Айвазян О.Б.,
директор бібліотеки Хмельницького національного університету, член НМБК, відмінник освіти України СУЧАСНЕ ТА МАЙБУТНЄ В ТЕНДЕНЦІЯХ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРАКТИЦІ Значні зміни, що сталися в бібліотечній практиці за останні десятиріччя, зумовили появу нових продуктів та послуг, структурних підрозділів; традиційні технології збагатилися новими методами та формами. У сучасній бібліотеці інноваційні процеси поєднуються з традиційними. Так, запровадження інформаційних технологій сприяє підвищенню якості обслуговування користувачів, а такі традиційні форми, як просвітницько-виховна та інформаційно-масова робота, допомагають у формуванні всебічно розвинутої особистості. Хмельницький національний університет — найбільший на Поділлі навчальний заклад. Підготовку майбутніх фахівців здійснюють шість інститутів, до складу яких входять 14 факультетів. Сьогодні в університеті за 38 спеціальностями навчаються 14 тисяч студентів. Сучасна Наукова бібліотека Хмельницького національного університету — потужний бібліотечно-інформаційний комплекс, просвітницький центр студентської молоді, методична база бібліотек вищої школи області, лауреат обласної премії імені Мелетія Смотрицького в галузі бібліотечної роботи. За 45 років свого існування НБ ХНУ накопичила значний потенціал інформаційних ресурсів, методи і форми розповсюдження інформації та обслуговування користувачів. Наразі бібліотека — один з найбільших підрозділів університету. В її структурі три філії на факультетах та дев'ять кафедральних бібліотек, чотири відділи обслуговування та шість відділів, які займаються фаховою діяльністю: комплектування та наукової обробки документів; збереження фондів; науково-методичний; електронної бібліотеки; інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення; інформаційно-бібліографічний. У книгозбірні створені комфортні умови для читачів. До їх послуг — вісім галузевих читальних залів, три абонемента, МБА, спеціальні сектори: науково-технічної документації, літератури іноземними мовами, зал каталогів та електронної інформації. В бібліотеці працює 80 фахівців, в тому числі 55 з вищою освітою. Бібліотека має багатий внутрішній потенціал, її співробітники за своїми знаннями та відданістю роботі є головною рушійною силою, яка щорічно обслуговує понад 43 тисячі користувачів і видає їм понад 1 млн документів. Сьогодні в Науковій бібліотеці Хмельницького національного університету під впливом інформаційних технологій створена нова система обслуговування користувачів. Автоматизована бібліотечно-інформаційна система складається з локальної мережі бібліотеки, яка має вихід в мережу Інтернет; два сервери та 64 ПК, веб-сайту книгозбірні (http://lib.khnu.km.ua/); автоматизованої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування зовнішніх та внутрішніх користувачів. Функціонування системи забезпечує український програмний продукт "УФД. Бібліотека", призначений для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Успішно використовуються власні програмні продукти, розроблені інженерами-програмістами книгозбірні. У рамках наповнення електронної бібліотеки університету і для розширення доступу користувачів до електронних ресурсів розпочато корпоративну діяльність з бібліотеками подільського регіону зі створення об'єднаного електронного каталогу та з обміну повнотекстовими базами даних (БД) між бібліотеками ВНЗ України. На сучасному етапі в бібліотеці автоматизовані всі основні технологічні процеси від комплектування документів до обліку документовидачі. Віртуальний користувач має доступ до електронного каталогу, електронної бібліотеки університету, віртуальної довідкової служби тощо. Незважаючи на відчутні результати інноваційної діяльності, ми не можемо не замислюватися над запитанням: а що попереду? Сьогодні новим перспективним напрямком діяльності бібліотеки є стратегічне управління інформаційними ресурсами. Стратегія визначає місію бібліотеки як важливого наукового та навчального підрозділу, активного учасника створення освітнього простору університету. Пріоритетними напрямками подальшого розвитку нашої бібліотеки є: - Модернізація структури управління бібліотечними ресурсами. - Оптимізація складу фонду. - Удосконалення бібліотечно-інформаційних послуг на основі використання мережевих технологій. Зміни форм та якості послуг. - Подальша автоматизація технологічних процесів. - Проведення науково-дослідницької роботи, спрямованої на удосконалення всіх напрямків діяльності; створення творчих та конструктивних відносин з іншими бібліотеками; зміцнення позиції як обласного методичного центру. - Підвищення професійного рівня за допомогою розвитку навчання співробітників відповідно до сучасних потреб та професійних стандартів. - Створення комфортних умов для читачів та персоналу. Шкода, що не все сьогодні залежить від працівників бібліотек. Є низка проблем, які стосуються більшості університетських книгозбірень країни і стримують їх розвиток. Перша і найголовніша з них — формування інформаційних ресурсів, яке значною мірою залежить від бюджету навчального закладу, адже далеко не всі ВНЗ можуть дозволити собі виконувати рекомендації міністерства щодо дотримання нормативів цільового відрахування 10—15 % позабюджетних коштів на комплектування бібліотечних фондів. Тому більшість бібліотек ВНЗ не в змозі придбати необхідну для поновлення фонду кількість нових документів, передплатити повний спектр періодичних видань, використовувати потрібні електронні бази даних, як повнотекстові, так і аналітичні. Важливим досягненням сьогодні є скасування тендерів на комплектування бібліотечних фондів, що дає можливість оперативно поповнювати фонди книгозбірень за ціною видавництв без посередників. Вагомий внесок у комплектування робить МОН України, надсилаючи безкоштовну літературу до бібліотек вищої школи, але все ж цього недостатньо для повноцінного формування інформаційних бібліотечних ресурсів. Друга найболючіша проблема — кадрова, яку породжує соціальний статус бібліотечних працівників. Колективи бібліотек катастрофічно старіють. Цілком зрозуміло, що молодь не бажає вчитися, а тим більше — платити за навчання бібліотечній професії, щоб потім отримувати мізерну заробітну плату. А якщо зважити на вимоги до сучасного бібліотекаря, який повинен: вміти працювати на ПК, використовувати різноманітні програмні продукти, створювати бібліографічні, аналітичні та повнотекстові БД, проводити науковий пошук, володіти іноземною мовою тощо, то проблема поновлення кадрового потенціалу без підвищення заробітної плати виглядає безперспективною. На колегії МОН України 22 листопада 2007 року прийнято рішення про внесення пропозиції щодо змін та доповнень до Законів "Про освіту", "Про вищу освіту" у частині віднесення бібліотечних працівників до категорії науково-педагогічних (для ВНЗ) та педагогічних (для професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів), тож бібліотечні фахівці чекають на ці зміни, але щоб не сталося так, як з посадою директора бібліотеки ВНЗ, яка за Законом "Про вищу освіту" (2002) є науково-педагогічною, але й досі не внесена до переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників. Є ще одна проблема у бібліотек вищої школи — належність до двох міністерств, тобто бібліотеки ВНЗ працюють в системі освіти, а оцінює їх роботу (визначає розряди та розмір заробітної плати, розробляє та затверджує нормативну документацію, відзначає кращих працівників почесними званнями та ін.) Міністерство культури і туризму України. Зрозуміло, що Міністерство культури більше опікується проблемами публічних бібліотек. Тому сьогодні нормативні документи на основні види бібліотечної діяльності розроблені саме для публічних бібліотек, для їх працівників створена система підвищення кваліфікації. А в бібліотеках вищої школи навіть штатний розпис існує тільки у вигляді методичних рекомендацій, проблему підвищення кваліфікації бібліотечних працівників кожен університет вирішує самостійно. Не може не хвилювати бібліотечну спільноту вищої школи і той факт, що всі бібліотекарі країни, крім бібліотечних фахівців вищої школи, отримують щорічну допомогу на оздоровлення. Останнім часом МОН України стало більше приділяти уваги бібліотекам ВНЗ як важливій складовій якісної підготовки фахівців, але відсутність контролю міністерства за діяльністю бібліотек дозволяє керівникам окремих ВНЗ ставитися до бібліотек як до другорядних підрозділів університету, що не сприяє їх розвитку. Створення бібліотечного відділу (департаменту) в міністерстві освіти, включення показників роботи бібліотек (не тільки кількісних, а й якісних) в систему визначення рейтингу ВНЗ сприятиме покращенню іміджу бібліотек в університетах та прискорить їх розвиток, стимулюватиме бібліотечних працівників до інновацій та підвищення якості обслуговування користувачів. Є таке цікаве прислів'я: "Якщо корабель не має мети, то немає і попутного вітру". Наш корабель — університетські бібліотеки — знає свою мету: удосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, а попутний вітер — умови для розвитку бібліотек — має створювати Міністерство освіти і науки України разом з керівництвом ВНЗ. Публікації про Наукову бібліотеку Хмельницького національного університету 1. Петрицька В.М. Роль наукових досліджень в управлінні інноваційними процесами в бібліотеках // Бібліотечний форум України. — 2008. — № 4 — С. 4—8. 2. Бібліотека — ключ до пізнання світу. До 45-річчя наукової бібліотеки Хмельницького національного університету: довідково-бібліографічне видання / Уклад. О.М. Бичко. — Хмельницький: ХНУ, 2007. — 50 с З. Айвазян О.Б. Сучасні інформаційні технології в науковій бібліотеці Хмельницького національного університету / О.Б. Айвазян, В.О. Глухенька, В.М. Петрицька // Комп'ютерні технології в Хмельницькому національному університеті: інформаційний збірник. — Хмельницький, 2007 — С. 22—31. 4. Петрицька В.М. Бібліотека Хмельницького національного університету: здобутки, проблеми, перспективи// Бібліотечний форум України. — 2006. — № 1. — С. 29—33. 5. Глухенька В.О. Електронна бібліотека Хмельницького національного університету — технологічні аспекти створення та використання // Бібліотечний форум України. — 2005. _ № з. — С. 32—33. 6. Сергеева Л.О. Досвід створення предметного рубрикатора // Бібліотечна планета. — 2005. — № 1. — С 26—29. 7. Чабан К.А. Електронні інформаційні ресурси власної генерації в системі обслуговування користувачів бібліотеки Хмельницького державного університету // Інформаційні ресурси та послуги: нові види, проблеми розвитку та використання: матеріали міжнародної науково-практ. конференції 8—9 червня 2004 р. — Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. — С. 245 — 252. |
||||
|
||||