О.Б.Айвазян, Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX - на початку XX ст.
Ключові слова: Поділля, єпархія, бібліотеки: церковнопарафіяльні, окружні, єпархіальна, фонд, передплата. У час духовного оновлення суспільства звернення до історії бібліотек, їх досвіду інформаційного забезпечення перемін має неабияке значення. Адже в указаний проміжок історичного часу саме церква, створені нею школи й бібліотеки зробили корінний переворот в свідомості сполонізованого життя Правобережної України. Питання організації відомчих бібліотек Подільської єпархії розглядалося в працях І.В.Сесака, Ю.А.Хоптяра, Б.О.Опрі, І.А.Опрі, В.А.Нестеренка та ін.1-7. Окремі аспекти проблеми порушені в дослідженнях В.С.Прокопчука8 і Т.Р.Соломонової9. У цьому ряду є й наш незначний доробок, присвячений створенню й функціонуванню книгозбірень шкіл, училищ та духовної семінарії Подільської єпархії. Пропонована стаття має на меті висвітлити процес створення й розвитку церковних та благочинних окружних книгозбірень, а також бібліотек Подільського єпархіального історико-статистичного комітету - при Давньосховищі та Єпархіальної. У духовно-адміністративному відношенні Подільська єпархія поділялася на 80, а з березня 1897 року, після укрупнення, - на 62 благочинницьких округи. До 1370 парафій ПЄ входило 1641 церков, при яких діяло 1257 церковнопарафіяльних опікунських рад. При церквах існувало 1230 бібліотек (зокрема при церквах - 1182, 48 - були книгозбірнями благочинницьких округів). Тільки за 1897 р. було засновано 153 бібліотеки (134 - при церквах та 19 окружних)10. На початку 60-х років XIX ст. питання функціонування церковних бібліотек не раз ставало предметом обговорення на з'їздах духовенства. Керівництво єпархії закликало священиків сприяти організації й розвитку книгозбірень, робити одноразові та щорічні внески на придбання книг. Книжкова крамничка, що працювала при Подільський духовній консисторії, пропонувала пастирям, які в своїх парафіях започаткували церковні книгозбірні, списки книг, каталоги рекомендованих для придбання, зокрема "Каталог книг, наиболее необходимых для церковных библиотек при каждой приходской школе", опублікований на сторінках Подільських єпархіальних відомостей за 1879 p.11. Основні процеси бібліотечної роботи - ведення обліку коштів, книг, читачів та книговидачі, режим роботи, розміщення та збереження фондів книгозбірні регламентували Правила ведення бібліотек 1863 року. Так, п. 1. правил вимагав ведення обліку у доходно-витратній книзі пожертв на бібліотеку і витрат на придбання та оправу книг, побудову бібліотечних шаф та ін.; п.2 зобов'язував робити записи придбаних книг в особливий каталог за номерами; п. З. регламентував процес видачі, а саме: складання алфавітного списку парафіян, які бажають брати книги для читання, запис їх у книгу з наданням кожному читачеві окремого особистого аркуша; у п.4 ставилась вимога забезпечити доступність бібліотеки, для чого встановити час, наприклад - суботній вечір, визначити термін, на який видавалися книги. Правила рекомендували для гарантії збереження книг розміщувати бібліотеки в домах священика, церковного старости або когось з парафіян і робити щорічні перевірки бібліотеки довіреними особами від парафіян, наголошувалося, що бібліотека як власність не повинна входити до складу церковного майна. У п.6. пропонувалося виділяти для бібліотеки окремі приміщення, коли вона буде мати особливі розміри; у п.7 йшлося про необхідність домовленості з парафіянами про відшкодування втрачених книг, крім випадків пожеж, крадіжки тощо12. Згідно рапортів, поданих благочинними з 1867 по 1869 pp., на території 85 благочинницьких округів Подільської єпархії при церквах існували біля 100 бібліотек. (Ця цифра є приблизною, оскільки із 17 округів рапорти від благочинних не надійшли). їх фонди були незначними. Більша частина благочинних зазначала, що всі бібліотеки церков у повітах мають тільки по кілька книжок: Св. Письмо, Старий і Новий Завіт, Коротка і Повна історія Катехізиса, Догматичне Богослів'я Преосвященного Антонія13, виписаних та надісланих Консисторією. Інших книг за відсутності коштів церкви не могли придбати, а в окремих церквах 1 округу Летичівського повіту не було навіть повного набору богослужбових книг14. Більшість представників духовенства бачила потребу в існуванні бібліотек. Наприклад, благочинний 6-го округу Ямпільського повіту Михайло Гарнишевський заснував у своїй парафії в Успенській церкві значну бібліотеку ще 1860 року: "При інших же церквах округу бібліотеки немає, за винятком книг, які у різний час були виписані для церкви із Консисторії. Попри це, на з'їзді священиків округу, що недавно відбувся, було ухвалено виписувати книги для створення парафіяльних бібліотек. Цю роботу слід розпочати з 1867 року через придбання спочатку книг і настанов, які, на власний розсуд кожного священнослужителя, стали б йому у нагоді при складанні проповідей і катехизисних настанов для вірян. Для священиків, які не мали завершеної семінарійної освіти, вирішили виписувати готові проповіді і катехизисні повчання, переважно ті, які пристосовані до сприймання простим народом під час виголошення їх у церкві"13. З рапортів благочинних видно, що бібліотека Ново-Ушицького Чудо-Михайлівського собору нараховувала 32 книги16, Свято-Покровської церкви села Браїлівки - 36 назв, у т.ч. "Епархиальные ведомости" та журнал "Духовная бесіда"17, Меяшрівська церковна бібліотека вміщувалася в одній шафі і мала 48 примірників різних книг18. Священик Георгій Кирпи-чинський з Кадиївців інформував, що в бібліотеці Різдва-Богородицької церкви було 52 примірники книг та журналів19. Краще за інших були забезпечені книгами церкви Вінницького повіту: Свято Димитріївська села Кордилівки та Покровська села Черипашинець, які мали понад 60 книг духовно-морального змісту20. Згідно рапорту протоієрея Олександра Левиць-кого, церква с. Лісоводи мала 66 книг21. Керівництво Подільської єпархії докладало значних зусиль до утворення нових церковних бібліотек і наповнення їх книгами. Лише за 1869 р. кількість таких книгозбірень у Подільській єпархії збільшилась на 51122. Позитивна динаміка спостерігалась і в наступні роки. У 1875 р. появилися 279 нових книжкових фондів23, 1876 р. - 30024, 1897 р. - 13425. Таким чином, наприкінці XIX ст. при церквах єпархії діяло 1182 книгозбірні. Церковні бібліотеки за складом фондів були, на жаль, бідними. З огляду на це, архіпастир запропонував створити по одній-дві книгозбірні на округ за згодою священиків, наповнити їх літературою, з тим, щоб книгами та журналами могли користуватися священики та парафіяни всього округу. Більшість духовенства Поділля схвально поставилося до цієї пропозиції архіпастиря. Першими взялися до справи священики Ольгопільського повіту, їх приклад запалив колег з інших регіонів. В акті, доданому до рапорту благочинного Ольгопільського повіту 1-го округу протоієрея Іоана Коцовольського, відображено й методику їх створення. Всі священики 1-го округу повинні пожертвувати на бібліотеки по 2 руб. сріблом не пізніше 1 листопада; бібліотекарем тимчасово обрали священика з села Кидрасівки Симеона Ніколаєвського, якому доручили після 1 листопада виписувати на зібрані гроші книги і журнали духовного змісту, керуючись конспектом, вміщеним у "Епархиальных ведомостях". Бібліотекар-священик Ніколаєвський організує шафи і шнуровану книгу, скріплену печаткою благочинного, для запису виписаних книг і журналів". Акт підписали 18 священиків з різних парафій округу26. В усіх округах Подільської єпархії священики жертвували щороку на користь окружних книгозбірень не менше 1 руб. Траплялося, що внески досягали 1,5-2 руб., а у 2-му благочинному окрузі Ушицького повіту, 7 окрузі Брацлавського повіту і 7 окрузі Балтського повіту - 3 руб.27-29. А у 7 окрузі Гайсинського повіту священики жертвували по 4 руб. Що ж до єпархії загалом, то кошти надходили невчасно, багато священнослужителів просили відстрочки30. Інші церковні служителі мали жертвувати по 25-50 коп. Суми на відкриття окружних бібліотек збиралися різні: від 17 руб. 05 коп. у 4 окрузі Літинського повіту, до 40 руб. - у 2-му окрузі того ж повіту31-32; у Гайсинському повіті в трьох округах - по 35 руб.33; у Балтському, 7 окрузі - 57 руб., в 5 окрузі - 84 руб.34. Одну з найбільших сум -110 руб. 50 коп., зібрали в 6 окрузі Брацлавського повіту35. Звертались і до парафіян, відомих своєю благодійністю та заможністю. Так, у Балтському повіті 1865 р. відставний генерал-майор Куліковський пожертвував на бібліотеку 25 руб. сріблом і, крім того, із власної книгозбірні подарував для окружної бібліотеки повне видання "Вестника Западной и Юго-Западной России", "Русской беседы", "Русского вестника" і надалі висловив бажання жертвувати на користь бібліотеки, за умови отримання першим, періодичних видань, які виписуватиме окружна книгозбірня. До обов'язків бібліотекаря входило також поповнення фондів, вчасний, без затримки, переказ коштів у ті місця або тим особам, від яких надходили книги. Ним щороку, у листопаді, складався список книг і журналів, необхідних бібліотеці, пропонувався на розгляд священнослужителів округу, які брали участь у заснуванні бібліотеки. Для замовлення книг, а також для запису надходжень та витрат коштів, внесених духовенством на книгозбірню, бібліотекареві видавалися прошнуровані книги, скріплені підписом та печаткою благочинного, які він був зобов'язаний наприкінці кожного року представляти на ревізію двом обраним священикам. Літературу для читання мали видавати під розписку в особливій книзі. За втрату книги читач повинен був внести суму її вартості, яку бібліотекар негайно відсилав для придбання такої ж36. Наприкінці року бібліотекар мав надсилати циркулярно звіт про стан справ у бібліотеці, аналізувати запити читачів і відповідно до них замовляти нову літературу37. Важливим питанням був термін користування книгою. Священики 5-го округу Проскурівського повіту вважали, що цей термін не повинен бути більше одного місяця, за кожний прострочений день винний платив по 3 коп. сріблом у бібліотеку38. Акти, зокрема 4-го округу Гайсинського повіту, засвідчують, що подекуди бібліотекарі виконували обов'язки і безкоштовно, вважаючи для себе винагородою можливість читати замовлені книги. Нанесені збитки книзі, скажімо, втрачені сторінки, через недогляд бібліотекаря, відшкодовувались за його кошт. У випадку перепідпорядкування парафії до іншого округу, священик втрачав право на внесені кошти й можливість отримувати компенсацію книгами39. У Правилах для окружної бібліотеки 5 округу Гайсинського повіту зазначалось, що бібліотекар обирався на три роки, а за невчасно здану книгу знімалось з винних по 10 коп. на користь бібліотеки40. Звіти благочинних дають можливість зробити висновок, що під кінець 60-х років окружні бібліотеки були засновані в усіх благочинних структурах Подільської єпархії. А наприкінці XIX ст. кількість книг в окружних бібліотеках сягала від 200 до 500 в 5-му окрузі Ушицького повіту41. У складі фонду переважали книги духовно-морального змісту, і це природно, адже бібліотеки комплектувалися з релігійно-просвітницькою метою, на них витрачалися кошти церков та церковнопарафіяльних опікунств, тому і книжковий фонд мав відповідати головному їх призначенню. Утім, були тут книги й загальноосвітнього та світського характеру. Отже, окружні бібліотеки Подільської єпархії в зазначений період пройшли період організації, зайняли своє місце в суспільстві і виконували функції освітніх та православних ідеологічних центрів. Важливу роль наприкінці XIX - на початку XX ст. відігравала бібліотека Давньосховища, заснованого 1890 р. Вже наступного 1891 р. книгозбірня мала 320 книг, кількасот брошур і рукописи, передані благодійниками або придбані у приватних осіб. На засіданні Подільського єпархіального історико-статистичного комітету у вересні 1891 р. доповідалося про надходження до Давньосховища: "від священика с.Рахнів Лісовий Ямпільського повіту І.Маркевича: 4 книги слов'янською і російською мовами кінця минулого і початку поточного століття; від псаломщика с.Великої Мукші М.Адіасевича (покійного) - 2 книги: 1) Катехизис малий або скорочене православне тлумачення грецького закону; 2) Священна біблейська історія (на галицькому діалекті, кирилицею); від священика с.Грин-чука кам'янецького повіту Г.Пашути - 12 слов'янських церковно-богослужбових книг XVIIІ ст.; від члена Комітету І.Шиповича: І) записки про таїнство шлюбу і про церковно-цивільні узаконення щодо шлюбу - рукопис кінця минулого століття; "Подольские епархиальные ведомости" за різні роки - 13 книг; від вихованця Подільської духовної семінарії Пелиховського, через священика І.Шиповича, "Песни благоговейные" (Почаївський богогласник старого видання); від вихованця Подільської семінарії Писаревського, через того ж І.Шиповича, книга: "Семя слова Божия", (По-чаїв, 1772 р.)". Серед книг, придбаних Комітетом, були "Описание документов и дел архива Св. Синода", Спб., 1891, т.VIII (1728 р.). "История русской церкви" Голубинського, "Русская история" Бестужева-Рюміна та інші. На початку 1894 р. фонд бібліотеки становив близько 1500 примірників: книг історичного змісту нараховувалося 695, стародруків, богослужбових та інших - 727, рукописів - 5642. Згодом зініціювали створення Єпархіальної бібліотеки. Проект такої книгозбірні у 1891 р. обгрунтував у доповідній записці на ім'я глави Подільської єпархії єпископа Димитрія завідувач музею і секретар Комітету протоієрей Ю.Й.Сіцинський, аргументуючи, що такі бібліотеки вже функціонують майже в усіх губернських центрах, а в Кам'янці-Подільському на той час не було навіть окружної духовної бібліотеки43. Це питання було винесене для обговорення на збори під головуванням єпископа Димитрія, де всі присутні визнали необхідність створення Єпархіальної бібліотеки в центрі Поділля. Обговорюючи питання про кошти, облаштування та зміст бібліотеки, збори дійшли до такого висновку: починаючи з 1891 р. 1) Редакція "Подольских єпархіальных ведомостей" мала передавати до бібліотеки всі видання, що надходили до редакції; 2) Консисторія, відповідно до резолюції єпископа Димитрія, повинна надавати бібліотеці щорічну допомогу в розмірі 100 руб.; 3) Управлінню зі свічних операцій у Подільській єпархії, за прикладом інших єпархій, передавати на утримання бібліотеки 100 руб. На протоколі єпископ Димитрій поставив резолюцію: "Затверджується; опублікувати в "Епархиальных відомостях", запросивши церкви і причти єпархії жертвувати на Єпархіальну бібліотеку, до процвітання якої на користь духовенства єпархії прошу Божого Благословення, а так як день заснування її співпав з днем пам'яті першого Архипастиря Поділля Архієпископа Іоннікія, то назвати її Іонніківською і 4 листопада щорічно скликати загальні збори для виписування книг і духовних журналів на наступний рік. Для початку цієї корисної справи вношу і свій внесок - 500 руб."44. 1892 року Єпархіальну бібліотеку було відкрито. Вона знаходилася у віданні Подільського єпархіального історико-статистичного комітету. У тому ж році до неї приєднала свій фонд бібліотека 4-го Кам'янецького благочинницького округу. 23 січня 1893 р. на засіданні Комітету були затверджені "Тимчасові правила Подільської Єпархіальної бібліотеки", в яких регламентувалися основні процеси роботи. Тематика бібліотечного фонду мала бути, в основному, богословського та морально-релігійного змісту. Джерелами фінансування визначалися загальноєпархіальні кошти, внески від церков та духовенства 1-го округу Кам'янецького повіту, пожертви. Бібліотекар призначався зі спеціальною оплатою і мав вести записи надходжень до бібліотеки, бути присутнім в книгозбірні у відповідний час, видавати книги і вести записи про видачу літератури тощо. Користування фондом для духовенства Подільської єпархії, службовців духовних навчальних закладів та інших відомчих організацій було безкоштовним, з інших осіб за читання книг і журналів в бібліотеці, а також за винос їх додому бралася платня 4 руб. на рік, 2 руб. - на півроку та 35 коп. - за місяць. Запис читачів проводився по документах, читачі несли відповідальність за збереження книг15. 1892 р. при Комітеті вже діяло дві бібліотеки - бібліотека Давньосховища та Єпархіальна. Того року Комітет мав 1245 історичних богослужбових друкованих і рукописних книг, наступного додалось ще 150. Вони, відповідно змісту, були розподілені між обома книгозбірнями. 6 лютого 1894 р. був прийнятий і в жовтні затверджений Св. Синодом новий статут Подільського єпархіального історико-статистичного комітету і бібліотек Давньосховища та Єпархіальної. Бібліотека Комітету, як наукова, мала допомагати членам товариства в їх заняттях історією та археологією. Вона складалася з книг російською, польською та іншими мовами. Поповнювали її через придбання необхідних книг, а також пожертви та обмін виданнями з різними організаціями та науковими товариствами. Так, до Комітету надійшов лист від Таврійського історико-статистичного комітету від 28 лютого 1896 р. за №12, М.Симферополь: "На підставі листа Комітету від 8 листопада 1895 р. за №167 Таврійська Архівна Комісія має честь погодитися на обмін виданнями і відіслати бібліотеці Комітету останні номери своїх "Известий"46. У 1907 р. до бібліотеки надіслали свої видання 24 організації та товариства з Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Сімферополя, Одеси, Львова та ін.47. Єпархіальна бібліотека призначалася для духовенства та інших осіб духовного відомства і складалася переважно з книг та періодичних видань богословського та морально-релігійного змісту, поповнювалася, в основному, за рахунок обміну та придбання книг і журналів. Їх надходило понад 90 назв. З них 41 видання виписували на кошти товариства, а інші отримували з редакцій єпархіальних видань. Так, у 1907 р. обидві бібліотеки отримували такі періодичні видання: журнали й збірники "Богословский инстинкт", "Божия нива", "Восскресный день", "Восскресное чтение", "Вера и церков", "Доброе слово", "Душеполезное чтение", "Западнорусская начальная школа", "Записки Наукового товариства імені Шевченка", "Исторический инстинкт", "Кормчий", "Миссионерский сборник", "Миссионерское обозрение", "Народное образование", "Наставления и утешения Святой веры христианской", "Нива" (духовний журнал зі Львова), "Отдых христианина", "Православная Подолия" та газети "Подолия", "Подольский край", "Подольский голос", "Православный путеводитель", "Православный благовестник", "Почаевские известия", "Пастырский собеседник", "Руководство для сельских пастырей", "Русская старина", "Русский Архив", "Русский паломник", "Сообщения императорского палестинского общества", "Странник", "Трезвая жизнь", "Труды Киевской духовной академии", "Украина", "Университетские киевские известия", "Христианин", "Христианское чтение", "Церковно-приходская школа", "Церковные ведомости", "Церковные известия", "Церковный голос". Крім того, редакціями передавались до єпархіальної книгозбірні іноземні видання та деякі газети. Наприклад, 1907 року бібліотека отримала 50 назв іноземних видань48. Щороку до бібліотеки надходили пожертви від різних осіб та організацій. У 1908 р. книгозбірні подарували "від колишнього Подільського Преосвященного Парфенія 16 книг; від секретаря студентських справ Томського університету Созонта Михайловича] Лобатинського - близько 100 книг і брошур, від Надії Йосипівни Гогоцької, вдови колишнього члена Товариства Миколи Сильвестра Гогоцького, і від Ольги Василівни Синицької, вдови д.с.с. Данила Олександровича Синицького, декілька цінних видань. Як і в минулому році, бібліотеці Товариства надсилали свої видання чимало наукових установ і товариств49. Товариство постійно мало фінансові труднощі, йому непросто було утримувати бібліотеку, поповнювати її фонди. На одному із його засідань, де обговорювалось питання про передплату періодичних видань до єпархіальної книгозбірні на 1904 p., було оприлюднено таку пропозицію: на утримання книгозбірні потрібно було 350 руб., бібліотекаря - 240 руб. на рік, сторожа - 120 руб., на опалення приміщення - 160 руб., всього 520 руб., а надходило лише 350 руб. Тому збори вирішили із-за недостатнього фінансування скоротити видатки на передплату і замовити тільки 10 назв на суму 91 руб. 75 коп.50. З цим не погодився єпископ Подільський та Брацлавський Климент: "З великою гіркотою прочитав ухвалу першої статті цього журналу. Якщо Товариство через повну відсутність коштів змушене буде обмежити виписування книг, то що робити тоді з §36 Статуту Товариства?!... Я вважаю за бажане і корисне об'єднати при Єпархіальній бібліотеці виписку всіх духовних журналів і книг для усіх церковних і благочинних бібліотек єпархії, а також і для сімейного читання книг і журналів. Тоді бібліотека Товариства могла б на правах книжкових складів-магазинів мати величезну скидку - від 25 до 50% або готівкою, або ж журналами і книгами. В Уфі при такій оптовій виписці книг і журналів багато найбідніших церков отримували журнали і книги безкоштовно. Єпископ запропонував зборам обговорити це питання і збільшити щорічну допомогу на бібліотеку від Управління свічного заводу до 500 руб., від себе особисто пожертвував 100 руб.51. На наступних зборах рішення переглянули і замовлення зробили на рівні попереднього року32. Якщо на кінець 1893 р. бібліотеки Комітету мали у своєму розпорядженні 1395 видань, то на початок 1912 р. - вже 541153-54, тобто за 8 років фонд збільшився на 4016 одиниць (у середньому - 500 примірників щороку). Оскільки методика обліку надходжень була різною (наприкінці XIX ст. книги обліковувалися за змістом та формою - книжки історичного змісту, стародруки та рукописи, а в подальшому, із збільшенням фонду, - за кількістю назв та примірників), то динаміку зростання фонду, виявлену під час аналізу звітів Комітету за різні роки, подаємо у таблицях 1 та 2. Таблиця 1. Динаміка наповнення фонду бібліотек за 1894 та 1895 pp. У звітах Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 року - церковного історико-археологічного товариства) відображено й витрати на утримання Єпархіальної книгозбірні, що дало можливість згрупувати їх у таблицю 3. Згідно даних таблиці, більшу частину серед витрат займало утримання бібліотекаря та службовця (сторожа) понад 60%, на другому місці (до 20%) - придбання літератури та періодичних видань. Таблиця 2. Кількість одиниць фонду бібліотек Таблиця 3. Витрати на Єпархіальну бібліотеку (руб.) 1903 p. були прийняті нові правила Єпархіальної бібліотеки, які чітко регламентували її діяльність, статті доходів і витрат, статус бібліотекаря, права та обов'язки читачів. Відповідно до них, члени Комітету, священики, викладачі, службовці духовно-навчальних закладів і установ Подільської єпархії отримували літературу для роботи в читальному залі чи вдома безкоштовно, інші читачі платили за рік 3 руб., за день - 2 коп.15. Восени 1914 р. Музей Подільського церковного історико-археологічного товариства і бібліотеки перебралися в колишнє приміщення духовного училища (нині картинна галерея). Бібліотеки - музейна і Єпархіальна - розмістилися на першому поверсі, там же обладнали читальню. Тоді бібліотека отримувала 109 періодичних видань. На жаль, ці надбання у зв'язку із Першою світовою війною, національно-визвольною боротьбою 1917-1920 pp. були розпорошені, деяка частина літератури потрапила до фундаментальної бібліотеки відкритого в жовтні 1918 р. Кам'янець-Подільського державного українського університету 56. Отже, можна стверджувати, що наприкінці XIX - на початку XX ст. на території Подільської губернії було створено широку мережу бібліотек єпархіального відомства, де, окрім бібліотек освітніх закладів - шкіл, училищ, духовної семінарії, створювались і розвивались церковнопарафіяльні, окружні та Єпархіальна книгозбірні, які існували за рахунок коштів Подільської духовної консисторії, пожертв та благодійництва. Фонди цих книгозбірень складалися, в основному, з духовної та морально-релігійної літератури й обслуговували ідеологічний та освітній напрямки діяльності православного духовенства. Примітки:
В статье речь идет об основании и развитии библиотек, подчиненных Подольскому епархиальному ведомству во второй половине XIX — начале XX в. Ключевые слова: Подолье, Епархия, библиотеки: церковноприходские, окружные, Епархиальная, фонд, подписка. |
||||
|