Чабан К.А., Хмельницький державний університет Електронні інформаційні ресурси власної генерації в системі обслуговування користуЕвачів бібліотеки Хмельницького державного університету У Концепції Національної програми інформатизації проголошено, що одним з головних пріоритетів держави у підвищенні рівня інформатизації всього суспільства є формування комп'ютерної мережі, науки та культури; формування системи інформаційних ресурсів та забезпечення їх доступності. Бібліотеки вищих навчальних закладів, що є головними інформаційними установами для реалізації навчальних та наукових цілей, на практиці вже давно застосовують автоматизовані технології як у формуванні своїх інформаційних ресурсів, так і у забезпеченні доступу до них. Що ж нового вносить у систему обслуговування користувачів бібліотеки застосування саме електронних ресурсів власної генерації? Бібліотека Хмельницького державного університету за 40 років діяльності сформувала більш як півмільйонний фонд з різних галузей знань. Щорічно близько 44 тисяч читачів користуються послугами 7 чи-тальних залів та 8 абонементів, спеціалізованих секторів науково-тех-нічної документації, літератури іноземними мовами, залу каталогів та електронної інформації, а також МБА. Окрім 9-поверхової споруди бібліотеки, книгами можна скористатися в 3 філіях та 11 кафедраль-них бібліотеках. За порівняно короткий термін за підтримки керів-ництва університету бібліотека створила локальну мережу (сьогодні вона об'єднує 50 ПК), має вихід в Інтернет та власну web-сторінку. Функціонування АБІС забезпечує програма «УФД/Бібліотека» на основі MS SQL- 7.0. Сьогодні в бібліотеці автоматизовано майже усі процеси - від комплектування та обробки документів до їх автоматизованого обліку документовидачі на всіх пунктах обслуговування. Бібліотека має свій досвід створення та використання власних баз даних, який слугував матеріалом для даної статті. Коротка характеристика баз даних (в подальшому БД) та їх використання. БД «Електронний каталог» містить понад 100 тисяч записів нових надходжень та рекаталогізації фонду (рис. 1). Одна з переваг наповнення електронного каталогу (ЕК) - одноразове введення інформації з її наступним редагуванням. Рекаталогізація в бібліотеці проходила поетапно, починаючи з фондів читальних залів. Активна частина фонду вже пройшла рекаталогізацію. Пасивна частина буде проходити цей процес по мірі використання читачами. З року в рік наповнення та використання ЕК поступово призводить до відмови від ведення карткових каталогів та картотек (рис. 2). А це економія часу та матеріалів на друк та вливання додаткових карток, та ще й економія бібтехніки. Рішенням методичної ради наприкінці 2003 р. Законсервовано 22 тематичні та 9 службових картотек структурних підрозділів. Тож, наступного року передбачається ще більше зменшення їх кількості. Одноразове введення інформації дає змогу використовувати ЕК багатоаспектно як бібліотекарями (друк інвентарної книги та інших бібліотечних форм, відмова від різних допоміжних картотек), так і читачами в процесі довідково-бібліографічного обслуговування. Кількість довідок та консультацій, виконаних за допомогою ЕК в бібліотеці, щорічно зростає. Це обумовлене рядом причин, як то:
БД ЕК доступна в локальному варіанті та в онлайновому режимі, де є додаткові можливості пошуку. Так, сторінка web-сайта, бібліотеки «Періодика», крім даних про передплату та місцезнаходження видань убібліотеці, містить відсилки до існуючих web-сайтів цих видань в Інтернет. Попередньо проведений аналіз [3] доводить, що БД ЕК за кількістю запитів стоїть на другому місці після повнотекстових ресурсів. На третьому - бібліографічні БД бібліотеки, й особливо популярні у користувача тематичні покажчики. Більшість бібліографічних БД бібліотеки створено на основі ЕК:
Усім, хто хоч раз скористався пошуком в Інтернеті, відомо, скільки інформаційного «шуму» видає мережа. Щоб допомогти читачам зекономити час і кошти, теоретики та практики виробляють різні підходи [2] від каталогізації в онлайнових каталогах до копіювання та зберігання на сервері. Бібліотечний онлайновий путівник найбільш цінних та надійних мережевих ресурсів Інтернет на web-cайтів - один із способів допомоги читачам. Однією з перших інформацій на бібліотечному сайті представлені такі тематичні підбірки «Бібліотеки в Інтернеті», «Інформаційно-пошукові системи», «Електронні бібліотеки» та «Освіта в Інтернеті». З 2002 р. встановлено і підтримується в активному стані навігатор Інтернет-ресурсів з 4-профільних дисциплін університету - «Технології конструювання швейних виробів», «Інженерні та інформаційні технології», «Проблеми екології», «Технології конструювання взуття». Відкриття при університеті дистанційної форми навчання спонукало до розробки відповідної сторінки. На ній - бібліографічний список літератури з даного питання, повнотекстова БД «Методичні посібники» та ресурси Інтернету, представлені каталогом web-cайтів рефератів та тематичною підбіркою інших повнотекстових ресурсів. Як використовуються дані бази користувачами? Звичайно, в першу чергу, в локальному режимі. Проведений моніторинг статистики використання сторшок за півроку з вересня 2003 по березень 2004 показує, що: БД «Покажчики» - в середньому щомісяця використовують близько 120 Мб (2,33 % від загальної кількості). Найдзвичайна популярність покажчиків з макроекономіки й менеджменту, ринкової економіки. Через хороше наповнення та розроблену структуру їх подекуди використовують студенти для плану курсових робіт. Хоча БД «Навігатор» та «Дистанційна освіта» по наповненню дещо поступаються покажчикам, проте й вони знаходять свого користувача. Показники щомісячного використання БД Навігатор» - 4 623 Кб (0,09 % від усіх), «Дистанційна освіта» - 2 568 Кб (0,05 %). З повнотекстових БД власної генерації у бібліотеці представлено: 1. БД, що доступні лише для локального використання, серед них - методичні посібники - із 1 567 назв ЕК 570 назв мають повнотекстові версії; - навчальна та наукова література. База містить повні тексти, зміст або анотацію книг у форматі HTMLта PDF(серед них - повнотекстові версії підручників викладачів університету). 2. БД, що можуть використовуватись як у локальному, так і в онлайновуму режимі:
- Публікації про бібліотеку. Це повнотекстова база статей із періодичних видань. Питання оцифровки документних ресурсів і створення колекцій електронних документів знаходяться в бібліотечному, правовому та технічному полі. Кожна бібліотека вирішує їх по-своєму. Але ігнорувати такий базовий принцип, як профіль комплектування [1] не можна. У зв'язку з цим пріоритетним у роботі з даного питання нашої бібліотеки є орієнтир на навчальну та методичну літературу. Тому широким попитом користуються в бібліотеці дані БД. На жаль, дотримання вимог авторського права не дозволяє надавати необмежений доступ до перелічених ресурсів. Тому в онлайновому режимі доступні лише деякі. Дані про їх використання наводяться в таблиці: Що можна сказати про категорію користувачів бібліотечного web-сай-та? Дані свідчать (рис. 3), що близько 29 % щомісячних відвідувачів сайта - це читачі бібліотеки, що заходять на сайт з комп'ютерів бібліотеки та університету. Саме вони використовують 61,6 % КБ інформації сайта (рис. 4). Таким чином, використання в системі обслуговування користувачів електронних інформаційних ресурсів власної генерації сприяє розширенню можливостей та послуг бібліотеки в першу чергу для задоволення потреб у навчальній та науково-дослідній діяльності. Це досягається за рахунок:
Таким чином, технічні можливості мережі дозволяють бібліотеці розширювати межі та кордони використання своїх ресурсів за рахунок:
Література 1. Барышева О.В., Майстрович Т.В. Формирование национального распределённого библиотечного фонда электронных документов: постановка проблемы/Научные и технические библиотеки. -М. -2003.-№ 8.-С. 35-41. 2. Еременко Т.В. Каталогизация ресурсов Интернета (опыт библиотек США) // Научные и технические библиотеки. - М. - 2002. - № 5. - С. 53-68. 3. Чабан К.А. Библиотечный сайт: пользовательский аспект (по результатам анализа) // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал / Таврический национальный университет. - 2003. - № 40. - С. 66-70. |
||||
|