В. О. ГЛУХЕНЬКА, Бібліотека ТУП, м. Хмельницький ПРЕДМЕТНИЙ РУБРИКАТОР ЯК НЕВІД'ЄМНИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ Сьогодні жодна бібліотека не може обійтися без використання у своїй роботі нових інформаційних технологій. У бібліотеці Технологічного університету Поділля автоматизовані інформаційні технології активно впроваджуються в роботу з 1999 року. Саме цього року був організований відділ автоматизації бібліотечних процесів, придбане програмне забезпечення, створена локальна комп'ютерна мережа з виходом в Internet. Зараз у відділі автоматизації функціонує 3 сектори: програмне забезпечення, технічне обслуговування, створення і підтримка електронних баз даних. У мережі бібліотеки - 44 сучасних комп'ютери, 14 принтерів, 3 сканери. Пропускна здатність мережі - 100 Мбіт. Вся інформація, що накопичується в електронному вигляді, розміщується на Web-сайті бібліотеки і доступна в локальній мережі університету цілодобово. Якісні зміни в галузі розвитку сучасних інформаційних технологій і засобів передачі даних привели нас до необхідності пошуку нових підходів і рішень проблем створення сховищ інформаційних ресурсів, їх організації, засобів і способів доступу до них користувачів. Таким рішенням для бібліотеки університету стало створення "електронної бібліотеки" - інформаційної системи, що дозволяє накопичувати, надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів, доступних в зручному для користувачів вигляді через глобальні мережі передачі даних. У нашому розумінні "електронна бібліотека" - це комплекс заходів, реалізація якого спрямована на підвищення якості навчального процесу у вищому навчальному закладі. Ми поставили перед собою такі завдання: - забезпечити доступ користувачів до великих обсягів інформаційних ресурсів, як до тих, що є в бібліотеці, так і в мережі Internet при роботі в бібліотеці; - забезпечити вільний і широкий доступ до інформаційних ресурсів бібліотеки з локальної мережі вищого навчального закладу (комп'ютерного центру, навчальних аудиторій і лабораторій); - забезпечити можливість навчання користувачів бібліотеки основам інформаційної культури і телекомунікаційних технологій; - створювати в бібліотеці інформаційні ресурси для підтримки дистанційного навчання. Однією з умов виконання цих завдань є наявність електронного каталогу, інших баз даних, як бібліографічних, так і повнотекстових. При формуванні електронного каталогу одним із ключових моментів є створення предметних покажчиків, за допомогою яких організується класифікація і пошук документів. Після ретельного вивчення "ринку" ми прийшли до висновку, що найбільш правильний вихід у нашій ситуації - розробити предметний покажчик самим (варто пам'ятати, шо це був 1999 p.). Розробка предметного покажчика велася згідно плану ретроспективного введення фонду бібліотеки. На фонд читального залу, що вводився першим, у першу чергу, й розроблявся предметний покажчик з даної галузі. Спочатку створювався "кістяк" покажчика. В основу його були закладені галузі знань, за якими ведеться підготовка в нашому університеті. В основний ряд зараз винесено 27 предметних рубрик. Другий ряд у кожній рубриці формувався на підставі розділів фонду, відправною крапкою на першому етапі стали таблиці УДК. Розробка кожного розділу рубрикатора була доручена визначеному фахівцю. При розробці рубрикатора враховувалася вся статистика тематичних запитів читачів, що оброблялися попередньо головними фахівцями в профільних читальних залах. Проводилися консультації з викладачами вищого навчального закладу. З початку 2000 року в бібліотеці почалося ретроспективне введення фонду. У міру наповнення електронного каталогу розростався і предметний рубрикатор, тому що всі співробітники, що займаються цим процесом, підходять до роботи творчо і намагаються якомога повніше розкрити фонди бібліотеки. Була розроблена інструкція зі створення предметних рубрик, у якій відзначалося, що при формуванні предметної рубрики необхідно насамперед проаналізувати документ, вивчити анотацію і зміст. При необхідності ввести нову рубрику відправляється повідомлення по мережі у відділ наукової обробки відповідальному за предметний рубрикатор, який вносить її безпосередньо в базу і відповідає за виключення тавтології чи неправильне підпорядкування. Тільки наприкінці 2001 року бібліотека університету одержала офіційний документ ДСТУ 4032-2001 "Одномовний тезаурус. Методика розробки", коли в нашому предметному рубрикаторі було вже кілька тисяч записів. Хоча в нас і є деякі вади, але приємно відзначити той факт, що і не маючи цього документа, ми, в принципі, не наробили грубих помилок. За 2,5 роки роботи було внесено більше 9-ти тисяч предметних рубрик. Подальше поповнення йде постійно. Восени 2001 року бібліотека придбала в бібліотеці ГПНТБ Росії 4-томник таблиць Дьюі, яким зараз користуємося у своїй роботі при поповненні рубрикатора, намагаючись тим самим відповідати світовим стандартам. У рубрикаторі є спеціальні розділи: енциклопедії, довідники, побудова яких також має ступеневий вигляд. Зараз наш предметний рубрикатор одномовний, тільки українською мовою. Але тому, що фонди в нас більше ніж на 50 % складаються з літератури російською мовою, планується зробити його двомовним. Такий його розділ, як "Персонали" уже зараз формується як багатомовний, тобто український, російський, англійський. Предметизуються усі види документів, що заносяться в електронний каталог книги, методичні посібники, автореферати, дисертації, звіти по НДР, статті з періодичних видань, електронні документи. Нашим предметним рубрикатором зараз користуються в бібліотеці Житомирського інженерно-технологічного інституту, що був їм переданий безкоштовно в листопаді 2001 року. При проведенні занять з інформаційної культури, куди зокрема входить навчання роботи з електронним каталогом, співробітники інформаційно-бібліографічного відділу звертають особливу увагу студентів на користування предметним рубрикатором при пошуку інформації. І за статистикою відомо, що саме пошук за допомогою предметного рубрикатора користується найбільшою популярністю серед читачів бібліотеки. Для роботи з предметним рубрикатором розроблено дві інструкції: "Створення предметних рубрик", - інструкція каталогізатора і "Пошук в електронному каталозі по необхідній темі" - інструкція користувача. Особливу увагу хотілося б звернути на базу даних з бібліотечної справи - як на предметний рубрикатор, так і на поповнення. В університеті не вивчають таких дисциплін. Ця база створювалася і продовжує поповнюватись винятково для виконання професійних завдань, ведення наукової і методичної роботи. Вона містить у собі як бібліографічні записи, так і повнотекстові документи. Предметний рубрикатор був розроблений методичним відділом бібліотеки, при цьому використовувалися наробки відділу більш ніж за 10 років. Перший ряд рубрикатора містить у собі 10 основних розділів: бібліографія, бібліотечне обслуговування, бібліотечний менеджмент, бібліотечний фонд, документація, загальне бібліотекознавство, історія бібліотечної справи, каталогізація, новітні інформаційні технології, бібліотечні приміщення, обладнання. Слід зазначити, що в усіх без винятку рубриках представлена література. До повнотекстових документів в базі даних належать: - офіційні документи - закони, постанови, розпорядження вищих органів влади; - інструкції, положення, які надійшли ззовні, та ті, що розроблені самою бібліотекою; - матеріали наукових конференцій; - статті з професійних періодичних видань. Усього в каталозі з бібліотечної справи більше 2700 записів. Введені тільки поки що документи, які надійшли до бібліотеки з 2000 року. Повнотекстових документів близько 100. Створена з 1999 року повнотекстова база даних "Методичні посібники" теж цілком пов'язана з предметним рубрикатором. Електронні версії, виконані у форматі html, мають гіпертекстову структуру і можливість пошуку за контекстом. Технологія пошуку така: - задаєте тему (найкраще - контекст); - на екран виводиться список предметних рубрик, де зустрічається дане слово; - вибираєте найбільш придатну вам рубрику; - одержуєте список усіх наявних у бібліотеці за цією темою методичних посібників; - у списку зазначено, яке джерело має повнотекстову електронну версію; - заходите і працюєте (можна записати на дискету, роздрукувати на лазерному принтері). Ця база доступна тільки в локальній мережі університету. Електронні носії зберігаються як на твердому диску, так і записуються на CD. Можна привести базу даних "Методичні посібники" як один із засобів збереження інформації. Зараз викладачі вищого навчального закладу звертаються до бібліотеки за електронними версіями своїх же методичних посібників, тому що в них часто інформація з певних причин була загублена. База даних "Методичні посібники" спочатку створювалася з метою обмеження надходження в бібліотеку таких документів на паперових носіях, тому що їх велика кількість примірників і постійне перевидання ускладнює оперативну роботу з ними. Але тепер вона виявилася дуже цінною для дистанційного навчання у вищому навчальному закладі і доступ до неї з нового навчального року буде організовано "ззовні" з використанням Internet. За результатами проведеного у 2002 році анкетування серед викладачів і студентів вищого навчального закладу "Використання електронних ресурсів бібліотеки" більше 65 % респодентів відповіли, що вони постійно використовують цю базу і вважають за необхідне продовження її оперативного поповнення. Зараз в університеті ведеться розробка програми "Електронний підручник", у якій бібліотека бере найактивнішу участь. Є перший досвід: на сайті бібліотеки розміщена електронна версія підручника професора Радомира Сіліна "Практика тотального менеджменту". В університеті впроваджується також програма створення електронної бібліотеки. У "Положенні про електронну бібліотеку" вказано, що це - система об'єднаних електронних ресурсів бібліотеки, факультетів і кафедр вищого навчального закладу. Книгозбірня університету веде тут координаційну та накопичувальну роль. Використання цих об'єднаних ресурсів значно розширює можливості бібліотеки по наданню інформаційних послуг користувачам. |
||||
|
||||