|
Петрицька В.М.,
вчений секретар НБ ХНУ
Найважливішим напрямком розвитку книгозбірні останніх років стала інноваційна діяльність на основі впровадження новітніх технологій: автоматизовано всі технологічні процеси - від формування ресурсів до електронної доку-ментовидачі. В умовах інформатизації суспільства та переходу до суспільства знань новітні комп'ютерні технології та засоби телекомунікаційного зв'язку стають найважливішим стратегічним ресурсом, який забезпечує інноваційний розвиток книгозбірні. Перетворення наукової бібліотеки на науково-інформаційний центр університету, її нова роль виробника електронних ресурсів, посередника і провідника в інформаційному просторі університету вимагають проведення наукових досліджень, орієнтованих на організаційну, технологічну та управлінську модернізацію всіх напрямків роботи. Передусім це моніторинг інформаційних потреб, формування ресурсів та їх використання, бібліотечно-інформаційні технології, форми обслуговування користувачів, інформаційне забезпечення наукової діяльності та навчального процесу університету. Наукову роботу в бібліотеці забезпечують науково-методичний та інформаційно-бібліографічний відділи, а також фахівці інших відділів відповідно до профілю дослідження. На основі узагальнення да-них наукових досліджень базуються методичні рішення, що визначають стратегію розвитку книгозбірні з усіх питань її діяльності. Методична служба формує політику бібліотеки, відстежуе інноваційні процеси, аналізує та впроваджує їх у практичну роботу, що сприяє піднесенню на вищий рівень всіх бібліотечних технологій. Інформатизація суспільства, модернізація вищої освіти наприкінці 90-х pp. минулого століття поставили перед бібліотекою необхідність вибору правильної стратегії розвитку. Відтоді розпочались перші наукові дослідження, спрямовані на вивчення потреб читачів, їх думки про бібліотечне обслуговування. Проводились вони за перспективним планом "Бібліотека та книга в житті молоді" (1995-2000 pp.), в якому передбачалось проведення наукових досліджень з різних питань бібліотечного сервісу. Одне з перших опитувань називалось "Бібліотечний сервіс: ваша оцінка та пропозиції", а також "Що цікавить студента І курсу", "Як вас обслуговують у читальному залі". Кожне дослідження мало певний об'єкт і мету, спосіб проведення. Після обробки даних слугувало підставою для певних змін, удосконалення роботи, прийняття нових регламентуючих документів. Цей перший досвід висвітлено в збірнику праць Наукової бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка "Бібліотеки вищих навчальних закладів" (Львів, 1995). Наукова робота цих років дала поштовх для запровадження новітніх інформаційних технологій. Соціологічні, маркетингові дослідження подальших років мали переважно прикладний характер. У них розглядались питання бібліотечної техноло-гії, форми роботи окремих служб та підрозділів. Значна увага приділялась формуванню та оновленню книжкових фондів. Читацькі пропозиції анкети "Бібліотека в навчальному процесі студента", вивчення стану фондів та їх використання в усіх підрозділах дало цінний матеріал для його очищення, раціонального перерозподілу, вплинуло на визначення пріоритетів у комплектуванні. Після кількох років напруженої праці співробітників відділу комплектування і наукового опрацювання документів із вивчення укомплектованості всіх кафедр університету навчальною та науковою літературою було створено автоматизовану БД "Книго-забезпечення навчальних дисциплін". Вона широко застосовується як в бібліотеці для формування книжкового фонду, так і на кафедрах. Майбутній фахівець, окрім професійних якостей, повинен володіти загальною культурою, почуттям прекрасного, розуміти і цінувати твори мистецтва, красу і багатство природи, бути гармонійною, морально досконалою особистістю, відкритою до інтелектуального та творчого розвитку. Дослідження 2001-2005 pp. показали, що в системі орієнтацій читачів переважають загальнолюдські цінності. Водночас, завдяки змінам у суспільстві, студенти стали більш діловими та енергійними, готовими включитися у підприємництво й завзято працювати в нових економічних умовах. А це означає, що університет виховує якісних спеціалістів, готових до запровадження нового, здатних займатися самоосвітою, працювати з інформаційними технологіями, а також духовно збагачених людей, які сприятимуть розвитку суспільства та економіки. Опитування "Що цікавить студента І курсу", "Що ви читаєте?", соціологічні дослідження "Просвітницька робота бібліотеки очима читачів", "Система ціннісних орієнтацій студента" дали поштовх багатьом цікавим творчим акціям бібліотеки, запровадженню нових оригінальних форм і методів просвітницької роботи: годин духовності, філософських роздумів, мистецьких уроків, засідань клубу цікавих зустрічей тощо. Поряд із традиційними застосовувались нові форми циклу "Абетка відомих імен", "Відкриття минулого заради майбутнього", мистецькі уроки "У храмі муз", уроки-роздуми, години цікавих повідомлень. Робота проводилась диференційовано, враховуючи інтереси й запити різних факультетів, курсів і груп студентів та рівень їх підготовки. Реформування освітньої діяльності, входження університету в Болонський процес, запровадження особистісно-орі-єнтованої освіти поставили перед бібліотекою нові завдання: посилена увага до читача, як до особистості, надання кожному студентові допомоги в розкритті його творчих можливостей, виборі пріоритетів, формуванні власного особистісного досвіду. Розширення знань і поглиблене вивчення окремих дисциплін формували нові інформаційні запити, потребували нової інформації. Разом з тим створення нового комунікативного середовища ставило перед бібліотекою нові вимоги: удосконалення інформаційно-пошукової системи, нової моделі довідково-бібліографічного обслуговування, забезпечення доступу до вітчизняних і зарубіжних ресурсів. Назріло питання модернізації системи навчання користувачів основам інформаційного пошуку, формування навичок самостійного використання ін-формаційно-пошукових систем. Як і в попередні роки, для наукового підходу до прийняття рішень та прогнозування майбутньої політики бібліотеки широко застосовувались статистичні, порівняльні та інші аналізи діяльності за окремими напрямками роботи. Дослідження з питань автоматизації та інформаційних технологій стосувались розробки програмного та лінгвістичного забезпечення, створення і використання БД, електронної бібліотеки, АРМів. Ці та інші проблеми були предметом обговорення на науково-практичних конференціях, що проводились у бібліотеці, у виступах та публікаціях фахівців. Наукові дослідження останніх років "Інформаційні потреби користувачів в контексті особистісно-орієнтованої освіти" (2004), "Якість обслуговування очима читачів", "Використання бібліотечних ресурсів в бібліотеці Хмельницького національного університету та задоволення попиту читачів" (2005), аналізи діяльності окремих підрозділів бібліотеки стали науковим підґрунтям для запровадження багатьох інноваційних технологій. Відповіді на анкети дали можливість прослідкувати пріоритети та динаміку читацьких запитів на інформаційні потреби, зміни їхніх уподобань, рівень інформаційної культури та вимоги до бібліотечного сервісу. Дослідження показали високий рівень зацікавленості користувачів у розвитку електронних ресурсів, особливо електронного каталогу, електронної бібліотеки (ЕБ) університету. Книгозбірня повинна створити таке інформаційне середовище, яке сприятиме найповнішій адаптації студентів, заповненню "інформаційного вакууму" длявирішення ними найважливіших питань життєдіяльності та навчання. Це питання комплектування фондів, особливо науковою та довідковою літературою, розширення доступу до інформаційних ресурсів через Інтернет, проведення занять з інформаційної культури, покращення культури обслуговування. На основі аналізу та вивчення анкет, підбиття підсумків, обговорення їх на методичній раді, прийнято ряд конкретних заходів: створення предметно-орієнтованих БД з найважливіших напрямків наукового та навчального процесів, розширення нових каналів доступу до Інтернету, полегшення пошуку інформації, створення комфортних умов для роботи в усіх читальних залах та абонементах. А найголовнішим є те, що розпочалась робота з формування єдиного науково-інформаційного простору навчального закладу - створення ЕБ університету. Це відкрило доступ користувачам до інтегрованих наукових, освітніх, довідково-бібліографічних ресурсів. ЕБ включає біля 2 тис. назв документів, більше 600 повнотекс-тових версій навчальних посібників та наукових видань, понад тисячу методичних посібників, всі випуски наукового журналу "Вісник Хмельницького національного університету", БД авторефератів дисертацій, захищених в університеті, ресурси Інтернету. її розширення проводиться за рахунок корпоративної роботи з підрозділами університету, факультетами, бібліотеками інших навчальних закладів, обміну інформаційними ресурсами. Скануванням видань та комп'ютерною обробкою копій документів займається новостворений в бібліотеці відділ електронної бібліотеки. Позитивно вплинула на розвиток інноваційних техно-логій реорганізація відділу інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення. Інженери-програмісти забезпечують роботу комп'ютерної мережі, гарантують роботу програм, розробляють нові власні програмні продукти, як то "Книгозабезпечення навчального процесу", "Облік довідково-бібліографічного обслуговування", "Управління персоналом", "Електронна бібліотека Хмельницького національного університету" та інші. Сформовані напрямки роботи з наповнення ЕК запропонованими читачами темами. Розроблена нова програма з "Основ інформаційної культури" із використанням комп'ютерних технологій для різних категорій користувачів - від першокурсників до аспірантів та науковців. Враховуючи висловлені в анкетах недоліки щодо інформативності ЕК, веб-сайту, електронних БД, прийнято ряд заходів для покращення реклами - обладнання вестибюля бібліотеки та залу каталогів, залу електронної інформації відповідними стендами і плакатами, видання пам'яток і буклетів на допомогу користувачам. Сучасний комфорт і сервіс користувача в бібліотеці забезпечують новий дизайн та інтер'єр залу електронної інформації. Наявна техніка забезпечує додаткові послуги: копіювання, сканування та роздруковування документів, запис на оптичні диски. Для зовнішніх користувачів, яких, до речі, набагато більше, ніж відвідувачів читальних залів та абонементів, ресурси бібліотеки знаходять своє відображення на веб-сайті, що надзвичайно важливо для студентів заочної та дистанційної форм навчання. На жаль, через фінансові труднощі зауваження та пропозиції щодо модернізації комп'ютерного обладнання вирішуються повільно. За результатами досліджень розроблено багато інших конкретних рекомендацій щодо створення та використання ресурсів власної генерації, освоєння каналів Інтернету, формування ЕБ університету, запровадження інновацій в інформаційно-бібліографій ному обслуговуванні. Так, для віддалених користувачів на сайті бібліотеки відкрито віртуальну довідкову службу. Роль і позиція бібліотеки на сучасному етапі пред'являють нові серйозні вимоги до фахової підготовки бібліотечних працівників. Ряд зауважень респондентів стосовно їхньої компетентності спонукали звернути увагу на питання підвищення кваліфікації. Анкетне опитування бібліотекарів відділів обслуговування на знання та використання в роботі персональних комп'ютерів підтвердило необхідність постійного підвищення фахового рівня володіння персональним комп'ютером, електронною інформаційно-пошуковою системою для надання консультацій користувачам в освоєнні світового інформаційного простору, використання потенціалу бібліотеки, підвищення культури обслуговування. Значна увага при проведенні практичних занять з новими співробітниками приділяється освоєнню програмних продуктів, підготовлених інженерами-програмістами бібліотеки. Логічним продовженням вирішення проблеми модернізації системи підвищення кваліфікації стало дослідження "Удосконалення системи підвищення кваліфікації в Науковій бібліотеці Хмельницького національного університету" (2006 p.). Враховуючи його результати, а також деякі попередні конкретні пропозиції співробітни-ків, було реформовано всю систему підвищення кваліфікації в бібліотеці, визначено багатоступеневу систему занять. Дослідження колективу стало теоретичною основою нових підходів до роботи з кадрами, визначення потреби в нових фахівцях, розвитку наявного персоналу, його використання і мотивації, управління конфліктами, що сприяло запровадженню ефективного менеджменту. Уміле використання результатів усіх досліджень створює передумови для вироблення ефективної співпраці в колективі, дає змогу розширити потенціал бібліотеки, відкриває нові перспективи. Відповідно до основних напрямків наукових досліджень в бібліотеці реалізується кілька проектів та програм: "Від якості інформаційно-бібліографічного обслуговування до якості освіти", "Молодий спеціаліст XXI століття", "Майбутнє планети в наших руках", "Книги, що зцілюють душі", "Ефективна система повернення студентами підручників". Для їх реалізації застосовуються інноваційні форми і засоби розкриття інтелектуальних ресурсів, неординарні методи спілкування, оригінальні масові заходи. Сьогодні бібліотека намагається вивчати найбільш важливі для подальшого розвитку книгозбірні питання формування, використання та надання доступу до документ-тальних ресурсів, їх відповідності до інформаційних потреб університету. Напрямки розвитку наукової роботи в подальшому відображені в програмі "Удосконалення обслуговування користувачів в умовах запровадження новітніх інформаційних технологій" (2007-2011 pp.). Заплановані дослідження прикладного характеру спрямовані на оптимі-зацію системи інформаційного забезпечення обслуговування вчених, науково-дослідної роботи, наукових розробок кафедр, наукових шкіл університету, освітньої та виховної роботи. При розробці проблем управління процесами використання інформаційних ресурсів значна увага приділятиметься питанням удосконалення технології обслуговування всіх категорій користувачів, аналізу їхніх інформаційних потреб, послуг, що надає бібліотека. Планується проведення опитування реальних та віртуальних користувачів щодо ефективності використання пошукових ресурсів бібліотеки, релевантності задоволення їхніх потреб, механізмів тематичного пошуку. Чільне місце в програмі відведено реалізації різноманітних проектів з окремих напрямків і тем. У виконанні програми братимуть участь фахівці всіх підрозділів бібліотеки. З окремих питань планується участь працівників інших бібліотек області і вчених університету. Першим етапом реалізації Програми стало проведення в 2007 р. дослідження "Робота з науковою інформацією в Науковій бібліотеці Хмельницького національного університету". Відповіді на запитання анкети та пропозиції користувачів сприятимуть подальшому формуванню наукових інформаційних ресурсів книгозбірні та ефективному їх використанню. Проведення соціологічних досліджень сприятиме визначенню оптимальних шляхів інноваційного розвитку бібліотеки як одного з провідних підрозділів університету, що має великий вплив на якість підготовки фахівців та їх конкурентоспроможність. |
||||
|
||||