Великосельська О.М.,
вчений секретар НБ ХНУ Бібліотека і реклама.
Особливості книжкових виставок. Стендова презентація.
В житті сучасної людини реклама займає значне місце. Вона допомагає орієнтуватися в пошуках роботи, організації відпочинку, фактично стала частиною нашого повсякденного життя.Півтора-два десятиліття тому термін "бібліотечна реклама" був відсутній в професійній лексиці. Сьогодні реклама почала відігравати роль інструменту, за допомогою якого читачі знають все або майже все про бібліотеку. Реклама органічно війшла у життя бібліотеки та її читачів і відображає не тільки інформаційні ресурси, але й можливості, технології, створює привабливий вигляд установі та її співробітникам. Основне призначення бібліотечної реклами - інформування читачів про результати діяльності з метою привернути увагу користувачів до бібліотечно- бібліографічних ресурсів та послуг. Специфіка рекламної діяльності в бібліотечній сфері визначається тим, що реклама одночасно виступає і як елемент маркетинга, і як суттєвий компонент культури. Ця особливість проявляється в різних аспектах рекламної діяльності бібліотеки, допомагаючи вибудовувати пріоритети в визначенні цілей, задач, функцій і організації реклами. Встановлення цілей припускає прийняття рішення про те, для чого буде створюватися реклама. Основні цілі реклами:
Реклама в стінах бібліотеки спрямована перш за все на активне використання фондів та можливостей. Реклама будь-якої послуги або інтелектуальної продукції є одночасно і рекламою бібліотеки, оскільки містить не тільки інформацію про зміст послуги, яка рекламується, а також відомості про те, де, коли і на яких умовах її можна отримати. Сучасні бібліотечні спеціалісти усвідомили важливість та необхідність активних дій з формування та підтримки позитивного іміджу бібліотеки, закріпленню його престижу, пабліситі. Імідж - це образ бібліотеки, котрий сформувався на ринку бібліотечних послуг. Іміджева політика має бути довгостроковою, керованою, прогнозованою, направленою на формування суспільної думки, створення ціннісних установок, збільшуючи важливість бібліотечно-інформаційних послуг в очах користувачів. Ефективність бібліотечної реклами визначається кількістю користувачів бібліотеки та частотою їх звернень до її послуг. Тому поновлення реклами, її оригінальність є важливими умовами результативності. Зупинимося лише на декількох формах реклами в бібліотеці, а саме: Книжкові виставки та стендові презентації, як найбільш традиційні, апробовані форми бібліотечно-бібліографічної реклами. В роботі кожної бібліотеки є своя родзинка. Але всі ми слугуємо книзі, і потрібно зробити все, щоб зустріч з нею стала подією, святом для читача. Бібліотекарі намагаються це робити не лише в особистому спілкуванні з читачем, але й завдяки численним формам візуальної роботи. Книжкові виставки в практиці бібліотечно-бібліографічної роботи зустрічаються частіше, ніж інші форми візуальної роботи. Якщо заглянути в історію бібліотечної справи, то виставки в світовій бібліотечній практиці беруть свій початок від демонстрації окремих рідкісних і цінних книг в середньовічних монастирських бібліотеках, так званих "цимелій". В 2-й половині Х1Х століття, коли західноєвропейські книгосховища були вперше відокремлені від читальних залів, в бібліотеках почали експонуватися книги. В 50-ті роки Х1Х століття в Санкт-Петербурзькій Публічній бібліотеці з’являються перші книжкові виставки, організатором яких був відомий мистецтвознавець, громадський та бібліотечний діяч В.В.Стасов, який працював тоді в відділі мистецтва. Ці виставки носили характер музейних експозицій. На них демонструвалися найбільш цінні примірники з книжкових скарбниць бібліотеки. Інноваційні переміни – невід'ємний атрибут сьогодення. Змінюються погляди людей, а поряд з ними і вимоги до різних форм візуальної роботи. Все частіше поширюється думка про те, що старі форми роботи з читачем виживають себе. Але це не так, і відмовлятися від них рано: вони випробовані часом і подобаються людям. Книжкова виставка в бібліотеці залишається однією із форм зорової реклами літератури, яка має ціль просування кращих наукових, виробничо-технічних та художніх книг читачам. Основними перевагами книжкових виставок є наочність та оперативність. Таким чином, ми можемо сформулювати визначення книжкової виставки. Книжкова виставка – це форма просування користувачам кращих видань із числа новинок літератури, або книг, пов’язаних спільною темою, шляхом безпосередньої візуальності, яка обумовлює активну роль читача у виборі книг для читання. Організація будь-якої книжкової виставки має за мету викликати і закріпити зацікавленість читача до певного важливого питання, стати окремою подією, книгою, темою і, в кінцевому результаті, збільшити попит на книги. Зупинюсь на трьох групах книжкових виставок. Це:
Виставки нових надходжень" надзвичайно популярні серед читачів, тому що несуть в собі сучасну оперативну інформацію. В НБ ХНУ щоквартально проводяться "Дні інформації", "Дні нових надходжень", "Дні нових журналів", а також в читальних залах та на навчальних абонементах постійно діють "Виставки нових надходжень". Виставка "Забуті книги" менш поширена. Вона нагадує про гарні видання, які за різних обставин маловідомі широкому загалу читачів і тому стоять без руху на полицях. На виставках цього типу можуть експонуватися книги з різних галузей знань, які не пов'язані за змістом, тематикою одна з одною. Одночасно практикуються і тематичні виставки "Забутих книг", "Забуті підручники". Прикладом може бути виставка забутих книг з екологічної тематики, сторінки історії, твори маловідомих письменників світової літератури. Можливості цих виставок ще не вичерпані. Виставкова діяльність успішно перенесена в Мережу, і нині віртуальні виставкові заходи становлять 1% на ринку індустрії подій. Ефективним засобом популяризації бібліотечних ресурсів є віртуальні виставки. Віртуальна виставка — це поєднання традиційного (книжкового варіанту) та новітнього (електронного) способів надання інформації. Її безумовною перевагою є те, що це - умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відеозображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі у зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них. НБ ХНУ активно працює над створенням віртуальних виставок на веб- сайті бібліотеки. Відкриваючи сторінку "Віртуальні виставки" (http://lib.khnu.km.ua/inf_res/vistavki), можна ознайомитись із їхнім переліком. Наразі на сайті НБ ХНУ розміщено 11 віртуальних виставок, серед яких можна відмітити: виставку-подорож "Туристичними стежками Хмельниччини", виставку- презентацію видань викладачів ХНУ, тематичні виставки - "Правда про куріння", "Ми мову називаємо святою", "Кар'єра - складові успіху". Процес народження виставок можна порівняти з творчістю скульптора, художника: отримуєш справжню насолоду, задоволення, коли із загального, поки що неясного задуму створюється загадковий світ книжкової виставки, який наповнений творчістю митців, поетів, філософів. Думаю, що ці почуття знайомі кожному із нас. Книжкова виставка - це погляд на світ, творчість, спосіб поєднати "Я" бібліотекаря з думкою користувача, що є великою цінністю в задоволенні читацького запиту. Як зробити виставку більш інформативною, привабливою, й, таким чином, актуальною і ефективною? Як зробити, щоб вона викликала інтерес до себе і визвала емоційні, духовні, моральні почуття? Саме в оформленні тематичних виставок проявляється духовний та професійний потенціал бібліотекаря, його винахідливість, творчий підхід, можливість виразити своє світосприйняття, проявити естетичний смак, читацькі уподобання, індивідуальні якості як фахівця і особистості. Але потрібні теоретичні знання і вміння володіти методикою організації книжкової виставки, яка включає в себе: вибір теми, розкриття теми, формування концепції виставки, вибір місця розташування, створення композиційної цілісності, дизайн та оформлення, реклама виставки, Стендові презентації – один із методів візуального розкриття книг і ілюстрацій. Сам термін "стендова презентація" був введений німецьким бібліотекознавцем Дмитром Шмидмайером. Перевага стендів - в особливостях сприйняття візуальної інформації, з допомогою якої в оптимальній формі відбувається знайомство людини з зовнішним оточенням. Потрібно відмітити, що різниця між поняттям "стендові експозиції" та "стендові презентації" ще дуже незначна, тому зосередемо увагу на стендовій презентації як новій формі проведення конференцій в бібліотеках. Стендову презентацію як засіб комунікації визначають, як демонстрацію фактів та ідей з використанням малюнків, діаграм, креслень, фотографій, екскізів та інших декоративних елементів на плоскій вертикальній поверхні. В яких ситуаціях можуть бути корисні стендові презентації? Якщо необхідно в стислій і образній формі при мінімумі тексту продемонструвати результати діяльності бібліотеки. Другий варіант стендових експозицій – це відповідним чином представлена документація про роботу бібліотеки. Для стендової експозиції найкраще підходить квадратна форма, розміром 180х200 см. Вона може бути поділена на 6-8 сегментів, в залежності від особливостей розміщення матеріалу. Ідеальний варіант – не намальовані зображення, а створення модульної системи за допомогою магнітів та інших засобів. Матеріал на стенді підбирають і розміщують так, щоб стендова експозиція читалась за дві хвилини, а підсумки можна було підвести за 30 секунд. Для надписів слід підбирати шрифти, що дозволяють сприймати текст на відстані 1,5 – 3 м. Стендові презентації експонують у добре освітлених приміщеннях. Композиція повинна бути привабливою щодо кольорової гами, шрифтів та організації матеріалів. Розміщення їх повинно бути логічним і не викликати у глядача ніяких сумнівів. Важливо також передбачити додаткові матеріали: резюме, листівки, рекламні буклети, що більш детально розкривають діяльність бібліотеки. Досвід проведення стендових презентацій показав, що найбільшу зацікавленість та позитивні відгуки мають прості матеріали, які легко сприймаються глядачем. Бажано, щоб матеріали стендових доповідей, як і інших усних повідомлень, архівувались та в подальшому були використані в якості цінних аналітичних документів, що свідчать про етапи розвитку бібліотеки. Література 1. Матлина С.Г. Привлекательная библиотека, или что может реклама: Практическое пособие.- Изд., 2-е, доп. и перераб.- М.: Изд-во Либерия, 2000.-28с. 2. Борисова О.О. Библиотечно-библиографическая реклама / Орлов.гос.ин-т иск. и культуры, Рос.гос.б-ка, сектор библиографоведения, Учебно-практическое пособие.- М.: Изд-во МГУК, 2002.-224с. 3. Голдина И.Н. Нетрадиционная виставка – это современно // Библиотека. - 2003. -№1. - С.23-24. 4. Головко С.И. Библиотечная деятельность: принципы обновления: научно-методическое пособие. - М.: Либерия-Бибинформ, 2008.- 128с. 5. Горобченко Э.Н. Содружество прекрасних муз // Библиотека. - 2003. - № 4. - С.57-62. 6. Коммисарова Л.Д. Стендовая презентация // Библиотека.- 2002.- №12.- С.40-42 7. Комиссарова Л.Д. Социально-психологические технологии в работе современной публичной библиотеки: Методическое пособие. - М.: Издательство Либерия, 2003.- 150с. 8. Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка - нова форма популяризації документів // Бібліотечна планета. -2009.- №1.-С.37-39 9. Справочник библиотекаря/ Науч. ред.А.Н.Ванеев, В.А.Минкина,- СПб., "Професия", 2002.-448с.- (Серия "Библиотека") 10. Шарова Л. Палитра профессионального мастерства // Библиотека. - 2002. - №8. - С.37-38. |
||||
|
||||