К.А.Чабан Трансформація функцій бібліотекаря в умовах автоматизації. Загальновідомо, що професія бібліотекар за останні роки перетерпіла великі зміни, обумовлені багатьма причинами, і в першу чергу автоматизацією. Про це говорять численні опитування, проведені як Національною парламентською бібліотекою України ("Соціальний портрет бібліотекаря" в 1999р.), так і нашою (анкетне опитування "Комп'ютеризація в бібліотеці: думка читачів і бібліотекарів; проведене в квітні-травні 2000р., що охопила 322 респонденти). Наша анкета довела, що 81% студентів і 100% викладачів вузу користуються послугами Інтернету й хотіли б бачити таку послугу в бібліотеці. Уже сьогодні 30% опитаних знають і користуються Web-сервером бібліотеки, 22% користувачів ЕК й базами даних "Законодавство", "методики", проте наш читач прагне розширення асортименту послуг бібліотеки й збільшення числа робочих місць для читачів. Автоматизація так чи інакше впливає на бібліотеку. Для одних бібліотек вона означає переведення традиційних бібліотечних технологій на нову технічну платформу. Інші, що пройшли цей етап, думають, як організувати нові форми обслуговування читачів. Але усюди вирішення цих проблем в новому електронному середовищі, незалежно від типу й виду бібліотеки, в центрі й на місцях, усюди зміни стосуються бібліотечної професії, особи бібліотечного фахівця. Якими ж навиками й знаннями повинен володіти сучасний фахівець бібліотечного й інформаційного сервісу, аби відповідати сучасним вимогам, бути в умовах скорочень асигнувань на культуру й штатів конкурент-носпроможним як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку? Перетворення бібліотек на інформаційні центри вимагає від бібліотечного працівника як нового, чи того, що отримав бібліотечну освіту багато років назад, поряд з базовою бібліотечно-бібліографічною освітою володіти комп' ютерною грамотністю в залежності від рівня спеціалізації, знати ІПС та як ними користуватись в пошуку інформації. Ринок інформаційних послуг зараз надзвичайно мобільний і завдання бібліотечного працівника - відстоювати появу нових можливостей, оцінити їх з точки зору доцільності використання. Часто трапляється, що якість інформаційної продукції не відповідає вимогам. Тим паче важливо вірно оцінити той чи інший продукт, бо й коштує він не дешево. Отож, бібліотечні спеціалісти невільно виступають в ролі експерта й аналітика. В зв'язку із впровадженням автоматизації проходять якісні зміни праці бібліотекаря і в першу чергу вони стосуються традиційної обробки літератури, документів, що надходять до бібліотеки. При формуванні БД нових надходжень особливу увагу приходиться приділяти предметизації документів. При вводі інформації в комп'ютер значно більше розкривають зміст документів, пошуковий образ документа. При створенні предметних рубрик, ключових слів, алфавітно-предметного й систематичного покажчика збільшуються вимоги до бібліотекаря особливо в спеціальних бібліотеках. Саме тому у відділ обробки підбираються спеціалісти з тих галузей знань, з яких комплектується бібліотека. Візьмемо для прикладу досвід ЦНСГБ Росії. У відділ систематизації приймають спеціаліста с/г для аналітичного розпису. Вважається справедливим, що аналізувати і систематизувати спеціальну літературу слід спеціалісту-аграрнику чи зоотехніку, який, знаючи спеціальні технології, здатен грамотно дати предметну рубрику чи анотацію. Цікаво, що в цій бібліотеці діє система одноразової аналітико-синтетичної обробки інформації з наступним багаторазовим її використанням. Тому при створенні б/ф покажчиків відбір у ці видання проводити не важко. Але тут потрібні інші навики редакторської роботи - редакторської правки, читки гранок, тобто знання редактора друкованої продукції із використанням ПЕОМ; програмних засобів, за допомогою яких формуються видання, ДБА до них. Створення повнотекстових БД відкриває перед бібліотекою нові можливості, але щоб забезпечити цей процес, бібліотекар має володіти технологією сканування, структурування й редагування тексту. Крім того, якщо це видання мультімедійне, необхідні додаткові знання як створювати текст з фото, малюнками, таблицями. Останніми роками бібліотеки все частіше звертаються до літератури іноземною мовою - комплектують і обслуговують нею читачів. Саме тому зростає потреба у бібліотекарях, які б знали іноземну мову. Автоматизація в багатьох процесах збільшує навантаження на бібліотечного працівника. Користувач при цьому має широкий вибір проведення зручного для себе пошуку, що відсутнє в традиційних пошукових системах. Звичайно, це допомагає самостійній роботі читача з АІПС, однак призводить до необхідності вирішувати ще одну проблему зусиллями бібліо-текарів - постійне навчання читачів здійснювати пошук в бібліотечних АІПС. Традиційне для бібліотек викладання ББЗ перетворюється в консультування та навчання методів роботи з АІПС. При роботі в мережі Інтернет розширюються інформаційні можливості бібліотек. Це вимагає від бібліотекарів знань інформаційних технологій, адрес інформаційних центрів та їх призначення. Є потреба в постійному оновленні цих знань, незалежно від того, в якому вигляді буде надаватись користувачу інформація - чи у вигляді "твердої'" копії, чи в режимі Онлайн. Взагалі інформаційні технології виступають в ролі агентів змін у процесі розвитку бібліотеки. Спираючись на зарубіжний проект SKIP можна констатувати кілька етапів освоєння технологій в бібліотеках і змін у навичках та знаннях бібліотекарів. Еволюційна фахова (характеризується введенням локальної АБС). На цьому етапі працівники потребують базових навичок використання IT, таких, як набір тексту на клавіатурі (при вводі інформації), обізнаності у читацькому ЕК, в опрацюванні фондів і видачі - використовувати зчитувач бар-кодів. Перехідна фаза (використання обмеженої кількості електронних ме-режених ресурсів, водночас використовуючи друковані)- потрібна компетентність у потенціалі інформаційних технологій, уміння користуватись СД-ROM, базами даних. Інтеграційні та інноваційні фази все більше можливостей мережених ресурсів, дистанційне обслуговування користувачів збільшують потребу в оволодінні бібліотекарями ними. Широкі можливості нових технологій на радість не затьмарили потребу в особі бібліотекаря комунікабельного, такого, що володіє толерантністю, що стає професійно важливим. Орієнтуючись в роботі на читача, бібліотекарі мають володіти навиками ділового спілкування, бо саме від них, від обслуговування залежить престиж професії. Саме тому бібліотекарям потрібне знання психології. Росте потреба у бібліотекарях, що володіють основами менеджменту й інформаційного маркетингу, які за допомогою статистики здатні проаналізувати й прогнозувати інформаційний попит і послуги, зрештою й бібліотечні кадри, вивченням ринку й моделюванням яких зараз практично ніхто не займається - ні бібліотеки, ні відділ кадрів, ні вуз. Сьогодні жодна бібліотека не може сказати, які кадрові зміни в майбутньому спричинять нові технології. Звичайно, що кадровим забезпеченням у нас займається ціла ланка закладів освіти-технікуми й університети культури, які вводять такі факультети, як приміром в КД УКІМ "Бібліотекознавець, менеджер інформаційних ресурсів", "Бібліограф-менеджер міжнародних ресурсів". Вищий навчальний заклад сьогодні дає поряд з базовими бібліотечними дисциплінами основи нового професійного мислення бібліотекарів, що визначають поточний попит, прогнозують перспективи, визначають конкурентоспроможність послуг і витрат. Але де ці спеціалісти? На жаль, вони рідко доходять до бібліотек. Ті випускники, що знають комп'ютер і англійську, йдуть у більш високоопла-чувані сфери. Середній вік у бібліотекаря 31-45р. - це професіонали з вищою бібліотечною освітою і стажем 15-20 років. Наша професія поступово старіє. Раніше ми могли розраховувати, що поряд з інноваціями прийде в бібліотеку молоде покоління. Але економічна ситуація призводить до того, що ті, які залишилися зараз на робочих місцях, мають й надалі відігравати ще більш активну роль в інноваціях. Трансформація функцій та структури бібліотек вимагає регулярного оновлення бібліотечних знань. Однак, не дивлячись на об'єктивні передумови підвищення її значення, система додаткової освіти переживає певну кризу. Коли б наші нормативні документи ставили б ділову кар'єру спеціаліста в залежність від регулярності поновлення ним знань, зацікавленість бібліотечних працівників у цьому зразу б зросла (як це робиться у Прибалтиці, проект "10+10"). Гарним стимулом до направлень на професійну перепідготовку працівників бібліотек були б тарифно-кваліфікаційні вимоги, чи характеристики (ТКХ) (не плутати з посадовими інструкціями, які складаються індивідуально), які б відображали нові реалії й служили б основою включення механізму обов'язкової перепідготовки (як це робиться у США). А поки цього немає, кожна бібліотека по-своєму вирішує навчання кадрів необхідним навикам. Тож не чекаючи змін в законодавстві й фінансуванні, змінимо ж ми самі свою свідомість. Зрозуміймо, що тільки кваліфікований бібліотекар сьогодні створює обличчя бібліотеки. Від його знань і умінь залежить наш бібліотечний імідж у місті, області, в державі. Використана література: 1. Беседина Н.В. Влияние автоматизированных технологий на статус библиотекаря/ Беседина Н.В., Галыдева Т.Е., Зеленина Г.М.ІІ НТБ.-1998.-№2.-С.163-168. 2. Пирумова Л.Н. Вопросы непрерывного образования специалистов АСОД в отраслевой научной библиотеке/ Пирумова Л.Н., Садовская Л.К. / Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и формы сотрудничества: труды 7-й Международной Конференции «Крым 2000».- Судак, 2000.- Т. 1.- С.366-3 71. 3. Професія: фахівець бібліотечного та інформаційного сервісу: 36. авторських статей.- К.: Британська Рада в Україні, 2000- 108с. 4. Савина З.И. Профессия библиотекарь. Состояние. Требования. Испытание временем// Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Труды 7-й Международной Конференции «Крым 2000».- Судак, 2000.- Т. 1. -С.376-378. |
||||
|
||||