СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАУКОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Модернізація освіти в Україні зумовлює необхідність трансформації бібліотек в сучасні, багатофункціональні інформаційно-комунікативні центри. Вони стають важливою ланкою академічного і наукового процесів, творчою лабораторією, від ресурсів і послуг яких багато в чому залежить якість, зміст та забезпечення навчального процесу та наукової діяльності ВНЗ, є невід'ємною складовою загальнодержавного механізму накопичення, систематизації і розповсюдження знань.
Для вирішення стратегічного завдання університету в підготовці висококваліфікованих фахівців необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища. Діяльність бібліотеки в цьому плані можна оцінювати в контексті поставлених завдань, якщо вони забезпечують доступність, повноту, оперативність і комфортність отримання інформації.
Інформаційно-освітнє середовище університету можна характеризувати як якісне:
- якщо є потужна бібліотека, яка накопичує і зберігає інформаційні ресурси, надає інформаційні послуги, запроваджуючи новітні технології;
- інформаційна грамотність викладацького складу і студентів адекватна сучасному рівню розвитку інформаційних технологій.
Наукова бібліотека ХНУ (НБ ХНУ) у відповідності із місією університету покликана підтримувати навчання і наукові дослідження, забезпечувати доступ до світових знань та інформації шляхом організації документального фонду і запровадження сучасних технологій.
Як інформаційно-комунікативний центр, бібліотека ставить за мету:
- представити свої інформаційні ресурси в світовому інформаційному просторі;
- забезпечити доступ до інформаційних ресурсів;
- надати користувачам документи із світового інформаційного потоку;
- організувати високопрофесійне інформаційне обслуговування користувачів.
На сьогодні автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) складається з локальної мережі бібліотеки: яка має вихід в мережу Інтернет; 2 серверів та 62 ПК, веб-сайту книгозбірні; автоматизованої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Роботу системи підтримує відділ інформаційного та комп'ютерного забезпечення, в структурі якого 3 сектори. Функціонування системи забезпечує український програмний продукт "УФД. Бібліотека", призначений для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Успішно використовуються власні програмні продукти, розроблені інженерами-програмістами бібліотеки.
В рамках наповнення електронної бібліотеки університету і для розширення доступу користувачів до електронних ресурсів розпочато корпоративну діяльність з бібліотеками Подільського регіону по створенню об'єднаного електронного каталогу та обміну повнотек-стовими базами даних (БД).
На сучасному етапі в бібліотеці автоматизовані всі основні технологічні процеси від комплектування документів до автоматизованого обліку книговидачі.
Комп'ютерні технології в Хмельницькому національному університеті
Історія створення АБІС НБ ХНУ розпочалася у 1992 році з однієї ЕОМ "Mazovia CM 1914", яка була встановлена у відділі комплектування, та з придбання бібліотечної немере-жевої програми автоматизації технологічних процесів Московського університету ім. М. Ломоносова "Бібліотека 2.0".
За діяльної підтримки ректорату, професорсько-викладацького складу, а також завдяки напруженій роботі всього колективу була проведена велика підготовча робота:
- поступово розроблено та придбано програмні продукти та технічне обладнання, же на сьогодні, крім ПК, включає принтери, сканери, ксерокси, цифрову фотокамеру, ламінатори тощо;
- протягом 5 років проведено велику роботу з фондом - рекаталогізацію та штрих-кодування документів;
- розроблено лінгвістичне забезпечення - створено тематичний рубрикатор на основі таблиць УДК, розроблено систему інших довідкових словників в електронному вигляді;
- забезпечено методичну підтримку: працівниками науково-методичного відділу разом із фахівцями інших підрозділів розроблено понад 30 інструкцій, положень, пам'яток; організовано навчання роботі на ПК персоналу;
- наповнено штати відділу інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення (ІТКЗ) інженерами-програмістами, техніками, операторами.
Використовуючи можливості нових технологій, бібліотека поліпшує якість формування фонду, проводячи постійний моніторинг книгозабезпеченості навчального процесу за допомогою БД "Книгозабезпечення навчальних дисциплін". Вона складається з трьох взаємопов'язаних, і в той же час автономних БД: навчальних дисциплін, кількості груп і студентів, бібліографічної навчальних посібників, методичної літератури тощо.
БД "Навчальні дисципліни" підтримується відділом каталогізації. Відповідно до розпорядження по університету всі кафедри та інші навчальні підрозділи подають до бібліотеки на початку кожного нового навчального року перелік навчальних дисциплін. База має чотирьох рівневу структуру: інститут -> факультет -> кафедра -> навчальні дисципліни.
Набагато полегшує роботу з комплектування автоматизоване формування облікових та фінансових документів (інвентарні книги, книги сумарного обліку, акти тощо). Технологія роботи з періодичними виданнями надає можливість проводити процес передплати та реєстрації періодичних видань з автоматичним формуванням записів електронного каталогу, з наступним аналітичним розписом статей.
В повному обсязі використовуються у відділі наукової обробки операції систематизації та предметизації їз створення БД "Електронного каталогу" (ЕК). ЕК є найголовнішою БД бібліотеки. Всі види документів, які надходять до бібліотеки, заносяться в ЕК, пред-метизуються та штрих-кодуються. Наразі його обсяг - більше 191 тисяч назв і понад 340 тис. примірників документів. В систему ЕК входять книги (більше 50 тис. назв), періодичні видання, автореферати дисертацій (1780 назв), звіти з НДР, статті з періодичних видань (понад 84 тис. записів). В результаті рекаталогізації на сьогоднішній день в ЕК відображено весь активний фонд, включаючи періодичні видання.
ЕК дозволяє робити експорт та імпорт бібліографічних описів документів в форматах USMARC, UNIMARC та XML, занесення електронних документів до бази даних, утримання електронних адрес документів в локальній та глобальній мережах, дає можливість одноразового введення та багаторазового і багатоаспектного використання інформації.
На веб-сайті бібліотеки ЕК http://librarv.tup.km.ua/asp/poisk/form.asp працює в режимі реального часу. Тут можна побачити інформацію про те, є даний примірник на полиці, чи виданий читачу. Пошукові форми, розроблені інженерами-програмістами бібліотеки, дозволяють здійснювати пошук як відразу у всьому ЕК, так і в окремо взятій БД: підручники, методичні посібники, періодичні видання, автореферати дисертацій.
Сучасний ЕК наукової бібліотеки ХНУ - основа подальшого розвитку інформаційних технологій, гарантія якісного обслуговування користувачів.
Кількість довідок та консультацій, виконаних за допомогою ЕК, в бібліотеці щорічно зростає. Це обумовлено більшою привабливістю для читача даного ресурсу в порівнянні з картковим; можливістю скопіювати або роздрукувати знайдену інформацію; зростанням кількості комп'ютерів в університеті і в бібліотеці, вдосконаленням навичок користувачів тощо. Якщо у 2002 році в автоматизованому режимі виконано 604 довідки, в 2003 році - 1339 довідок, в 2004 році - 3187, то в 2006 році - 6959 тематичних довідок. Особливою популярністю користуються розширені тематичні довідки, що передбачають надання бібліографічної та повнотекстової інформації.
Рис. 1. Динаміка використання електронних ресурсів при виконанні тематичних довідок (ТД)
Більшість бібліографічних БД бібліотеки створюється на основі ЕК, в т.ч. письмові довідки для інформування викладачів в системі ВРІ та ДОК, яке здійснюється електронною поштою.
Використання мережі Інтернет допомагає удосконалити інформаційно-бібліографічне обслуговування (ІБО) та підвищити рівень он-лайнового сервісу. За допомогою Інтернет у найкоротший термін виконуються найскладніші запити, тому ресурси Інтернет відіграють важливу роль в навчальному процесі. Можливості їх безмежні, але перенасиченість інформацією заважає оперативності пошуку. З метою наближення ресурсів Інтернет до користувача та їх систематизації в бібліотеці створюється БД "Навігатор Інтернет-ресурсів за профілем університету". Навігатор представляє собою анотований путівник по сайтах, що пропонують електронні книги, публікації з періодичних видань, матеріали конференцій та семінарів тощо. Тематика навігатора відповідає навчальним програмам університету. На початковому етапі створення навігатора за окремою темою проводиться анкетування серед викладачів щодо оцінки ресурсів запропонованих сайтів та можливостей використання їх для навчального процесу. БД постійно поновлюється та редагується. Поступово розширюється спектр розділів навігатора. На сьогоднішній день створено навігатор з 19 галузей знань. Крім того, у навігаторі відображено найактуальніші проблеми вищої освіти: в окремий підрозділ зібрано матеріал, присвячений кредитно-модульній системі підготовки фахівців в контексті Болонської декларації. Постійно зростаючий попит користувачів на ресурси навігатора підтверджує необхідність подальшого розвитку та підтримки цієї БД як засобу орієнтації в електронних ресурсах.
З 2006 року для віддалених користувачів на сайті бібліотеки працює віртуальна довідкова служба, яка дозволяє за допомогою консультанта значно скоротити час самостійного пошуку користувачем та дає можливість одержати інформацію за певною темою.
Фундаментом будь-якої діяльності є законодавча та нормативна база. БД "Ліга-Закон" призначена для оперативного доступу до всього спектру актуальної правової, довідкової та ділової інформації. Кількість звернень до неї користувачів постійно зростає. Одним з вирішальних факторів росту стало збільшення кількості клієнтських місць. Використання цієї БД в процесі обслуговування дозволило відмовитись від детального розпису правових та нормативних актів, дало можливість скоротити кількість періодичних видань на паперових носіях, які отримувала бібліотека з цієї тематики.
Сучасні технології розширюють спектр послуг ІБО, яке проводиться в залі каталогів та електронної інформації. Окрім традиційних, читачам надаються додаткові послуги з набору текстів, сканування, запису на дискети та компакт-диски, замовлення та відбору літератури заданої тематики. Поступове збільшення ресурсного потенціалу бібліотеки, наявність належної матеріально-технічної бази та кваліфікованих працівників дозволяють студентам та викладачам ХНУ підключитись до запровадження віртуального інформаційно-бібліографічного обслуговування.
Реклама електронних ресурсів - це запорука ефективного їх використання. Тому електронні бази даних та методи їх використання є основним предметом розмови на всіх інформаційних масових заходах: "День фахівця", "День кафедри", "День аспіранта", "День дипломника" тощо.
Розширення інформаційного середовища бібліотеки внесло свої корективи і в систему навчання студентів основам інформаційної культури та основам наукового пошуку.
По-перше, значно збільшився обсяг навчальної програми - поряд з інформацією про традиційні бібліографічні джерела нашим студентам презентують електронні ресурси бібліотеки.
По-друге, виникла необхідність навчання читачів користуватися бібліотечними програмними продуктами, окремим навичкам для більш повноцінного їх використання. Тому програма навчання "Основи інформаційної культури" передбачає практичні заняття зі студентами на комп'ютері.
Використання електронних ресурсів в ІБО дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. Облік інформаційно-бібліографічного обслуговування відбувається також в автоматизованому режимі засобами власного програмного продукту бібліотеки "Автоматизований облік ІБО". Це, в свою чергу, впливає на розвиток та ефективність використання електронних ресурсів в бібліотеці. Аналіз статистичних показників дає можливість відслідковувати динаміку попиту на ресурси та впливає на їх подальший розвиток. Можна з впевненістю стверджувати, що в Україні автоматизація обліку інформаційно-бібліографічного обслуговування є унікальною і застосовується тільки в нашій бібліотеці.
Система обслуговування користувачів НБ ХНУ орієнтована як на внутрішнього, так і на зовнішнього користувача. Зовнішній користувач одержує цілодобовий доступ до БД через веб-сайт бібліотеки, який має розгалужену структуру, а інформаційні ресурси згруповані за видами діяльності. Сьогодні сайт розміщено на окремому сервері з реальною адресою в мережі Інтернет - http://lib.khnu.km.ua/. Перш за все, тут максимально повно представлені власні інформаційні продукти: ЕК, повнотекстові документи, нові надходження, матеріали конференцій та семінарів, проведених бібліотекою, наукові публікації співробітників та інша бібліографічна інформація; також інформація про бібліотеку та послуги читачам, наукова діяльність, методичне об'єднання, просвітницька робота, корпоративна діяльність тощо. Для зручності доступу користувачів не тільки до власних, а й до Інтернет-ресурсів, в окремих розділах сайту створені точки доступу для оперативного пошуку інформації. Наприклад, в розділі "Інформаційні ресурси" зібрано адреси інших бібліотек та інформаційних центрів, адреси сайтів про освіту в Інтернет тощо.
Рис. 2. Наповнення веб-сайта бібліотеки власними ресурсами
Для забезпечення читачів сучасними сервісними послугами ми надаємо доступ до інших джерел інформації, які маємо в електронному форматі. Вони містять: каталоги бібліотек, навігатор інтернет-ресурсів за профілем університету, повнотекстові версії наукових журналів іноземними мовами, відсилки на інші тематичні сайти.
Рис. 3. Тематика звернень до бібліотечного веб-сайта
З метою модифікації структури веб-сайта і редагування змісту проводиться моніторинг використання його ресурсів. Так, за 2006 рік сайт відвідали понад 185 тисяч користувачів з 85 країн світу. Середня відвідуваність сайту становить близько 15 тис. за місяць. За рік на сайт надішло понад 2,8 млн запитів.
До розробки і поновлення дизайну сайту залучаються студенти університету. Сучасний веб-сайт бібліотеки ХНУ відповідає потребам університетської бібліотеки, оскільки має просту навігацію, стабільність інформаційних ресурсів, оперативність поновлення інформації, цілодобову доступність.
З 2002 року в бібліотеці розпочато роботу по створенню електронної бібліотеки (ЕБ).
За визначенням, електронна бібліотека - це не тільки колекція електронних документів, а й система, що регламентує доступ до неї. Сучасний доступ до повнотекстових документів організовано через ЕК, бібліографічні БД, веб-сайт.
В рамках програми комп'ютеризації університету розроблено концепцію електронної бібліотеки (ЕБ), яка ставить за мету обґрунтування основних засад та напрямків розвитку електронної бібліотеки університету. Концепція визначає політику формування та представлення ЕБ і є основою для розробки профілю її комплектування, визначає пріоритети у відборі видань для переводу в електронний вигляд, вирішення технологічних проблем, створення єдиної інформаційно-бібліотечної мережі університету.
На сучасному етапі ЕБ забезпечує користувачам:
- доступ до різноманітних електронних документів в базі даних ЕБ з однієї точки завдяки використанню єдиного інтерфейсу, що включає одноманітно організовані засоби пошуку в різноманітних електронних колекціях;
- можливість одноманітно організованого та оперативного пошуку в великих обсягах різнорідної інформації;
- реалізацію нових сучасних форм бібліотечного та інформаційного обслуговування.
ЕБ є універсальною за змістом і містить в собі всі види документів. На 1.01.07 року складається з 300 CD та містить більш як 18 ГБ інформації на серверах бібліотеки:
- 400 підручників, навчальних посібників та монографій,
- 1100 методичних посібників,
- 65 номерів наукового журналу "Вісник Хмельницького національного університету",
- 29874 художніх творів 7257 авторів (6,6 ГБ).
Тематичний склад ресурсів ЕБ визначається у відповідності до навчального, наукового та виховного процесів університету.
Формування колекцій ЕБ ХНУ здійснюється на основі існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету (бібліотеки, інституту дистанційної освіти, факультетів, кафедр і т.п.), а поповнення - за рахунок електронних копій друкованих видань видавничо-поліграфічного центру університету, електронних версій публікацій науковців, отримання електронних документів із зовнішніх джерел (сайти в Інтернет, придбання електронних документів на оптичних компакт-дисках, обмін з іншими бібліотеками і навчальними закладами) та сканування текстів з фонду бібліотеки.
ЕБ формується як єдина база даних. Каталогізація електронних документів здійснюється у відповідності до міжнародних та державних стандартів, які діють в сфері бібліографічного опису документів. Електронні ресурси, створені іншими організаціями та особами, доступ до яких надається через веб-сайт бібліотеки ХНУ, також підлягають каталогізації у відповідності до стандартів. Бібліографічні записи для електронних документів створюються співробітниками відділу каталогізації НБ ХНУ.
Зв'язок бібліографічного запису з повними текстами документів формується відділом інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення. Облік фонду електронних документів здійснюється згідно з нормативними документами щодо обліку бібліотечного фонду. Обов'язкові елементи індивідуального обліку документа фіксуються та обробляються в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі.
Основу архітектури ЕБ складає принцип Інтернет-технологій. Метаінформація та інтерфейсні модулі зберігаються на спеціалізованому сервері метаданих бібліотеки. Пошук інформації відбувається в ЕБ шляхом перегляду та (або) пошуку з використанням гіпер-текстових посилань. У відповідь на запит в ЕБ користувачу може бути представлено документ або підбірку документів не тільки в текстовому форматі, але й в мультимедійному вигляді.
Доступ до баз даних ЕБ для користувачів мережі Інтернет обмежується. Для кожного документа та (або) його складових визначаються права доступу, аж до заборони представлення його в мережі Інтернет, в т.ч. на протязі визначеного періоду часу. Копіювання електронних документів та їх фрагментів виконується з дотриманням авторських прав.
Запровадження в бібліотечну практику нових технологій зумовлює перегляд концепції обслуговування користувачів, розширює можливості бібліотеки: водночас з обслуговуванням своїми фондами та ресурсами вона забезпечує доступ до зовнішніх інформаційних ресурсів. Бібліотека є учасником консорціуму користувачів "Електронна інформація для бібліотек", компанією EBSCO Publishing. В режимі он-лайн користувачі мають доступ до 8500 повнотекстових електронних наукових періодичних видань, довідкової літератури. Надається доступ користувачам бібліотеки і до інших відомих в світі БД, як, наприклад, Springer, Blackwell тощо.
Сьогодні в системі обслуговування користувачів бібліотеки працює 34 ПК. 18 з них забезпечують облік документовидачі на двох абонементах і в 5 читальних залах. Розроблена силами відділу інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення підсистема "Читачі" дозволяє в автоматизованому режимі вводити дані про студентів-першокурсників в систему "УФД. Бібілотека", користуючись базою даних приймальної комісії та проводити відбір по факультетах згідно затверджених списків із деканатів. Для ідентифікації читача застосовується технологія штрих-кодування. При необхідності можна переглянути перелік документів, виданих читачеві, виявити прострочені видання. З метою уникнення непорозумінь на абонементах запроваджено технологію пін-кодів, які замінюють підпис читача.
Проведення масової видачі літератури студентам молодших курсів із застосуванням автоматизованих технологій дозволяє обслужити всіх першокурсників протягом тижня. За 20-30 хвилин обслуговується 2-3 студентські групи. Аналіз результатів запровадження нової технології документовидачі виявив її переваги, а саме:
- підвищилась оперативність видачі, оскільки відпала необхідність робити будь-які записи і бібліотекарям, і користувачам;
- вивільнились додаткові площі на пунктах видачі;
- фонд не переміщувався на поверхи, як раніше;
- вивільнився час на роботу бібліотекарів для подальшого запровадження нових технологій і зменшились витрати на бланки бібліотечної техніки, оскільки відпала необхідність в паперових облікових документах: читацьких формулярах, реєстраційних картках; веденні поточної статистики.
. Протягом всього часу запровадження нових технологій нас цікавила думка читача, його сприйняття нововведень й уміння ними користуватися. Тому ряд досліджень було присвячено вивченню думки користувача щодо запровадження інформаційних технологій: "Комп'ютеризація в бібліотеці: думка читачів та бібліотекарів", "Використання інформаційних електронних ресурсів бібліотеки". Логічним продовженням стало дослідження інформаційних потреб молоді "Інформаційні запити користувачів в системі 030", "Система ціннісних орієнтирів студентів", "Використання бібліотечних ресурсів та задоволення попиту читачів" тощо. Результати досліджень дають відповідь на такі важливі запитання, як канали надходження інформації до студентів в сучасному інформаційному середовищі; роль бібліотеки в наданні інформації студентам, якість цієї інформації та її вплив на розвиток окремої людини. Використовуючи результати досліджень, бібліотека намагається не тільки забезпечити навчальний процес, а й допомогти студентові розвинути творчі та комунікативні здібності, знайти своє місце у житті.
Література
- Айвазян О.Б. Практичний менеджмент бібліотеки Технологічного Університету Поділля // Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджмент науково-освітніх мереж: Матеріали 1-V Міжнародних шкіл-семінарів. Проект Tempus-Tacis СР-20552-99. - К.: НТБ НТУУ "КПГ, 2002. - С 14-21.
- Айвазян О.Б. Електронні ресурси бібліотеки Технологічного університету Поділля та інформаційна культура молоді // Чверть століття в світі юності і книги: Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю обл. бібліотеки для юнацтва. 1-2 жовтня 2002 року. Ч. 2. -Хмельницький, 2002. - С 10-14.
- Глухенька В.О. Предметний рубрикатор як невід'ємний елемент електронної бібліотеки // Трансформація ролі бібліотек в інформаційному суспільстві: Матеріали науково-практ. конф., присвяченої 40-річчю бібліотеки Технологічного університету Поділля. -Хмельницький: ТУП, 2003. - С. 19-22.
- Глухенькая В.А. Организация управления информационными ресурсами вузовской библиотеки // Культура народов Причерноморья: № 40, июнь 2003 г.: Автоматизация вузовских библиотек. - Симферополь, 2003. - С. 59-62.
- Петрицька В.М. Бібліотека - соціально значущий інформаційно-культурний центр вищого навчального закладу // Трансформація ролі бібліотек в інформаційному суспільстві: Матеріали науково-прак. конференції, присвяч. 40-річчю бібліотеки Технологічного університету Поділля. - Хмельницький: ТУП, 2003. - С. 3-Ю.
- Петрицька В.М. Використання автоматизованих технологій в системі інформаційного забезпечення користувачів бібліотеки Хмельницького державного університету // В.М. Петрицька, О.Б. Айвазян. Бібліотеки у створенні єдиного інформаційного простору Хмельниччини: Матеріали обласної міжвідомчої науково-практичної конференції. - Хмельницький, 2001. - С 27-30.
- Скарбниця знань університету. (До 40-річчя бібліотеки Технологічного університету Поділля) / Укладачі: Айвазян О.Б., Чабан К.А. - Хмельницький, 2002. - 130 с
- Трансформація ролі бібліотек в інформаційному суспільстві: Матер, наук.-практ. конф., присвяченої 40-річчю бібліотеки Технологічного університету Поділля. - Хмельницький: ТУП, 2003. - 113 с.
- Чабан К.А. Онлайновий сервіс бібліотеки Хмельницького державного університету // Бібліотеки у створенні єдиного інформаційного простору Хмельниччини: Матер, обласної міжвідомчої наук.-практ. конф. - Хмельницький, 2001. - С 60-66.
- Чабан К.А. Библиотечный сайт: пользовательский аспект (по результатам анализа) // Культура народов Причерноморья: № 40, июнь 2003 г.: Автоматизация вузовских библиотек. -Симферополь, 2003. - С. 66-70.
- Чабан К.А. Електронні інформаційні ресурси власної генерації в системі обслуговування користувачів бібліотеки Хмельницького державного університету // Інформаційні ресурси та послуги: нові види, проблеми розвитку та використання: Матер, міжнар. наук.-практ. конф. 8-9 червня 2004 р. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. - С 245-252.
|