Петрицька В.М. Колективний портрет бібліотеки університету крізь призму історії "Сучасна наука живе і розвивається в багатьох лабораторіях...
У створенні інтелекту нації - головного завдання вищих навчальних закладів, роль бібліотеки дуже велика. Бібліотека є одним із основних підрозділів Технологічного університету Поділля - наукового, освітнього і культурного центру регіону й невід'ємною частиною його 40-річної історії.Але в кожном у з науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів першою лабораторією є бібліотека". Академік І.Г. Петровський Сьогодні це найбільша науково-технічна книгозбірня області, науковий, інформаційний, просвітницький центр університету з великим потенціалом та багатим досвідом роботи. ... А починалось все у вересні 1962 року з двох невеликих кімнат та книжкового фонду, що налічував трохи більше 1 тис. примірників, щойно відкритого в місті Хмельницькому загально-технічного факультету Українського поліграфічного інституту (м. Львів). В одній з кімнат розташувався абонемент, в іншій - читальний зал на ЗО місць. Першим бібліотекарем була привітна й оптимістична Марія Іванівна Рижук (Міль). Всю роботу виконувала сама: комплектувала фонд, проводила перші бібліотечні огляди, видавала довідки та книги першим читачам - 450 студентам та викладачам. Протягом 30-ти років Марія Іванівна працювала на багатьох ділянках бібліотеки, освоюючи роботу у відділі бібліографії та комплектування. Але найкраще проявила себе на посаді бібліографа, згодом головного бібліографа. Багато зробила для розвитку і становлення служби інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів. Старше покоління викладачів пам'ятають її веселу, щиру вдачу і добре серце. Пізніше, в 1964 р. у бібліотеці почала працювати Ніна Броніславівна Беднарська - активна, відповідальна. На всіх етапах розвитку бібліотеки, а в перші роки особливо, головна увага приділялась формуванню книжкового фонду - адже з нього починається бібліотека. У придбанні книг велику допомогу надавали викладачі Кіницький Я.М., якому доручено було кураторство комплектуванням бібліотеки, Ткачук І.Ф. та інші - замовляли, привозили книги, безкоштовно передані вузами Києва, Харкова, Львова. Фонд швидко зростав, поповнювався також новими надходженнями. В 1965 р. він складав 9 тис. примірників, в 1966 р. - уже 17 тис. Керівництво вузу приділяло велику увагу книгозбірні, покращенню її матеріально-технічного стану, поповненню фондів, розширенню штатів. В 1968 році бібліотека отримала нове приміщення в навчальному корпусі. Наступного, 1969 року, на базі Загаль-нотехнічного факультету було відкрито Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування. Першою завідуючою книгозбірні стала Катерина Степанівна Степанець, яка 19 років свого життя присвятила організації, становленню й розвитку бібліотеки. Починала рядовим бібліотекарем в 1965 p., працюючи на різних ділянках роботи. Енергійна і ділова, вирішувала всі проблеми, а їх було чимало: формування книжкового фонду, постійні переміщення літератури в зв'язку із отриманням нових площ та організацією відділів, секторів; запровадження нових форм і методів роботи, робота з кадрами. Працювала скрізь, де треба було допомогти. Чіткого розподілу обов'язків тоді ще не було: тож всю роботу виконували разом. Степанець К.С., Рижук М.І., Беднарська Н.Б., працюючи, одночасно всі троє здобували вищу освіту в Київському інституті культури. Саме вони закладали основи бібліотеки, і їх імена назавжди залишаться в історії університету. 60-70-ті роки - це роки зростання молодого вузу, що зумовило розвиток бібліотеки. Виділяються кошти на поповнення фонду (в 1970 році він налічує 73,8 тис. примірників), розширюються площі, збільшуються штати. В новому навчальному корпусі обладнується книгосховище, відкрито просторий читальний зал на 260 місць. Першою завідуючою читальним залом була Ходкевич Н.І. - інтелігентна, освічена, толерантна. Пізніше, у 80-ті роки, її замінила Карпенко LA. - старанна і відповідальна. В різний час тут працювали Івашкова Т.В., Старостка В.О., Поробок С.І., Макутра В.О., Ткач В.О., Снігур А.В. Змістовнішою та різноманітнішою стає робота на допомогу навчальному процесу та вихованню молоді. В 1971 році у бібліотеці створено перший відділ обслуговування читачів, до складу якого ввійшов навчальний абонемент і читальний зал. Штат складався із 6 працівників, очолила його невтомна трудівниця, добре обізнана з літературою Марчук Н.Є. Багато сил та енергії приклала Неоніла Євгеніївна для організації роботи відділу, формуванню та упорядкуванню книжкового фонду, навчанню кадрів. Налагоджувала роботу із кафедрами, "воювала" з боржниками, видавала книги. Заряджала всіх своєю енергією і працьовитістю, завжди коректна, привітна з читачами, сувора і вимоглива до підлеглих. На цій посаді Марчук Н.Є. перебувала до 1995 року. Під її керівництвом працювали бібліотекарі Буряк В.О. (Макутра), Колесник К.С., Махнюк Л.В., Москалюк З.М., Тютик Н.Т., Левандов-ська А.А. Сумлінне ставлення до своїх обов'язків, творчий підхід до справи, готовність завжди прийти на допомогу читачеві характерно кожній з них. Тисячі випускників із вдячністю згадують цих скромних, привітних і працьовитих бібліотекарів. 1971 року було відкрито читальний зал для викладачів (пізніше читальний зал наукової літератури), першою завідуючою якого стає Махнюк Л.В. Маючи спеціальну середню освіту і досвід бібліотечної роботи, працьовита, небагатослівна Любов Василівна зосередила свою увагу на придбанні та упорядкуванні фонду наукової літератури і періодики, створенню відповідних умов для роботи викладачів. Оптимізм і почуття гумору завжди допомагали їй в роботі. За перше десятиріччя свого існування бібліотека зросла як кількісно (в 1972 р. фонд склав близько 200 тис. примірників), так і якісно - зростає питома вага наукових, іноземних видань, наукової періодики. Збільшується кількість читачів. Для розкриття книжкових фондів організуються книжкові виставки, проводяться Дні інформації, транслюються по інститутському радіо огляди новинок літератури. Значно пожвавлюється культурна робота: літературні вечори, усні журнали, читацькі конференції ставлять за мету розширити світогляд студентів технічного вузу, ознайомити їх із зразками світової літератури. Становлення бібліотеки в подальшому десятиріччі невід'ємно пов'язане із розширенням вузу, відкриттям нових кафедр, факультетів, з початком в 1978 році підготовки кадрів для зарубіжних країн. Друге десятиріччя - це період становлення і ствердження бібліотеки в статусі вузівської, коли створюється основа внутрішньої структури, формується штат працівників, багато із яких до цього часу складають ядро кращих співробітників бібліотеки. В 1975 році у відділі обслуговування організовано три абонементи: молодших курсів та професорсько-викладацького складу, старших курсів, абонемент художньої літератури. Удосконалювались форми і методи роботи з книгою, запроваджувались нові. В читальних залах та на абонементі художньої літератури організовано вільний доступ до фонду, що сприяло кращому обслуговуванню читачів; на навчальному абонементі запроваджена беззапи-сна система обслуговування, яка виправдала себе і застосовується донині; груповий метод видачі підручників студентам І - III курсів значно прискорив процес їх отримання. В 1976 році у бібліотеці створено відділ комплектування та наукової обробки літератури. Першою його завідуючою стала Ніна Броніславівна Беднарська - грамотний, досвідчений фахівець. Вона закладає наукові основи в системі комплектування, застосовує попереднє замовлення за тематичними планами видавництв. До 300 назв збільшується передплата періодичних та інформаційних іїидань. В комплектуванні та розподілі навчальної літератури допомогу бібліотеці надають викладачі. Чимало зусиль приклала Беднарська Н.Б. до створення довідкового апарату, який допомагав якісно і планомірно комплектувати фонд, що на кінець 1982 року налічував понад 400 тис. примірників. Систематичний та абетковий каталоги розширювали пошукові можливості для читачів, розкривали фонд, допомагали орієнтуватися в ньому. Багато років добросовісно працювали в цьому відділі Остапі В.Л., Дитинюк Г.Д., Пронтішева М.М., - старанні, роботящі. Працювали багато, напружено. Ректорат вимагав забезпечення кожного студента комплектом підручників, тому література надходила у великій кількості. її опрацювання, наукова і технічна обробка вимагали великих затрат часу, напруженої, копіткої роботи. В кінці 70-х і на початку 80-х років відділ комплектування очолювали спеціалісти бібліотечної справи Ветухова М.М., Поробок С.І. В ці роки у відділі працювала досвідчений фахівець Березюк Н.П. Із знанням справи, прискіпливо виконувала найскладнішу роботу - систематизувала літературу, давала адресу кожній книжці, готувала каталоги. Коли відокремився відділ наукової обробки літератури, кілька років очолювала його. У 80-90-ті роки підрозділ поповнився новими працівниками. Понад 15 років тут трудилась Любина Н.Г., педагог за професією, добре обізнана з книгою, працьовита. Займалась замовленням літератури та періодики. Ґрунтовних професійних знань і досвіду, широкої ерудиції вимагала систематизація літератури, особливо опрацювання науково-технічних видань. Яніна Рафаїлівна Стадник, ветеран бібліотеки, володіючи таким досвідом роботи, шифрувала книги, формувала довідковий апарат. Займаючи посаду головного бібліотекаря, Яніна Рафаїлівна провела величезну роботу по пересистематизації літератури і переводу каталогів на таблиці УДК, що було необхідно в умовах нашої бібліотеки. Допомагала їй добросовісна і працелюбна Луцюк С.В. Багато років працювали у відділі Бужанська Л.В., Голяк О.М. Велика заслуга працівників відділу комплектування та наукової обробки літератури в становленні і розвитку книжкового фонду -фундаменту бібліотеки. До початку 90-х років студенти були добрі; забезпечені підручниками. Кожен студент І - ПІ курсів отримував у бібліотеці повний комплект. Важливою подією в діяльності бібліотеки стало відкриття в 1978 році бібліографічного відділу, який очолила фахівець із досвідом роботи Слава Федорівна Кручко. Старанна і працьовита, протягом 17 років направляла роботу відділу. Це були роки, коли закладались основи бібліографічної роботи - однієї із головних ділянок книгозбірні. Створювався довідковий апарат, розпочався збір та облік наукових праць професорсько-викладацького складу інституту, надання інформації в системі диференційного обслуговування керівництва (ДОК) та вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ), видання бібліографічних покажчиків літератури, складання інформаційних і тематичних списків на допомогу навчальному процесу. Для профілюючих кафедр проводились "Дні бібліографії", які розкривали потенціал бібліотеки щодо бібліографічного забезпечення, допомагали орієнтуватися в світі інформації. Особлива увага приділялась інформаційному забезпеченню наукової роботи, госпдоговірних НДР, які в той час бурхливо розвивались в інституті. Проводились бібліотечно-бібліографічні заняття для студентів. У відділі працювали досвідчений бібліограф Рижук М.І., з 1980 року - молодий бібліограф Яковлева Л.В. Працюючи в бібліотеці, вона закінчила інститут, набула практичного досвіду роботи і була одним із провідних та компетентних бібліографів впродовж 25 років. Відкриття нових відділів, збільшення штату (у 1977 році він складав 25 чоловік), розширення бібліотечного обслуговування читачів вимагало поліпшення організаторської роботи в колективі. В 1978 році нову посаду заступника завідуючої бібліотекою займає Беднарська Н.Б. Маючи вже закінчену вищу освіту, близько 15 років досвіду роботи в бібліотеці інституту, віддана справі, обов'язкова і наполеглива, Ніна Броніславівна успішно працювала на цій посаді 16 років - до виходу на пенсію. Вимоглива та прин-ципова, надавала практичну допомогу всім відділам книгозбірні, особливо молодим співробітникам, багато праці доклала до створення каталогів, без яких неможлива діяльність бібліотеки. Роботу з організації, збереження та очищення книжкового фонду, який сягнув уже до 500 тис. примірників, виконувала Дементьева М.О., працюючи з 1980-1988 pp. завідуючою відділом книго-збереження. Увага приділялась обліковим каталогам, контролю за переміщенням і списанням літератури. Пізніше, в 80-90 pp. тут працювали завідуючими Старостка В.В., згодом Фоміних В.В., Мельник (Голяк) О.М. Гуманітарне просвітництво стало одним із основних завдань бібліотеки. Пожвавилась культурна робота. В тісному контакті з деканатами, кафедрами проводяться літературні вечори, конференції, присвячені видатним письменникам, поетам, композиторам, зустрічі з поетами Хмельниччини. Велика заслуга в їх організації та проведенні належить старшому бібліотекареві Валентині Олександрівні Ткач (1973-1980 pp.). Педагог за спеціальністю, творча, неординарна особистість, прекрасно володіючи словом, Валентина Олександрівна відкривала чарівний світ книги, поезії, знайомила з кращими творами світової літератури. Творчий підхід і педагогічний талант Валентини Олександрівни перетворювали вечори, конференції у справжні свята, а диспути й дискусії на різноманітні теми розкривали світ незнаного, будили думку, спонукали до пізнання світу, розширювали світогляд студентів. Завідуючою абонементом художньої літератури працювала Антоніна Василівна Снігур -людина творча й ініціативна. Цікаві і багаті інформацією були вечори та зустрічі, які вона проводила для студентів в аудиторіях та гуртожитках. Емоційно і натхненно звучали в її виконанні вірші та проза, невимушеним було спілкування з читачами. У 80-90 pp. просвітницька робота зосереджувалась у відділі ідейно-виховної та масової роботи. Тут починали свою діяльність досвідчені бібліотекарі Шевцова О.М. (1986-1992 pp. зав.відділом) та Кишун Л.К. (Хамардюк). Трете десятиріччя в історії бібліотеки - роки організаційних змін, пошуків і запровадження нових форм роботи. Ветерани йдуть на заслужений відпочинок. На їх місце приходять нові керівники. В 1984 році бібліотеку очолила Петрицька Валентини Михайлівна. Розпочинались роки структурної перебудови, удосконалення системи управління і всієї роботи з бібліотечно-бібліографічного обслуговування. Запроваджуються інновації, спрямовані на розкриття книжкових фондів, більш ефективне їх використання, створення умов для індивідуальної роботи читачів. В бібліотеці стала проводитись наукова робота. 1988 рік став наступною сходинкою в покращенні матеріально-технічної бази бібліотеки. Бібліотека отримала сучасне 9-типо-верхове приміщення площею 4666 м2. Треба віддати належне колишньому ректору університету професору Радомиру Івановичу Сіліну. Надаючи великого значення бібліотеці як першій лабораторії вузу, Радомир Іванович запропонував ідею побудови нової бібліотеки. Дозволу і грошей на будівництво не було, і ректорат приймає рішення про реконструкцію студентської їдальні за кошти, що виділялись на капітальний ремонт. Так завуальовано йшло будівництво 9-типоверхового корпусу - на одному поверсі мала бути їдальня, на 8-ми - бібліотека. Споруда зводилась будівельними загонами не одного покоління студентів. Завдячуючи наполегливій праці ректора, проректорів Костогриза С.Г., Козловського М.А. та Фомова А.Д., в 1.987 році будівництво було завершено. Переїзд у нове приміщення відбувався без припинення обслуговування читачів. За 3,5 місяця за допомогою студентів усіх факультетів бібліотека перейшла в новий корпус. Робота була організована чітко і злагоджено завдяки підтримці і допомозі ректорату та деканатів. Особливо відзначились студенти механічного факультету (декан доцент Абрамов О.О.), які перенесли на поверхи більшу частину літератури та обладнання. Колектив бібліотеки працював напружено і дружно, долаючи труднощі. Доводилось працювати з ранку до вечора, без вихідних, переносячи тонни книг. Після переїзду докладали максимум зусиль, щоб створити комфортні умови для роботи читачів. Читальні зали, абонементи, службові приміщення оснащені новими меблями та обладнанням, придбано багато квітів. В пошуках оптимального варіанту розміщення фондів, удосконалення структури бібліотеки відділи та сектори розподілялись за галузевою ознакою. Вагомим кроком для покращення обслуговування читачів науковою літературою стало відкриття в 1986 році відділу наукової літератури, до складу якого входили 3 читальні зали: суспільно-політичної, економічної і технічної літератури. Фонд останнього на той час складав понад 100 тис. примірників (пізніше, в 1987 р. і в 1999 р. з нього виділяться ще 2 відділи: економічної літератури та гуманітарних наук). Посаду зав.відцілом наукової літератури обіймала Тетяна Костянтинівна Онищук (з 2002 р. - заступник директора). Педагог за професією, вона стала досвідченим фахівцем бібліотечної справи. Вмілий організатор, енергійна і вимоглива, багато сил віддає колективу, будучи незмінним профгрупоргом. До неї приходядь а допомогою, і кожному Тетяна Костянтинівна намагається зарадити словом і ділом. Все робить для того, щоб мікроклімат у колективі сприяв роботі, піднімав настрій, давав можливості кожному реалізувати свої здібності, працювати творчо. Талановита в усьому -умінні переконливо висловлюватись, організувати поздоровлення ювіляра або вечір, прикрасити своєю участю будь-який захід, завжди усміхнена і привітна. Під керівництвом Тетяни Костянтинівни запроваджено багато нових передових методів роботи. У відділі склався дружній колектив. Підбір літератури за темами, складання списків та оформлення книжкових виставок, проведення бібліотечних оглядів, інформування на кафедрах виконували молоді, завзяті спеціалісти: старші бібліотекарі Великосельська О.М., Айвазян О.Б., Драчук Р.В. Від початку створення відділу працює бібліотекар Казмирчук Г.Г. - добросовісна, серйозна, уважна до читачів. З 1991 р. завідуючою читальним залом наукової літератури стала Тетяна Геннадіївна Панасюк - ділова, надійна і обов'язкова, вона сміливо запроваджує нові, прогресивні форми роботи. Людяність і доброта характеризують завідуючу читальним залом технічної літератури (1988р.) Зінаїду Йосипівну Бабак. Старанна і відповідальна, вірна професійному обов'язку, Зінаїда Йосипівна зуміла згуртувати роботу невеликого колективу, де трудиться вже майже 15 років. Добрими помічниками їй стали Сергеева Л.О., пізніше Черпіта О.Ф., Диха С.В., Шевцова О.М. Разом запроваджували нові цікаві форми роботи, з викладачами механічного факультету проводили змістовні масові заходи на допомогу навчальному процесу. В 1988 р. до складу відділу наукової літератури увійшов сектор науково-технічної документації. Зав.сектором Савченко Л.М. буквально по крихтах добувала патенти, стандарти, СШПИ, винаходи, промкаталоги, та інші цінні документи. Пізніше, з 1996 р. сектор очолює інженер, фахівець з великим досвідом роботи, ділова і активна Галина Василівна Вдовіна. Література цього сектору потребує постійної уваги, опрацювання. Відповідальна і творча натура, Галина Василівна з цим добре справляється. Завжди сповнена сил та енергії, віддана справі, обслуговує читачів, надає консультації студентам при написанні курсових, дипломних робіт. її ерудиція, професійна освіта стають в нагоді читачеві будь-якого рангу: чи-то студент, чи науковець. Працівники відділу беруть активну участь в науково-теоретичних конференціях, які організовує науково-дослідний сектор університету, в проведенні "Днів спеціаліста", "Днів аспіранта" - готують огляди, консультації, виставки та перегляди літератури. Неоціненну допомогу надають співробітникам-винахідникам, працюють в тісному контакті із патентним відділом університету. Домогтися підвищення якості бібліотечно-бібліографічного обслуговування без науково-методичної діяльності було б неможливо. Потрібна була служба, яка б взяла на себе питання координації, консультації та методичної допомоги з усіх напрямків діяльності бібліотеки. Новостворений в 1987 році методичний відділ очолила досвідчений фахівець Раїса Митрофанівна Рибалко. Працелюбна, нестримна в пошуку, творча та ініціативна, енергійна у втіленні ідей, володіючи аналітичним розумом, Раїса Митрофанівна зробила вагомий внесок у становлення бібліотеки, підвищення її авторитету. Розробка технологічної та регламентуючої документації, удосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговування, вивчення та узагальнення передового досвіду, впровадження інновацій, узагальнення власного досвіду бібліотеки - ось далеко не повний перелік роботи головного методиста. Майже 15 років усю цю роботу Раїса Митрофанівна виконувала сама. Це була дійсно подвижницька, самовіддана праця, завдяки якій бібліотека досягла значних успіхів, вийшла на новий рівень роботи. Крім знань, якими ділилась із кожним, Раїса Митрофанівна прищеплювала бібліотекарям повагу до своєї професії, виховувала відданість бібліотечній справі. Вона створила систему підвищення кваліфікації, разом із керівництвом бібліотекою проводила роботу з удосконалення управління бібліотекою, організації праці. Створивши низку рад і комісій - методичної, наставників, комплектування, ради при директорові, - вдалось залучити всі підрозділи книгозбірні до управління бібліотечними процесами. Так в бібліотеці складався колектив однодумців, "команда" з числа заступників директора, завідуючих відділами та головних фахівців: Айвазян О.Б., Рибалко P.M., Онищук Т.К., Великосельська О.М., Драчук Р.В., Дишель А.О., Шевцова О.М., Гаценко І.М., в кінці 90-х років до них приєднались Глухенька В.О., Марчак Т.Ф., Василишина В.О., Яковлева Л.В., Бичко О.М. Це професійно компетентні, ініціативні, працездатні люди, які самовіддано працюють над розвитком та удосконаленням роботи бібліотеки. На досвіді старших виросло нове покоління працівників, які сприяють розвитку інновацій в бібліотеці, створюють її позитивний імідж, вже самі виховують молодих. Серед них Айвазян Олена Борисівна. Пройшла шлях від бібліотекаря до заступника директора бібліотеки. Коли в 1994 році потрібна була кандидатура на посаду заступника директора, то кращої, ніж Айвазян О.Б., в бібліотеці, напевно, не було. її молодість і енергія, фахова майстерність і готовність запроваджувати нове, передове в практику роботи, спокійна вдача і вміння прислухатись до думки інших були потрібні бібліотеці. Ініціативна і працьовита, порядна і надійна, повна цікавих ідей, Олена Борисівна вміє вирішувати складні питання, бачити вузькі місця, знаходити з них вихід. Багато зробила в справі запровадження інформаційних технологій у бібліотеці, розвитку інноваційного менеджменту, організації наукової роботи, проведення наукових конференцій. Олена Борисівна першою серед всього колективу розпочала індивідуальну наукову роботу. В 1989 році змінився статус вузу - він став Хмельницьким технологічним інститутом. Почалось формування нової концепції вузу, як широкопрофільного навчального закладу. Освоювались нові спеціальності, на початку 90-х років відкрита підготовка через аспірантуру, розвивалась наукова робота. Перед бібліотекою постали нові завдання розширення складу фонду, удосконалення змісту роботи. На 80-ті роки випадає найбільше поповнення книжкового фонду новими надходженнями - до 50-60 тис. примірників щороку, збільшення до 500 назв періодичних та інформаційних видань. Заввідділом комплектування працює в цей час (1983-1993 pp.) Алла Адамівна Левандовська, яка багато сил доклала до організації комплектування. В 1987 р. книжковий фонд бібліотеки поповнився за рахунок ліквідованого філіалу бібліотеки при Кам'янець-Подільському ЗТФ. Пізніше (1993-1997 pp.) цю нелегку ділянку роботи очолювала Олена Михайлівна Шевцова - знаюча, старанна і акуратна. Початок 90-х років - найважчий в історії бібліотеки. Через повну відсутність бюджетних асигнувань виникли великі труднощі в комплектуванні. Різко зменшилась передплата наукової періодики, скоротилось надходження нової літератури. Тому основну увагу було зосереджено на більш раціональному використанні наявних ресурсів. Розширюється діяльність довідково-бібліографічного відділу. Велика заслуга в розвитку інформаційної діяльності бібліотеки належить Аллі Овсіївні Дишель (1995-2001 pp. зав. відділом) - бібліографа за покликанням, талановитого і творчого працівника. Завдяки її наполегливості та новаторському ставленню до справи змінюються та удосконалюються форми інформаційо-бібліографічного обслуговування. Поряд із традиційними масовими заходами, як от "День інформації"", "День кафедри", "День спеціаліста", проводяться Дні і місячники галузевої літератури, інформування кафедр, огляди літератури для читачів, в яких беруть участь працівники всіх відділів бібліотеки. Більше уваги приділяється складанню інформаційних списків, покажчиків, тематичних картотек, підбірок літератури на допомогу навчальному процесу. Кількість бібліографічних довідок зростає і становить понад 30 тис. на рік. Відділ готує бібліографічні покажчики праць окремих викладачів університету. Завдяки великій копіткій роботі бібліографів Дишель А.О., Іваненкової В.В., Підлісної Ж.В., Горобець Т.Н., Бичко О.М. творчий доробок науковців університету став відомим широкому колу читачів. В різні роки у відділі працювали Гаценко І.М., Хамардюк Л.К., Вдовіна Г.В. Багато науковців університету завдячують бібліографічній службі бібліотеки за допомогу в підборі джерел для їх наукових робіт, кандидатських та докторських дисертацій, а студенти -- для курсових, дипломних, наукових робіт. В 1992 р. книгозбірня відзначила 30-річчя свого існування. За ці роки діяльність бібліотеки досягла показників, що сприяли віднесенню її до II групи по оплаті праці. Підсумком власних досягнень стала науково-практична конференція "Роль вузівської бібліотеки у підготовці спеціалістів", яка дала поштовх для запровадження нового, передового в практику роботи. Із наданням вузу в 1994 р. статусу університету розпочався новий етап його розвитку. Університет перетворювався у значний освітній, науковий та культурний центр Поділля. Відкриття нових факультетів - бізнесу і права та гуманітарно-педагогічного, значне збільшення контингенту читачів поставили перед колективом бібліотеки нові завдання, пов'язані із удосконаленням структури, розширенням профілю комплектування фонду, спроможного задовольнити зростаючі інформаційні запити користувачів. Пріоритетне забезпечення літературою надавалось читальним залам. Відкривались нові читальні зали, збільшилась кількість посадочних місць. Особлива увага приділялась якості формування фондів різними видами документів. Серед нових надходжень переважали наукові видання з економічних дисциплін, права, психології, історії, політології, міжнародних відносин. Важливим джерелом поповнення фондів було безкоштовне надходження літератури через благочинні організації. З'являються унікальні довідкові, багатотомові видання. Серед них 32-томова енциклопедія "Britanniса", книги іноземними мовами з економіки та управління, бухгалтерського обліку, отримані із університетів США, які згодом стали основою для створення сектору іноземної літератури. Збільшення кількості студентів, що навчались на інженерно-економічному факультеті та на новому факультеті бізнесу і права (1994 p.), спонукало бібліотеку шукати шляхи забезпечення їх книгами. В 1994 р. у структурі бібліотеки з'явився відділ економічної літератури та права з двома читальними залами, який очолила досвідчений спеціаліст Ольга Михайлівна Великосельська. Завдяки її наполегливості і відповідальності, спільними зусиллями із фахівцями відділу комплектування вдалось за короткий час сформувати фонд економічної літератури. В читальні зали надійшли цінні видання з бухгалтерського обліку, економіки підприємств, маркетингу і менеджменту в різних сферах економічної діяльності, банківської справи, реклами, підприємництва, бізнесу і права. Наполеглива, доброзичлива і комунікабельна Ольга Михайлівна згуртувала колектив, добре організувала роботу, використовуючи традиційні форми і методи розкриття фондів, застосовуючи нові з метою задоволення зростаючих інформаційних запитів читачів. У відділі працювали молодий спеціаліст Хроменкова І.В., старанні й працьовиті Курганська Л.М., Луцюк СВ., Кандул А.Г. Пізніше до них приєдналась Василишина В.О. - висококваліфікований спеціаліст, людина творча, ініціативна, захоплена своєю справою. Володіючи досвідом роботи, Вікторія Олександрівна деякий час виконувала обов'язки зав.відділом, багато зробила для покращення обслуговування читачів, налагодження зв'язків із викладачами та науковцями університету, запровадження нових цікавих заходів з пропаганди та популяризації наукових здобутків вчених університету. Великий інтерес викликали презентації наукових праць професорів Сіліна Р.І., Орлова О.О., Войнаренка М.П., Торгової Л.В., також нова форма - "День кар'єри". Відкриття нових гуманітарних спеціальностей у вузі зумовило організацію відділу гуманітарних наук (до 1994 р. - відділ виховної роботи), до складу якого увійшли читальний зал гуманітарних наук і абонемент художньої літератури. Молода і сумлінна, енергійна зав.відділом (з 1991 р.) Раїса Василівна Драчук спрямовувала зусилля колективу на пошук і запровадження нових, цікавих форм роботи з молоддю: огляди і бесіди, літературні і музичні години, уроки мужності і миру, зустрічі в літературній вітальні, усні журнали, літературні вечори. Значна робота проводилась із студентами підготовчого відділення, молодших курсів, студентами-іноземцями. Відділ гуманітарних наук є просвітницьким центром бібліотеки, його багаті фонди з історичних, філософських, літературно-мистецьких знань, видання із сфери духовності, психології формують менталітет молоді, розширюють кругозір, вводять в світ прекрасного. Робота проводиться у тісній співдружності із кафедрами, деканатами, кураторами груп із залученням викладачів і студентів, співробітників інших відділів бібліотеки. Заслуговує подяки за творчу працю зав.сектором (з 1998р.) просвітницької роботи Людмила Іллівна Іщенко. Розвитку почуття прекрасного, формуванню естетичного смаку, вмінню розуміти і цінувати твори мистецтва, красу і багатство природи сприяють просвітницькі заходи, що проводить Людмила Іллівна - талановитий педагог, знавець книги. Літературознавчі читання, альманахи подорожей, години цікавих повідомлень, розповіді про художників, композиторів надовго запам'ятовуються читачам. Вечори в літературній вітальні, які ретельно готує і веде Іщенко Л.І., дарують читачам зустрічі з поетами, письменниками, художниками, вченими. Працівники читального залу Дем'янчук Н.Б., Салюк Л.І., Слободинська Н.Ю., Кошулаб Н.В. - ці справжні ентузіасти бібліотечної справи - ведуть щоденну копітку роботу, спрямовану на надання допомоги студентам в підборі літератури за темами курсових, контрольних робіт, запроваджують нові технології. Із року в рік збільшується кількість читачів на абонементі художньої літератури, де привітно і доброзичливо зустрічає читачів зав.сектором Наталія Зіновіївна Беймук, яка самовіддано працює тут впродовж 15 років, любить і знає книгу, передає свої знання молодим співробітникам. З великою майстерністю та любов'ю, оформлені Наталією Зіновіївною книжкові виставки, розкривають красу і багатство художнього слова. В підготовці виставок, альбомів, оформленні стендів, залів, літературної вітальні впізнаєш високий художній смак і творчий підхід Тетяни Миколаївни Чернишової, яка вже понад десять років виконує обов'язки художника бібліотеки. Всебічно обдарована, яскрава особистість, Тетяна Миколаївна вдумливо і серйозно ставиться до кожного доручення, талановито і якісно виконує свою роботу. Сучасний етап розвитку вузівських бібліотек характеризується зміною основних пріоритетів їх діяльності. Інформатизація суспільства, запровадження новітніх інформаційних технологій ставлять перед бібліотеками вимоги - дати читачеві високоякісну інформацію, забезпечити вільний доступ до світових інформаційних джерел. Виконати ці складні завдання можна тільки володіючи потужними базами даних, використовуючи світові інформаційні мережі. Новий етап в розвитку бібліотеки університету розпочався з широкого запровадження комп'ютерних технологій в усі бібліотечні, інформаційні та управлінські процеси. Автоматизацією бібліотечних процесів книгозбірня стала займатись ще в 1992 p., але з об'єктивних причин робота йшла повільно. Початок 90-х років був складним, майже припинилось бюджетне надходження коштів. Без техніки і кадрів робота призупинилась. Активне запровадження інформаційних технологій розпочалось тільки наприкінці 90-х років, коли ректорат прийняв рішення: комплектування бібліотеки літературою і технікою проводити за рахунок позабюджетних асигнувань. Цьому передувала велика підготовча робота: вивчали досвід бібліотек України і зарубіжжя, виїжджали на місця. Поштовхом до організації такої роботи стала також участь директора бібліотеки і заступників у Міжнародних Кримських конференціях, поїздки і виступи на наукових конференціях в бібліотеках Києва і Харкова заступника директора Айвазян О.Б., яка взяла найактивнішу участь в запровадженні інформаційних технологій, першою освоїла роботу на комп'ютері і стала використовувати його в своїй практичній діяльності. Вивчалась також думка читачів. Опитування "Комп'ютеризація в бібліотеці ТУП: думка читачів і бібліотекарів" підтвердило наші наміри. Читачі схвально віднеслись до таких інновацій. Ректорат університету підтримував починання бібліотеки: виділялись кошти на розширення штатів та придбання техніки. Велику допомогу надали декани факультетів Торгова Л.В., Бондаренко М.І., Бегняк В.І., Гладкий Я.М.. За кошти цих факультетів були придбані перші комп'ютери. Виняткова роль в запровадженні інформаційних технологій належить Валентині Олексіївні Глухенькій, яка з 1998 р. стала завідуючою новоствореного відділу автоматизації. Багатий досвід і глибокі знання, вимогливість і принциповість допомогли Валентині Олексіївні організувати роботу, створити колектив відділу, вміло та оперативно вирішувати найскладніші питання. Керівництво бібліотекою виробляло стратегію запровадження автоматизації, вивчаючи досвід передових бібліотек, Рибалко P.M. забезпечувала методичну допомогу кожному відділу. Зав.сектором Фоміних В.В. сумлінно виконувала обов'язки адміністратора комп'ютерної системи. Активну участь у запровадженні комп'ютерних технологій взяли зав.відділами обслуговування Онищук Т.К., Великосельська О., Драчук Р.В., Дишель А.О., які організовували свої колективи на виконання всіх робіт. Зусилля адміністрації спрямовувались на чітку організацію і планування всієї роботи. Усвідомлюючи важливість і переваги нових технологій, колектив із розумінням поставився до нововведень, працював злагоджено, творчо, люди розкривали свої здібності, дружно вирішуючи суперечливі питання. Не все вдавалось одразу, але завдяки наполегливості організаторів, узгодженості та координації дій працівників підрозділів долались усі труднощі. Робота була напруженою, одночасно обслуговувались тисячі читачів, число яких із року в рік збільшувалось, уваги вимагав і книжковий фонд, його упорядкування, також поточна робота кожного дня. У бібліотеці створено локальну мережу, що налічує 44 ПК, з власним потужним сервером, яка підключена до загальноуніверси-тетської мережі із виходом в Internet. Велику роботу провели Глухенька В.О. (з 2001 р. заступник директора з питань автоматизації) та провідний спеціаліст відділу, талановитий інженер-програміст Костюк О.О. з освоєння нового українського програмного продукту "УФД Бібліотека". Все технічне забезпечення, оновлення та модернізація мережі проводиться силами працівників відділу автоматизації, штат якого зріс в 2001 році до 8 чоловік. Це невтомна робота інженерів Домінюка К.В., Василишина А.А., Юглічека О.В., техніка Кострова Ю.В. Добросовісно і чітко працює інженер Петро Олександрович Бабак, в обов'язки якого входить постачання бібліотеки обладнанням та матеріалами, узгодження не простих господарських проблем. Петро Олександрович завжди вміло, оперативно вирішує найскладніші питання. Сьогодні АБІС бібліотеки підтримує основні технологічні процеси в підсистемах: комплектуванні, науковій обробці документів, довідково-бібліографічному та інформаційному обслуговуванні читачів, списанні літератури, а також в рекламі, видавничій, методичній та управлінській діяльності. В бібліотеці запроваджено обслуговування читачів з використанням повнотекстових БД, технологію ретроспективної конверсії каталогів, повну систему штрихкодування нових надходжень. До ретроспективної конверсії традиційних каталогів у машиночитану форму, розпочату в 2001 р. в галузевих відділах, були залучені найбільш кваліфіковані працівники. Головні спеціалісти Стадник Я.Р., Луцюк СВ., Сергеева Л.О. виконують найвідповідальнішу роботу. На початку 2002 р. організовано відділ наукової обробки літератури, який спрямовує та координує всю роботу по науковому опрацюванню документів, створенню ЕК. Завідуючою стала досвідчений фахівець - Людмила Василівна Яковлева. Головний бібліотекар Сергеева Л.О., завдяки ерудиції та професійним знанням, справляється із нелегкими обов'язками редактора ЕК, систематизатора і консультанта. Слід віддати належне добросовісній роботі по створенню ЕК зав.секторами відділів обслуговування Вдовіній Г.В., Панасюк Т.Г., Салкж Л.І., Мусевич В.Г., Бабак З.Й., Майструк С.В., бібліотекарям Мисіній І.Д., Слободинській Н.Ю., Глухенькій О.А., які першими в своїх підрозділах освоїли комп'ютери і працюють над формуванням ЕК. В 2002 р. уже 80% працівників бібліотеки володіють навичками роботи з персональними комп'ютерами. В 1998 р. бібліотека створила Web-сторінку в Internet, що дало змогу інформувати користувачів про свої можливості й послуги. Багато праці вклали в її організацію заступники директора Глухенька В.О. та Айвазян О.Б., інженер-програміст Костюк О.О. Запровадження новітніх інформаційних технологій вплинуло на модернізацію всіх напрямків роботи бібліотеки і в першу чергу на формування книжкового фонду. Автоматизовано всі технологічні процеси у відділі комплектування, починаючи від замовлення літератури і до створення ЕК. Зав.відділом Тітова Т.В., головний бібліотекар Макутра В.О., маючи вихід до глобальної мережі, користуються інформаційними ресурсами, спеціально призначеними для відбору, замовлення та придбання літератури не тільки в паперовому вигляді, а також на електронних носіях. Бібліотека приєдналась до електронного комплектування в рамках проектів, що реалізуються Всеукраїнським Благочинним Фондом "Книги України" при фінансуванні Міжнародного фонду "Відродження". Участь у цьому проекті дає можливість робити електронний пошук, відбір та замовлення документів, надрукованих у видавництвах України. З 2000 p. бібліотека входить до складу Консорціуму бібліотек України з використання баз даних зарубіжних видавництв, що вже сьогодні відкриває доступ до 10 тис. назв повнотекстових наукових інформаційних видань на іноземних мовах. Такий необмежений доступ до світових інформаційних ресурсів дає можливість задовольнити постійно зростаючі запити читачів. Стало можливим також створення і використання електронних версій навчально-методичних матеріалів, в тому числі підготовлених вченими і викладачами університету. На вищий рівень виходить інформаційно-бібліографічна діяльність. Змінились не тільки форми бібліографічної роботи, але й функції бібліографів. Сьогодні це вже не тільки пошук в БД бібліотеки - до нього додались робота в Internet, з повнотекстовими БД. У відділі працює сектор інформаційної роботи, який очолює досвідчений бібліограф Підлісна Ж.В. Відкриття електронного читального залу на 6 автоматизованих робочих місць (АРМ) забезпечує фізичний доступ читачів до електронних носіїв інформації навчального та наукового характеру, дає можливість працювати з ЕК бібліотеки. Творчі, сумлінні і доброзичливі працівники відділу із знанням справи, кваліфіковано надають допомогу користувачам в тематичному пошуку в електронних БД, документах на лазерних дисках. Широко використовують в своїй роботі інформаційні бази, виставлені в Internet. Провідне місце в роботі відділу, яким керує молода і енергійна Оксана Миколаївна Бичко, займає створення власних електронних інформаційних ресурсів: систематична картотека статей (СКС), тематичних списків і бібліографічних покажчиків. До підготовки в автоматизованому режимі бібліографічних покажчиків праць вчених вузу залучені досвідчені професіонали Горобець Т.М., Іваненкова В.В. Підвищення інформаційної культури читачів є однією з найважливіших турбот працівників інформаційно-бібліографічного відділу. Традиційні заняття з бібліотечно-бібліографічних знань перетворюються в щоденну індивідуальну роботу - консультування та навчання методам взаємодії з автоматизованою системою. Бібліографи проводять практичні заняття за темами: "Пошук в електронних базах даних бібліотеки", "Інформаційний пошук на електронних носіях". З нового навчального 2002 року для студентів перших курсів усіх факультетів ці заняття ввели в розклад. Сьогодні довідково-бібліографічне обслуговування читачів в бібліотеці неможливо уявити без використання інформаційних технологій. Відділ поповнюється молодими спеціалістами: талановита і працелюбна Недригайлова І.В., енергійна Капустіна С.В. переймають досвід старших, вливаються у важливу справу. Автоматизовані технології починають запроваджуватись у відділах обслуговування. Із приходом до бібліотеки Тетяни Федорівни Марчак - умілого організатора бібліотечної справи із 25-річним досвідом роботи в обласній науковій бібліотеці, по-новому почали працювати студентські абонементи. Бібліотекар за покликом душі, ініціативна і працьовита, Тетяна Федорівна докладає багато зусиль, щоб зберегти і поповнити книжковий фонд відділу, вдосконалити виробничі процеси і якомога краще задовольнити запити читачів. Своєю самовідданою працею, мудрістю, тактовним ставленням до людей згуртувала колектив, підняла його роботу на більш високий рівень. Компетентними помічниками їй стали зав.секторами Молчанова С.А., Голяк О.М., Нагорняк Н.П. Робота у відділі навчальних абонементів вимагає великого фізичного навантаження. Сотні студентів обслуговують щоденно Ланскорунська Г.М., Чорна Л.П., Ленчицька Л.І., Дідишена О.В., Міль Л.І., Мельник Т.Б. Вони вміло орієнтуються в запитах читачів, надають дійову професійну допомогу в пошуку необхідної літератури. Активно і цілеспрямовано іде підготовка до електронної книговидачі. Більше половини активного фонду навчальної літератури введено в електронний каталог. Проводиться його очищення, упорядкування, штрихкодування. Багато зусиль до створення бази даних "Читачі" і запровадження ламінованого штрихкодового читацького квитка доклали заступник директора Глухенька В.О., інженер Костюк О.О., зав.відділом Марчак Т.Ф., зав.сектором Нагорняк Н.П. З 2001 р. студенти перших і других курсів обслуговуються при наявності такого квитка. Восени 2002 р. розпочато видачу документів в автоматизованому режимі в 3-х читальних залах бібліотеки - гуманітарного та відділу економічних наук і права. За короткий час працівники цих відділів освоїли роботу на ПК, всього за півтора року упорядкували свої фонди і внесли їх в ЕК. Комп'ютерні технології застосовуються також у відділі книгозбереження. Заввідділом Ірина Миколаївна Гаценко професійно і старанно організовує роботу відділу, виявляючи активність і наполегливість. Зважаючи на те, що у фондах бібліотеки представлено широкий спектр науково-технічної, економічної літератури та спецвидів документації, до її послуг звертаються спеціалісти підприємств і організацій міста, студенти інших вищих та середніх навчальних закладів, учні навчальних комплексів. Вони завжди отримують кваліфіковану допомогу. В останнє десятиріччя відбулися суттєві зміни в роботі методичної служби бібліотеки. Зусилля зав.відділом Рибалко P.M., а з 2001 p., головного бібліотекаря Чабан К.А. спрямовані на розробку організаційно-технологічної документації та надання консультацій і методичної допомоги в запровадженні комп'ютерних технологій в усі процеси бібліотечної роботи. Маркетингові дослідження сприяють удосконаленню технологічних процесів, покращенню бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів. Однією із відповідальних ланок методичної роботи є підвищення кваліфікації персоналу бібліотеки. Системою стають проведення сучасних форм навчання - тренінги, які сприяють не лише професійному зростанню, але й підвищенню корпоративної культури працівників. Справжньою школою навчання є участь працівників бібліотеки в міжнародних та республіканських конференціях і семінарах. Щороку проводяться науково-практичні конференції і в стінах бібліотеки. Із наданням бібліотеці статусу обласного методичного центру вузівських бібліотек відділ розширився. В 2002 р. його очолила фахівець нового типу з високим рівнем професійних знань Чабан К.А. Маючи досвід бібліотечної роботи, Катерина Анатоліївна відразу зарекомендувала себе талановитим, ініціативним працівником. Інтелігентна, творча особистість, вона продовжуючи традиції новаторства і творчості, веде надзвичайно важливу ділянку роботи книгозбірні. Сьогодні бібліотека університету - провідний, науково-інформаційний і просвітницький центр вузу, що налічує близько 600 тис. документів. Вона забезпечує науковий та навчальний процес університету, обслуговуючи понад 13 тис. читачів (43,5 тис. фактично обслужених) і щороку видає понад 1 млн. 200 тис. документів, 30-35 тис. довідок і консультацій. В структурі бібліотеки 24 відділи і сектори, штат бібліотеки складає 88 чоловік, 80 % -професіонали з вищою та базовою освітою, які вміло працюють із основним стратегічним ресурсом - інформацією. Колектив постійно перебуває в творчому пошуку. Майбутнє бібліотеки пов'язано із запровадженням новітніх інформаційних технологій та автоматизацією, основні концепції якої визначені в "Комплексній програмі розвитку бібліотеки на 2002-2006 pp." Програма буде реалізовуватись поетапно. Вона передбачає формування фонду нетрадиційних носіїв інформації, відкриття нового електронного залу, створення служби електронної доставки документів, участь в корпоративній діяльності бібліотек регіону, розширення діяльності інноваційного Центру бібліотечного менеджменту. Успішна робота бібліотеки була б неможливою без тісної співпраці з усіма кафедрами, підрозділами університету, без допомоги і підтримки з боку ректорату, деканатів. Ректор університету Скиба М.Є., радник ректора Сілін Р.І., проректори Костогриз С.Г., Каплун В. Г., Войнаренко М.П. підтримують всі ініціативи бібліотеки, допомагають вирішувати найскладніші питання. Бібліотеку поважають і люблять читачі, про що говорять відповіді студентів в анкетних опитуваннях. В цьому заслуга дружнього, професійно підготовленого колективу, який свої знання і майстерність віддає читачам. Протягом 40-річчя своєї діяльності колектив неодноразово нагороджувався Почесними грамотами і дипломами Міністерства освіти України, ректорату, спілки працівників освіти. Нагороджені також Почесними грамотами окремі працівники бібліотеки. Наш колектив, сповнений енергії і творчих задумів, спрямовує зусилля на надання необмеженого відкритого доступу до світових культурних і наукових надбань людської думки. 40 років, що пройшла бібліотека - шлях великий, досягнення не малі, але попереду залишається основне завдання - сприяти освіті, вихованню, створенню інтелекту нації для майбутнього нашої держави. |
||||
|
||||