Шекенева В.І., головний бібліотекар, Іваненкова В.В., бібліограф І категорії Система інформування професорсько-викладацького складу ВНЗ Бібліографічне обслуговування, виходячи із сучасного тлумачення даного терміну, виникло в бібліотеках не так давно, якщо мати на увазі їх багатовікову історію. Сьогодні воно стало найважливішою ділянкою роботи бібліотек різних типів. Одним з видів цього обслуговування є бібліографічне інформування – систематичне забезпечення бібліографічною інформацією абонента у відповідності з довготривалим запитом. Основна мета такого інформування – активне доведення нової бібліографічної інформації до користувачів, розкриття інформаційних ресурсів бібліотеки. Бібліографічне інформування поділяється на індивідуальне, групове і масове. Перші два відносяться до диференційованого бібліографічного інформування. Інакше кажучи, диференційоване інформування здійснюється з урахуванням інформаційних потреб індивіда або групи користувачів з близькими інформаційними потребами, недиференційоване (масове) – без урахування запитів широкого кола користувачів. Найбільша релевантність передачі інформації досягається в системі індивідуального бібліографічного інформування. Високоорганізованими його формами є вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ) і диференційоване обслуговування керівництва (ДОК). Обслуговування здійснюється на основі систематичного пошуку інформації у вхідному потоці первинних і вторинних документів. Відмінні риси ВРІ: - орієнтація на задоволення потреб тривалого терміну, які зазвичай співпадають з основним профілем діяльності (наукової, педагогічної, практичної тощо) абонента; - орієнтація при обслуговуванні на весь документаційний поток, а не тільки на нові надходження; - двохконтурність, тобто спочатку надання бібліографічної інформації, а у випадку її позитивної оцінки – повних текстів документів. Диференційованому бібліографічному інформуванню, особливо індивідуальному, як найбільш ефективному, приділяється значна увага в роботі бібліотек ВНЗ. Завданням диференційованого бібліографічного інформування є регулярне забезпечення керівництва, викладачів, фахівців даними про нові джерела інформації, необхідні для їх професійної діяльності. Слідкувати за появою цих джерел самим фахівцям з кожним роком стає все складніше. Самостійний пошук необхідної інформації потребує великих затрат часу. Диференційоване бібліографічне обслуговування відрізняється разом з тим великою трудомісткістю (особливо ВРІ), що не дозволяє розповсюдити даний вид обслуговування на всіх користувачів інформації. Тому воно застосовується в основному як форма пріоритетного обслуговування окремих категорій абонентів. Склад і кількість абонентів визначається насамперед виходячи з покладених на неї завдань, а також зі штату співробітників і інформаційних ресурсів. Таким чином, перше питання, яке необхідно вирішити при організації диференційованого бібліографічного інформування – визначення абонентів, які обслуговуються на пріоритетних засадах. Але на практиці далеко не всі фахівці охоплені системою індивідуального інформування . Значна їх частина обслуговується на правах групових абонентів. Бажано, щоб фахівці, які обслуговуються в індивідуальному порядку, виступали в якості посередників між інформаційною службою бібліотеки і працівниками підрозділу, в якому працює даний фахівець. Зазвичай для цього вибирається найбільш активний читач, інформаційний лідер в своєму колективі. Основою диференційованого бібліографічного інформування, як індивідуального, так і групового, є знання інформаційних потреб абонентів, адже ефективність обслуговування залежить від того, наскільки точно запити абонентів сформульовані і відображають їх тематичний зміст. Вивченню цих потреб має приділятися значна увага з боку бібліотечних працівників. Важливо, щоб тема була визначена чітко, із зазначенням всіх аспектів, які цікавлять фахівця. Нечітке формулювання призведе до надлишкової інформації абонента в процесі інформування. І, навпаки, звуження теми призведе до втрати важливої інформації. І те, і інше може викликати негативну реакцію абонента і недовіру до інформаційної служби і бібліотеки. Визначення індивідуальних та групових абонентів і вивчення їх інформаційних потреб – важливий підготовчий етап процесу поточного бібліографічного інформування. Він розпочинається з регулярного перегляду нових документів. Зрозуміло, що разом із повнотою важливо забезпечити і релевантність підібраної бібліографічної інформації. Для цього бібліограф повинен достатньо добре орієнтуватися у відповідних проблемах, розуміти термінологію, яка зустрічається в документах. Система диференційованого обслуговування керівництва (ДОК) передбачає аналітичну переробку інформації, в результаті якої керівники отримують тематичні добірки та ін. Такі послуги передбачають інформування про нові надходження із замовленою періодичністю. Можлива підготовка ретроспективної бібліографічної інформації про наявність документів в фондах бібліотеки у вигляді бібліографічних списків, анотованих оглядів і дайджестів. Обов’язковим елементом бібліографічного інформування є насамперед регулярне і повне відображення нових надходжень. Регулярність - від щотижневої до щорічної. Зміст бібліографічного інформування може адекватно відображати документи, які представлені на виставках нових надходжень або в рамках інших форм демонстрації новинок. Досить часто відомості про документи доповнюють аналітичним розписом збірників з анотаціями. Бібліографічне інформування може випереджувати надходження документів в фонд бібліотеки. Воно напряму не залежить від наявності документів в фонді. Зведені форми бібліографічного інформування дозволяють інформувати про документи, що надходять в режимах поточного і ретроспективного комплектування. Сучасні інформаційні технології в бібліотеках дозволяють поєднувати отримання сигнальних, реферативних і оглядових бібліографічних повідомлень з наданням копій первинних документів. Включення бібліотек в автоматизовані інформаційні мережі знімає залежність користувачів від обмежених ресурсів конкретних бібліотек і від необхідності особисто відвідувати бібліотеку. Іншою тенденцією розвитку бібліографічного обслуговування (як ДБО, так і бібліографічного інформування) є проміжний характер бібліографічних послуг. Це виявляється в тому, що у відповідь на запит читачі отримують не відомості про документи, а фактичні дані або повні тексти необхідних документів. У все більшому перетворенні бібліографічних послуг у проміжний, а не кінцевий результат задоволення інформаційних потреб стає прагнення бібліотек до підвищення комфортності обслуговування. Одне з основних завдань бібліотеки ВНЗ – інформаційно-бібліотечне обслуговування його фахівців. Специфіка роботи визначається тематикою і організаційними формами наукових досліджень. Таким чином, в першу чергу бібліотека ХНУ орієнтована на тематичні інформаційні потреби своїх вчених і керівників – забезпечення першоджерелами, вторинною інформацією, створення власних електронних ресурсів в зручному сервісному режимі. В бібліотеках вищих навчальних закладів, які мають сприятливі можливості для розвитку індивідуального інформування, також широко застосовується групове інформування. Це, перш за все, регулярне проведення Днів інформації. З групових форм бібліографічного інформування – огляди літератури на кафедрах, виставки нових надходжень. Інформаційні ресурси бібліотеки ХНУ створюються на допомогу навчальному процесу, науковій роботі університету та сприяють ефективному пошуку інформації. Кількість користувачів університетської бібліотеки в останні роки значно виросла, змінились їх запити. Це зумовлено динамічним розвитком університету, відкриттям нових спеціальностей і підрозділів (інститутів, кафедр), збільшенням контингенту студентів. ДОК як вид бібліографічного обслуговування запровадили в бібліотеці ХНУ в середині 80-х років. Абонентами диференційного обслуговування є наступні категорії керівників: • ректор • проректори • директори інститутів • декани факультетів Джерела інформування - книги, наукові збірки, періодичні видання, електронні каталоги, Інтернет, інші електронні ресурси. Періодичність розсилки інформації абонентам ДОК – один раз на місяць. Форми передачі інформації: електронна пошта, традиційні списки літератури, сайт бібліотеки. Важливою перевагою електронної пошти є оперативність передачі інформації. Але в такому інформуванні є певні недоліки, в основному технічні. Крім того, в багатьох випадках відсутній зворотний зв’язок з абонентом ДОК. Багато користувачів наукової і науково-технічної інформації неохоче змінюють звичні способи отримання інформації, які склалися ще в роки їх формування як фахівців. Тому бібліотека, пропонуючи свої послуги, повинна забезпечити якість і довіру до таких форм обслуговування. Щомісяця для керівництва університету готуються інформаційні списки з проблем вищої освіти за окремими темами: навчально-виховна робота, наукова робота, вища освіта за кордоном, дистанційне навчання та ін. Тематика інформування в режимі ДОК змінюється та поповнюється за вимогами часу, з врахуванням обсягу інформаційних надходжень. Так, в зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу у списках ДОК з’явилась рубрика „Міжнародна інтеграція в галузі вищої освіти. Болонський процес”. ХНУ – один з провідних навчальних закладів області. З метою відображення публікацій про досягнення університету в інформування введена тема „Публікації про Хмельницький національний університет”. На основі підготовленої для керівництва інформації, що надсилається електронною поштою, на сайті формується бібліографічна БД «Вища школа». Матеріали цієї БД є не тільки інформацією для абонентів ДОК, а й рекламою університету. Періодичність розсилки інформації абонентам ДОК - один раз на місяць. Форми передачі інформації: електронна пошта, традиційні списки літератури, сайт бібліотеки. Для поліпшення ефективності обслуговування абонентів ДОК, уточнення тематики, визначення кола джерел, вибору оптимальних форм передачі інформації проводився аналіз цієї роботи за 2002-2005 рр. В результаті аналізу роботи інформаційно-бібліографічного відділу щодо обслуговування абонентів ДОК можна стверджувати, що впродовж цих років робота якісно поліпшувалась. Враховуючи зміни в організаційній структурі університету, отримання ним статусу національного, разширення кількості спеціальностей, відкриття нових підрозділів, кафедр, інститутів: • збільшилась кількість абонентів, • додались нові актуальні теми інформування • змінилась форма передачі інформації. Більш 80% інформування керівників здійснюється електронною поштою. Форми диференційованого обслуговування керівників мають великі резерви і можливості для його поліпшення. Найбільш раціональною формою доведення поточної інформації до користувачів є система ВРІ, яка дозволяє регулярно надавати абонентам відомості про нову літературу відповідно до їх запитів при постійно діючому зворотному зв’язку. Поява нових технічних можливостей для накопичення та переробки великих обсягів інформації кардинально вирішує інформаційні потреби наукової діяльності університету. Абонентами ВРІ є професорсько-викладацький склад університету. В даний час індивідуальне інформування здійснюється за 20 темами, 15 з них – економічного напрямку. Відкриваються нові можливості завдяки мережі Інтернет – використання електронних ресурсів бібліотек України та світу. Загальна тенденція бібліографічного інформування постає в розвитку від традиційних засобів і форм до диференційованих і індивідуалізованих, орієнтованих на повне задоволення реальних і потенційних інформаційних потреб. Маркетинговий підхід до організації бібліографічного інформування дозволяє подолати формалізм діючих систем, який проявляється в підготовці і розповсюдженні інформації без установки на її реальну корисність, без врахування умов доведення і особливостей її сприйняття. В той же час користувачів бібліографічного інформування необхідно орієнтувати на ті його форми і види, що зменшують залежність від неминучої суб’єктивності бібліографів, які готують повідомлення в системі індивідуального інформування. Забезпечення умов для сталого, безперервного розвитку – одна з найбільш вагомих проблем, які стоять перед бібліотеками в епоху впровадження новітніх інформаційних технологій. Змінюється традиційна роль бібліотекаря і інформаційного працівника, а технологічні досягнення в галузі інформатизації бібліотечних процесів відкривають нові можливості для якісного задоволення інформаційних потреб користувачів. Все це постійно створює нові ситуації, в яких бібліотеки потребують інновацій для поліпшення інформаційно-бібліографічного забезпечення наукових досліджень та освітньої діяльності. Література 1. Библиографическое информирование // Библиография общественно-политической литературы.- 1988.- С. 197-201. 2. Высоцкая З. Академическая структура и информация // Библиотека.- 1998.- № 5.- С. 32-34. 3. Дворкина М.Я. Информационное обслуживание: социокультурный подход.- М.: Профиздат, 2001.- 112 с.- (Современная библиотека. Вып.11). 4. Коготков Д.Я. Библиографическая деятельность библиотеки: организация, управление, технология: Учебник.- СПб.: Профессия, 2003.-304 с. 5. Справочник библиографа / Науч.ред. А.Н. Ванеев, В.А. Минкина.-2-е изд., перераб. и доп.-СПб., 2003.-560 с. 6. Шашева Б. Информационная поддержка специалистов // Библиография.- 2002.- № 2.- С. 67-68. 7. Шемаєва Г. Бібліотечна діяльність в інформаційному забезпеченні науки: стратегії розвитку // Вісник книжкової палати.- 2006.- № 9.- С. 17-20. |
||||
|
||||