користувачів, які не мають уяви, як знайти інформацію в Інтернеті, якщо немає даних про конкретну WWW адресу. Деяких користувачів інформаційно-грамотними назвати також неможливо: невміння формувати запити; погана орієнтація в своїй темі, невміле володіння методами самостійного пошуку в Інтернеті; невміння визначити найважливіші моменти. Тому перед бібліотечними фахівцями стоїть завдання навчити такого користувача:
Працюючи над підготовкою факультативного курсу з формування інформаційної культури особистості, фахівці звертають особливу увагу на те, що він має формувати у студентів цілісну систему знань і вмінь в галузі інформаційного самозабезпечення. Засвоєння цього курсу має проходити паралельно з вивченням загальноосвітніх програм. Його програма буде сприяти навчальній, науково-дослідницькій і самоосвітній діяльності студентів, задоволенню їх культурних і творчих потреб, соціалізації особистості в цілому. Визначаються і основні завдання курсу:
Користувач, який володіє інформаційною культурою, має змогу самостійно в Інтернеті контролювати потрібну йому глибину висвітлення тієї чи іншої події, визначати, які матеріали переглядати, які посилання вибирати, а які ні. Адже, маючи такий великий вибір, кожен споживач інформації сприймає різні події по-різному. В сучасному інформаційному суспільстві оволодівати інформаційною культурою потрібно починати ще з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім залучати до персонального комп'ютера. Для вищих навчальних закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства потрібно вважати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідного для роботи в конкретній сфері діяльності. В процесі оволодіння інформаційною культурою студентом у ВНЗ поряд з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напрямку багато часу необхідно приділяти комп’ютерним інформаційним технологіям, які є базовими складовими майбутньої сфери діяльності. При цьому якість навчання повинна визначатися ступенем закріплених і стійких навиків роботи в середовищі базових інформаційних технологій при вирішенні типових задач сфери діяльності. В програмі інформатизації потрібно особливу увагу звернути на інформатизацію освіти як напрямку, пов’язаного з набуттям і розвитком інформаційної культури людини. І це, в свою чергу, ставить освіту в позицію "об'єкта" інформації, де потрібно так змінити зміст підготовки, щоб можна було забезпечити майбутньому фахівцю не тільки загальноосвітні і професійні знання в галузі інформатики, але й необхідний рівень інформаційної культури. Впровадження комп'ютерної техніки у всі сфери життєдіяльності людини, його нові можливості з організації "дружнього" програмного середовища, орієнтованого на користувача, використання телекомунікаційного зв'язку, який забезпечує нові умови для спільної роботи фахівців, застосування інформаційних технологій для найрізноманітнішої діяльності, потреба в фахівцях, яка постійно зростає, ставлять перед державою проблему з перегляду всієї системи підготовки на сучасних технологічних принципах. Вирішення цієї проблеми в нашій країні знаходиться на початковій стадії, тому доцільно враховувати досвід найбільш розвинених країн, до числа яких входять США, Японія, Англія, Німеччина, Франція, де цей процес вже отримав значний розвиток. Оволодіння інформаційною культурою — це шлях універсалізації якостей людини, який сприяє реальному розумінню людиною самої себе, свого місця і своєї ролі. Література
|
||||
|
||||