«Бібліотеки вищих навчальних закладів Польщі на шляху інтеграції в світовий інформаційний простір: враження від стажування» Вже кілька років поспіль розгортається міжнародне співробітництво Хмельницького національного університету з університетом Краківської політехніки (КП), співпрацювали і бібліотеки цих навчальних закладів. В 2005 році за дорученням ректора КП бібліотеку ХНУ з робочим візитом відвідав директор Головної бібліотеки КП магістр п. Марек Горски, а в квітні 2006 року відбувся візит у відповідь, метою якого було знайомство з роботою бібліотек університетів Польщі. Під час візиту вивчено досвід роботи 7 університетських бібліотек Кракова і Варшави, серед яких Головна бібліотека Краківської політехніки, Наукова бібліотека Ягеллонського університету, бібліотеки Варшавського національного і Варшавського політехнічного університетів. Головне завдання університетських бібліотек Польщі, як і України - забезпечення навчального та наукового процесів вищих навчальних закладів. Дана група бібліотек за своїм статусом та кількісними показниками посідає провідне місце серед бібліотечних закладів Польщі, більшість з них є публічними, доступними для всіх бажаючих. Всі університетські бібліотеки Польщі відносяться до Міністерства освіти, яким їм надано статус наукових установ. Фінансуються бібліотеки в основному за рахунок університетів, але на утримання великих (крупних) бібліотек, таких, як бібліотека Ягеллонського університету та бібліотека Варшавського національного університету виділяється державна допомога. Після приєднання Польщі до Євросоюзу посилилась грантова допомога бібліотекам університетів за рахунок різноманітних бібліотечних організацій та асоціацій. Так, наприклад, будівництво нового 8-поверхового корпусу Головної бібліотеки КП частково буде здійснюватись і за рахунок грантової допомоги. Кожна бібліотека університету має свій рахунок і бюджет, який ухвалюється університетом за поданням директора бібліотеки і затверджується на бібліотечних радах, які активно і конструктивно працюють в університетських книгозбірнях. Наприклад, саме на бібліотечній Раді КП затверджується перелік зарубіжних періодичних видань і сума, яку кожен факультет повинен виділити на передплату. Нормою роботи бібліотек університетів стало надання користувачам доступу до віддалених баз даних. Невід'ємною складовою частиною адміністрації бібліотек є секретаріат та невеликі конференц-зали для проведення внутрішніх нарад, прийняття делегацій, організації круглих столів. Такі приміщення оснащені мультимедійними технічними засобами, що дозволяє детально ознайомитися з роботою книгозбірні, не виходячи з конференц-зали, оскільки вся звітна документація бібліотек з графіками, таблицями, фотографіями існує в електронному вигляді. В штаті кожної бібліотеки є економісти - бухгалтери. Всі бібліотеки, які ми відвідали, виконують функції головних бібліотек (методичних та координаційних центрів) для бібліотек факультетів. Вони координують роботу, здійснюють консультативну допомогу з різних питань діяльності, ведуть зведені ЕК, виконують функції бібліотек-дипозитаріїв, здійснюють перепідготовку та атестацію кадрів. Обов'язковим для бібліотечних працівників університетів є підвищення кваліфікації. В країні створена система курсів різних рівнів, по закінченні яких працівник бібліотеки має право отримати вищу посаду. Такі курси є платними, і кошти за навчання вносить сам бібліотекар (окремі бібліотеки компенсують до 50-ти відсотків вартості навчання співробітників). Особливої проблеми з кадрами бібліотеки не відчувають. На заміщення посади фахівців проводиться конкурс, і адміністрація може вибрати молодого працівника (не обов'язково бібліотекаря за фахом) зі знанням комп'ютерів та іноземної мови (англійської), що нині є однією з основних умов прийняття на роботу. Між книгозбірнями університетів Польщі існує система стажування працівників. Так, співробітники бібліотеки можуть протягом тижня-двох вивчати роботу бібліотеки іншого університету і навпаки. Зважаючи на велику кількість публікацій про бібліотеки Польщі в нашій та російській фаховій періодиці, немає потреби детально характеризувати фонди університетських книгозбірень, які багаті на стародруки й традиції по зберіганню та реставрації таких видань. Що звертає на себе увагу у приміщеннях книгозбереження, та й не тільки там, то це наявність пересувних стелажів, якими доволі просто користуватися і які дають значну економію місця при збереженні великих масивів документів. Розстановка фонду в більшості бібліотек - за інвентарними номерами. Для систематизації, в основному, використовуються Таблиці УДК. Щодо комплектування, то професори університетів є постійними замовниками наукової та навчальної літератури. Ці замовлення виконуються на 92 %, в т.ч. іноземними виданнями. Цікавим є досвід бібліотеки Краківської політехніки, де виконуються і замовлення студентів на придбання літератури. Саме студенти-замовники стають першими читачами видання, отримавши повідомлення бібліотеки про його надходження до фонду. Використання сучасних технічних засобів для збереження фондів дозволяє читальним залам відкрити свої фонди, а читачам - не витрачати час на пошук по каталогу та замовлення літератури. Обслуговування користувачів в закритих фондах проводиться виключно за електронним замовленням, яке виконується протягом 2-х годин. Замовлення залишаються з підписом у формулярах користувачів. Паралельно ведеться електронний формуляр. Термін використання книг можна продовжувати до 6 раз, якщо книга не зарезервована іншими читачами. Це можна робити самостійно через ЕК, і є можливість зарезервувати книгу по телефону. Штраф за затримку документів - 2-3 цента за добу. Сторонні читачі обслуговуються тільки в читальних залах. Асоціація технічних університетів м. Кракова домовилась про обслуговування всіх студентів цих вузів в усіх бібліотеках асоціації на абонементах. Для обслуговування студентів приватних навчальних закладів укладаються угоди про оплату. Активно працює міжбібліотечний абонемент як в країні, так і за її межами. Науковці університетів мають змогу отримати у користування на різні терміни (від місяця до року) індивідуальні кабіни для самостійної роботи, які розміщені у бібліотеках і користуються попитом. В різних книгозбірнях така послуга може бути і платною, і безкоштовною. Існує також черга на використання таких кабінетів, оскільки наявність навіть 10 кабін не може задовільнити попит. Самостійне використання читачами книгозбірень ксероксів і принтерів засобами магнітних карток та касових апаратів, вмонтованих в ксерокси, дозволяє встановлювати ксерокси в будь-якому приміщенні - від читальних залів до вестибюлів і коридорів - і в необхідній кількості, оскільки вони не потребують присутності оператора. Результати візиту було проаналізовано, і необхідні нововведення включено в перспективну програму розвитку бібліотеки ХНУ. Подальша співпраця з польськими колегами розвивається у напрямку книгообміну, розвитку міжбібліотечного абонементу з використанням сучасних технологій, організації доступу до БД бібліотек, участі бібліотечних фахівців в українсько-польських конференціях. |
||||
|
||||