|
Чабан К.А., головний спеціаліст управління культури, Психологічні та професійні особливості роботи Є два способи керувати жінками, але….ніхто їх не знає Згідно даних дослідження Центра політичних технологій, до найменш "освоєних" жінками галузей належать будівництво та транспорт. У промисловості та сільському господарстві, гуртовій торгівлі, діяльності з функціонування ринку, фінансовій галузі, охороні здоров'я частка жінок дещо вища. Найбільш активно освоюється ними наука, відсоток жінок у цій галузі до 56%. Жінки, представляючи більшу частину електорату, помітно впливають на суспільний вибір в країні. Останні роки вони все більше завойовують політичне середовище. Серед спеціалістів з реклами та іміджмейкерів їх частка 40-50%. В таких видах діяльності, як готельне та ресторанне господарство, туризм, обслуговування, частка жінок в загальній кількості працюючих досягає 90%. В бібліотечній галузі, за даними професора Суслової І.М., 91% працюючих в бібліотеках - жінки. Чи пов’язано це з особливостями жіночої конституції, психології і чи взагалі існують ці особливості? Побутує думка, що у жінок своя природа, свої психофізіологічні особливості, інтелектуальні та моральні установки, знати та враховувати які необхідно всім, - і керівникам, у складі колективів яких переважають жінки, і підлеглим, які працюють під керівництвом жінки. В чому ж полягають ці особливості? Таблиця суттєвих психологічних особливостей наведена на основі різноманітних досліджень.
Жінки більш консервативні, бажають стабільності. Слабка стать більше орієнтується на збереження існуючого порядку, аніж на суттєві революційні зміни, авантюри. Не випадково в переліку людей, які докорінно змінили хід історії, чоловічих імен набагато більше. Через це діяльність пані менеджера спрямована на послідовні, поступові перетворення. Ці самі обставини визначили схильність жінок-керівників до тактичного, а не стратегічного планування. Встановлено, що жінки мають детальний та виважений підхід, смак "до дрібниць": вони значно краще сприймають та аналізують деталі, подробиці подій, вміють розділити ціле на частини та провести логічний аналіз складових. Повнота та точність такого диференційного аналізу абсолютно недосяжна для більшості чоловіків. Але саме чоловіки краще можуть уявити подію в цілому, оцінити стратегічні тенденції та явища, установити зв’язок між частинами цілого. Образно кажучи, жінки бачать дерева, а чоловіки - ліс. Які висновки з цього може зробити керівник? Якщо зміни неминучі, і ви хочете підготувати до них свій жіночий колектив, краще представити людям примірний план дій, де кожний наступний крок - це логічна послідовність попереднього, його розвиток. Запропонуйте співробітникам взяти участь в "прив’язці" плану до реальності, в наповненні його конкретними подіями - це додасть почуття впевненості і їм, і керівнику. Пунктуальність, ретельність, любов до деталей, ці якості більшою мірою притаманні саме жінкам. Справа в тому, що жінки більш спостережливі до робочого процесу, деталей чужого гардеробу й навіть до виразу обличчя потенційного покупця, а у випадку бібліотеки - читача. А ще тому, що прекрасна стать має такі якості, як здатність тривалий час займатись монотонною роботою. Проте, це не означає, що всю нудну і нецікаву роботу слід перекласти на прекрасну половину. Не забувайте про їх підвищену емоційність. В той момент, коли настане втома, вони іноді можуть дати непередбачену реакцію - наприклад, влаштувати гарну сварку, виплеснути незадоволення на абонента, що потрапив під руку, або написати заяву "за власним бажанням". Намагайтесь дотримуватись традиційних рекомендацій з гігієни праці - мінімум 5-ти хвилинна перерва в роботі на кожні 1,2 години, об’єднання однотипної роботи в блоки, чергування цих блоків за змістом, виконання монотонної роботи в період спаду природної активності організму. Жінки більш працелюбні, терплячі та не пасують ні перед чим, навіть тоді, коли на новому робочому місці не все виходить. В таких випадках вони йдуть наперекір труднощам й досягають мети, а чоловіки залишаються безсилими. Жінки дійсно більш терплячі, але до певної межі. Вони рідше схильні до відкритих бунтів. Існує, щоправда, думка про те, що відкрита агресія з боку жінки не спостерігається саме в змішаних колективах - спрацьовує стриманість на соціальному рівні (бажання гарно виглядати перед чоловіками). Якщо ж мова йде про однорідний жіночий колектив, соціальні заборони можуть послабитись. Іноді агресія може проявлятись відкрито, іноді завуальовано (наприклад, ті самі плітки, інтриги). Що ж робити в таких випадках? Можна спробувати "розбавити" такий колектив чоловіками, нехай навіть не постійно працюючими. При цьому бажано, щоб ці чоловіки не були красенями, руйнівниками сердець та ловеласами. Для цього підійде краще добропорядний батько сім’ї середніх років з почутям гумору. Головне, щоб він не став приводом для реальної конкуренції між представницями прекрасної половини. Жінка більш емоційна, й ця риса особливо характеризує жіночий стиль управління та її поведінку на роботі. Вона "близько до серця" приймає все, пов’язане з роботою, достатньо довго залишається під владою переживань. Жінка більше схильна "програвати" ситуацію, переживати можливий результат подій. При прийнятті рішень жінка-керівник частіше опирається на свої передчуття, інтуїцію, жіночу логіку. В силу підвищеної емоційності жінка хворобливо реагує на критику, грубість, а тим паче образу, що не дозволяє їй бути об’єктивною та конструктивною. Досліджено, що приблизно третина нервових розладів жінок відбувається через зіткнення її соціальних ролей - керівника на роботі та виконавця вдома, або навпаки. При своїй ураженості жінка більш стійка до стресів. Виплескуючи своє невдоволення з незначних приводів, жінка дає вихід власним емоціям, отже, легше переносить стреси. Як краще діяти керівнику, коли підлегла опинилась в стресовій ситуації? Ідеальний вихід - стати на 15 хвилин психотерапевтом - уважно вислухати проблему, задати кілька питань и намагатися підвести саму людину до проміжного виходу - наприклад: "Обговоримо це детальніше після роботи", "під час перерви я передзвоню й скажу…". Проміжні рішення дозволяють залишити проблему за рамками повсякденних обов’язків, не думати про неї постійно. Для досягнення своєї егоїстичної мети жінки іноді можуть тонко і непомітно маніпулювати оточуючими. Рекомендації керівнику: якщо в оточенні з’явилась дама- маніпулятор, слід дати зрозуміти їй, що всі її хитрощі видно оточуючим, і ви маєте наміри протидіяти цим методам. Озвучуйте приховані конфлікти в прямій розмові з учасниками, розставляйте крапки над “і”, але ведіть розмову про проблему в конструктивному, а не звинувачувальному тоні. У жінки значно вище щоденна потреба в інтенсивному емоційному спілкуванні. Саме тому багато з них ходять на роботу не стільки працювати, як спілкуватись. От до цього, окрім суто ділових відносин, і потрібно бути готовим, працюючи в жіночому колективі. Якщо в чоловічому колективі не визнається дружба, то в жіночому - людина замкнена викликатиме непорозуміння, багато колег будуть намагатись зробити вас своєю подругою. Тому краще завчасно налаштуватись на певні обмеження кількості друзів (точніше, подруг). Як правило, жінки готові обговорювати всі проблеми, і не лише виробничі. Ніде краще, як в жіночому колективі, не зрозуміють труднощі виховання дітей та пляму на улюбленій блузі, відносини з чоловіком та зламаний ніготь… Загалом, такі відносини нагадують "групу підтримки" для своїх. Правда, в жертву таким відносинам часом можуть принести саму роботу. Аби такого не сталося, потрібно чітко розділити два контексти: особисті бесіди - лише у вільний час і не в читальному залі бібліотеки; зате під час дружнього чаювання (обіду) - ніяких розмов про роботу. У жінок та чоловіків різні погляди на професійне суперництво. Власне, ділова боротьба у всіх своїх проявах природна лише для чоловіків. Жінкам інтриги на робочому місці потрібні лише, щоб збагатити емоціями сухі офісні відносини. Якщо для чоловіків в діловій боротьбі важливий поперед всього результат, то жінки більше цінують безпосередньо процес, а як наслідок, можуть інтригувати, і не завжди на діловому полі, проявляючи живий інтерес до особистого життя своїх колег. До своїх суперників жінки ставляться більш людяно і поблажливо, тому що предмет боротьби для них менш важливий, аніж безпосередні відносини між його учасниками. Жінки, як правило, не забувають, що після боротьби з колегою наступного дня треба продовжувати роботу. Почуття міри їм, як правило, не зраджує. Але, як би жінку не турбували професійні інтереси та хвилювання з приводу роботи, поперед всього кожна із них - мати. І в цьому - ще одна особливість жіночого колективу. Керівники колективів зобов’язані знати, у кого з підлеглих є діти, чи відвідують вони дитсадок, школу, як вчаться, це надзвичайно стимулює працівників. У взаємовідносинах із зовнішнім середовищем жіночий стиль управління характеризується більшою гнучкістю, ситуативністю, умінням адаптуватись до складних обставин. Жінка-керівник більшого значення, ніж чоловік, надає встановленню конструктивних відносин з органами влади, що зумовлене намаганням шукати й знаходити підтримку. За своєю суттю жінки більш правосвідомі та поважають владу, а чоловіки більш честолюбні та більш незалежні. В управлінні персоналом жінка-керівник більше уваги приділяє відносинам між членами колективу, її більше, ніж чоловіка, хвилює сфера міжособистісних відносин. Жінка більш тонко реагує на морально-психологічний клімат в колективі. В складних ситуаціях вона будує свої стратегії виходу з кризи на високих мотиваціях співробітників. Здійснюючи функцію контролю за діяльністю персоналу, жінка не прагне жорстких санкцій, а, в першу чергу, бажає забезпечити необхідні умови для підлеглих з метою мінімізації стягнень. При цьому вона зберігає здатність реалізовувати жорсткі заходи по відношенню до тих, хто не справляється з поставленими завданнями. Стиль керівництва жінки-менеджера відзначається більшою демократичністю, готовністю до співпраці. Процедура прийняття рішень супроводжується процесом активного обговорення запропонованих варіантів з підлеглими. При визначенні дистанції з підлеглими спостерігається 2 варіанта поведінки: - "Залізна леді" - холодна, авторитарна, самовпевнена та добре знає свою ціну. Вона досконало володіє закулісними прийомами, відхиляє дискусії та обмін думками як неефективний засіб; сувора і вимоглива до підлеглих, в системі мотивації спирається на покарання, від підлеглих очікує дисципліни та поступливості, цінує, головним чином, їх професійні здібності. - "Старша сестра" навпаки спирається на колективні форми прийняття рішень, заохочує дискусії та полеміку. Будучи неординарною особистістю, хоче бачити біля себе таких же сильних колег. Прихильна до підлеглих, очікує від них повної віддачі. Вона цінує у своїх співробітниках почуття єдиної команди. Для "старшої сестри" важливі не тільки професійні, а й моральні, психологічні якості працівників. Вона не переносить інтриг, розвиває гласність, конструктивну критику. В системі мотивацій робить наголос на винагороди, заохочує новаторство й творчий підхід до справи. Без сумніву, жінка, при всій її емоційності, дуже прагматична й без особливих ілюзій дивиться на життя (французи з цього приводу жартують, що для кожної жінки є дві думки - її власна й хибна). Але часто вона буває й альтруїстичною, намагається як можна краще виконати всю роботу й не завжди шукає власної вигоди. Хотілось би згадати ще про одну особливість жіночого колективу — зовнішній вигляд. Як відомо, кожна жінка хоче виглядати привабливою й чарівною. Й саме через це на роботі вона припускається ряду помилок, а саме:
Як стверджують психологи, 55% вражень, які ми справляємо на людей, визначається тим, що вони бачать (зовнішній вигляд, волосся, шкіра, нігті та вираз обличчя співрозмовника). Специфіка нашої роботи щоденного спілкування з читачами, колегами, зовнішніми партнерами та її успіх залежить від того, що ми носимо, як виглядаємо та яке спричиняємо враження від цього. Отже, гарний зовнішній вигляд бібліотекаря - це не лише особиста, жіноча, а й важлива професійна проблема, з якою повинен рахуватись кожен працівник. Складемо портрет бібліотекаря відділу обслуговування. Схема цього портрета проста і включає в себе зовнішність:
А тепер кілька порад із друкованих видань:
Так, приміром, в японській фірмі "Мацусіта денкі" кодексу навчають новопризначених працівників і вимагають щоденного його дотримання. В їхньому кодексі напряму пов’язані поведінка працівника на роботі і його успіх з процвітанням компанії та усієї японської нації. Й одне з останніх правил звучить так: "Якщо ти допустився помилки випадково, фірма пробачить тобі. Якщо ж ти відійшов від морального кодексу фірми, - тобі немає прощення". Кодекс етики (зібрання неписаних правил та моральних установ) українського бібліотекаря не містить вказівок стосовно зовнішнього вигляду. Там сказано: зберігати і продовжувати традиції бібліотечної справи, підвищувати авторитет бібліотечної професії та сприяти гармонізації відносин в колективі. Нібито нічого не сказано, як бібліотекар має виглядати. Але, якщо згадати про ті 55% вражень на оточуючих, які ми справляємо своєю зовнішністю, то кожен повинен усвідомити важливість цієї обставини для нашої повсякденної роботи та іміджу бібліотеки. Як бачимо, жіночий колектив має багато психологічних, професійних та інших особливостей, з якими обов’язково потрібно рахуватись. Гірка правда у відомому афоризмі: в порівнянні із чоловіком жінка повинна бути вдвічі краще, щоб досягти вдвічі меншого. І все-таки жінки прокладають собі шлях не пристосуванням до стилю, звичок, визнаних вдалими для чоловіків, а саме через запровадження навиків та відносин із власного досвіду. Вони досягають успіху саме тому, що деякі характеристики вважаються жіночими й не прийнятними для лідера, через свої жіночі якості. Учасниками численних опитувань соціологів неодноразово висловлюється думка, що жінки в порівнянні з чоловіками мають ряд переваг: більша тривалість активного життя, відкритий характер, порівняно легке подолання стресових ситуацій та кращий опір хворобам, більш висока відповідальність та дисциплінованість на фоні дуже гнучкого використання всіх управлінських технологій. Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||