|
Петрицька В.М., Місія освіти XXI століття та роль бібліотеки університету у вихованні духовно багатої особистості В наш час динамічного розвитку суспільства освіта стала найважливішим видом людської діяльності. Так звана концепція "людського капіталу" довела, що гроші, вкладені в розвиток освіти, з часом приносять більший прибуток, ніж вкладені в будь-які галузі економіки. Саме освіта сьогодні є головним чинником прогресивного розвитку виробництва, інформатики, економіки, культури та інших сфер життєдіяльності.Зараз у багатьох країнах відбувається процес "вибуху" вищої освіти. За даними ЮНЕСКО, за останні 30 років кількість студентів у ВНЗ світу збільшилась у 6 разів. Тобто, освіта стала відігравати вирішальну роль у становленні сучасного суспільства знань, бо саме знання визначають і матеріальне, і духовне життя. Разом з тим сучасна освіта знаходиться в кризовому стані: це, перш за все, загострення глобальних проблем - екологічної, ядерної, терроризму тощо; сучасна освіта не встигає за темпами динамічного розвитку суспільства; зростає інформаційне перевантаження, яким неможливо оволодіти, та багато інших чинників. Загальною кризою світової системи освіти є криза виховання, слабий розвиток гуманістичної функції, тобто якість освіти не відповідає вимогам суспільства, держави. Нова епоха, нова людина XXI століття, нова мораль, нові цінності вимагають нових підходів в таких важливих складниках суспільства, як духовність, культура і освіта. Найважливішу роль у подоланні кризи людства та його освіти, у вирішенні найгостріших проблем сучасності належить новим, докорінним чином реформованим освітнім системам у всіх державах. "Основною метою цих систем повинно стати виховання нового типу світогляду, тобто відповідної системи цінностей людини XXI ст., які забезпечили б нову стратегію всієї діяльності людства, краще поєднували б інтереси кожної особистості з загальними, особливо загальнолюдськими" (6, стор.10). В діючій програмі "Інформація для всіх" (2005 р.), що реалізується ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), в кінцевому рахунку ідеться про гуманізацію суспільства в цілому, у вирішенні глобальних задач, що стоять перед людством. Освіта, наука і культура, поряд з інформацією, яка є головним фактором зміни якості життя, стануть основними інструментами формування суспільства знань, саме це поставить розвиток людини в центр всіх завдань. Сьогодні всі цивілізовані країни в повний голос говорять про кризу молоді, маючи на увазі соціальну апатію, крайній індивідуалізм, агресивність, нечуване зростання злочинності. Суспільне життя переконує, що без пробудження таких моральних цінностей як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в світі. Ці моральні феномени в період ринкової економіки виконують функцію гармонізації особистих і суспільних інтересів. "На жаль, не зважаючи на велике значення цих цінностей в житті людей, вони ще не посіли належного місця в системі цінностей молодого покоління. Тому турбота всіх сучасних вихователів - це розвиток в кожній дитині неповторної людської індивідуальності і, одночасно, орієнтація молоді на високі моральні цінності, активну громадянськість" (2, стор.22). Запорукою успіху у формуванні духовно багатої, творчої особистості є гуманізація освіти, її "олюднення", що передбачає посилення уваги до особистості, кожної молодої людини, створення найбільш сприятливих умов для її становлення та розвитку. Відомі громадські діячі, вчені шукають відповіді на питання: якою повинна бути освіта в XXI ст., що в ній головне. В передових країнах світу пропонуються різні концепції, проекти, доктрини розвитку освіти. В 2004 - 2005 рр. опубліковані варіанти проектів концептуальних засад філософії освіти України, авторами яких виступили академіки В.Андрущенко і В.Лутай. Національна доктрина розвитку освіти України розглядає освіту як стратегічну основу розвитку особистості, суспільства, нації та держави. Це основа інтелектуального, духовного, економічного розвитку країни. І найголовніше полягає в принциповій зміні стратегії вищої школи. Не вузькопрофесійна, прикладна підготовка фахівця, а формування високоосвіченої людини, інтелігента, що розуміє необхідність вдосконалюватись на протязі всього життя, служити своїй країні, своїй справі. Обгрунтування місії освіти в XXI ст. знаходимо в багатьох виступах, окремих публікаціях, наукових працях відомого вченого, президента АПН України В.Г. Кременя: "Призначення освіти XXI століття - відродження людського в людині, вивершення її індивідуальності, розвиток свідомого і творчого ставлення до життя, її духовне вдосконалення. Головною метою науки й освіти нового століття є збереження культурних, загальнолюдських і національних традицій, виживання людини, пошук нових форм життя. Основними цінностями нової епохи є: збереження природи, мирне співіснування людей, їхнє фізичне і психічне здоров'я, життя в злагоді із собою й іншими, повнота реалізації особистісного потенціалу, підтримка різноманітних культур." Одне із кардинальних завдань освіти, - вважає В.Г. Кремень - "долучення дітей та молоді до цінностей духовного життя людства"(4, стор.5). Бібліотеки - одне з великих надбань цивілізації. Без них неможливо уявити собі розвиток науки, освіти, культури, життя громадян будь-якої країни. Бібліотека - хранителька слова, знання, інформації залишається найбільш потрібною із усіх закладів культури впродовж всього життя людини. Книга закладає ідеали, формує моральний стержень, світогляд, заставляє замислюватись над вічними питаннями про сенс життя, щастя, справедливість, примушує шукати самостійні відповіді на них. XXI століття висунуло нові вимоги до бібліотеки. Книгозбірня суспільства знань відіграє особливу роль. Доносячи до читачів весь спектр різноманітних знань та інформаційних потоків, розкриваючи реальну картину світу, вона сприяє всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якостей, самосвідомості і робить вічно живим все краще, що було створено в світі та відкрито в самій людині. Вся діяльність бібліотеки університету виявляється у сприянні виконанню висунутої на перший план культурно-творчої місії навчального закладу, підготовці майбутнього спеціаліста як освіченого члена суспільства, створення умов для всебічного розвитку кожного студента, виховання творчої та духовно багатої особистості. Бібліотека університету сприяє гуманізації освіти - утвердження людини як вищої цінності та гуманітаризації - формування духовності, культури, планетарного мислення. Всесвітня декларація ЮНЕСКО про вищу освіту в XXI столітті слугувала базою для обговорення на міжнародній конференції "Вища освіта: нові проблеми і роль у розвитку людини й суспільства", що відбулась у Каталонському політехнічному університеті (Іспанія) влітку 2008 р. Йшлося про принципи реформування технічних університетів, їх гуманізацію та гуманітаризацію. Техногенний напрямок розвитку суспільства народив небезпечну для цивілізації суперечність - нестримне, насильницьке володіння природою, яке приводить до руйнування довкілля й загрожує занепадом людської цивілізації. Розуміння цього спонукає до зміни мети людської діяльності, поєднання духовного і раціонального вимірів людини, отож, зміни підходів до освіти. "Техногенна" освіта, заснована на оволодінні спеціальними науковими знаннями, має бути істотно збагачена гуманітарно. Йшлося про всебічний розвиток творчих здібностей студентів, удосконалення мовної підготовки, виховання духовно багатої особистості. Говорячи про принципи реформування технічних університетів, ректор Донецького національного університету О.Мінаєв відзначив велику роль наукової бібліотеки у створенні інформаційно-бібліотечного центру, що будується в університеті, який буде сприяти подальшому розвитку гуманітарного напрямку вищої інженерної освіти в Донбасі. Виступаючи на Міжнародній науковій конференції "Інтернет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках" в НБУВ (2007 р.), віце-президент НАН України В.Литвин відзначив, що "...попри всю важливість розвитку бібліотек як інформаційних центрів суспільства знань, в епоху гуманітарно-цивілізаційних перебудов, коли інтелектуальний, духовний, творчий потенціал особистості розглядається як національний людський капітал, не менш важливим залишається зміцнення ролі бібліотек як центрів виховання, освіти, просвітництва. Сьогодні в усьому світі зростає занепокоєння тим, що під тиском інформаційних технологій книга як об'єкт культури втрачає свої традиційні позиції. Читачі перетворюються на віддалених користувачів, відбувається глобальне відчуження від книги, захоплення візуальним і слуховим медіа." В.Литвин вважає, що необхідно подолати зниження інтересу до читання, яке дає розмаїття активних паростків знання і що "бібліотекарі можуть запропонувати конкретні підходи до вирішення цієї проблеми з тим, щоб використати всі багатства бібліотек для формування високоерудованої, гармонійно розвиненої, соціально-активної особистості, здатної до саморозвитку, зрештою - конкурентоспроможної..." (5, стор.52) Бібліотеки вищих закладів освіти активно намагаються зайняти провідні позиції в новому інформаційному просторі, адаптуватись до змін, що постійно відбуваються. Свою відповідальність перед суспільством бібліотеки вбачають у вихованні молодого покоління, творчої та духовно багатої особистості. Вони активно включились до реалізації Всесвітньої Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх". Саме через читання, книгу, проведення різноманітних інноваційних просвітницьких заходів бібліотеки формують в стінах університетів інтелектуальне та культурне середовище, виконують особливу місію - несуть духовну культуру молоді. Деякі наукові бібліотеки, як то НБ національного університету "Києво-Могилянська академія", НБ Запорізького національного університету, Харківського технічного університету та багато інших стали просвітницькими та культурологічними комплексами навчальних закладів. Справжніми культурними і просвітницькими центрами стали НБ ХНУ, ХГА, Кам'янець-Подільського національного університету. Це і виставкова діяльність, зустрічі з авторами та презентації іхніх книжок, зустрічі з письменниками, діячами культури, мистецтва, організація художніх галерей, співпраця з композиторами, проведення змістовних та цікавих культурно-масових, театралізованих заходів, літературних вечорів, читацьких диспутів, мистецьких уроків, годин духовності тощо. Відродження історичної пам'яті, виховання національного патріотизму, формування у студентів любові до малої Батьківщини та збереження її історико-краєзнавчої спадщини, дослідження минулого рідного краю - своєрідний внесок у загальнодержавну справу виховання. Велику роботу в цьому плані проводить НБ Кам'янець-Подільського національного університету – це науково-практичні конференції, видання бібліографічних покажчиків, дослідницька робота. Бібліотеки навчальних закладів освіти області в своїй роботі з молоддю прагнуть до пошуку нового, що відповідало б вимогам часу у формуванні духовно багатої особистості, прагнуть реалізувати всі можливості, енергію та професіоналізм на виконання своєї високої місії. Використана література:
|
||||
|
||||