Чабан К.А. Моделі гармонійного розвитку читача: погляд з 1960-х у 2002-й Одним із завдань бібліотеки ТУП з часу її створення було проведення культурно-просвітницької роботи серед читачів. Турбота про гармонійний й всебічний розвиток студентської молоді об'єднувала зусилля нашого вузу й бібліотеки. Заглядаючи в надзвичайно скупу й лише констатуючу історію тих років, це можна помітити з самого початку діяльності нашої бібліотеки. В 1967 році проведено перші 4 бібліографічні огляди. А 1968 року відбулися перший великий тематичний вечір та читацькі конференції із читачами. В 70-і роки відділ обслуговування бібліотеки спрямовує свої зусилля не лише на видачу читачам необхідної літератури, а й на проведення великої виховної роботи. Значний внесок в її організацію й проведдення належав старшому бібліотекарю Ткач В.О., яка з 1973 по 1980 очолювала цю ділянку. В тісному контакті з кафедрами та деканатами працівники відділу обслуговування проводять щороку понад 10 масових заходів. Серед яких читацькі конференції: за твором А.Первенцева "Секретний фронт", "Образ Леніна у художній літературі", тематичний вечір "З'їзду КПРС - нашу працю", суспільно - політичні читання за творами діячів КПРС, дискусія "Твоє місце в революції сьогодні" , які повністю відповідали духу епохи. Широко й гучно відзначались День народження комсомолу й роковини революції, День Перемоги й дещо тихіше - роковини письменників. Примітно, що поряд з високою ідейністю, базованою на прикладі вождів та керманичів, пропагувались інші комуністичні ідеали, молодь залучалась до дискусій та диспутів на вечорах запитань і відповідей "Культура поведінки студента", "В людині має бути все прекрасним", в бесідах на теми моралі : "Якщо ви ввічливі", "Мода: за та проти", "Що значить бути сучасним?". З 1978 року серед студентів ХТШО з'являються перші студенти-іноземці. Спільно з кафедрою іноземних мов та клубом інтернаціональної дружби проводяться вечори, як от "Світ та молодь", "Два світи - два способи життя", літературно - музичні години "Хто за мир - будьте з нами" та інші. З метою поглиблення знань з російської мови та літератури для іноземних студентів проводяться цикли оглядів про життя та творчість письменників, художників 19-20 століття. У 80-х роках на зміну високій патетиці приходять нові форми роботи з молоддю - більш гнучкі та яскраві в емоційному плані, що не потребують надто великих аудиторій та залів. Огляди - бесіди, літературні та музичні години зменшують ідеологічне забарвлення, більша увага приділяється художній літературі. Читацькі конференції за творами Б. Васильєва, В. Закруткіна, О. Фадеева та Р. Рож-дественського, Д. Фурманова та Ф. Достоєвського, К. Федіна, О. Толстого, літературні години за творами Є. Євтушенка, О. Вишні та Г. Тичини розкривали молоді кращі моральні ідеали радянської людини з позицій соціалістичного реалізму. Збільшується кількість та тематика проведених заходів. З 80-х років з'являються літературно-музичні години за творчістю письменників, ілюстровані мелодіями С. Прокоф'єва та Й. Штрауса, усні журнали "Полотна, освітлені сонцем" (за матеріалами Третя-ковської галереї ) та "Безсмертні полотна Рафаеля", вечори поезії за творами А. Вознесенського та Т. Шевченка, вечори історичного портрету й уроки мужності, вдячності. В ті роки відділ гуманітарних наук (раніше - відділ ідейно-виховної роботи) утверджує себе як центр з проведення масових заходів не лише у бібліотеці, а й у студентських групах, гуртожитках вузу, на факультетах. Тут створена картотека "На допомогу виховній роботі", папки матеріалів з організації та проведення масових заходів, фонд методичної літератури та методичних посібників. З переїздом бібліотеки у нове приміщення розширюється її структура. У 1986р. створено відділ масової та ідейно-виховної роботи, який очолила Шевцова Олена Михайлівна. Новим змістом наповнюється масова робота. На початок 90-х припадає висвітлення на заходах білих плям в історії, відкриваються нові імена. Проводяться вечір пам'яті В. Стуса й літературна година "Світ Б. Пастернака", вечори-портрети М. Булгакова та Й. Мандельштама. З прийняттям "Закону про мови" активізується звернення до наших витоків у заходах, присвячених слов'янським просвітителям Кирилу та Мефодію, у вінок Кобзарю вплітаються зустрічі з подільськими поетами як знаними, так і молодими (А. Дюк), з'являються Дні краєзнавства "Етнографія та побут Поділля", літературні читання, присвячені М. Коцюбинському. Науково-теоретичні конференції, що готуються читачами за сприяння кафедр історії України та філософії "Академік Грушевський : доля та наукова спадщина", "Історія України в творчості Шевченка", "Богдан Хмельницький і проблеми державності", - засвідчують повернення інтересу до вітчизняної історії та культури. Усний журнал "Голодомор 33-го" та краєзнавчі читання "Устам Кармелюк: герой чи опришок", літературна година "Костомаров - апостол кращої долі України", прем'єра книги І. Багряного "Сад Гетсиманський", години духовності - цьому підтвердження. Останніми роками просвітницька робота бібліотеки має за мету формування у майбутнього фахівця широкого світогляду, багатого внутрішнього змісту на основі знайомства з кращими зразками вітчизняної та світової культури. Майбутній бізнесмен чи інженер, окрім професійних якостей, повинен володіти загальною культурою. Це не лише робить його життя більш насиченим та цікавим, але й підвищує професійний потенціал як фахівця та керівника. Бібліотека проводить значну роботу по залученню студентів до мистецтва та літератури, розвитку у них художнього смаку. Саме відкриття для себе нових імен видатних історичних, культурних діячів різних епох і народів через знайомство з їх життєвим та творчим шляхом сприяє розширенню кругозору студентів, спонукає звертатись до творів та наукових праць цих особистостей, зрештою, підвищує престиж бібліотеки як просвітницької установи. Наочна демонстрація книг на виставках та полицях, переглядах є найбільш поширеною та доступною формою популяризації книги. Виставки входять до складу різних комплексних заходів, є і самостійною формою розкриття документального ресурсу бібліотеки. Давно вже стали традиційними виставки літератури до знаменних і пам'ятних дат, на допомогу засвоєнню навчальних дисциплін, що організуються згідно специфіки відділів обслуговування бібліотеки.Так, наприклад, у відділі економічної літератури лише 2000 року відкрито 15 виставок з бізнесу та управлінської практики, маркетингу та реклами т.п. Відповідно у відділі природничо -технічної літератури - з радіотехніки й екології, стандартів й нових технологій. У відділі навчальних абонементів - для першокурсників й заочників, на допомогу дипломному проектуванню й т.і. У відділі гуманітарних наук - за творчістю письменників й істориків, з мовознавства й літературознавства, з історії культури та народознавства. Всього в бібліотеці щороку відкривається близько 60 виставок та майже 100 тематичних полиць. У книжкових виставок є суттєві переваги перед іншими формами роботи: навіть ті читачі, які не дуже-то полюбляють самостійно відшукувати необхідні книги в каталогах, обов'язково зупиняються й звертають погляд на гарно оформлені полиці. Книжкові виставки є своєрідною візитною карткою бібліотеки. Завдяки їм читачі можуть судити не лише про книжкові багатства, але й про стиль бібліотеки, певного відділу. Переслідуючи мету розкрити творчий підхід бібліотекарів до організації виставок, 1989 року проведено перший конкурс серед працівників, і це був конкурс на кращу тематичну книжкову виставку. Він показав, наскільки бібліотекарі відділів обслуговування уміють згрупувати матеріали з актуальних тем, оригінально їх представити та розкрити, подати в незвичній формі. Перемогу в цьому конкурсі отримала бібліотекар абонементу художньої літератури Беймук Н.З. З тих пір в практику бібліотеки ввійшли такі форми, як: - виставка-дискусія та виставка-роздум, - персональні виставки, - виставка-екскурсія, - виставки до знаменних подій та дат, - виставка за читацьким формуляром, - виставки за сторінками журналів, - виставка однієї книги, картини, тощо... У 2002 році зроблено та виставлено на бібліотечному сайті дві віртуальні виставки: - 3 історії українського козацтва - Дарчі видання. За теперішнього часу найбільше навантаження з проведення просвітницьких заходів припадає на сектор просвітницької роботи, що виділився у підрозділ бібліотеки ще 1998 року. Добре зарекомендували себе тематичні огляди літератури як одна із камерних форм просвітницьких заходів для невеличкої студентської аудиторії. Проводячи захід, ми не гонимось за великою аудиторією: для нас більш важливий зміст. Як правило, в камерній обстановці 25-40 чоловік досягається більш тісний контакт зі студентами, коли можна взяти в руки книгу і вести розповідь, звертаючись до неї, коли можна добре продемонструвати матеріали з книжкової виставки, коли видно реакцію молоді на повідомлення і можна запросити її до обговорення того чи іншого питання. Тематика оглядів змінюється щорічно, проте визначною рисою останніх років стало повторне замовлення викладачами уже напрацьованих попередньо тем, що говорить про підвищення їх інформаційного рівня й актуальності підготовленої тематики. Багато років діє у бібліотеці літературна вітальня. Саме тут проходять літературні години й поетичні композиції, читацькі конференції й диспути, вернісажі й години музики. Останніми роками в формах роботи відбувається певне зміщення акцентів. На зміну пафосним композиціям, сухим лекціям прийшли нові форми роботи, як от години цікавих повідомлень ("Що ми знаємо про Чехова?") й години філософських роздумів ("Вільний серед неволі, святий посеред пекла": Г.С. Сковорода). Вони дають цікавий не-упереджений погляд на певні факти й події, але й вимагають набагато більше часу на підготовку, та результат говорить сам за себе. Так, підготовлена 2000 року година парадоксальних повідомлень "Вільям Фолкнер, якого читати нелегко, а не читати не можна" проводилась тричі на замовлення студентів. А все це завдяки умінню бібліотекаря за покликанням й надзвичайно ерудованої людини Людмили Іллівни Іщенко, яка уміє віднайти в досить тривіальних речах високу поетику й розкрити на неї очі читачам. Найвищий рейтинг серед бібліотечних заходів ( за даними опитування 1999 року) мають зустрічі із цікавими особистостями. Тому й організовано при бібліотеці "Клуб цікавих зустрічей". За період 1996 - 2001р. його гостями побували письменники - подоляни М. Федунець й М. Магера, Г. Ісаєнко й внучатий правнук Т. Шевченко О. Відоменко, Р.Бібєріна й представники культурного центру ім. Реріха. Запрошують на зустрічі з молоддю й викладачів університету. Студенти із подивом дізнались на таких зустрічах, що викладачі, які читають їм лекції з різних дисциплін, ще й захоплюються поезією та музикою, цікаві та обдаровані творчі особистості, а не замкнені на вузькому колі питань. Приємні враження залишили по собі зустрічі з ректором університету проф. Сіліним Р.І., професорами Ройзманом В.П., Мигаліною Ю.В. та ін. Саме тут, в затишній бібліотечній обстановці, по-новому розкрилась їх неординарна натура. Вечори-портрети професора ТУП Войнаренка М.П., декана Торгової Л.В., директора бібліотеки Петрицької В.М., викладача й художника В. Назарова та інших знайомили студентів ТУП із надзвичайно цікавими людьми нашого міста. Гостями таких зустрічей стали викладач риторики Київського університету, автор однойменного підручника Г. Сагач й зав. відділом Державного музею ім.Т. Шевченко Наумова Н.Г. Аналізуючи тематику просвітницьких заходів 1996-2001рр., слід відзначити помітне збільшення тем з історії та культури України, народознавства та краєзнавства, що сприяє вихованню справжнього патріота й громадянина своєї країни. "Україна - останній бастіон нашої духовності",- таку назву мала експонована на абонементі художньої літератури виставка-дискусія, що закликала до роздумів над долею нашої вітчизняної культури. Усні журнали про гетьманів і культурних діячів, години духовності і народознавчі читання, літературознавчі читання за творчістю А. Кримського й Тодося Осьмачки (2001р.), Б. Лепкого (2000), О. Теліги (1999), з історії українського друкарства та години поезії, присвячені Л. Костенко та В. Сосюрі, літературні години за творчістю класиків (Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, І. Котляревського ) виховують гордість й шану до власної історії та культури, залучають до національних традицій. З 1999 року сектор просвітницької роботи започаткував нову форму - "Альманах подорожей", який за останні роки заочно подорожував й туристичними маршрутами нашої країни, і світом живопису, поринав у загадковий світ прадавніх бібліотек (до Всеукраїнського Дня бібліотек) та в минуле української літератури (сторінками книги В. Шевчука "Дорога в тисячу років" та "Із вершин і низин", а також ,за книгою С. Плачинди та Ю. Колісниченка "Неопалима купина"). Активна участь у заходах читацької аудиторії спонукає студентів читати додаткову літературу. Літературні вікторини, що їх готувала бібліотека, сприяли цьому. А ще підготовка до проведення студентських конференцій. Ось їх тематика за останні роки: "М. Грушевський: доля і спадщина"(1996), "Культура Християнства" (1998), "Україна на початку і в кінці XX століття"(2001), "Наукова висота І. Франка."(2002). Змістовні й вичерпні доповіді студентів, які готувались у бібліотеці, ще раз довели, що бібліотека вузу - не лише помічник у навчанні студента, а й необхідне джерело додаткових знань, котрі підвищують загальну культуру, місце змістовного дозвілля. Бібліотека прикладає максимум зусиль, аби настільки завантаженого навчальними дисциплінами студента зацікавити кращим історичним романом й барвами рідної мови, красою рукотворного мистецтва й творчим доробком діячів педагогічної, літературної ниви, повернути його до сторінок забутих книг й до кращих шедеврів безсмертної книжкової мудрості, набутої віками. "Поезії одвічна висота" - таку назву мала книжкова виставка, що викликала неабиякий інтерес у читачів. 1999 року вирішено було відкрити при літературній вітальні "Клуб любителів поезії", що об'єднав би усіх шанувальників поетичного слова й тих, хто робить власні спроби пера у римуванні. Очолив клуб бібліотекар за професією, поет за покликом душі Сергій Потягач. На засідання клубу виносились як суто теоретичні, методологічні питання про співвідношення стилів у мистецтві й місце художнього образу, роль таланту й розвиток творчих здібностей, так розглядалась та аналізувалась творчість видатних майстрів всесвітньої поезії, відкривались нові незвідані глибини фольклору, що в усі часи живив мову письменства. Як розширити власний світогляд, долучаючись до поетичного надбання,- було не лише темою дискусії. Учасники клубу неодноразово демонстрували це на власному прикладі, а незмінний керівник С. Потягач навіть видав збірку власної поезії "Місячне сяйво", яку презентував у бібліотеці 2000 року. Дбаючи про всебічний і гармонійний розвиток наших читачів, бібліотека прагне до популяризації не лише власної історії та культури, а й до залучення їх до кращих світовоих зразків. Тому проходять у бібліотеці вернісажі картин М. Реріха й мистецькі години за творчістю М. Врубеля, літературні вернісажі й усні журнали за творчістю А. Сент-Екзюпері та королеви детективу А. Крісті, поетичні години за творчістю О. Пушкіна й О. Гумільова, Г. Ахмато-вої та О. Блока, читання за творчістю Ф.С. Фітцджеральда, В. Фолкнера та ін. Задля збільшення емоційного впливу на відвідувачів вітальні діє "Музичний кіоск", який за багато років неодноразово відкривав двері шанувальникам класичної музики й року, знайомив молодь із сонячним генієм Моцарта й естрадними зірками XX століття. Набули популярності Декади культур різних народів (1996р.-Декада французької культури, 1997р.- італійської, 1998р.- польської). Декади - це комплексний захід, під час якого проведено перегляди літератури й огляди, хвилини цікавих повідомлень й музичний кіоск. Поєднання літератури й музики, образотворчого мистецтва й театру як минулого, так і сучасного створює привабливий образ країни в очах читачів, розширює культуру міжнаціонального спілкування. Обираючи теми заходів, бібліотекар виходить в першу чергу з потреб читачів. Для вивчення їх думки ще 1983 року проведено перше опитування "Як ми вас обслуговуємо?", що включало й питання проведення просвітницьких заходів. З тієї пори численні опитування визначили напрямки культурно-освітньої діяльності бібліотеки. В першу чергу, ми прагнемо надати допомогу читачам у засвоєнні навчального процесу (в т.ч. на допомогу курсам "Історія світової та вітчизняної культури", етики й естетики, філософії й педагогіки), а також у проведенні змістовного й корисного дозвілля. Цікаво було дослідити різницю у вподобаннях студентів різного фаху (останніми роками колишній технологічний вуз поповнився правовими, лінгвістичними спеціальностями тощо...), різного вікового складу. Та, як показують дослідження, уся наша елітна молодь в своїх уподобаннях не однакова. Хтось має більше вільного часу, комусь його бракує, особливо старшокурсникам. Проте, це не означає, що вони не читають художніх книг і не захоплюються мистецтвом. Тому бібліотека ТУП усіма формами й методами роботи намагається заповнити цю невеличку нішу в суто фахових знаннях наших читачів, розширити їх світогляд, збагатити його сконцентрованим надбанням гуманного світового генію. З кожним роком персонал бібліотеки накопичує все більше досвіду в просвітницькій роботі, а молодий контингент читачів диктує безперервний пошук сучасних нових форм. Нова комплексна форма "Відкриття імені", започаткована уже 2001 року, дає змогу відкрити юним студентам маловідомі, але надзвичайно важливі імена діячів, що так співзвучні нашому часу. Усі ці та інші починання й нововведення були б неможливими без високоосвідченого персоналу відділу гуманітарних наук. Багато років поспіль, з перших днів існування відділу, його очолює молода й привітна завідувачка Драчук Раїса Василівна, яка налагоджує й підтримує тісні зв'язки та контакти із творчими колективами та особистостями, громадськими та культурними центрами міста, зі студенським театром, деканатами та кафедрами вузу. Нині відділ гуманітарних наук очолює та проводить усю просвітницьку роботу бібліотеки, направлену на гуманізацію освіти, виховання у молоді моральності, високої культури, здорового способу життя, культури читання. Господинею літературної вітальні є завідувачка сектору просвітницької роботи Іщенко Людмила Іллівна. Найкращим фахівцем з оформлення й організації книжкових виставок є завідувачка сектору Беймук Наталія Зіновіївна. Допомагають у проведенні заходів головний бібліотекар Дем'янчук Наталія Борисівна та зав. сектором Салюк Лілія Іванівна. Гуманістична парадигма розвитку освіти ставить перед бібліотекою нові завдання. Для нас надзвичайно важливо, який фахівець та яка особистість вийде у світ після закінчення вузу. Чи буде він уміти мислити широко й нестандартно, чи зможе порозумітись з іншими и налагодити контакти з представниками різних культур, народів та світоглядів? Тож свою роботу по розвитку творчої особистості, яка вміє й хоче шукати, приймати самостійні рішення, вірить у свої сили, ми продовжуємо. |
||||
|
||||