|
Петровська Н.Ю., Особливості реалізації вимог принципу гуманізму в процесі просвітницької діяльності наукової бібліотеки ХУУП Вища освіта - основа духовного розвитку людини і суспільства. Від якості розбудови її системи залежить інтенсивність відтворення інтелектуального потенціалу народу, його місце в світовій спільноті. Освіта визнана пріоритетною сферою розвитку суспільства. Пошук нової моделі вищої освіти в Україні пов’язаний з полегшенням доступу до вищої освіти, розширенням її масштабів, створенням умов для безперервного навчання, переходом до багаторівневої підготовки, посиленням фундаменталізації, гуманізації, інформатизації навчання, органічного поєднання освіти і науки, інтеграцією в світовий освітній простір тощо. Проблема гуманізації виховання не є новою для науки. Вона посідає значне місце в дослідженнях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Однак питання про те, якими шляхами реалізувати гуманне виховання на сьогодні залишається дискусійним. Завдання гуманістичного виховання на сучасному етапі полягає переважно у створенні в навчальних закладах адекватних умов, які б сприяли активації вищих потреб особистості. Водночас, новий підхід до виховного процесу характеризується спрямованістю на кожного студента індивідуально, на врахування його природних нахилів, особливостей. Таким чином, вивчення питання щодо шляхів виховання творчої особистості на сьогоднішній день є соціальним замовленням, оскільки "час освіти, яка полягає лише в пізнанні світу, закінчився, пізнання себе, свого "я", власних творчих можливостей для кращої реалізації своїх сил - нове завдання і навчання, і виховання". Аналізуючи історичні уроки минулого, маємо турбуватися про формування покоління українців нової генерації – людей вільних, цілеспрямованих, гордих, гуманних, сповнених національної гідності. У національній доктрині розвитку освіти цій проблемі присвячено окремий розділ. У ньому визначено: "Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності". Українські дослідники гуманізації вищої освіти Г.О. Балл, Р.А.Бєланова, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, П.П. Кононенко, О.М. Пєхота, В.В. Рибалко, М.І. Романенко, О.Г. Романовський, О.П. Рудницька, В.А. Семиченко, обстоюючи різні концепції гуманної освіти, єдині в одному: еволюція людини, її розвиток - це і є поступ гуманізму, це безальтернативний шлях розвитку вищої освіти. "Якщо раніше основним компонентом навчально-виховного процесу були знання, то зараз - особистісний розвиток і формування цілісної особистості", - пише М.І. Романенко. Процеси трансформацій у системі вищої освіти України визначають актуальність проблеми гуманізації, дослідження якої є вагомим внеском у формування духовних основ студентської молоді. Основи гуманізації освіти було закладено в нормативних документах, які визначили напрями освітньої реформи 90-х рр. в Україні. Гуманістичний підхід до освіти розглядається в цих документах як можливість подолання основної хиби старої школи - її знеособлювання, зневаги до суб'єктів навчального процесу, як кардинальна зміна спрямування діяльності вищої школи взагалі. Ми переживаємо період посиленої уваги до людини, коли формуються нові цінності гуманістичного спрямування. Вплив даної тенденції виявляється в зміні таких структурних компонентів системи освіти, як мета, зміст, форми і засоби освітньо-виховної діяльності. У більш розгорнутому варіанті аналізована тенденція включає такі складові, як: національна спрямованість освіти, відкритість системи освіти, перенесення акценту з навчальної діяльності викладача на діяльність студента, перехід від репродуктивного навчання до продуктивного, самоствердження особистості за умов педагогічної підтримки, перетворення позицій педагога і студента в особистісно-рівноправні, творча спрямованість навчального процесу, перехід від регламентовано-контрольованих способів організації навчального процесу до активно-розвиваючих, наступність та неперервність освіти. Отже, гуманізація передбачає відношення до людини як до суб'єкта, визнання її прав на унікальність - несхожість на нікого. Система виховання в сучасній бібліотеці має будуватися на самодіяльності, ініціативі, вільному виборі напрямів і видів діяльності. Також повинні бути створенні сприятливі умови для вияву та розвитку талантів і здібностей студентів, для їх самовизначення та повноцінного життя. Більшість стратегічних завдань сучасного університету тісно пов’язані з діяльністю бібліотеки як важливої ланки академічного та наукового процесів. Саме бібліотека університету є найважливішою творчою лабораторією, саме від її ресурсів та послуг залежить багато в чому якість та зміст навчання та наукових досліджень. Ідеї гуманізму бібліотека реалізує через різноманітні форми обслуговування читачів. Керуючись принципом гуманізму, бібліотека виключає пропагування літератури про війну, соціальну, національну, релігійну чи расову нерівність та інші антигуманні ідеї. Відповідно до принципу гуманізму бібліотекарі повинні відноситись до читачів як до суверенної особистості, визнати рівність всіх відвідувачів незалежно від їх національності, віросповідання, соціального статусу, освіти та інших критеріїв на отримання бібліотечних послуг. В основі виховної роботи зі студентами лежать принципи демократизму й гуманізму, добровільності та самоврядування, самоосвіти і самовиховання, особистісно-орієнтованого виховання, індивідуалізації та диференціації науково-пізнавальної діяльності, наступності поколінь, діяльнісного і творчого підходу в різних видах навчального пошуку, громадської роботи. Важливим є формування в студентів відчуття усвідомлення обов’язків перед народом і суспільством, глибокої відповідальності перед батьками, колективом академічної групи, факультету й університету за високу результативність свого навчання, своє постійне зростання як професіонала. В тематичному спрямуванні просвітницької роботи наукової бібліотеки ХУУП проводяться заходи по формуванню громадянської та національної свідомості, а саме: 1. Урок історії до Дня соборності України: "Вона - наш витвір, наша мрія – соборна наша Україна" 2.Тематичний вечір: "Україна без Шевченка – тіло без душі, світ без Шевченка – небо без землі" 3. Іван Мазепа: людина, політик, державний діяч. (до 370-річчя від дня народження Івана Мазепи). Взаємопорозумінню і взаємодопомозі, толерантності у ставленні до інших людей, їхніх думок і позицій, умінню бачити прекрасне сприяють заходи, що націлені на ціннісні орієнтації молоді: 1. Вечір поезії з нагоди Всесвітнього дня поезії "Мінливе і вічне слово поезії". 2. Вечір пам’яті трагедії на Чорнобильській АЕС: "Чорнобиль: наш біль і тривога". 3. Година-реквієм до дня пам’яті жертв голодомору. "Голод: очищення правдою". 4. "Я мрію про кохання з вуст твоїх почути…" (до Дня Святого Валентина) Готовність брати активну участь у громадському культурному, науковому і політичному житті нашої держави, боротися з антидемократичними, аморальними явищами, утверджувати ідеологію патріотизму і державотворення спонукають заходи, що розширюють студентський світогляд: 1. Бесіда - діалог до Дня української мови та писемності: "Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову". 2. Україна та Євросоюз: перспективи співробітництва. 7. "СНІД – соціальна небезпека" (до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом). Реалізації принципу гуманізму сприяють зустрічі з викладачами та науковцями, які розкриваються перед молоддю як цікаві, обдаровані, неординарні особистості. Проблема створення умов і розширення можливостей для залучення студентів до систематичної, активної, соціально значущої і суспільно-визнаної виховної та науково-пошукової діяльності є досить актуальною в контексті тих завдань, які стоять перед сучасною вищою школою. |
||||
|
||||