|
Великосельська О.М., Інноваційна діяльність бібліотек: теоретичні аспекти та проблеми У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської діяльності, радикально впливають на процес господарювання, змінюють соціально-економічні відносини в суспільстві. Неперервні і постійні інновації стають необхідністю та природною формою існування будь-якої організації, забезпечують її конкурентоспроможність і виживання на ринку. Поняття "інновація" - (слово латинською означає оновлення, зміна) набуло в наш час найширшого вжитку. Виникає навіть така нова наука - "інноватика".Узагальнивши теоретичні дослідження, розпочаті українським вченим-економістом світового рівня Михайлом Туган-Барановським, австрійський вчений Йозеф Шумпетер на початку ХХ ст. вперше ввів в науку термін "інновація" та "інноваційний процес". Інновацію Й. Шумпетер поділив на три стадії: винахід — нововведення — розповсюдження. Інновація як економічна категорія, - зазначав Шумпетер, - це не просто нововведення, а нова функція виробництва, зміна технології виробництва, яка має історичне значення і є необхідною. Інновація — це стрибок від старої виробничої функції до нової. Також інновація - це нововведення, використання якого призводить до якісних змін у виробництві з метою отримання соціально-економічної вигоди або ефекту. Потрібно розуміти, що інноваційний розвиток бібліотечної справи — не мода, а стійкий тренд, що інновації в бібліотечній справі мають свою специфіку, які відрізняються від інновацій в інших сферах. У термінологічному словнику "Библиотечное дело" термін інновація тлумачиться як відновлення продукції і послуг, здійснюваних бібліотекою, її технологій, форм та методів управління і т.д., що забезпечують підтримку сучасного іміджу, якості обслуговування, конкурентоздатності (Библиотечное дело: Терминолог. словарь.- М.: 1997.- С. 45.). Бібліотечна інновація розуміється як кінцевий результат інноваційної діяльності, що втілюється у вигляді нового чи вдосконаленого інформаційного продукта або послуги, нового підходу до технологічного процесу, що використовується в бібліотеці. Інновація — новий результат інтелектуальної діяльності, який відрізняється від попередніх кількома параметрами. Основна відмінність полягає в тому, що інновація вважається принципово новою реалізованою ідеєю, яка отримала втіленняв новому продукті, в новій технології або в новому підході до інформаційних послуг. Друга відмінна якість інновації полягає в тому, що інновація повинна забезпечувати підвищення ефективності, а також бути стимулом та передумовою народження наступної інновації. Бібліотечні інновації можна класифікувати за низкою ознак. Основними аспектами характеристики бібліотечних інновацій є обєкт змін і рівень новизни. З точки зору об'єкта змін, бібліотечні інновації можна поділити на продуктивні, технологічні та управлінські. Продуктивні інновації підкреслюють винятковість бібліотеки, її диференційовані переваги в умовах ринку. Технологічні — орієнтують бібліотеку на використання стандартизованих типових рішень, які дозволяють виконувати притаманні їй функції та створювати умови для її входження в кооперативні бібліотечні системи. Реалізацію управлінських інновацій пов'язують з модернізацією соціальних відносин, які обумовлені особливостями внутрішнього середовища, залежні від кваліфікації і професійності керівництва. Поняття новизни інновації може належати до послуг або технологічного процесу в цілому у разі його абсолютної новизни або тільки до деяких його елементів. За ступенем новизни виділяють радикальні та модифіковані інновації. Радикальні інновації:
Модифіковані інновації:
Для всіх типів бібліотек важливими є продуктивні інновації (інноваційні послуги/продукти). Їх розробка здійснюється згідно з напрямками стратегічного розвитку бібліотеки та забезпечується різними видами асортиментних стратегій (диверсіфікації, спеціалізації, диференціації, інтеграції), які застосовуються у взаємозв'язку. Кожна асортиментна стратегія передбачає комплекс необхідних заходів, в цілому забезпечує підвищення комфортності бібліотечного обслуговування, раціональне використання ресурсів та скорочення витрат. Кожній продуктивній інновації притаманні основні та додаткові (сервісні) властивості. Властивості нового продукта бібліотеки визначаються на основі встановлення його споживацької цінності, ресурсних можливостей і потенційних вигод як для користувача, так і для бібліотеки. Додаткова послуга є обов'язковим компонентом продуктивної інновації, "сервісним підкріпленням" основного бібліотечного обслуговування. Якість нового продукта та "сервісне підкріплення" забезпечують диференційні переваги бібліотеки, унікальність її можливостей в умовах ринкових відносин. Інноваційна діяльність — це діяльність, яка направлена на впровадження інновацій (формування ідеі, її впровадження та відтворення нових ідей). В інноваційній діяльності сучасній бібліотеці притаманні постійні незначні зміни — це фон, постійна діяльність та точки змін — це різноманітні проекти або радикальні зміни в діяльності, структурі та організаціі бібліотек. Інноваційні зміни торкнулися всієї сфери функціонування бібліотек, причиною котрих є як зовнішні, так і внутрішні фактори. Зовнішні фактори — соціально-економічний та культурно-інформаційний фон, який оточує бібліотеку; внутрішні фактори пов'язані з діяльністю бібліотек як організаційно оформленою, самостійно діючою структурою в системі інформації, культури, соціальних комунікацій. Спонукальним мотивом появи інновацій, звичайно, є бажання творчої людини по-іншому показати звичну професійну ситуацію, по-новому подивитися на будь-яку соціально або особистісно значиму проблему. Частіше за все таке бажання виникає через незадоволення рутинною організацією процесів або встановленими правилами, які перешкоджають підвищенню ефективності роботи. Поява оригінальних ідей взаємопов'язана з фантазією, гарною інтуїцією, здатністю неординарно мислити й передбачати. Протягом останнього часу частіше за все авторами інновацій виступають молоді співробітники і ті, хто прийшов в бібліотеку з суміжних галузей знань (педагоги, музейні робітники, журналісти). Ця категорія працівників розглядає бібліотечну діяльність не з позицій бібліотечних стереотипів, а неупереджено, з точки зору користувачів, на яких і спрямована діяльність бібліотеки. Ось чому сьогодні гостро стоїть питання про широту бібліотечних знань, про необхідність вивчення фахівцями суміжних наук: соціології, психології, суспільствознавства. В США бібліотечна кар'єра починається не з опанування спеціальністю: професійним бібліотекарем там стають, вже маючи будь-яку іншу освіту. На перше місце спеціалісти з області інноватики ставлять унікальні особисті якості творчої людини — не мрійника з сміливими ідеями, а професіонала, який має сильну енергетику та волю для впровадження інновацій. Друге місце посідає сприятливе середовище, своєрідне багатоальтернативне поле для творчого вибору. Серед елементів, які формують таке середовище, можна назвати зацікавленість керівництва бібліотеки в її оновленні, розробку відповідної стратегії, постановку загальних цілей. Другий елемент середовища — створення надійної команди, яка серед інших функцій виконує роль головного експерта при оцінці неординарних ідей, а також вміння "заразити" цими ідеями колектив. Саме команда здатна створити атмосферу творчої конкуренції, коли під час "мозгових атак" та "штурмів" пропонуються десятки ідей. В інноваційному колективі людей спонукає не наказ, а яскрава особистість, яка проявляє ініціативу, бере на себе відповідальність та показує приклади діяльності. Ця обставина робить актуальною проблему лідерства. Через лідера реалізується управлінський механізм. Якщо раніше говорили, що керівник повинен дійти до кожного, то сьогодні говорять: дійти до потрібного, а потрібний дійде до кожного. Потрібні люди — це і є лідери, які обіймають ключові позиції. Перед усім, у лідера є бачення проблеми, і він вміє це пояснити людям чітко та ясно, до того ж, готовий повторювати одне і теж багато разів. Важливо, щоб лідери користувалися визнанням та авторитетом, володіли привабливою силою, були справжніми професіоналами та хорошими людьми. Також потрібно не забувати про зворотній зв'язок, постійно відслідковувати психологічне самопочуття людей, перевіряти творчий імпульс в команді. Велике значення для підтримки гарного тонуса команди відіграє гумор. В бібліотеках, які відомі своїми інноваційними досягненнями, за правило, працюють не просто талановиті, але й дотепні люди, які знають ціну гумору та вміють застосувати його у найнепередбачуваних ситуаціях: при оформленні виставки-пародії, шутливих стендів, приміщень, де проходять серйозні дискусії; сама атмосфера радості, де посмішка бібліотекаря створює у читача добре ставлення до бібліотеки, допомагає розкрити творчий потенціал. Вважається, що темпи поширення новацій в багатьох випадках залежать від наявності відпрацьованої системи заохочення інноваторів. Люди, які здатні нестандартно мислити та приймати нестандартні рішення, проявляти "самодіяльність" в її позитивному розумінні, створюють так званий "золотий запас" бібліотеки, тому потрібно свідомо виділяти таку категорію працівників, подолати формально-зрівняльну оцінку новаторської праці. Форми заохочення різноманітні: доплати, премії, підвищення категорії, посади. Важливим завданням та складовою частиною впровадження нововведень є навчання бібліотекарів творчого відношення до своєї роботи. Навчання творчої активності можна умовно поділити на три послідовні стадії:
На другій стадії потрібно допомогти бібліотекарю самостійно знаходити задачі, які заслуговують аналізу та раціоналізації. Тут допоможе навчання навикам проведення соціологічного дослідження, моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища бібліотеки, реальних та потенційних користувачів. На третьому етапі потрібно обговорювати їх власні напрацювання, спроби інноваційної творчості, проводити оцінку ефективності нововведень. Таким чином, можна зробити висновки, що інноваційна діяльність — це праця, яка потребує великих знань, винахідливості, творчості. Виконавці повинні бути старанні, наполегливі та цілеспрямовані. Без цих якостей неможливе введення інновацій. По-друге, щоб бути успішним, новатори повинні виходити із своїх власних сил та здібностей, нести відповідальність за прийняття рішень. Здійснення інноваційної діяльності передбачає:
Література
|
||||
|
||||