Чабан К.А.
Традиції та творчий пошук в роботі методистів XX століття називають століттям інформації та техніки, що входять у всі сфери людської діяльності. Бібліотеки вузів із бурхливим розвитком і реформуванням вищої освіти й помітним збільшенням користувачів та обсягу необхідної інформації освоюють нові технології, запроваджують нові форми і методи роботи, орієнтуючись значною мірою на власний досвід. І в цьому без методичної служби не обійтись. Саме вона, за даними проведених досліджень, виявляє необхідність змін чи нововведень, співставляє результати подібних заходів інших бібліотек (якщо такі існують) з власними можливостями, припускає різні варіанти та, порадившись з фахівцями різних відділів, приймає певні рішення й розробляє детальні інструкції на окремі технологічні цикли. Ця служба виступає, таким чином, посередником між рівнем розвитку суспільства й бібліотечною справою, між потребами реальних користувачів та уміннями, навиками й досвідом бібліотекаря. Бібліотеки, які розуміють важливість такої діяльності, створюють певні методичні структури у своїх установах. Такі служби накопичують необхідну фахову інформацію й документи з усіх напрямків бібліотечно-бібліографічної діяльності, надають допомогу у вигляді консультацій та рекомендацій бібліотечному персоналу, проводять навчання кадрів й підвищують їх фаховий рівень, займаються розробкою необхідної технологічної документації та науковими дослідженнями. Отож, в 1987 році новий директор бібліотеки Петрицька В.М. після переведення всієї книгозбірні у нове приміщення звернула увагу на створення служби методичного забезпечення. До того часу в штаті бібліотеки була тільки одна посада методиста. Очолити методичний відділ Валентина Михайлівна запропонувала колезі-однодумцю, невтомному бібліотекарю Рибалко Раїсі Митрофанів-ні. Так, на цій посаді має бути працівник, знання та здібності якого не раз перевірялись та доводились під час спільної попередньої роботи. І почала Раїса Митрофанівна вивчати й аналізувати досвід вузівських бібліотек. Формувала фонд методичного відділу, його довідковий апарат, багато читала, багато їздила, аби подивитись, як поставлена робота у бібліотеках відомих вузів України й тепер уже близького зарубіжжя. Значна увага спочатку приділялась вивченню й впровадженню в практику роботи бібліотечних стандартів. Розроблено багато власної регламентуючої документації: положенння про відділи й сектори, посадові й технологічні інструкції на певні бібліотечні процеси. Наявність цих документів допомогла розмежувати обов'язки, визначити послідовність виконання окремих процесів, посилити контроль. Усі бібліотекарі, а особливо новопризначені, усвідомлювали важливість таких матеріалів, що допомагали в короткі терміни оволодівати знаннями чіткої технології. Ці ж документи допомагали при переході в інший підрозділ, під час взаємозаміщення. Однією з форм удосконалення управління є планування, облік та звітність. Були запроваджені квартальні, річні плани та звіти структурних підрозділів і бібліотеки, введені стандартизовані бланки, запроваджені єдині форми обліку всіх бібліотечних процесів. Введено щоденний облік роботи на усіх пунктах обслуговування, встановлено контроль за виконанням планових показників. За 15 років діяльності методичного відділу накопичено чималий досвід роботи з усіх питань бібліотечного будівництва. Умовно можна виділити такі стратегічні напрямки роботи відділу: - аналіз та узагальнення діяльності підрозділів, - удосконалення технологічних процесів, - вивчення та впровадження передового досвіду й нових технологій, - створення організаційно-технологічної документації, - організація підвищення кваліфікації співробітників. Методична робота в бібліотеці здавна координується методичною радою, своєрідним колегіальним радчим органом. До її складу входять завідуючі відділами та провідні спеціалісти. На засіданнях методичної ради вирішуються питання стратегічного та поточного планування, заслуховуються аналізи перевірок та виконання певних статистичних показників роботи структурних підрозділів, розробляються заходи з удосконалення певних ділянок, затверджуються розроблені документи. Підрозділом, який безпосередньо організує методичну діяльність бібліотеки, є методичний відділ. Він, як вказано в Положенні про відділ, є одночасно лабораторією передового досвіду і пунктом підвищення кваліфікації бібліотекарів. Для того, щоб виконувати свої функції, відділ створює інформаційну базу, до якої входять законодавчі акти, що стосуються бібліотечної справи, спеціалізований фонд видань з бібліотекознавства, бібліографії, книгознавства, бібліотечного маркетингу й менеджменту (нараховує 2196 примірників книг, методичок, інформаційних видань, а також фахової періодики з 1970 p.), література з бібліотекознавства, бібліографії, книгознавства, як замовлена через відділ комплектування, методичні матеріали й посібники, придбані у відрядженнях. Для орієнтації у такому інформаційному масиві створений довідковий апарат відділу, який складають картотеки: "Фонд методичного відділу", "Реєстраційна картотека періодики", СКС з бібліотечної справи й книгознавства (19 тисяч карток), картотека персоналій, "Бібліографічний опис документа", "Методичних рішень", "Терміни", "На допомогу просвітницькій роботі". З літа 2001 року відділ приступив до ретроконверсії свого довідкового апарату. Розроблено предметний рубрикатор з бібліотечної справи (135 рубрик) й зараз йде робота по наповненню БД "Бібліотечна справа", яку складають як записи ретроспективного введення, так і нових надходжень (3,8 тисяч записів). Методична робота - це мистецтво керувати організаційними та технологічними процесами бібліотеки, що базується в першу чергу на вивченні та аналізі діяльності структурних підрозділів,- їх статистичних показників, планів, звітів методом перевірки. Аналітична діяльність методистів бібліотеки ТУП включає моніторинг сучасної бібліотечної ситуації в рамках звітної кампанії. Аналізи, що готуються не лише методистами, а й завідувачками й провідними спеціалістами відділів з різних питань, описують стан роботи бібліотеки з певного напрямку, містять прогноз розвитку, певні рекомендації. В обов'язковому порядку вони містять статистичні, графічні матеріали, що дає змогу порівнювати власну роботу з попередніми роками. Такі аналізи проводяться в бібліотеці щорічно. Це служить матеріалом для засідань методичної ради, розробки нових регламентуючих документів, методичних рекомендацій. Аналіз відвідувань допомагає вирішити питання про рівномірне навантаження підрозділів. Аналізи використання фондів, відмовлень й книговидачі сприяють очищенню фонду, його перерозподілу, комплектуванню. Таким чином, аналітична функція - одна з провідних у методичного відділу, а її результат - рекомендації з удосконалення бібліотечної роботи та методична допомога у їх засвоєнні. Маркетингові дослідження допомагають приймати виважені конкретні рішення як з удосконалення окремих бібліотечних процесів, так і бібліотеки в цілому. Саме методичний моніторинг (слідкування за змінами в діяльності бібліотеки з метою визначення рівня іх роботи й прийняття на цій основі методичних рішень ) визначає напрямки консультаційно-методичної допомоги. Аналізувати діяльність бібліотеки, оцінювати її ефективість, вносити пропозиції з формування науково обгрунтованої бібліотечної політики допомагає реалізація методистами дослідницької функції в проведенні різного роду вивчення користувацької аудиторії,- як студентів, так і викладачів. Вони дозволяють, з одного боку, аналізувати статистичні показники, з іншого - вивчати попит, інформаційні потреби, що дозволяє формувати перспективні запити, ставить перед бібліотекою перспективні завдання. Планомірними та систематичними дослідженнями бібліотека ТУП займається з 1995 року за перспективним планом, що мав назву "Бібліотека та книга в житті молоді". В них брали участь усі підрозділи, координував та направляв роботу методичний відділ. Кожне із досліджень після обробки даних слугувало підставою для певних змін у роботі, розробки нових регламентуючих документів. Серед проведених анкетувань, опитувань такі:
Професійне консультування та піклування про професійний ріст бібліотечних кадрів є однією їз основних функцій методичної роботи. Воно ставить за мету розширення та поглиблення професійних знань бібліотекарів у відповідності з посадою та обов'язками, освоєння нового у зв'язку із змінами в роботі. Загальновідомо, що в сучасних умовах існуюча в країні система підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів стає все менш мобільною та адаптованою до умов конкретної бібліотеки, не враховує типологічні особливості вузівських бібліотек, та ще й до того ж пов'язана з немалими витратами. Натомість внутрібібліотечна система має відчутні переваги - дає змогу враховувати індивідуальні можливості та потреби. Тож за браком коштів на отримання додаткових знань центр тяжіння з підвищення кваліфікації персоналу переміщується все частіше у конкретну бібліотеку. Методичний відділ бібліотеки ТУП сприяє професійній самоосвіті, інформуючи бібліотекарів про нову фахову літературу раз на квартал для усього колективу, використовуючи систему індивідуального інформування для керівників та провідних фахівців, надаються консультації з різних питань професійного читання. У практиці попередніх років - рекомендаційні списки з окремих бібліотечних проблем. Цим завданням служить система занять, що проводяться у бібліотеці: "Школа молодого бібліотекаря", "Школа керівника", "Школа комп'ютерної освіти", бібліотечні уроки. Стало традицією проводити щосереди в колективі тематичні та інформаційні огляди, в яких беруть участь не лише професіонали, а й молодь, для яких підготовка огляду стає справжньою школою практичного навчання. До того ж, в таких оглядах беруть участь не лише працівники просвітницького сектору, (хто зна, в якому відділі буде працювати той чи інший співробітник), а вміти виступати перед аудиторією має кожен фахівець бібліотеки вузу. На "Днях виробничого навчання" щороку готуються групові консультації та огляди з організації та збереження фонду, обліку й роботи з читачами, ведення ДБА та інше. Життя в університетській бібліотеці ставить працівника перед потребою постійного оновлення знань, оволодіння новими технологіями. Тому за сприяння відділу автоматизації в бібліотеці діє "Школа комп'ютерної освіти". З 2001 року в бібліотеці розпочались заняття з психології "Пізнай себе", які спрямовані на вирішення конфліктів та розкриття нереалізованих можливостей кожного як на роботі, так і вдома. Ми розуміємо важливість проведення занять з групою завідуючих відділами та заз. секторами, тому на заняттях "Школи керівника" знайомимо із чинним законодавством про працю, опановуємо ази менеджменту, проводимо тестування й семінари з практики керівництва й взаємовідносин з підлеглими. Важливою формою підвищення кваліфікації є конкурси професійної майстерності. Вони спонукають звертатись до професійної літератури й розвивають творчість наших бібліотекарів, дають поштовх інноваціям та виявляють кращих їз кращих. Приємно відзначити не лише особисту зацікавленість у оглядах-конкурсах на кращий бібліографічний огляд (1990р.), на кращу тематичну виставку (1989), на кращий масовий захід (1996), конкурс "Вибираємо королеву", а й групову, колективну. Усі пам'ятають огляд-конкурс роботи читальних залів, який довів найголовніший постулат роботи будь-якого трудового колективу: не індивідуальності, а вміло організована робота в бригаді, де враховуються здібності й нахили кожного,- вирішують кінцевий результат. Одним із засобів підвищення кваліфікації була атестація працівників, яка проводилась 1999 року. Були розроблені Положення та методика проведення, бланки характеристики-відгуку та атестаційного листа. Кожному відділу були рекомендовані списки учбової та регламентуючої літератури. До атестації кожен працівник виконував письмово контрольне завдання за певною темою та складав список використаної літератури, який теж свідчив про знання працівником правил бібліографічного опису та бібліографування. Кожне їз завдань письмово рецензувалось, це було підставою для загальної оцінки атестаційної комісії. Атестація проводилась як співбесіда з кожним працівником індивідуально. В підсумках кожному працівникові давались рекомендації, були накреслені заходи щодо покращення роботи бібліотеки в цілому. Чималому зросту кваліфікації персоналу сприяє проведення бібліотекою науково-практичних конференцій та семінарів. їх підготовка й організація - надзвичайно трудомісткий процес, що вимагає не лише підготовки виступів з найважливіших для бібліотеки питань, а й узагальнення досвіду, організації книжкових виставок. На цих заходах ми ділимось досвідом й накреслюємо стратегію розвитку. Ось тематика таких заходів:
Намагаючись розширити творчі зв'язки з іншими бібліотеками та регіонами України, бібліотека ТУП запрошує до участі в таких конференціях фахівців з різних бібліотек. Остання зональна конференція, проведена на базі бібліотеки, дозволила не лише поділитись власним досвідом, а й довела, що відомча розрізненість бібліотек та бібліотекарів не є перешкодою для налагодження ділового партнерства в проведенні правильної політики в бібліотечній сфері, в системі підвищення кваліфікації, направленої на консолідацію усіх інтелектуальних ресурсів бібліотек для вирішення спільної справи. Провідним напрямком активного впливу методичної роботи на діяльність бібліотеки є інноваційна діяльність, що полягає в запровадженні у практику прогресивних форм і методів. Але дуже непросто вивчити та втілити на власній базі будь-яку інновацію. Необхідно детально проаналізувати, відібрати краще, а головне - пристосувати й апробувати наявне в наших умовах, бо кожна бібліотека - це свої можливості, своя технологія. Саме тому створення регламентуючої документації у бібліотеці - важливий напрямок методичної роботи, що забезпечує налагоджений технологічний процес. За роки діяльності методичної служби створена система методичних документів, що охоплює усі напрямки - від загальних - "Положення про бібліотеку ТУП" й правил внутрішнього розпорядку до інструкцій на окремі технологічні цикли. Щороку бібліотека розробляє і редагує близько 20 інструктивно-методичних документів. Важливою допомогою співробітникам бібліотеки буде розпочата робота методичного відділу над створенням повнотекстової БД "Регламентуючі документи". Можливість в будь-який момент скористатись в локальному режимі будь-яким за бажанням документом, гадаю, скоро оцінить увесь персонал. Система регламентуючих та інструктивно-методичних документів, що прийняті в бібліотеці, надзвичайно важлива як для традиційних бібліотечних технологій, так і для нововведених. Для керівництва процесом запровадження платних послуг в бібліотеці розроблена система інструктивно-методичних документів, серед яких: "Положення про платні послуги", інструкції: "Про "нічний" абонемент", "Про застосування грошової застави", "Про матеріальну відповідальність читачів за пошкоджені та неповернені документи" та інші. Роботі по створенню електронного каталогу бібліотеки передувала розробка пакету інструктивно-методичних документів, серед яких: " Ретроконверсія каталогів: Методичні рекомендації"", "Програма ретроспективного вводу фонду в електронний каталог", графік введення фондів, інструкція по вводу в ЕК, інструкції "Створення предметних рубрик", інструкція каталогізатора, таблиця елементів бібліографічного опису для заповнення полів, "Методика вводу документа в ЕК: Пам'ятка оператора" і т.п. Створено систему пам'яток користувачам з методики роботи за комп'ютером та пошуку документів в ЕК. Для методичного відділу бібліотеки питання наукового управління трудовими ресурсами із застосуванням інструментарію менеджменту та маркетингу невіддільне від інших проблем бібліотечної діяльності. Саме тому з 1999 року започатковано проведення досліджень по вивченню бібліотечної професії. Дослідження "Бібліотекарі про себе", "Професія- бібліотекар", "Традиції та інновації в роботі бібліотеки: "за" та "проти", "Бібліотекар як член трудового колективу" дають привід проведення щоразу нових занять з підвищення кваліфікації, більш раціональному розміщенню трудових ресурсів у колективі. Використовуючи будь-яку нагоду для корпоративного вирішення бібліотечних проблем, в травні 2002 року провідні фахівці бібліотеки взяли участь у дводенному семінарі-практикумі "Концепція та стратегія побудови та оптимального розвитку бібліотеки" за участю модератора НТБ НТУУ КПІ Барабаш С.І., де робота в групах, колективний аналіз сильних та слабких сторін надзвичайно згуртував колектив, дав можливість розставити пріоритети в роботі різних за специфікою, але об'єднаних спільною метою відділів бібліотеки. Надаючи важливого значення методичній роботі, бібліотека ТУП створила методичну службу у 1988 році, яка, незалежно від того, як вона називалась у різні роки,- чи методичний відділ, чи кабінет,- систематично виконувала усю покладену на неї робот. До методичної роботи залучались керівники підрозділів, найбільш кваліфіковані працівники, без яких діяльність відділу була б немоислива. Методистам, як колись, так і тепер, одних теоретичних розробок замало. Лише конструктивна співпраця з компетентними у вузьких питаннях фахівцями структурних підрозділів, відповідальність за спільно виконувану справу, готовність до нововведень та їх спільна реалізація дають позитивний результат. Чи буде в майбутньому існувати методичний відділ? Які будуть у нього обов'язки й на кого буде розповсюджуватись керівництво, покаже час. Поки що можна констатувати, що обсяг робіт відділу зростає з року в рік. Нові завдання, що ставить перед бібліотекою, реформа вищої освіти та гуманізація фундаментальної підготовки фахівців, вимагає модернізацій планів бібліотеки, що, зрештою, ішливає на зміну асортименту послуг, а звідси - зміну регламентуючих документів, кваліфікації персоналу. Це дозволяє говорити про перспективність методичної служби бібліотеки ТУП. Методисти й надалі будуть надавати бібліотекарям можливість вибору форм та методів праці, збирати для цього усю корисну інформацію, будуть виступати гарантом стабільності збереження бібліотечних традицій та фундаментом усіх нововведень. З березня 2001 року Бібліотека ТУП стала обласним методичним центром вузівських бібліотек області. Перед методистами розкривається нове поле діяльності. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||