Петрицька В.М. БІБЛІОТЕКА В ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ
ПРОСТОРІ ВУЗУ У вересні виповнюється 40 років з дня заснування Бібліотеки Технологічного університету Поділля. Протягом цих років Бібліотека провела велику роботу. Вона зуміла створити цінний фонд науково-технічної літератури та документації, стати найбільшою науково-технічною бібліотекою області. Саме в її стінах набагато раніше за інші бібліотеки регіону отримали розвиток нові бібліотечні та інформаційні технології, які дозволили книгозбірні стати провідним науково-інформаційним центром університету. Історію розвитку книгозбірні можна прослідкувати десятирічними етапами. У 1962 році в місті Хмельницькому було відкрито Загальнотехнічний факультет Львівського поліграфічного інституту з вечірньою формою навчання і бібліотеку, яка займала 2 кімнати площею ЗО м2. Фонд книгозбірні розпочався з 400 примірників підручників. Перші співробітники - бібліотекарі Міль М.І. та Беднарська Н.Б., а згодом і перша завідувачка -- Степанець К.С. стояли у витоків створення книгозбірні. Перше десятиліття - це роки організації роботи бібліотеки, активне комплектування фондів, перший відділ обслуговування, створення служби МБА, початок ведення СКС, перші бібліотечно-бібліографічні заняття, масові заходи для студентів. Наступне десятиріччя для бібліотеки було роками кількісного, якісного та організаційного зростання. Створюються нові відділи - бібліографії та комплектування, розвивається інформаційно-бібліографічна робота: впроваджується інформування професорсько-викладацького складу в режимі ВРІ та ДОК, розробляються перші бібліографічні покажчики. Удосконалюються технологічні процеси, запроваджуються нові: безінвентарний облік, беззаписна система видачі літератури та ін. Вводиться єдиний читацький квиток, бібліотека обслуговує поряд з вітчизняними іноземних студентів. Особлива увага приділяється формуванню фонду книгозбірні, проводиться його розподіл на навчальну та наукову літературу. Третє десятиріччя - це роки пошуку нових форм роботи, час структурних, організаційних змін та нововведень у бібліотечні процеси. У 1984 році бібліотеку очолила Валентина Михайлівна Петрицька. Зусилля колективу спрямовувались на розширення та покращення форм та методів обслуговування читачів; удосконалення системи управління та роботи з кадрами; створення найоптимальнішої структури бібліотеки та розміщення фонду з метою якісного задоволення інформаційних потреб читачів; вивчення та впровадження в роботу бібліотеки найкращого досвіду, зміцнення матеріально-технічної бази. Створено відділи наукової літератури, виховної та масової роботи, наукової обробки та каталогізації. У 1988 році бібліотека отримала нове 9-ти поверхове приміщення. Початок активного розвитку автоматизації та інформатизації бібліотечних процесів, удосконалення науково-методичної роботи прийшовся на останнє четверте десятиліття в історії бібліотеки. За теперішнього часу в книгозбірні запроваджено програмне забезпечення "УФД. Бібліотека", створено локальну мережу (44 ПК) із виходом в Інтернет, організовано WеЬ-сайт книгозбірні. Фонди всіх читальних залів перепрофільовано з урахуванням фахових запитів читачів. Створено відділ економічної літератури, сектор літератури іноземними мовами, електронний читальний зал, інноваційний центр бібліотечного менеджменту. Впровадження інноваційних процесів сприяло трансформації традиційної вузівської книгозбірні в потужний науково-інформаційний та просвітницький осередок університету, науково-методичний центр вузівських бібліотек області. В чому ж полягають ці зміни. Економічна та політична ситуація в Україні за роки незалежності сприяла повній реорганізації системи книговидання. Тому, зрозуміло, в першу чергу пройшли зміни в процесі комплектування бібліотечних фондів, зміни в його складі. З кожним роком зростає потік інформації, але недостатність фінансування та висока вартість видань змушують нас проводити вибіркове комплектування, орієнтуючись на запити користувачів та навчальні плани університету. Замовлення кафедр на літературу, зустрічі з керівниками підрозділів та індивідуальна робота з викладачами допомагають уточнювати тематику можливих запитів читачів, формувати активно використані фонди, забезпечують високий рівень задоволення потреб читачів. Всього за останнє десятиліття було придбано книгозбірнею понад 170 тис. примірників документів. 70% усіх нових надходжень становить навчальна література, яка займає провідне місце - 48% у складі фонду. Постійно збільшується кількість нових надходжень з видавничого центру університету. Треба відзначити зростання проценту нових надходжень українською мовою. Якщо у 1992 році така література становила тільки 6, 2%, то в 2001 році вже 16, 4% від всього фонду. А серед нових надходжень література українською мовою становить 42, 2%. Змінюється склад фонду і за галузевою ознакою. Весь час зростає кількість літератури гуманітарного та економічного профілю (24 тис. прим. у ньому - твори художньої літератури), що зумовлено гуманізацією та гуманітаризацією освіти відкриттям гуманітарного факультету і факультету бізнесу та права, нових і спеціальностей. Зменшення на книжковому ринку репертуару видань технічної літератури призвело до незначного зменшення її кількості у фонді, але технічна література і сьогодні становить майже 52% до загального фонду. Незважаючи на чітко визначений у попередні роки технічний та природничий напрямок формування фонду, сьогодні фонд бібліотеки по змісту універсальний. Широко представлена література з економіки, політики, права, історії, філософії, соціології, психології та педагогіки. Періодичні видання складають 13, 6% фонду, а це 72, 6 тис. документів. З кожним роком бібліотека включає в свої фонди все більшу кількість електронних публікацій. Всього їх нараховується близько 130 одиниць. Сталися важливі зміни і в процесі організації фондів та їх збереження. Для інтенсифікації обслуговування перепрофільовано фонди читальних залів, а у фонді навчальних абонементів виділено активну його частину. З непрофільної літератури створено обмінний фонд, завдяки якому бібліотека доукомплектовує свої фонди шляхом книгообміну. Протягом останніх 7 років у книгозбірні проходив процес пересистематизації фондів з таблиць ББК на УДК. Проведено ряд заходів, спрямованих на збереження бібліотечного фонду. Створено реставраційну службу книгозбірні. З 1996 року читачам надаються ксерокопіювальні послуги, що значно зменшило кількість пошкоджених видань, а також дало змогу відновлювати такі документи. Застосування електронного обліку документів дозволяє за лічені секунди встановити місце знаходження будь-якого документу, введеного в ЕК, а також слідкувати за вчасним його поверненням до бібліотеки. Постійна робота по збереженню фонду дає позитивні результати. Намагаючись наблизити фонд до користувача, розкрити його зміст, бібліотека використовує усі можливі традиційні і нетрадиційні форми роботи. Важливу роль тут відіграє довідково-бібліографічний апарат (ДБА), який включає в себе каталоги, картотеки та довідковий фонд книгозбірні. Саме за допомогою ДБА створюються інформаційні списки, науково-допоміжні покажчики. Все частіше в довідково-бібліографічному обслуговуванні використовується Електронний каталог (ЕК), як БД, що включає в себе функції всіх каталогів та картотек бібліотеки. Незмінно проходять дні інформації, де в одному залі можна ознайомитися з новою літературою різного профілю, яку отримала бібліотека. За теперішнього часу викладачі і студенти як віддалені користувачі можуть в будь-який час знайомитися з інформацією про нові надходження та з іншими матеріалами бібліотечного сайту. На допомогу науковій діяльності вузу працює налагоджена система індивідуального інформування викладачів в системі вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) та диференційованого обслуговування керівництва (ДОК). Сьогодні інформування користувачів здійснюється за тематикою науково - дослідних робіт університету (система ВРІ), а також з питань педагогіки вищої школи (за системою ДОК). Сприяють розкриттю фонду такі традиційні форми роботи, як книжкові виставки та перегляди, Дні відкритого доступу до фонду, під час яких викладачі знайомляться з фондом безпосередньо на полицях, дають рекомендації щодо подальшого використання видань. Запроваджуються нові цікаві заходи пропаганди і популяризації наукових здобутків вчених університету. Проводяться презентації праць наших викладачів, які користуються особливою популярністю серед читачів. Вони розширюють інформацію про книгу, її авторів, дають можливість студентам пройти школу наукових дискусій, сприяють формуванню культури мислення, підвищенню рівня знань. Велике значення для майбутніх спеціалістів має проведення масових інформаційних заходів "Днів спеціаліста", "Днів дипломника", "Днів аспіранта", на яких майбутні фахівці знайомляться з літературою із спеціальності на відкритих переглядах, з переліком та змістом фахових періодичних видань, наявних у фонді бібліотеки. Традиційно цікаво проходять "Дні кар'єри". Мета цього заходу - допомогти студентам визначити своє місце в житті, виробити відчуття впевненості у вирішенні проблем із працевлаштуванням. Ще навчаючись у вузі потрібно розпочинати свою кар'єру. Як зробити її? З чого почати? На ці запитання відповідають присутні гості, серед яких представники кадрових агентств міста, керівники підприємств, майбутні роботодавці. Головне підґрунтя цього заходу - розкриття інформаційних ресурсів. Студенти мають можливість отримати корисну інформацію, запозичити життєвий досвід, осягти механізм становлення кар'єри, ознайомитись з літературою. В планах проведення "Дня кар'єри" передбачено зворотній зв'язок (анкетне опитування і його аналіз). Студенти схвально відносяться до цього заходу. В останні роки бібліотека все ширше використовує електронні видання для представлення користувачам, беручи участь у різних проектах по наданню доступу до таких ресурсів: • Інформаційної компанії РгоQuest (академічний портал з доступом до 7 000 журналів та довідників по бізнесу та менеджменту, науці та технологіям, соціальним наукам та освіті) • Компанії Ніghwire Ргеss (повнотекстові версії наукових журналів з природничих наук) • Системи Getlnfo (наукові видання Німеччини з різної тематики) • Компанії ЕВSСО (5500 повнотекстових назв журналів з економічних, соціальних та природничих дисциплін)та ін. Використання електронних ресурсів підвищує оперативність обслуговування та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб читачів. Сьогодні книгозбірня університету обслуговує десятки тисяч читачів: це доктори та кандидати наук, викладачі, наукові співробітники, аспіранти, студенти денної, заочної, дистанційної форм навчання, другої освіти, слухачі підготовчого відділення, а також учні коледжів та шкіл міста. З розвитком університету стрімко зростають усі показники роботи бібліотеки. Так, за 2001 рік фактично обслужено 43, 5 тис, читачів, відвідали книгозбірню 440 тис. чоловік, книговидача перебільшила мільйон документів. До послуг читачів - 5 галузевих читальних залів, 8 абонементів, Зали каталогів та електронної інформації, НТД та дипломного проектування. Обслуговування в бібліотеці університету - це високий рівень спілкування бібліотекаря з науковцями і студентами, вміння виявити зацікавленість і обізнаність, надати необхідну інформацію. Бібліотечне середовище за 40 років стало більш комфортним для нашого читача. Це виявляється в покращеному інтер'єрі, в більш зручному і оперативному пошуку інформації. В сучасному обслуговуванні читачів відбуваються великі зміни. Змінюються потреби користувачів, з'являються нові послуги, які зумовлюють структурні зміни. Змінюється і технологія окремих процесів обслуговування. В бібліотеку, як завжди, звертаються за книгою та періодичним виданням, але вже питають і електронну інформацію, бажають переписати її на свої дискети. Традиційно бібліотека виконує бібліографічні довідки, але збільшується кількість запитів на тематичні бібліографічні та фактографічні довідки. Існує тенденція зростання кількості запитів на правову, економічну та гуманітарну інформацію. Виконати такі довідки вже не можливо, опираючись тільки на свої картотеки, не використовуючи юридичні та інші БД. На допомогу виконання довідок приходять і диски СD-RОМ. Окрім беспосередніх користувачів бібліотекою за допомогою Інтернету користуються люди, яких бібліотекар не бачить - віддалені користувачі. І ми вже можемо констатувати поступове збільшення такої категорії користувачів і говорити про розширення поля доступу до бібліотечної інформації. Для забезпечення потреб дистанційного навчання на WеЬ-сторінці бібліотеки створено розділ "Дистанційна освіта", на якому розміщено: електронні тексти методичних посібників, реалізованих з використанням гіпертекстових технологій; посилання на інші сервери дистанційної освіти; анотовані покажчики тематичних сайтів; інформаційні списки з перспектив дистанційного навчання. Оперативно реагуючи на зміни в потребах читачів бібліотека пропонує їм нові послуги, пов'язані з сучасними технічними засобами та інформаційними технологіями. Книгозбірня презентує електронний каталог, проблемно-орієнтовані БД в т.ч. бібліографічні, реферативні, повнотекстові, на СD-RОМ, надає можливість роздруковувати їх, записувати на дискети користувача. Виконуються копії, пропонуються послуги сканування документів, надаються і мережеві послуги, машинний час для персонального користування, розповсюджуються програмно-інформаційні продукти. На WеЬ-сервері бібліотеки висвітлюється найновіша інформація. Поступово розширюється спектр інформаційних послуг, ефективних при використанні комп'ютерних технологій, які передбачають аналіз тексту. Це фактографічні і аналітичні послуги. Виконуючи їх, бібліотекарі оволодівають методами наукового дослідження, підвищують свою кваліфікацію. Зрозуміло, що і традиційні форми послуг наразі користуються попитом користувачів. Це довідки, тематичні підбірки, бібліографічні списки і покажчики, видача книг та періодичних видань. В бібліотеці використовується і платний варіант видачі документів - "нічний абонемент". При структурних змінах в сфері обслуговування враховується обсяг, інтенсивність, зміст та вид запитів. Так, відкриття факультетів бізнесу та права і гуманітарно-педагогічного зумовило підвищення попиту літератури економічного та гуманітарного профілю, і, як наслідок, організацію відділів економічної літератури з двома читальними залами, та відділу гуманітарних знань з читальним залом на 120 посадочних місць. Обслуговування іноземних студентів, відкриття спеціальності прикладної лінгвістики, аспірантури сприяло розвитку фонду літератури іноземними мовами, що зумовило організацію однойменного сектору. Виконання бібліотекою послуг, пов'язаних із сучасними технологіями обумовило створення електронного читального залу. При необхідності створювались додаткові пункти видачі, збільшувалась також і кількість співробітників відділів обслуговування. Нові інформаційні технології внесли суттєві зміни в технологічний процес виконання окремих послуг, зокрема, книговидачі. Так, завдяки штрихкодованим бібліотечним документам та читацьким квиткам, за лічені секунди інформація про взяту літературу заноситься в ПК. Така організація книговидачі дозволяє: - підвищити швидкість і якість обслуговування - автоматизувати процес замовлення літератури - виявити місцезнаходження будь-якого документу - сприяє збереженню фондів, вчасно реагуючи на читацьку заборгованість. Із введенням в ЕК всього ретроспективного фонду на електронну книговидачу перейдуть усі пункти обслуговування. Основні нововведення в бібліотеці стосуються технологічних процесів документного, довідкового, консультаційного обслуговування, в той час як технологія ряду послуг, наприклад, вечорів, зустрічей тощо здійснюється традиційно. Однак при цьому полегшується підготовка заходів (відбір матеріалів, створення сценарію, списків літератури, реклама, тощо). Принципові відзнаки обслуговування з використанням нових інформаційних технологій полягають в тому, що: - користувачу надається доступ до світових ресурсів; - традиційне обслуговування передбачує прихід читача до бібліотеки, а нове само приходить додому, на роботу, тобто, створює індивідуальні умови споживання інформації; - традиційне обслуговування орієнтує в документах, а нове також і в текстах. Це те, про що завжди мріяли люди - мати під рукою в будь-який час необхідну інформацію. Отримує розвиток ще одна тенденція обслуговування - воно все більш стає самообслуговуванням. Користувач, працюючи на комп'ютері, сам продумує стратегію пошуку, входить в інформаційні мережі, уточнює свій запит, здійснює пошук за різними бібліотечними ознаками. Щоправда, не всі користувачі готові для самостійної роботи з ПК, хоча сучасний студент, інтелектуальний і професійний рівень якого зростає, відчуває необхідність в опрацюванні більшого масиву інформації, розширенні особистого інформаційного поля, неминуче сам приходить до висновків про необхідність раціоналізувати цей процес, упорядкувати його, досягти відповідного рівня інформаційної культури. В свою чергу бібліотека йде назустріч зі своїм комплексом методів досягнення цього рівня, проводячи бібліотечно-бібліогафічні заняття із студентами з курсу "Основи інформаційної культури". З 2002 року цей курс введено в розклад занять для студентів 1-х курсів всіх факультетів. Основними завданнями курсу є: • розвинути практичні навики користування бібліотекою, ліквідувати розбіжності між можливостями бібліотеки і рівнем бібліотечно-бібліографічних знань читачів; • озброїти студентів методикою вирішення завдань не тільки сьогоднішнього, а й завтрашнього дня шляхом використання предметного пошуку, який стимулює у студентів виявлення ініціативи. Якість підготовки спеціаліста перебуває у прямій залежності від рівня його інформаційної культури, тому цю роботу бібліотека планує розширювати. Бібліотечне обслуговування - основа бібліотечної діяльності. Ступінь задоволення читача бібліотечним обслуговуванням - головний критерій бібліотечної роботи, результат, за яким читач оцінює доцільність і необхідність звернення до їх послуг. Якісне задоволення інформаційних запитів читачів постійно в полі зору адміністрації книгозбірні. Складність визначення його в тому, що результати стають очевидними не відразу, а тільки після закінчення визначеного періоду часу. Ще складніше визначити рівень культури обслуговування. Велике значення тут відіграє зворотній зв'язок з читачем, який у нашій бібліотеці вирішується шляхом проведення соціологічних досліджень, днів та тижнів якості. Тільки за останні 5 років за програмою "Бібліотека і книга в житті молоді" було проведено такі соціологічні дослідження читачів: • "Робота читальних залів очима читачів", "Що Ви читаєте" (1998) • "Бібліотека в навчальному процесі студента", "Просвітницька робота очима читачів" (1999) • "Комп'ютеризація в бібліотеці: думка читачів і бібліотекарів" (2000) • "Система ціннісних орієнтацій студента" (2001) • "Якість обслуговування очима читачів" (2002) Крім маркетингових досліджень потреб користувачів та послуг бібліотека проводить наукові аналізи використання фонду. Для підвищення ефективності управління та роботи з кадрами проводяться дослідження фахових та психологічних можливостей роботи персоналу. Наукові дослідження - це частина науково-дослідної роботи книгозбірні. Важливим її елементом є бібліографування наукового доробку викладацького складу університету, який становить основу БД "Праці вчених університету" (серія біо-бібліографічних покажчиків) та "Публікації викладачів університету" (бібліографія публікацій викладачів протягом поточного року). Як наукова установа, бібліотека проводить із фахівцями бібліотечного та інформаційного сервісу щорічні науково-практичні конференції та круглі столи, бере участь в міжнародних конференціях університету та за його межами. До свого 40-річчя бібліотека підійшла з планами зміцнення своїх позицій в бібліотечному та науковому середовищі, обслуговування традиційного і "віддаленого користувача", як навчально-методичний, просвітницький центр вузу із великим потенціалом, від якого в значній мірі залежить якість підготовки майбутніх спеціалістів. |
||||
|
||||