Чабан К.А. Бібліографія - на допомогу університету Інформатизація сучасного суспільства супроводжується збільшенням знань та інформації. Майбутній фахівець, випускник вузу та вчений-викладач, недостатньо озброєний інформацією, не може стати генератором нових ідей. Своєрідним посередником між цим величезним потоком знань та користувачем інформації стає бібліографія. В умовах вузівської бібліотеки вона не лише єдино можливий лоцман у морі знань. Завдяки орієнтації на навчальні дисципліни вузу тільки вона накопичує й систематизує максимально повний обсяг вторинної інформації з конкретних тем, інформує про новинки, веде науково-дослідну роботу (створюючи покажчики праць викладачів). А з чого ж усе починалось? Гортаючи скупі сторінки історії, читаємо: "1967 рік. Бібліотека не мала диференційованого розподілу обов'язків. Комплектування та облік фонду здійснювала завідуюча бібліотекою ... інші у міру необхідності займались бібліографічною роботою". Перший бібліограф з'явився у штаті бібліотеки 1969 року, і уже 1972 року ми констатуємо: "Фонд бібліотеки розкривається в інформаційних бюлетнях, які надсилаються на кафедри, широко представлений на книжкових виставках, Днях інформації. Бібліографічні огляди проводяться по інститутському радіо, для кращої орієнтації читачів проходять заняття з бібліотечно - бібліографічних знань для першокурсників". З позицій системно-діяльного підходу метою бібліографічної діяльності можна визначити аналітико-синтетичну обробку документів, що надійшли до бібліотеки, та забезпечення швидкого пошуку на основі своєчасного розповсюдження інформації про ці документи. Маючи перед собою читача-студента з орієнтацією на конкретні навчальні дисципліни та науковця-викладача, що прагне до пошуку й наукових досліджень у своїй галузі, бібліотека бере на себе функції відслідковувати потік документів з цих питань, інформувати про них свого читача. В подальшому роль бібліографічної діяльності постійно зростає, що знаходить своє відображення в організаційно-функціональній структурі бібліотеки. 1972 року створено сектор, а 1978 року -відділ бібліографії. Очолила його Кручко Станіслава Федорівна, яка 17 років керувала цією відповідальною й необхідною ділянкою бібліотеки. Із визначенням чітких обов'язків бібліографічна робота почала здійснюватись за такими напрямками: надання довідок в режимі "запит - відповідь" на основі створених каталогів та картотек, створення бібліографічних списків, покажчиків, інформування викладацького складу, пропаганда ББЗ серед студентів. Із створенням відділу розпочали ведення картотеки "Наукові праці викладачів інституту". Подальше розгалуження бібліографічної роботи спричинило у 80-х роках виділення при бібліографічному відділі 2-х секторів: інформаційної роботи та пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань. За 40 років діяльності бібліотеки накопичився значний досвід бібліографічної роботи. З урахуванням різнобічних інформаційних потреб читачів вузівська бібліотека здійснює певну систему бібліографічного інформування: задоволення разових потреб, інформування про нові надходження, тематичне інформування. Один із основних аспектів бібліографічної діяльності - довідково-бібліографічне обслуговування, без якого неможливо уявити щоденну роботу бібліографічного відділу. Довідково-бібліографічний апарат - це модель інформаційних ресурсів бібліотеки, струк-турована у відповідності з інформаційними потребами. Чільне місце серед них займають каталоги бібліотеки. Потік читачів до абеткового й систематичного у залах каталогів, як і колись, не зменшується. Спробуй без них дізнатися, яка книга є у бібліотеці, щоб підготуватись до занять. Щороку до бібліотеки звертаються близько 30 тисяч читачів за такими та іншими довідками. Без каталогів відповіді на них неможливо дати. Гортаючи картки, мимоволі зрідка натрапляєш на старенькі й пожовклі, з блідим, вигорілим від часу чорнилом, написані від руки ще тоді, в 60-х роках, рукою Беднарської Ніни Броніславівни, що стояла біля витоків тепер уже розгалуженого довідкового апарату. Генеральний абетковий та систематичний, читацькі та службові каталоги, на книги, стандарти, автореферати...Сьогодні їх 14, в тому числі й електронний. Разом із картотеками каталоги - це обов'язковий пошуковий елемент, без якого неможлива орієнтація в інформаційних ресурсах. Головне правило будь-якого каталогу - це його відповідність фонду бібліотеки. Тому над їх створенням й розкриттям певними рубриками, поповненням й вилученням старих карток, організацією АПП, постійним редагуванням невтомно з дня в день працюють бібліографи та бібліотекарі, в першу чергу, відділу обробки. Каталоги спецвидів НТД, книг іноземними мовами, на документи підсобних фондів ведуть працівники відділів обслуговування. Йдучи назустріч нашим читачам, в усіх відділах обслуговування створені й постійно підтримуються бібліографічні та тематичні картотеки згідно специфіки відділів, які розширили пошукові можливості систематичної картотеки статей й усього довідкового апарату. Дуже зручно скористатись пошуком безпосередньо у відділі, куди звернувся читач. Щорічно від 5 до 10% усіх довідок виконується тут. Розгалужена система каталогів та картотек сприяє багатоаспектному розкриттю фонду та покращує інформаційний пошук. Останні роки суттєві зміни у довідковому апараті спричинені застосуванням нових технологій. З 1992 р. бібліотека почала створювати електронний каталог (ЕК). Саме тому кількість карткових картотек щороку зменшується. З 2000 ЕК поповнюється записами ретроспективного вводу. Сьогодні в електронному вигляді користувач має доступ до електронного каталогу, що налічує понад 45 тисяч записів бібліографічних та повнотекстових баз, а виставлення їх на сервері бібліотеки дає змогу доступу віддаленому користувачу. Інформаційно-бібліографічне обслуговування читачів здійснюють усі відділи обслуговування, але провідне місце належить ІБВ. Саме бібліографи ІБВ ведуть найголовнішу з картотек - систематичну картотеку статей й інші карткові ("Історія ТУП ", картотеку персонали, " Бібліографія бібліографії бібліотеки ТУП ", "Архів виконаних довідок") та електронні бази даних. Вони проводять щоденне обслуговування в режимі "запит - відповідь", виконують більшість бібліографічних довідок, використовують різні форми та технології інформування та бібліографування. В різні роки відділ очолювали Кручко С.Ф., Хамардюк Л.К., Дишель А.О. Під керівництвом досвідченого бібліографа Дишель Алли Овсі-ївни відділ почав освоювати нові технології. Вчились працювати на комп'ютері, починали аналітичний розпис періодики, користуючись комп'ютером, створювали БД, а згодом почали обслуговувати користувачів в автоматизованому режимі. Враховуючи важливість цього напрямку, в 1998 році у відділі створено сектор автоматизованого пошуку інформації, в обов'язки якого входить формування бібліографічних баз даних бібліотеки, оперативне обслуговування користувачів за допомогою комп'ютера, пошук в придбаних бібліотекою електронних базах та мережі Інтернет. З року в рік є певна кількість довідок для студентів, що повторюється. Бібліотека має картотеку виконаних довідок, якою можуть користуватись усі читачі. З певних дисциплін чи тем, де пошук проводиться найбільш важко, бо досліджувана тема ще мало вивчена й представлена у літературі, складаються списки та покажчики літератури. Складання рекомендаційних та інформаційних списків літератури - важлива складова роботи бібліографів. Враховуючи складність пошуку джерел інформації, з певних тем складаються не лише інформаційні списки, а й письмові довідіси, оглядова інформація, які надсилаються на кафедри вузу, використовуються читачами бібліотеки. Для допомоги студентам в підготовці курсової чи дипломної роботи бібліографи проводять консультації з методики складання списку літератури. Одним із завдань бібліотеки з часу її створення є допомога в науковій діяльності вузу. Для інформаційного забезпечення ряду наукових тем була створена картотека науково-дослідних робіт. З 1975 року бібліотека займається інформуванням кафедр про нові надходження. Тісні зв'язки з викладацьким складом вузу, що диктуються орієнтацією бібліотеки на навчальний процес, заклали налагоджену систему індивідуального інформування викладачів в системі ВРІ та ДОК. Ще тоді, 1975 року, інформаційним обслуговуванням було охоплено 19 колективних абонентів з 48 тем. У 1978 році в системі ДОК було 7 абонентів, а в системі ВРІ - 6 викладачів вузу. Сьогодні інформування користувачів здійснюється за трьома напрямками: у відповідності з тематикою університету, науково-дослідних робіт ( система ВРІ), а також з питань педагогіки вищої школи (за системою ДОК). Спільно з референтами працівники бібліотеки уточнюють тематику інформаційних повідомлень, джерела (статті, монографії, НДР ), мову й форму потрібної інформації, хронологічні рамки. У відповідності із надходженнями нової літератури науковців інформують списками - кого раз на місяць, кого рідше. В системі ДОК останні роки обслуговується близько 15 абонентів. Списки нової літератури з питань вищої школи не лише надсилаються на кафедри, а й зберігаються на сервері бібліотеки. Інформування викладачів відбувається за допомогою електронної пошти на кафедри, де її встановлено. В стінах бібліотеки з новинками літератури можна познайомитись у відділах обслуговування, де постійно діють виставки нових надходжень. Та найбільших результатів масове інформування досягає при проведенні бібліотекою комплексних заходів, що стали невід'ємною частиною не лише бібліотечного, а й навчального процесу студента - читача. З 1969 року бібліотека проводить Дні інформації. Така форма дозволяє глибше збагнути проблеми підрозділу, знайомитися з новими профільними матеріалами. В бібліотеці у ці дні експонується нова література з усіх галузей знань. З 1978 року бібліотека проводила Дні бібліографії для профілюючих кафедр вузу. З 90-х років інформаційно-бібліографічною роботою активно почали займатись відділи обслуговування. В історії подібних заходів яскраву сторінку вписав створений 1986 року відділ обслуговування науковою літературою. Запроваджені цим відділом Дні літератури на кафедрі, випереджаюче інформування студентів за темами семінарських занять, тематикою курсових та дипломних робіт, інформування кафедр про новинки наукової літератури були використані в подальшій роботі бібліотеки. Саме в 90-х починають проводитись Дні та місячники галузевої літератури, в яких беруть участь усі підрозділи. Щороку проводились Дні літератури в бібліотеці. За темою Дня влаштовувався відкритий перегляд літератури. Викладачі давали поради бібліотекарям про використання чи вилучення застарілих видань. Подібні заходи тривали, як правило, кілька днів. Велику допомогу студентам у засвоєнні навчальних дисциплін дають Дні фахівця, де бібліотекарі проводять огляд літератури й періодики за певною дисципліною, знайомлять майбутніх фахівців з методикою пошуку й орієнтації в ресурсах бібліотеки. Підкріплені рекомендаціями викладачів представлені на оглядах і виставках видання під час цих заходів знаходять широке застосування. Налагодженню більш тісних зв'язків з навчальним закладом сприяють Дні кафедри у бібліотеці, під час яких оглядаються ресурси бібліотеки за профілем кафедри, вирішується питання книгозабезпечення певних дисциплін, відбувається знайомство з новинками як книг, так і періодичних видань. В цей день зусилля усіх відділів - комплектування й відділів обслуговування, відділу бібліографії спрямована лише в конкретне русло. Практика бібліотечно-бібліографічного обслуговування показала, що багато читачів потребують допомоги в пошуку інформації теми наукової праці, консультацій з оформлення бібліографічного апарату дослідницької роботи, ознайомлення з чинними державними стандартами щодо бібліографічного опису документів, методикою складання списку літератури до наукової роботи. З цією метою стали вже традиційними Дні дипломника та Дні аспіранта. Слухачам пропонується огляд основних бібліографічних джерел за темою наукового дослідження. Консультант знайомить слухачів з методикою пошуку інформації для підготовки наукової праці, виданнями національної бібліографії, з системою наукової бібліографії та інформаційними центрами України та закордону. Велике зацікавлення у користувачів викликають можливості використання для пошуку інформації проблемно-орієнтованих баз даних, створених у Бібліотеці ТУП, при цьому робиться акцент на БД за профілем навчання користувачів (як власні, так і ресурси Інтернет), детальне знайомство з БД EBSCO. Результати таких заходів очевидні: ефективніше використання ДБА бібліотеки, її фондів, краща орієнтація в світових інформаційних ресурсах і, як підсумок, - швидша підготовка наукової праці. Цілком очевидно, що при таких масштабах інформаційної роботи потрібен був підрозділ, який би координував її як з органами НТІ університету, так і з відділами бібліотеки. Тому 1998 року створено сектор інформаційної роботи. Очолює його молодий, але досвідчений бібліограф Підлісна Ж.В. З урахуванням нових потреб і можливостей, змінюються форми й методика проведення комплексних інформаційних заходів. Так, традиційний для бібліотеки День фахівця у 1998 р. проведений у ВПТЛ у формі екологічного уроку, а у ВЕЛ - як День кар'єри. Проблема працевлаштування випускника університету - завжди в полі зору бібліотеки. Тому запрошені на День кар'єри представники кадрових служб та міської адміністрації, роботодавці та податківці допомогли не тільки ширше представити бібліотечний фонд на допомогу оволодінню певним фахом студентам, а й дали конкретні поради, як в умовах сьогодення майбутній фахівець може влаштувати свою подальшу долю. Нова форма День читача у ВПТЛ включала тематичні та інформаційні огляди, бесіди біля книжкової виставки, консультації викладачів та бібліотекарів. А проведення анкетування "Думка читача про роботу читального залу" використовувалось для поліпшення роботи відділу. Система інформування у бібліотеці спрямована на розкриття потенціалу бібліотеки, на знайомство з новими виданнями, і в першу чергу з книгами, авторами яких є викладачі ТУП - це важливо і для студентів (бо для них - це готовий конспект лекцій педагога), і для бібліотеки (бо дає можливість залучення додаткових джерел на комплектування). Тому й проводяться презентації та Свята книг. Проведена 1999 р. презентація нових підручників викладачів ТУП Косіюка М.М. та Черменського Г.П. "Захист інтелектуальної власності" дала змогу бібліотеці безкоштовно отримати 160 примірників необхідних видань. 2000 р. бібліотека презентувала науковий журнал "Вісник ТУП", 2001 p. книгу ректора Сіліна Р.І. "Практика тотального менеджменту", 2002 р. - нові книги викладачів М. Вой-наренка, О. Орлова та інших. Інформаційно-ділові зустрічі з професорсько-викладацьким складом університету в стінах бібліотеки сприяють позитивному іміджу нашої установи, вирішенню багатьох питань забезпечення навчального та наукового процесу університету спільними зусиллями. Щороку бібліотеці доводиться мати справу із студентами-першокурсниками, багато з яких приїхали з віддалених куточків. Восени групками по двоє - троє вони "мандрують" коридорами бібліотеки, що розмістилась у дев'ятиповерховій будівлі, не знаючи, де взяти книги й кого про це запитати. Тому на початку кожного навчального року проходить у бібліотеці традиційний Місячник першокурсника, під час якого проводять екскурсії по бібліотеці, знайомлять з роботою відділів обслуговування, дають навики роботи з довідковим апаратом, здійснюють масову видачу підручників на абонементі. Чи може студент сам орієнтуватись у довідковому апараті бібліотеки, адже ці знання обов'язково необхідні всім читачам? В електронному каталозі з предметними рубриками йому, звичайно, орієнтуватись легше, ніж в картковому. Проте навіть за наявності керівництва до пошуку в базах данних, читач в деяких полях розбирається важко. Зрозуміло одне: ні раніше, коли був лише традиційний каталог, ні зараз, коли існує електронний, розраховувати на те, що читач сам зможе вести пошук, ніяк не можливо, навіть якщо поряд з комп'ютером буде інструкція " Як і що шукати". Уроки бібліотечно-бібліографічної грамотності, які традиційно проводяться в бібліотеці з 1969 року на початку навчального року, викликають жвавий інтерес у студентів. І все ж доводиться весь час збільшувати кількість навчальних годин. Сьогодні цей предмет називається "Основи інформаційної культури", бо, окрім знань про систему каталогів та картотек бібліотеки, включає оглядову інформацію про інформаційні ресурси інших центрів світу та можливості пошуку через Інтернет. Навчання студентів проходить у два етапи - на 1 курсі вони отримують уявлення про роботу з абетковим та систематичним каталогом, знайомляться з галузевими та бібліографічними словниками, на старших курсах при створенні навчального плану враховується спеціалізація студента. Таких студентів навчають правилам бібліографічного опису та створенню списків використаної літератури. На заняттях читачі практично закріплюють набуті знання. Групові консультації з використання нових електронних джерел інформації викликають неабияке зацікавлення. Та специфіка бібліотеки вищого навчального закладу доводить, що цих знань завжди замало. Лише застосовуючи їх неодноразово, при цьому користуючись допомогою чергового бібліографа у залі каталогів, поступово до 4-5 курсу читач більш-менш гарно володіє методикою пошуку. Бібліотека ТУП виконує й іншу інформаційну функцію - вона займається плановою науковою роботою, готуючи цілу низку бібліографічних списків та покажчиків. Перший покажчик був створений 1975 року. Сьогодні цей процес зазнав багатьох змін. Друковані з 1997 р. у видавництві університету, вони набули сучасного поліграфічного вигляду. Щороку бібліотека видає 1-2 тематичних бібліографічних покажчики. В минулі роки тематика їх стосувалась провідних дисциплін вузу. Це були покажчики з технології виготовлення виробів зі шкіри та методів металорізання, механізації та автоматизації взуттєвого виробництва. Останні роки тематичні покажчики готуються із дисциплін, що мало розкриті у фонді бібліотеки - з менеджменту та ринкової економіки, економічного ризику та міжнародних відносин, тощо. З 1999 року ведеться БД "Публікації викладачів ТУП", де знаходять відображення матеріали усього викладацького складу вузу. Інформаційно-бібліографічний відділ готує біобібліографічні та персональні покажчики окремих викладачів університету. Завдяки великій копіткій роботі досягається систематизація та популяризація творчого доробку кращих науковців вузу - професорів Сіліна Р.І., Скиби М.Є., Войнаренка М.П., Каплуна В.Г., Гладкого Я.М., Ройзмана В.П. та багатьох інших. Електронна версія покажчиків теж виставляється на сервері бібліотеки. Завдяки комп'ютеризації полегшується і процес створення покажчика, і інформування про нього, а, зрештою, й про наш науковий потенціал через сайт бібліотеки віддалених користувачів. Останнім часом персональні комп'ютери широко застосовуються в усій бібліографічній діяльності. Користувач має змогу шукати в ЕК та інших БД бібліотеки, взяти інформацію у правовій базі "Ліга/Закон" та EBSCO, використовувати бібліотечні CD-ROM та ходити сторінками Інтернет. В сучасних умовах вузівської бібліотеки без них неможливо обійтись як для внутрішньої роботи, так і в розширенні асортименту послуг. Бажання користувачів знати про наявність документів з певного профілю незалежно від того, є вони у фонді бібліотеки, чи ні, сприяє роботі бібліографів по наповненню електронного каталогу бібліотеки посиланнями на сайти з мережі Інтернет за профілем вузу. За усім цим стоїть щоденна ретельна робота досвідчених працівників інформаційно-бібліографічного відділу: Іваненкової В. В., Горобець Т.М., Підлісної Ж.В. під керівництвом молодого зав. відділом Бичко Оксани Миколаївни. Нові працівники, що приходять у відділ - Недригайлова І., Кандул А., Капустіна С, Поліщук Н., переймають у старших досвід важливої ділянки роботи. За 40 років бібліографічна робота бібліотеки ТУП пройшла період становлення та піднялась на сучасні висоти. Застосування нових технологій в десятки разів збільшує можливості цієї служби. Але, як і раніше, мета її одна - допомагати студентам та науковцям нашого технологічного університету. |
||||
|
||||