Глухенька В.О.,
Фоміних В.В.
Історія автоматизації бібліотеки Технологічного університету Поділля
Сьогодні автоматизація стала одним з головних напрямків розвитку бібліотечної справи. Саме засоби автоматизації можуть задовольнити великий попит на якісну, повну та оперативну інформацію. Тому, в останні роки, бібліотеки України вважають одним з важливих приоритетів своєї діяльності створення автоматизованих систем, впровадження нових інформаційних технологій. При цьому, зберігаючи функції звичайної бібліотеки, вони поступово починають виконувати функції інформаційних центрів, використовуючи різноманітні електронні ресурси.
Для успішного забезпечення навчального, науково-дослідницького та управлінського процесів в університеті бібліотека ТУП відводить істотне місце автоматизації. Автоматизація бібліотеки - це всі процеси, які пов'язані з встановленням комп'ютерів на рабочі столи співробітників та місця користувачів і яка дозволяє поетапно звільнити працівників книгозбірні від рутиної работа, друкарських машинок, перфораторів, ручних картотек, а читачам - створити ефективний та комфортний сервіс в пошуку та отрманні видань з фондів бібліотеки. Розпочиналася автоматизація книгозбірні у 1992 році із однієї ЕОМ "MAZOVIA CM 1914", яка була встановлена у відділі комплектування. З ініціативи директора бібліотеки Петрицької В.М. було придбано бібліотечну програму автоматизації технологічних процесів Московського університету ім. М. Ломоносова "Бібліотека 2.0". Впроваджував її в роботу викладач кафедри машин та апаратів Воронін Г.Ф. Він допомагав співробітникам відділу комплектування робити перші кроки у створенні електронного каталогу на нові надходження. Згодом стало зрозуміло, що в штаті бібліотеки має бути свій спеціаліст. І першими інженером, що стала на професійному рівні займатись автоматизацією в бібліотеці, була програміст Локазюк Оксана. Молода, енергійна, вона докладала неймовірні зусилля, щоб допомогти бібліотекарям подолати психологічний барьер при спілкуванні з комп'ютером. Систематизатор Стадник Я.Р. багато праці вклала в створення картотеки ключових слів - першого пошукового апарату, за допомогою якого проводився тематичний відбір документів у електронному каталозі. З 1995 року почав вестисть друк інвентарної книги, каталожних карток, книжкових формулярів в автоматизованому режимі. За введення інформації в електронний каталог відповідала бібліотекар відділу комплектування та наукової обробки Івах Ольга. На основі електронного каталогу за запитами читачів почали формуватись інформаційні списки літератури. На 01.01.1997 року електронний каталог бібліотеки нараховував 3615 записів.1997 рік - переломний момент у впровадженні автоматизованих технологій в роботі книгозбірні. В цьому році до бібліотеки прийшла працювати інженером Глухенька В.О. На той час в неї вже був досвід роботи з автоматизації бібліотечних процесів в обласній науковій бібліотеці. Завдяки наполегливості та завзяттю директора книгозбірні Петрицької В.М. в 1997 році придбано перших три сучасних комп'ютери Pentium 166, принтер Epson LX-300, мережеве обладнання, розпочато роботу зі створення бібліотечної мережі. На нових ПК встановлено програмне забезпечення Windows- 95, Word-7.0, Excel-7.0, Corel draw -5.0, програми підтримки роботи в мережі Internet, електронну пошту. В тому ж році придбано перший ксерокс для обслуговування користувачів бібліотеки, що дуже схвально було ними прийнято. В штаті з'явились інженер-програміст і технік. У липні 1998 року в бібліотеці організовано відділ автоматизації, який очолила Глухенька В.О. Це наймолодший структурний підрозділ бібліотеки. Штат відділу складався з 4-х чоловік: зав. відділом, інженера-програміста Костюк О.О., інженера Бабака И.О., техніка ксерокопіювальних робіт Піддубної О.П. Першими підрозділами в бібліотеці, в яких з'явилась нова техніка, стали відділи комплектування та наукової обробки й інформаційно-бібліографічний. Глухенька В.О. саме в цих двох відділах розпочала навчання бібліотекарів роботі на комп'ютерах з сучасними програмними продуктами. Протягом 1998 року в бібліотеці встановлено 6 персональних комп'ютерів, 4 принтери, сканер, ксерокс. Автоматизовані робочі місця створені у відділах комплектування, інформаційно-бібліографічному, автоматизації, адміністрації. Всі вони були відразу об'єднані в локальну мережу , підключені до мережі університету та мали вихід в Internet. У цьому ж 1998 році відкрито свою Web-сторінку в Internet, яка була розміщена на Web-сайті університету, а з травня 1999 року бібліотека вже мала свій власний Web-сайт. Багато праці вклала в нього інженер-програміст Костюк О.О., яка тільки в бібліотеці опанувала справу Web-дизайнера. Web-сайт бібліотеки з 1998 року по 2002 рік змінював своє обличчя 6 разів. З кожним разом сайт робився все досконалішим, яскравішим, як за дизайном, так і за інформаційним наповненням. В 2002 році в університеті проводилась олімпіада Web-дизайнерів, в якій брали участь студенти вищих навчальних закладів та учні шкіл М.Хмельницького. Одним із завдань олімпіади була розробка дизайну першої сторінки сайту бібліотеки. Переможцем в цій частині змагання став студент 2-го курсу факультету ФИТ Чумак Захар, наробки якого використані зараз в оформленні Web-сайту книгозбірні. За період з 15.10.99 по 01.01.2000 сервер відвідало 1640 користувачів, за 2000 рік - близько 6000, на 1.09.2002 - понад 15 тисяч. В інформаційному наповненню окремих сторінок сайту беруть участь різні підрозділи бібліотеки: інформаційно-бібліографічний, методичний, гуманітарних знань. Координує їх роботу заступник директора Айвазян О.Б. Систематично проводиться робота з розташування на Web-сервері інформації про нові надходження, просвітницьку роботу бібліотеки, встановлюються електронні повноте-кстові версії методичних посібників. В 2001 році виготовлено і встановлено першу електронну версію книги професора Сіліна Р.1. "Практика тотального менеджменту". З 2002 р. ведеться підтримка та поповнення електронної бібліотеки художньої літератури М. Яновського, яка складається бальше як з 17 тисяч творів. З 1998 року почала проводитись робота із запровадження в обслуговування читачів повнотекстових баз данних. Тепер при обслуговуванні користувачів уже неможливо обходитись без повнотекстової бази з українського законодавства. В бібліотеці з 1998 року використовувалась база данних фірми Інтел-сфера "Законодавство України" на двох робочих місцях, азі лютого 2002 р. встановлена більш сучасна "Ліга-Закон", версії "Еліт", з якою можна працювати в електронному читальному залі та інфо-рмаційно-бібліографічному відділі. Система "Ліга-Закон" є найбільш повною інформаційно-довідковою системою в Україні, яка включає не тільки повну законодавчу базу, але й консультації з питань оподаткування, бухгалтерії, актуальну інформацію з фондового, кредитного та валютного ринків. Робота відділу автоматизації с самого початку його функціонування була спрямована не тільки на придбання нової техніки та програмних продуктів, а ще паралельно йшов процес створення власних програм. З 1998 року адміністрація бібліотеки активно використовує програму "Кадри" розроблену Костюк О.О.. З травня 2002 року проходять адаптацію програмні продукти "Облік матеріальних цінностей", "Електронний щоденник роботи", "Забезпечення навчального процессу вузу літературою", які також розроблені програмістами відділу автоматизації. З розвитком комп'ютерної мережі постала необхідність впровадження в роботу сучасного програмного продукту для автоматизації книгозбірні. До серпня 1999 року в бібліотеці використовувалась програма "Бібліотека 2.0" , яка працювала тільки в середовищі DOS і не мала мережевого варіанту. Ще з 1997 року Глухенька В.О. розпочала пошук нової бібліотечної програми, яка відповідала б усім сучасним вимогам. Ішоз цей пошук тернистими шляхами. На закордонні програмні продукти не було коштів, а вітчизняні не відповідали навіть мінімальним вимогам. Вимоги у відділу автоматизації були досить жорсткі: багатофункціональність, дружній інтерфейс, технологія клієнт-сервер, можливість створення безкінечної кількості баз та нескінченний їх розмір, наявність потужнього багато-аспектного пошукового апарату, україномовність інтерфейсу, багатомовна підтримка і т.ін. Лише в 1999 році на вітчизняному ринку програмних продуктів з'явилась бібліотечна програма "УФД. Бібліотека" ТОВ Український Фондовий Дім, яка розроблена з використанням сучасної технології SQL та використовує міжнародний комутативний формат запису UNMARK. Бібліотека Технологічного університету Поділля з серпня 1999 року стала одним з перших їх клієнтів, своєрідним полігоном для відпрацювання змін в програмі. За вимогами книгозбірні університету дороблено і змінено ряд модулів у системі. АІБС "УФД.Бібліотека" призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки, включає засоби автоматизації основних виробничих циклів: - комплектування бібліотечного фонду (визначення потреб, замовлення літератури, оформлення надходжень, облік і аналіз фонду, списання) - обробка документів (складання бібліографічного опису документа, класифікація, створення предметних рубрикаторів). - обслуговування читачів (пошук документів, замовлення, комплектування замовлень, видача та повернення документів). Всі записи, які заносились до 1999 року були успішно конвертовані в нову программу. В електронний каталог заносяться записи на книги, автореферати, дисертації, методичні посібники, перодичні видання, статті. В 1999 році для читачів встановлено 5 ПК в залі каталогів та читальному залі 8-го поверху. З впровадженням програми "УФД. Бібліотека" з 2000 року читачі отримали можливість користуватися електронним каталогом бібліотеки. Пошук здійснюється за тематичними рубрикаторами, автору, назвою документу, роком видання, УДК, ISBN, мовою, типом та видом видання. З робочих місць читачів організовано доступ до Web-серверу бібліотеки. Окрім загальних відомостей про книгозбірню- користувачі мають можливість доступу до баз даних через Web-інтерфейс. У 1999 році інженери Костюк О.О. та Домінюк К.В. започаткували розміщення на сервері повнотекстової бази данних "Методичні посібники", яка постійно поповнюється новими виданнями. З 2000 року електронні копії методичних посібників створює інженер Чекайло Л. На вересень 2002 року ця повнотекстова база даних нараховує більш ніж 400 електронних копій. В 2002 році вперше впровадженна практика залучення студентів університету до створення цієї бази. Протягом 2000 року бібліотека готувалася до ретроспективного введення фонду в електронний каталог. Відділ автоматизації проводив роботу з технічного забезпечення цього процесу: придбано і підключено до локальної мережі 9 ПК, 5 принтерів, серед яких -лазерний принтер, принтер штрих-кодів, 4 сканери штрих-кодів. Зав.сектором відділу автоматизації Фоміних В.В. спільно з завідувачкою методичного відділу Рибалко P.M. розробила регламентуючі документи на автоматизовані технологічні процеси ретроспективного введення документів. Після затвердження методичною радою бібліотеки вони стали керівними документами процессу ре-троконверсії карткових каталогів. Постало важливе питання навчання всього персоналу бібліотеки роботі з ПК та з бібліотечною програмою "УФД.Бібліотека". Працівники відділу автоматизації проводили навчання бібліотекарів методом "розходження кіл по воді", тобто навчали 2-3 бібліотекаря, які в свою чергу передавали знання працівникам свого відділу. З вересня 2000 року введено штрих-кодування нових надходжень у відділі комплектування та наукової обробки літератури. Наприкінці року була апробована технологія штрих-кодування у відділах технічно-природничої літератури та гумані тарних знань. Вже проштрихкодовано понад 30% активного фонду, а з червня 2002 року розпочато також штрих-кодування періодичних видань. Штрих-кодування бібліотечного фонду та читацьких квитків складає основу обліку видачі документів в автоматизованому режимі. З вересня 2001 року в відділі економічної літератури розпочався експеремент із запровадження нової технології - реєстрація видачі документів в автоматизованому режимі. А з вересня 2002 року цей технологічний процес починає впроваджуватись також в відділі гуманітарних знань. На відзначення Дня бібліотек в 2000 році проведено науково-практичну конференцію "Вузівська бібліотека в епоху електронних комунікацій". Вона продемонструвала практичні досягнення бібліотеки з питань впровадження комп'ютерних технологій, отримала високу оцінку з боку керівництва університету. На кінець 2001 року у бібліотеці створено розгалужену локальну мережу із 33-х комп'ютерів. Постійно оновлюється та модернізується технічна база бібліотеки. Мережа переводиться з коаксіального з'єднання на "виту пару"(весь обсяг роботи виконали інженер Василишин А.А. і технік Костров Ю.В.), що дає можливість значно прискорити обмін інформацією (100 мгб канал) та збільшити на декілька порядків стабільність роботи в мережі. За 2001- 2002 роки зріс штат відділу автоматизації: зав. секторами Костюк О.О., Фоміних В.В., інженери Юглічек О.В., Чекайло Л.М., Василишин А.А., Нечипорук О.С., Бабак П.О., техніки Костров Ю.В., Баран Л.С., оператор Музика СП. У відділі виділено сектори: програмного забезпечення, технічного супроводу, адміністрування баз данних. 2001 рік - рік подальшого розвитку автоматизованих технологій в роботі бібліотеки: • впроваджено електронний формуляр читача; • розроблені та впроваджені програми "Читацький формуляр", "Читацький квиток"; З'явилась і нова техніка: 6 комп'ютерів, ламінатор, планшетний сканер, 2 сканери штрих-кодів, новий потужний ксерокс. Продовжується такий важливий процес, як ретроспективне введення документів в електронний каталог. Бібліотека постійно ділиться своїми досягненнями в галузі автоматизації технологічних процесів з колегами колективів бібліотек міста і республіки, підсумовує свою роботу на щорічних семінарах та науково-практичних конференціях. Лише на останній науково - практичній конференції "Інформаційні технології в бібліотеках вищих закладів освіти західного регіону: нові рішення, осмислення підходів та проблем" (жовтень 2001 року) були присутні 46 бібліотекарів із 26 бібліотек навчальних закладів України. Відділ автоматизації готовий не тільки поділитись своїми знаннями, але й запозичити нововведення інших бібліотек. Тож для підвищення кваліфікації працівники відділу автоматизації Глухенька В.О., Костюк О.О., Фоміних В.В., Юглічек О.В. були учасниками 8-ми науково-практичних конференцій в м.Києві, Харкові, Вінниці, Криму, на 5 із них виступали із доповідями про досвід роботи бібліотеки: «Впровадження нових інформаційних технологій в бібліотеці»; «Стан задовільний і перспективи обнадійливі...»; «Інформаційні ресурси на сайті Бібліотеки ТУП» та інші. Основним призначенням відділу автоматизації, більшість працівників якого - з технічною освітою, є підтримка бібліотечних процесів, тому в тісній співпраці з бібліотечними фахівцями відділ прагне на основі розширення власних інформаційних можливостей й удосконалення бібліотечних технологій вивести бібліотеку Технологічного університету Поділля ще на вищий рівень серед вузівських бібліотек України. Зараз бібліотека може справедливо пишатися не тільки комп'ютерною мережею, але й створенням нової організаційної структури і підготовленими спеціалістами в цій галузі. Сьогодні з урахуванням досягнутих результатів та сучасного стану в галузі комп'терної техніки та інформаційних технологій бібліотекою формується нова концепція розвитку. Ось її основні ідеї: - автоматизація робочих місць пунктів обслуговування (абонемент, читальні зали), - організація достатньої кількості місць користувачів для роботи з електронним каталогом, - створення комп'ютерного читального залу для роботи з бібліотекою CD-ROM та роботи в мережі Internet. |
||||
|
||||