Автоматизація бібліотеки: з чого починати
Глухенька В.О., головний інженер бібліотеки ХНУ Сучасний розвиток процесів автоматизації в бібліотеках вищих навчальних закладів проходить досить швидкими темпами. Впровадження комп'ютерних та телекомунікаційних технологій в роботу бібліотек є вже не модою, а нагальною вимогою до підвищення продуктивності та якості бібліотечно-інформаційного обслуговування на основі створення, використання та інтеграції електронних ресурсів, а також автоматизації бібліотечних процесів. Створені електронні каталоги та масиви цифрових документів разом із засобами телекомунікацій необхідні для виконання головного завдання - забезпечення доступу користувачів до різних типів інформаційних ресурсів бібліотек при мінімальних загальних витратах. Для вирішення питання про впровадження нових технологій в бібліотеці ВНЗ необхідно насампред проаналізувати стан матеріально-технічної бази та підготовки кадрів і далі приймати конкретні рішення. Всю роботу впровадження нових автоматизованих технологій в роботу бібліотеки треба поділити на 3 етапи: 1. підготовчий; 2. придбання апаратного та програмного забезпечення; 3. впровадження автоматизованих технологій. Підготовчий етап - один із найважливіших. Запровадити вірну політику розвитку - це перший крок до успіху. При цьому важливо:
1. Підтримка комутикативних форматів USMARC, UNIMARC, XML. 2. Реалізація в повному обсязі ДСТУ та міждержавних стандартів з бібліографічного опису. 3. Автоматизація всіх основних процесів роботи бібліотеки: комплектування, обробка, каталогізація, бібліографічне обслуговування, облік документовидачі, аналіз викоистання фонду, адміністрування. 4. Підтримка паперових технологій: друк каталожних карток, формулярів, списків, актів, книг інвентарного та сумарного обліку. 5. забезпечення багатокретиріального відбору документів за реквізитами, предметними рубриками. 6. Підтримка повнотекстових та мультимедійних документів в одному програмному середовищі з їх бібліографічним описом і авторитетними файлами. 7. Застосування технологій клієнт - сервер. 8. Надання єдиного інтерфейсу користувача з усіх робочих місць. 9. Забезпечення захисту інформації та її збереження від несанкціонованого доступу. 10. Підтримка технологій роботи зі штрих-кодами. 11. Забезпечення доступу до ресурса через Інтернет з використанням стандартних Web- броузерів. 12. Адаптування до різних структурних та технологічних особливостей бібліотеки. 13. Можливість віддаленого замовлення по МБА документів та їх копій в електронній та паперовій формах. Також важливо визначити:
Сьогодні в бібліотеках України фактично впровадженно 4 програмних продукти: в мережі публічних бібліотек -“ІРБІС”, в мережі бібліотек навчальних закладів та офіційних установ - “УФД.Бібліотека”, в декількох бібліотеках Києва - ALEF, в Харькові - LIBER. З точки зору функціональних можливостей програми ALEF та LIBER - найбільш досконалі, але це продукти закордонного виробника, які коштують десятки тисяч доларів і мають проблеми з україномовним інтерфейсом. “ІРБІС” недоцільно впроваджувати, через те, що ця програма має цілий ряд функціональних недоліків, виконана з використанням технологій ще минулого століття, не має внутрішнього конвертора та має проблеми з українською мовою. Переваги програми “УФД.Бібліотека” полягають в тому, що:
Практика розробки власного програмного продукту на прикладах бібліотек Донецького, Львівського державних університетів, Харьківського університету радіоєлектроніки та ін. показує повну недоцільність цього шляху. Розпочинати запровадження інформаційних технологій потрібно з відділів комплектування та каталогізації (наукової обробки) одночасно з поцесів замовлення (комплектування) та наукової обробки нових надходжень документів. Застосування програми до цих процесів дасть змогу проводити в автоматизованому режимі замовлення літератури, вести книги інвентарного та сумарного обліку, підтримувати електронний каталог, реєструвати надходження періодичних видань, вести облік книгозабезпеченості навчального процесу. Якщо дозволяють матеріальні ресурси - можна одночасно перейти на автоматизовані форми роботи в інформаційно-бібліографічному відділі: вести СКС та видавничу роботу. Для організації в подальшому автоматизованої документовидачі необхідно проштрихкодувати документи з фонду. Починати шрих-кодування нових надходжень потрібно одночасно із занесенням інформації в електронний каталог. Доцільно, щоб штрих-код документу співпадав з інвентарним номером. Основний інформаційний продукт бібліотеки - електронний каталог. При його створенні необхідно перш за все вирішити питання з пошуковими полями, а саме, як буде здійснюватись тематичний пошук: за предметним рубрикатором чи ключовими словами. Створювати те чі інше потрібно одночасно з занесенням нових надходжень до каталогу. Паралельно дуже доцільно налагодити доступ з мережі бібліотеки до Інтернет та зареєструвати свою WEB-сторінку в мережі. На сторінці в першу чергу треба відобразити загальну інформацію про бібліотеку та нову літературу, яка надходить до бібліотеки. Важливе питання при автоматизації бібліотеки - навчання персоналу. Можна використовувати різні форми навчання:
Вікно основних баз даних прогрми "УФД. Бібліотека" |
||||
|