Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

Наукова бібліотека


Бібліотека
в освітньому просторі


Інформаційний бюлетень № 15


Імідж книгозбірні та бібліотечного
працівника в сучасному суспільстві

2013

Видається за рішенням методичної ради №3
наукової бібліотеки Хмельницького національного університету

   від 28.09.2004р.


Головний редактор видання — директор наукової бібліотеки ХНУ Айвазян О.Б.

Редколегія: Мацей О.О., Молчанова С.А., Костюк О.О.

Відповідальний за випуск — Мацей О.О.

   Бібліотека в освітньому просторі. Імідж книгозбірні та бібліотечного працівника в сучасному суспільстві [Текст] : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. №15 / редкол.: О.О. Мацей, С.А. Молчанова, О.О. Костюк ; гол. ред. О.Б.Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2013. – 68 с.
   У п’ятнадцятому випуску бюлетеня порушено широке коло питань, що стосуються проблем іміджу бібліотечного працівника та книгозбірні в сучасному суспільстві. Відображено матеріал, який розкриває тематику стилю й іміджу бібліотечної установи та визначено фактори їхнього формування; взято до уваги питання створення позитивного образу бібліотекаря та досліджено імідж бібліотек у соціальних мережах. Висвітлюється тема бібліотечної професії за кордоном. Розміщено повний текст Кодексу етики бібліотекаря, а також анотований список літератури за темою "Імідж бібліотечного працівника та книгозбірні в сучасному суспільстві".
   Видання призначене широкому загалу працівників бібліотек вищої школи.

ЗМІСТ
Слово редактора
Консультує фахівець Чорна Л.П. Стиль та імідж бібліотеки. Фактори формування
Таланчук О.Б. Образ бібліотек в соціальних мережах
Мацей О.О. Імідж бібліотекаря
З досвіду колег Мацей О.О. Імідж бібліотеки навчального закладу в сучасних умовах (на прикладі НБ ХНУ)
Грані професії Кодекс етики бібліотекаря (затв. Конференцією Української бібліотечної асоціації 30 травня 1996 року)
Марчак Т.Ф. Бібліотечна професія за кордоном. Дайджест за матеріалами фахових видань
Книжкова полиця Анотований список літератури за темою "Імідж бібліотечного працівника та книгозбірні в сучасному суспільстві" (з досвіду вітчизняних та зарубіжних бібліотек)

Слово редактора

Айвазян О.Б.,
голова обласного методичного об’єднання,
директор наукової бібліотеки
Хмельницького національного університету

   П’ятнадцятий номер інформаційного бюлетеня "Бібліотека в освітньому просторі" присвячений проблемі іміджу книгозбірні та бібліотечного працівника в сучасному суспільстві.
   Питання іміджу, престижу бібліотек та бібліотечної професії не нове. Бібліотечну спільноту давно хвилює проблема створення позитивного іміджу книгозбірні, привабливості бібліотекаря, підвищення їх статусу.
   У часи, коли друковане слово було основним джерелом інформації, професія бібліотекаря вважалась однією з шанованих. Впровадження цифрових носіїв, Інтернету стало для бібліотек могутнім викликом, примусило їх переглянути окремі існуючі підходи, вдатися до застосування нових форм роботи. Негативний стереотип бібліотеки містить багато рис, котрі, вочевидь, не мають нічого спільного з сучасним станом речей. Основа такого підходу, що криється у пов’язуванні бібліотек тільки з книжками, свідчить про застиглість громадської уяви і необізнаність із сучасними реаліями. У суспільній свідомості побутує думка по те, що у бібліотеках не роблять нічого, крім того, як видають книжки і читають їх самі. У негативному іміджі бібліотекар постає як людина пасивна, безпорадна і просто невдаха. Саме через таке сприйняття книгозбірня розглядається як місце тихої й спокійної роботи, де можуть працювати тільки безініціативні особи.
   Дискусії навколо іміджу бібліотек та бібліотекаря, їх сприйняття широкою громадськістю точаться постійно і здебільшого їхнім висновком є теза: для підвищення свого суспільного статусу сучасні бібліотекарі повинні більше проявляти себе як фахівці в галузі інформації, спеціалісти у сфері культури. Коло їхніх обов’язків давно вийшло за межі організації книжкового фонду та його видачі.
   Імідж – це репутація, уявлення про бібліотеку, яке залежить від повсякденної праці і формується впродовж багатьох років. Тому перше і найважливіше завдання для майбутніх успіхів книгозбірні – робота над створенням сприятливого для неї іміджа. В основі успіху лежить якість продуктів та послуг, ефективність обслуговування абонентів. Тому бібліотекам важливо орієнтуватись на вивчення інформаційних потреб користувачів, підвищувати кваліфікацію, освоювати нові програмні засоби, розширювати номенклатуру інформаційних продуктів та послуг, підвищувати комфортність обслуговування.
   Зрозуміло, що стереотипи не зникають самі по собі. Щоб їх змінити або замінити іншими, а тим більше покращити, слід вдаватися до активних цілеспрямованих дій, про що і йдеться в цьому випуску.

Консультує фахівець

Чорна Л.П.,
провідний бібліотекар
науково-методичного відділу НБ ХНУ

Стиль та імідж бібліотеки. Фактори формування

   Імідж (від англ. image), з точки зору Зігмунда Фрейда, — це ідеальний образ людини чи предмета. Термін імідж, введений у фахову літературу в 1970-х роках О.О. Феофановим (професор, доктором філософських наук, засновник сучасної наукової школи, яка вивчає рекламу, паблік рілейшнз і соціологію масових комунікацій в цілому), отримав широке розповсюдження в 1990-і роки по відношенню не тільки до людини, але й до організації, предмету, регіону, системи і т. д.
   В бібліотекознавстві проблема іміджу активізується в ракурсі іміджу керівника бібліотеки, іміджу книгозбірні через рекламу, впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій та ін.
   Імідж бібліотеки можна визначити як цілеспрямовано сформований та існуючий у масовій свідомості емоційний образ, який визначається ставленням суспільства до бібліотеки, її послуг та ресурсів. Імідж - це репутація, уява про книгозбірню, яка залежить від її щоденної роботи і формується упродовж довгих років. Тому перше і важливе для майбутніх успіхів бібліотечної установи завдання - посилена робота над створенням сприятливого для неї іміджу. Якість цих змін залежить від діяльності колективу, керівництва бібліотеки, котрі повинні цілеспрямовано, систематично формувати імідж на основі уже існуючих ресурсів.
   Для повноцінного функціонування книгозбірні необхідними є чотири основні елементи: фонд, користувач, фахівець та матеріально-технічна база, до складу якої входить будівля й приміщення бібліотеки, меблі, виробнича техніка, що є основними складовими формування сприятливого образу установи і мають велике значення для створення її позитивного іміджу. Саме сучасна матеріально-технічна база бібліотечної установи відіграє важливу роль для збереження фонду, оперативності та комфортності обслуговування користувачів, створення належних умов для роботи з інформаційними ресурсами, привабливості бібліотеки для користувачів і нового сприйняття її суспільством.
   Незважаючи на всі зусилля бібліотечних фахівців за попередні роки імідж книгозбірень принципово до кращого не змінився, і це становище примушує дослідників з різних країн створювати узагальнюючі концепції, які пояснюють уже сформоване становище і окреслюють певні дії на майбутнє. Сьогодні тема іміджу і фірмового стилю бібліотеки є однією з найбільш поширених у професійних колах.
   На сучасному етапі розвитку бібліотечної справи підбадьорює те, що з’явився інтерес до дизайну з боку книгозбірень. Адже, на думку культурологів, поява дизайну характеризує нову стадію розвитку суспільства, а, відповідно, й бібліотек.
   Створення іміджу сучасної бібліотечної установи являє собою процес двосторонньої взаємодії, у якому активну роль відіграє як суб’єкт іміджу - образ бібліотеки, так і об’єкт, який сприймає даний імідж - громадськість.
   Бібліотека ВНЗ - це культурно-інформаційний центр, котрий задовольняє інформаційні потреби, створює умови для розвитку духовно-моральних, культурних, естетичних та інших якостей особистості.
   Відповідність ресурсного фонду бібліотеки потребам читачів, користувачів, його наукова організація і розкриття є найважливішою складовою іміджу бібліотеки. Тому до комплектування фонду необхідно підходити з особливою старанністю, враховуючи як змістовність, якість, так і кількісні і видові критерії. При цьому потрібно звертати увагу на оптимальне співвідношення традиційних і електронних ресурсів. З точки зору змістовності комплектування при відборі документів враховуються всі фактори освітнього середовища, які відповідають змісту і формам навчання, наукової і виховної діяльності.
   Щоб залучити потенційного користувача і зацікавити реального, бібліотека повинна бути привабливою для читачів. Розробка технології створення позитивного іміджу бібліотеки завжди має бути в центрі уваги її працівників. Тому для книгозбірні навчального закладу бажано виділити окреме приміщення, що дозволятиме організовувати діяльність кожного відділу в відповідності до поставлених цілей. Кожен користувач хоче отримувати хороший сервіс: швидко і без зайвих затрат часу знайти необхідну інформацію, мати змогу вивчати джерела у світлих комфортних приміщеннях, які зручно розташовані (поруч з навчальними корпусами), оснащені за останнім словом техніки.
   Важливу роль у підвищенні іміджу бібліотеки відіграє оформлення інтер’єру. Не досить зручні столи і стільці, які стоять рівними рядами й зручні для контролю; не додають затишку похмурі, невиразні кольори, мінімум декору. Додамо до цього символічне присвоєння простору з боку бібліотекаря (розміщення і форма кафедри видачі в читальному залі чи на абонементі та ін.). Усе це наштовхує на думку: "чим твердіший стілець - тим менше спокуси розслабитися і засидітись в залі до пізньої години". На думку фахівців, в одній бібліотеці не повинно бути двох однаково оформлених залів, і навіть в межах одного залу (наприклад, читального) повинні виділятися декілька функціональних зон: кафедра видачі, виставкова зона (з додатковим освітленням), робочі місця для швидкого читання (неповні), які складаються тільки з крісла, або тільки з високого стола-пюпітра і т. д.).
   Невід’ємною частиною інтер’єру усього приміщення є рослини, які не тільки прикрашають його, але й сприяють підтримці в бібліотечному приміщенні постійного своєрідного мікроклімату, позитивно впливаючи на повітряне середовище: очищають повітря від пилу, наповнюють його киснем, цілюще впливають на психіку людини. Важливою складовою іміджу бібліотеки є зони відпочинку. Саме в таких куточках користувач має можливість присісти на зручний диван з цікавим детективом, журналом або ж кросвордом, послухати улюблену музику, або просто поспілкуватися в невимушеній обстановці з друзями, посидіти за власним ноутбуком в мережі Інтернет. Виділяючи в читальному залі зони, ми надаємо відвідувачу можливість самому вибрати місце для роботи. Ще однією вимогою до бібліотечного дизайну є персональна турбота про кожного читача, повага до нього. А це, в свою чергу, є одним із факторів побудови іміджу бібліотеки.
   Ведучи мову про бібліотечний дизайн, потрібно пам’ятати, що комфорт і зручності важливі не тільки для читачів, але і для самого бібліотекаря, тому доречно було б починати вирішувати проблему дизайну бібліотеки зі службових приміщень, які мають бути обладнані усім потрібним: виробничою й комп’ютерною технікою, комп’ютерними столами, зручними стільцями, шафами для документації, книжковими полицями, власними куточками для особистих речей і одягу, холодильниками.
   В оформлені інтер’єру бібліотеки потрібно зробити акцент на розробці системи покажчиків-путівників по залах бібліотеки як для читачів, так і для бібліотекарів. Система координатних покажчиків усередині приміщень бібліотеки виконує інформативну функцію. Розміщення покажчиків слід чітко продумати. Біля дверей кожного відділу, кімнати має бути табличка із зазначенням її функції, навіть якщо це службовий вхід.
   У холах бібліотечного приміщення бажано постійно експонувати виставки картин краєвидів свого міста та пам’яток архітектури. Картини не тільки прикрашають приміщення, виконують художньо-краєзнавчу функцію, привертають увагу кожного, хто завітав до бібліотеки, але й формують у відвідувачів позитивний образ бібліотеки. Та варто розуміти, що підвищення престижу залежить і від багатьох інших чинників. Тому важливо визначити не лише для себе, яким має бути образ бібліотеки і бібліотекаря, а й який хотіли б мати імідж цієї установи користувачі.
   Однією з головних складових іміджу книгозбірні є відкритість фондів, коли читач має змогу ознайомитися з виданнями, погортати їх. Саме це є основою ідеальної бібліотеки.
   Досвід роботи показав, що рекламно-виставкова діяльність бібліотек є необхідною. Виставки - одна із найпопулярніших і ефективних форм рекламно-наочної діяльності. Технологія їх експонування безпосередньо пов’язана з вирішенням головного питання - якій бути сучасній бібліотеці? Розробка книжкової виставки - один із найбільш складних процесів. Нелегко співвіднести ідею виставки з документами, які є у фонді, побудувати книжкові експозиції так, щоб максимально наочно продемонструвати читачу фонди в поєднанні з інтер’єром, зробити все можливе для того, щоб бібліотекар спілкувався з читачем, використовуючи книжкову виставку. Тому варто постійно експонувати виставки: тематичні, праць вчених університету, нових надходжень та багато інших. Слід пам’ятати, що грамотне, професійне оформлення бібліотечних виставок сприяє розкриттю можливостей бібліотеки, її позитивному іміджу.
   Чи можливо сьогодні вирішити проблему відкритого доступу? Адже простір відкритого доступу взагалі вимагає створення суперечливих умов, оскільки доводиться турбуватися і про книги, і про читачів. На жаль, приміщення наших бібліотек, навіть спеціально спроектованих, практично не дають змоги органічно і функціонально розмістити фонди відкритого доступу через відсутність природного світлового режиму, розмірів та форм приміщення.
   Бібліотечні програми розглядаються як сполучення різних форм масової, інформаційної, організаційної діяльності, орієнтованої на конкретну соціальну групу. Вони висувають до персоналу додаткові вимоги, без врахування яких кожну справу можна загубити. Отже, не менш важливим для створення позитивного іміджу бібліотеки є образ бібліотекаря, бібліографа. Імідж бібліотекаря доцільно розглядати як елемент системи "Бібліотека" поряд з іншими елементами: бібліотечним фондом, матеріально-технічною базою, контингентом користувачів. Саме від нього залежить статус і роль бібліотеки в суспільстві. Слід пам’ятати, що проводячи заходи, зустрічі, бесіди, бібліотекарі напряму спілкуються з людьми, тому для бібліотечного фахівця дуже важливо вміти вести діалог з читацькою аудиторією. І взагалі, толерантність, терпимість, гнучкість мислення, випереджувальний характер, заповзятливість, комунікабельність, нестандартність у вирішенні проблем — необхідні якості спеціалістів бібліотечної справи. Враження користувачів від заходу обов’язково поповнять скарбничку суспільної думки і відіграють свою роль у формуванні позитивного іміджу бібліотеки.
   Приязне і нементорське відношення до оточуючих, здатність самостійно приймати рішення, знаходити шляхи розкриття особистої індивідуальності і розуміння свого місця в житті — це і є позитивний імідж.
   Завдання, які стоять перед бібліотеками в умовах соціально-економічних і громадсько-політичних перетворень в країні вимагають того, щоб працівники бібліотек мали вищу або хоча б середню спеціальну освіту і природний нахил до цієї професії. Висока загальна культура, глибокі професійні знання і вміння спілкуватися з читачем, бажання йти в ногу з часом, вивчення нових технологій - усе це імідж професійного бібліотекаря, який передбачає також і зв’язок із зовнішніми, а, науковою мовою - невербальними компонентами особистості.
   Отже, створення затишку і доброзичливої атмосфери в бібліотеці, а, відповідно, і гарного іміджу - це результат копіткої роботи бібліотекарів.
   Штат бібліотеки має бути укомплектований не тільки бібліотечними фахівцями, а й програмістами, системними адміністраторами, іншими фахівцями з інформаційних технологій, що обслуговують численну техніку.
   Звичайно, приміщення повинно мати електронну систему збереження фонду - електронні ворота, що встановлені на виході з бібліотеки. В цьому випадку користувач може вільно пересуватися по структурних підрозділах з необхідними документами. Недбайливих користувачів, котрі люблять виривати сторінки або наносити будь-яку іншу шкоду бібліотеці, повинні дисциплінувати засоби відеоспостереження.
   Належні умови комфортності, технічний рівень, інформаційні ресурси, зручний режим роботи для користувачів роблять бібліотеку привабливою для більшого кола читачів, відкривають новий погляд суспільства на сучасний культурно-інформаційний заклад.
   Імідж бібліотеки складається і з багатьох інших складників, як скажімо, підготовка бібліотечними працівниками буклетів, афіш, оголошень, плакатів, схем, інформаційних матеріалів, прес-релізів для ЗМІ про можливості бібліотеки в наданні послуг її користувачам, про найважливіші події, що відбуваються в її діяльності. Разом з тим, варто привертати увагу громадськості до проблем бібліотеки. Всі рекламні заходи працюють на інформаційний контакт з користувачем, на позитивний імідж, який піднімає авторитет бібліотеки.
   Потрібно згадати ще про одну складову іміджу бібліотек - маркетингову концепцію. Найбільш поширена маркетингова помилка, яка досить часто шкодить іміджу бібліотеки, а не працює на його покращення - це спрощене розуміння маркетингу, яке зводиться тільки до добування грошей різними можливими засобами. До цілком прийнятних платних послуг можна віднести ксерокопіювання, курси швидкого читання і курси по вивченню іноземних мов (хоча в зарубіжних бібліотеках все це може бути і безкоштовним), надання електронних копій текстів. А втім, питання платних послуг спірне, адже "платність" не викликає поваги до бібліотеки.
   Сьогодні однією із найбільш гострих і болючих проблем, пов’язаних з іміджем, є проблема можливої трансформації бібліотечної професії в XXI столітті. Бурхливий розвиток процесів інформатизації не стільки поліпшив становище бібліотек, скільки загострив багато питань і породив нові стереотипи. Ситуацію ускладнює відсутність єдиного образу бібліотеки (найчастіше згадуються дві концепції: бібліотека-сховище і бібліотека-інформаційний центр). Інформаційні центри - це спроба пошуку нового іміджу і більш високого соціального статусу. Саме через такі нюанси виникає загроза трансформації і перейменування бібліотечної професії. Становище покращиться лише тоді, коли кожен бібліотекар повірить в себе і буде знати собі ціну. Тому сучасним девізом кожного фахівця мають стати слова "Імідж перш за все!" Бібліотека - важлива частина інфраструктури держави, і абсолютно правильно, що вона змінюється разом з суспільством. Внаслідок суспільних перетворень змінюються її соціальні функції. Саме тому зміст і якість роботи наших бібліотек, їх доступність, наповнення, відповідність потребам кожної конкретної людини вирішальним чином визначають стан інтелектуального розвитку сучасної Європейської країни.

   Література
   1.      Божко Н. Сучасна бібліотека як складова іміджу навчального закладу // Бібліотечний форум України. - 2008. - №4. - С.29-32.
   2.      Воробьева С. В гармонии с цветом... // Библиотека. - 2008. - №7. - С.59-60.
   3.      Езова С.А. Коммуникативная составляющая имиджа библиотекаря, библиотеки // НТБ. -2007. - №4. - С.15-20.
   4.      Костирко, Т. Бібліотечна іміджелогія як професійна інновація / Т. Костирко // Вісник книжкової палати. – 2011. – №2. – С.22-23.
   5.      Лаврова К. Лица необщим выраженьем (Закат эпохи дизайна Haute zavhoz) // Библиотечное дело. - 2007. - №1. - С10-13.
   6.      Матвеев М.Ю. Исследование проблем имиджа библиотек в зарубежных странах (1980-2000-е гг.) // Библиотековедение. - 2006. - №6. - С.92-96.
   7.      Матвеев М. Маркетинговая концепция и имидж библиотек ("Теневые" стороны коммерциализации) // Библиотечное дело. - 2007. - №4. - С.35-38.
   8.      Матвеев, М.Ю. Проблема определения имиджа библиотек / М. Ю. Матвеев // Библиотековедение. – 2008. – №6. – С.118-122.
   9.      Мацей, О.О. Шляхи підвищення іміджу університетської бібліотеки в сучасних умовах : З досвіду НБ ХНУ / О. О. Мацей // Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини. – 2009. – С.65-71.
   10. Осаула, В. Образ бібліотечно-інформаційної професії в умовах інформатизації суспільства / В. Осаула // Вісник книжкової палати. – 2011. – №9. – С.22-24.
   11. Осколкова О. Формуємо імідж спільними зусиллями // Бібліотечна планета. - 2004. - №3. - С.14-17.

Таланчук О.Б.,
завідувачка сектора електронної бібліотеки НБ ХНУ

Образ бібліотеки в соціальних мережах

   Новітні технології почали стрімко входити в життя. Ще не так давно слово "Інтернет" здавалось чимось далеким та нереальним. Тепер ситуація кардинально змінюється. Інформаційні технології активно впроваджуються в бібліотечну практику, застосування інновацій піднімає роботу книгозбірні на новий рівень.
   Сучасне становище бібліотек в інформаційному середовищі змушує їх постійно підвищувати свій імідж, активізовувати зусилля для того, щоб довести значимість та необхідність. Сьогодні образ бібліотеки залежить від розуміння фахівців своєї нової ролі в житті суспільства. Книгозбірня стає інформаційним центром, а бібліотекарі – інформаційними навігаторами, які суміщають у роботі традиційні функції і функції консультанта з інформаційного пошуку, мережевого навігатора, інформаційного аналітика, інструктора й організатора знань.
   Імідж бібліотеки, як і людини або організації, установи, підприємства формується постійно впродовж всього періоду її діяльності та розвитку. Імідж бібліотечної установи - це її образ в очах користувачів, який відображає не тільки обличчя бібліотеки як живого організму, а й її душу та серце. Тобто, включає форму і зміст діяльності бібліотеки як соціальної системи суспільства. Cучасній бібліотеці як інституту, який займає певне місце в системі соціальних комунікацій, потрібно виявляти активність, впливати на зовнішнє середовище. Час і обставини змушують фахівців постійно думати про імідж та зміцнення набутого авторитету бібліотеки. Величезна робота, яка проводиться науковцями, бібліотекарями не може лишатися без уваги, вона потребує підтримки і представлення її за межами книгозбірні.
   Сьогодні, коли бібліотеки активно почали створювати інтернет-сайти, веб-сторінки, освоювати простір всесвітньої мережі, іміджу бібліотеки потрібно приділяти особливе значення. Якщо бібліотека хоче бути сучасною, орієнтованою на користувача, вона повинна звернути увагу на соціальні медіа і роботу в них. Під час розвитку новітніх технологій та надмірну зайнятість саме соцмережі дають змогу заповнити порожнечу самотності і надати простір для спілкування з друзями, знайомими, колегами. Зниження в суспільстві інтересу до науки, змушує бібліотеки шукати самостійні шляхи поширення, популяризації наукових і технологічних знань.
   За даними досліджень 2011 року, соціальні платформи в усьому світі охоплюють від 60% до 80% активних інтернет-користувачів. Освоєння соціальних медіа книгозбірнями усього світу тільки починається. Бібліотечна справа озброюється новими технологіями, в тому числі комп’ютерними, можливості яких дають змогу досягати небачених раніше результатів. Обов’язком бібліотекарів стає як навчання, консультації користувачів, так і посередництво, оскільки величезний обсяг інформації потребує фахівців, які володіють навичками пошуку інформації і вміють аналізувати й оцінювати ресурси і потреби користувачів. Вітчизняні бібліотеки почали використовувати соціальні сервіси як канали неформальної комунікації та способи мотивації розвитку професійної сфери, що реалізуються у різних формах (від спілкування з колегами до курсів підвищення фахової кваліфікації); як засоби залучення ширшої аудиторії користувачів мережі (інформування про бібліотечні події, навчання або навіть інформаційне обслуговування); як інструменти бібліотечного маркетингу, що сприяють розповсюдженню бібліотечних новин.
   Соціальна мережа – це структура, що базується на людських зв’язках або ж взаємних інтересах. В якості інтернет-сервісу соцмережа може розглядатися як платформа, за допомогою якої люди можуть здійснювати зв’язок між собою та групуватись за специфічними інтересами. Завдання такого сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливими шляхами для взаємодії один з одним: відео, чати, зображення, музика, блоги, форуми та інше. Соціальні мережі давно перетворилися на потужні рекламні майданчики з величезною живою цільовою аудиторією. Вони виконують роль каналу для двостороннього зв’язку, не обмежуючись при цьому присутністю в одній мережі. Як правило, використовується декілька найпопулярніших платформ для двостороннього спілкування. Зручний, корисний і, практично, безкоштовний ресурс потрібно активно використовувати.
   Новітнім засобом популяризації інформації стають соціальні мережі, які містять посилання на матеріали ЗМІ. На відміну від традиційних друкованих і телевізійних мас-медіа, орієнтованих на старшу за віком аудиторію, онлайнові ЗМІ мають за мету привернути увагу молодих людей, які проводять в Інтернет-просторі значну частину часу. "Facebook", "Однокласники" та "Вконтакті", "Tweeter", "Живий журнал", "Мій світ" - найпопулярніші платформи. Кількість їх користувачів вимірюється мільйонами. На стадії становлення соціальні мережі використовувалися в основному для спілкування та розваг. Але зараз вони стали повноцінним інструментом для співробітництва і наразі все більше компаній створюють спільноти й профілі в соціальних мережах для підтримки та просування свого продукту - конкретного товару чи послуги. Це обумовлено присутністю в мережах цільової аудиторії і можливістю тісно спілкуватися з живими людьми.
   Останнім часом бібліотеки почали більше рекламувати свою присутність у соціальних мережах. Американський бібліотекар-блогер Девід Лі Кінг пропонує розмістити позначки "Ми у Facebook" або "Читайте нас у Twitter" в приміщенні книгозбірні. Це досить ненав’язливий спосіб привернути увагу читачів і заохотити їх брати участь у житті бібліотеки, отримувати новини та взаємодіяти з нею у соціальних медіа, а також вдалий спосіб поєднати фізичний простір бібліотеки з цифровим - онлайн-сторінкою або групою. Ці позначки можна розмістити у читальному залі, на стелажах і полицях з книжками, як заставку на моніторах комп’ютерів.
   Соціальні мережі, які використовуються для популяризації бібліотек, отримали статус не тільки віртуального простору для знайомств, спілкування тощо, але й зручного засобу обміну інформацією, а подекуди й виконують функції ЗМІ.
   В "Однокласниках" існують бібліотечні групи, в яких бібліотекарі обговорюють свої загальні професійні проблеми, діляться враженнями про конференції, семінари, масові заходи, обговорюють останні новини в бібліотечному світі; знаходиться місце і для гумору. Існують групи, що представляють й окремі бібліотеки.
   Сайт "Вконтакті" спочатку позиціонував себе як соціальна мережа для школярів, студентів та випускників вищої школи, потім - як універсальний спосіб зв’язку для всіх соціальних груп без вікових обмежень. Сьогодні цю платформу бібліотеки використовують найчастіше для створення своїх груп, де публікують новини, знайомлять з новими надходженнями, оперативно відповідають на запитання користувачів, проводять опитування.
   Найпопулярніша соціальна мережа в світі – "Facebook", яка має безкоштовні сервіси, ігри, групи, можливість спілкуватися з друзями і викладати свої фотографії.
   На "Facebook" можна створити групу або сторінку. Групи краще використовувати для організації короткострокових нерегулярних подій, наприклад, обговорення або проведення заходу. Сторінки більше підходять для довгострокових проектів, наприклад, представництва бібліотек. Наші американські колеги (із Social Networking Librarians) радять 10 речей, які можна розмістити на сторінці бібліотеки в "Facebook":
   1.    Фото книгозбірні.
   2.    Відео про бібліотеку чи важливу подію в її житті.
   3.    Календар бібліотечних подій.
   4.    Стрічку новин (rss feed) на бібліотечний блог.
   5.    Контакти бібліотеки.
   6.    Години роботи бібліотеки.
   7.    Віджет - путівник по бібліотеці.
   8.    Онлайн-опитування користувачів щодо послуг бібліотеки.
   9.    Інформацію про нові надходження в бібліотеку.
   10. Посилання на популярні бази даних та інші електронні ресурси книгозбірні.
   "Facebook" останнім часом активно освоюється вітчизняними бібліотеками, які створюють сторінки. Наукова бібліотека Хмельницького національного університету не є виключенням і нас також можна знайти у мережі "Facebook" (https://www.facebook.com/pages/ Наукова бібліотека Хмельницького національного університету /100123240098126).

   Певною особливістю реклами в соціальних мережах є те, що часто вона проводиться не з метою залучення якогось числа користувачів, а з метою популяризації сайту, бібліотеки, послуг, ініціювання обговорення і спонтанного поширення інформації. До прикладу, на офіційному сайті, у розділі "Бібліотечні новини" висвітлюється певна подія, наприклад відкриття виставки, проведення презентації книги тощо. Потім ця інформація дублюється на сторінці у соціальній мережі, наприклад Facebook, і далі по ланцюжку передається відвідувачам каналу у соцмережі. Таким чином, інформація переходить зі стадії "до запитання" у стадію "завжди в курсі". І новина, не чекаючи коли її помітять, сама заявляє про себе з посиланням на першоджерело. Активність і експансія в інформаційне середовище - це якраз те, чого так бракує бренду для того, щоб бути поміченим у соціальному середовищі. Крім того, цей же інформаційний контейнер дублюють вже з Facebook-сторінки й інші відділи бібліотеки, а також читачі, які розповсюджують меседж серед своїх друзів . Таким чином, кожен акаунт покриває свою аудиторію читачів. Для успішного просування у соцмережах важливим моментом є те, що крім контенту організації необхідно створювати оригінальний контент саме під свою стрічку з новин.
   Однією з помилок багатьох установ є те, що зареєструвавши сторінку у певній соцмережі, вони, як правило, не роблять ніяких зусиль, спрямованих на підтримку її активності. А згодом, не дочекавшись напливу відвідувачів, покидають сторінку. Успішне функціонування у соціальній мережі залежить саме від систематичної підтримки, особливо на перших етапах її існування. І термін очікування великої кількості відвідувачів може бути різний: тиждень, місяць, рік. Користь від популяризації ресурсу, діяльності бібліотеки в соціальних мережах буде помітна відразу – підвищиться інтерес читачів, зросте популярність та відвідуваність сайту.
   Варто зазначити, що слабкою ланкою у зв’язках із громадськістю для бібліотеки поки що залишається зворотний зв’язок. Але і цю проблему можна усунути завдяки спілкуванню у соціальних мережах. Бренд у соцмережі по-справжньому оживає, коли на його акаунті з’являються пости з питаннями, живим зверненням і оперативними відповідями, незалежно від теми та змісту діалогу. Враховуючи те, що соціальні мережі – ефективний і недорогий інструмент для спілкування з читачем, розширення аудиторії, створення позитивного іміджу, просування бібліотеки та її послуг, втрачати цей шанс не варто. Бібліотекарі повинні використовувати соціальні мережі як сферу для вивчення запитів читачів, щоб дізнаватись про те, чим живуть користувачі, які мають уподобання, інтереси, пріоритети тощо.
   Створення групи в соціальних мережах надає бібліотеці можливість:
   ·       заявити про себе величезній аудиторії;
   ·       прямого спілкування з читачами;
   ·       оперативно дізнатися думку користувачів, з’ясувати їх побажання і переваги;
   ·       миттєво повідомляти велику аудиторію про нові видання, заходи та поширювати цю інформацію далі;
   ·       рекламувати ресурси і послуги.
   Книгозбірні мають реагувати на виклики часу і бути постійно присутніми у інформаційному просторі. А це досягається, в першу чергу, застосуванням іміджевих PR-технологій. Слід зауважити, що соціальні мережі не зможуть стати універсальним іміджевим потягом, здатним самостійно вивести бренд на бажаний рівень. Але на сьогодні вони є доволі потужним інструментом, який не варто ігнорувати. Соціальні мережі руйнують межі - це їх головна заслуга, тому сучасна наукова бібліотека повинна бути представлена в кількох соціальних мережах. Лише спільними зусиллями (бібліотек та соцмереж) можна досягнути бажаного рівня. Це підвищить значущість книгозбірні в суспільстві та інформаційному просторі.
   Імідж бібліотеки повинен постійно удосконалюватись та зростати. Допомагати цьому має колектив бібліотеки, фахівці, які намагаються йти в ногу з часом, створюють сторінки бібліотек у соціальних мережах, представляючи свою діяльність, рекламують ресурси та послуги. Все це в комплексі буде сприяти позитивному уявленню про бібліотеку.

   Література

   1.      Библиотека и социальные медиа. – Режим доступа: http://bibliomaniya.blogspot.com/2011/08/blog-post_05.html. — Загл. с экрана.
   2.      Библиотекарю про социальные сети. – Режим доступа: http://bibliomaniya.blogspot.com/2011/01/blog-post_7084.html. — Загл. с экрана.
   3.      Головаха, С. Наукова бібліотека в соціальних мережах / Є. Головаха // Бібліотечний вісник. – 2013. – №1. – С.29-32.
   4.      Какими стали социальные сети в 2011 году // Маркетинговые исследования в Украине. – 2012. – №1. – С.68-72.
   5.      Мар'їна, О. Бібліотеки та соціальні медіа: технологія взаємодії / О. Мар'їна // Вісник книжкової палати. – 2012. – №8. – С.19-21.
   6.      Осаула, В. Образ бібліотечно-інформаційної професії в умовах інформатизації суспільства / В. Осаула // Вісник книжкової палати. – 2011. – №9. – С.22-24.
   7.      Редькина, Н.С. "Библиотека в облаках", или Возможности использования перспективных информационных технологий / Н. С. Редькина //Научные и технические библиотеки. – 2011. – №8. – С.44-54.

Мацей О.О.,
завідувачка науково-методичного відділу НБ ХНУ

Імідж бібліотекаря

Реакція публіки залежить перш за все від того,
як поводяться самі бібліотекарі.
Якщо вони починають з хвилюванням говорити про свою професію …,
то оточуючі починають сприймати бібліотекарів
як принижених та невидатних людей…
К.Кунц

   Розвиток інформаційних технологій, підвищення рівня підготовки сучасного читача вимагають від бібліотекаря переосмислення своїх традиційних функцій. Сьогодні усі визнають зростаючу роль бібліотеки в інформаційному просторі, але розвитку бібліотечної справи, як і раніше, приділяється недостатньо уваги. Однією із численних проблем є підготовка кадрів. Суспільна думка впливає на вибір професії, тому сьогодні необхідно не тільки корегувати суспільну думку, а й створювати нове позитивне сприйняття професії бібліотекаря. І вирішення цього питання залежить, перш за все, від бібліотекарів-практиків. Саме вони, спілкуючись з читачами, впливають на створення іміджу нашої професії, який є потужною складовою іміджу установи в цілому, що безпосередньо пов’язано з ефективністю її функціонування. То ж що потрібно для того, аби зламати ці стереотипи та сформувати позитивний образ бібліотечного фахівця?
   Як відомо, кожна жінка (і бібліотекар також) хоче виглядати привабливою й чарівною. Й саме через це на роботі вона припускається ряду помилок, а саме:
   ·       Дозволяє індустрії моди, своєму соціальному походженню, освіті та способу життя вирішувати, що носити на роботі.
   ·       Подекуди перебільшує значення власної привабливості, що теж позначається на виборі речей робочого гардеробу, макіяжі тощо.
   ·       Як абсолютна протилежність - цілковите ігнорування значення зовнішнього вигляду для роботи, іміджу установи, в якій вона працює. Часто таке відбувається через неохайність, завантаженість сімейними проблемами.
   Усе перераховане призводить до того, що часом жінка-бібліотекар на роботі своєю зовнішністю викликає відразу читачів та колег, що, відповідно, відбивається на якості роботи колективу установи.
   Чи доводилось вам мати справу з такими бібліотекарями:
   Портрет №1: "Відволікаючий". Найперше, що кидається у вічі,- це сукня яскравого кольору з великим декольте спереду, тканина прозора, а білизна з мережива й у мінімальній кількості підкреслює пишні форми далеко не юної леді. Томний погляд з- під густо нафарбованих вій та духм’яний парфум, що шлейфом тягнеться вздовж проходу… При такому вигляді читач забуває, для чого він прийшов взагалі.
   Портрет №2: "Відразливий". Із-за стелажа з’являється спочатку скуйовджена голова, далі фігура в одязі, що забув про прання та праску… й нарешті запах поту…, ні золоті прикраси на пальцях з брудними нігтями із залишками яскравого лаку, ні политий зверху всього цього дезодорант уже не може ніяким чином налаштувати читача на думку про так необхідну сьогодні, напередодні семінару чи заліку, літературу?
   Дотримання етикету в одязі бібліотекаря, дрес-коду – проблема найдзичайно актуальна для професії. Як стверджують психологи, 55% вражень, які ми справляємо на людей, визначаються тим, що вони бачать (зовнішній вигляд, волосся, шкіра, нігті та вираз обличчя співрозмовника). Результати нашої роботи щоденного спілкування з читачами, колегами та зовнішніми партнерами і її успіх напряму залежить від того що ми носимо, як виглядаємо та яке справляємо враження на співрозмовника від побаченого. Привабливий зовнішній вигляд бібліотекаря - це не лише особиста, жіноча, а й важлива професійна проблема, з якою повинен рахуватись кожен працівник. Поганий зовнішній вигляд бібліотекаря може стати не лише приводом уникнення контакту з ним, але й можливою причиною конфліктів (прихованих чи явних).
   Схема привабливого портрету зовнішності бібліотекаря проста. Вона включає одяг, обличчя, волосся, нігті, прикраси, парфуми, взуття.
   Бібліотекар, який дотримується правил етикету, дотримується їх і у зовнішньому вигляді. Екстравагантні сукні, яскрава косметика і т.п. не доречні у бібліотеці. Ось кілька порад:
   1.    Одяг для роботи має бути з довгим рукавом. Стосовно светру, то жодна ділова жінка, яка прагне кар’єрного росту, не одягне його. В діловому одязі зовсім не бажані абстрактні малюнки, а також квіти, птахи, кораблі.
   2.    Волосся ділової жінки має бути середньої довжини, а її зачіска не повинна відволікати уваги зайвими локонами. Жінки з довгим волоссям привабливі, але це шкодить службовому авторитету. Стосовно фарби, то вважається, що сивина додає поважності чоловікам, але такою ж мірою відштовхує та зменшує авторитет жінки.
   3.    Парфуми. Якщо жінка хоче подобатись чоловіку, запах має бути тонким і дорогим, а якщо вона хоче відповідати посаді, - ледь помітним. Та найкращий парфум - це чисто вимите тіло.
   4.    Косметика - не яскрава.
   5.    Правильно підібрані окуляри надають обличчю діловий вираз.
   6.    Прикраси. Найнеобхідніша прикраса ділової жінки - це обручка. Це говорить, що ви зайняті лише справою, й нічим іншим.
   7.    Мова повинна бути чистою, без суржика. Не слід надміру вживати слова професійного жаргону. Неправильна й негарна мова звучить жахливо особливо з уст жінки.
   8.    Жіночність - це факт. Непотрібно занадто виставляти її напоказ, але й маскувати чоловічим одягом теж ні до чого.
   В розвинутих демократичних країнах керівники установ, фірм, офісів надають великого значення зовнішньому вигляду своїх працівників. Практика показує, що до акуратно одягнених людей виявляється більш уважне ставлення оточуючих.
   Сьогодні кожен може одягатись, як він забажає. Але саме це робить людину відповідальною за свій зовнішній вигляд. Широкий вибір одягу дає змогу кожному повною мірою виявити свій смак, почуття міри і прекрасного, а також підкреслити переваги або приховати недоліки своєї фігури.
   Форма одягу — найкраща характеристика людини. Естетика костюма має не менше значення в житті людини, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Уміння одягатися належить як до науки і мистецтва, так і до звичок та почуттів. На думку Оноре де Бальзака, "Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити".
   Професія бібліотекаря вимагає бути уважним, тактовним, а також привабливим, охайним з почуттям певного обов’язку, щоб читачі могли сказати: "Виявляється, в бібліотеках працюють красиві жінки, які уміють за мізерну заробітну плату, стильно вдягатись і користуватись косметикою". Від бібліотекарів вимагається не так вже й багато зусиль для покращення свого зовнішнього вигляду. При цьому необхідно не тільки буквально наслідувати порадам із книг по індивідуальному іміджу, скільки елементарна турбота про свою зовнішність. Що стосується вимог до голосу, мови та манер поведінки бібліотекаря, то практично всі рекомендації з загальних посібників по іміджу застосовуються в бібліотечній сфері.
   Покладена на бібліотеки місія – служіння читачеві – змушує спеціалістів постійно звертатись до проблеми взаємовідносин бібліотекаря і відвідувачів. Сьогодні відбувається бурхливий процес формування ділового (професійного) етикету в різних сферах діяльності. Бібліотечна справа, звичайно, не повинна опинитися в стороні від цього процесу. Проблема бібліотечного етикету поки що розроблена слабо. Немає ніяких регламентуючих документів, за винятком лише кількох пунктів у "Кодексі українського бібліотекаря", затвердженого конференцією УБА (м. Київ, 1996р.).
   З перерахованими вище формами етикету (іміджу) бібліотечного працівника пов’язані тактовність і делікатність. Такт – вміння вести себе пристойно, поважати оточуючих, відчувати міру в поведінці і вчинках. Тактичний бібліотекар має почуття міри у виявленні почуттів, емоцій, знає межу, яку неможливо переступити в розмові, особистих і службових відносинах. Тактовність допоможе бібліотекарю зрозуміти, що хвилює в даний момент його колег і читачів, як обійти гострі моменти, які можуть викликати конфлікт, і, навпаки, які потрібно знайти слова або виконати дії, котрі допоможуть людині, заспокоять і знімуть нервове напруження. Тактовний і делікатний бібліотекар "не помітить" фізичних недоліків читача, запропонує допомогу, виправить нетактовність свого колеги. Ще одна характерна для бібліотекарів риса, яка не вважається обов’язковою в інших професіях – бібліотекарі завжди повинні бути раді читачам, адже ті приходять в книгозбірню з надією, що зустрінуть їх тут з посмішкою, співчуттям, розумінням, готовністю підтримати.
   В бібліотечній етиці важливі також точність і обов’язковість. Обов’язковий – це завжди готовий допомогти, уважний до людей, вірний своєму слову. Одним з основних принципів бібліотечного обслуговування є вірне і своєчасне виконання замовлення на літературу. Якщо термін виконання не дотримується, це не тільки нервує читача, але й негативно відображається на роботі бібліотекаря.
   Для престижу бібліотеки (бібліотекаря) та формування їх позитивного іміджу дуже важлива така форма етикету, як пунктуальність. Пунктуальний – дуже точний, акуратний у виконанні будь-якої роботи. Усі заходи в бібліотеці повинні розпочинатись вчасно. Приходити вчасно на роботу - ознака добросовісності, відповідальності та пунктуальності. Ці якості викликають довіру до бібліотекаря в колег, читачів та адміністрації. Принцип пунктуальності поширюється і на вимогу виконувати все вчасно: здавати звіти, оформляти документацію, готувати масові заходи, виконувати різноманітні доручення.
   В етикет самопрезентації особистості бібліотекаря входить носіння беджа. Це повинно стати стимулом, мотивацією, щоб виглядати пристойно: як зовнішньо, так і у своїх внутрішніх проявах. Бібліотекарі, перш за все керівники різних рівнів, починають активно використовувати в професійному спілкуванні візитні картки. Знання та застосування етикету користування візитівками в професійній діяльності – це спосіб створення ділового іміджу, встановлення, підтримки та утвердження професійних та міжособистісних відносин.
   Можна скільки завгодно говорити про те, як правильно будувати систему бібліотечного обслуговування, добре знати його принципи, форми та методи, але нічого не вийде, якщо бібліотекар, який в силу специфіки своєї роботи щоденно спілкується з читачами, не любить людей. Г.П.Фонотов у своїй книзі "Таков он, библиотекарь" (М., 1997) пише: "… На общение с читателями нужно ставить самых квалифицированных, эрудированных сотрудников, опытных, разбирающихся и в книжном мире, и в человеческих душах, подлинных интеллектуалов". І далі: "Он, читатель, судит обо всех нас, библиотекарях, по тем конкретным лицам, с которыми встречается на "выдаче", по тому средоточию сложных библиотечных хитросплетений, занимаясь которыми, надо обладать и общительностью, и начитанностью, и способностью проникать в читательскую психологию, и опытом тоже. Не имея таких качеств и ввязавшись в беседу, прогоришь…".
   Поряд з традиційним етикетом, бібліотекар повинен володіти нетикетом, тобто, правилами поведінки в електронному середовищі. "Нетикет" - "мережевий етикет" (від латинського "net" - мережа). До нетикету відносяться правила роботи з електронною поштою, спілкування на різноманітних сайтах, бібліотечних блогах, професійних форумах. Ось кілька витягів:
   Правило 1. Пам’ятайте, що ви розмовляєте з людиною. Поставте себе на місце людини, з якою ведете переписку (чи спілкуєтесь у форумі, конференції). Відстоюйте свою точку зору, але не ображайте навколишніх. У мережі не можна посилити сказане жестами, інтонацією і виразом обличчя. Ваш співрозмовник бачить лише надруковані слова. Тому поважайте його, будьте ввічливими та пишіть грамотно.
   Правило 2. Дотримуйтесь тих стандартів поведінки, що й у реальному житті. Люди часом забувають про те, що "за екраном" - живий співрозмовник, і думають, що в мережі правила етикету не такі вже й потрібні. Загальноприйняті норми можуть відрізнятись у різних точках віртуального простору, одначе, вони не менш потрібні, аніж у реальному повсякденному житті.
   Правило 3. Поважайте час та можливості інших. Сьогодні у населення залишається все менше вільного часу. Його не вистачає на невідкладні справи, сім’ю, сон, відпочинок. Посилаючи електронну пошту, ми фактично претендуємо на особистий час адресата. Тому й відповідаємо за те, аби його час не був потрачений марно. Для цього варто свої думки висловлювати чітко, зрозуміло та лаконічно; бути уважними і не надсилати за однією адресою кілька однакових повідомлень.
   Правило 4. Зберігайте свою індивідуальність. Ніхто з мешканців мережі не бачить вас, тому й ніхто не осудить за колір очей, волосся, вагу, вік та манеру одягатись. Одначе, будуть оцінювати як ви пишете, чи маєте власну думку, розумієте про що мовиться. Неправдива інформація може викликати бурю емоцій, тому завжди слід перевіряти правдивість фактів.
   Правило 5. Допомагайте іншим там, де ви це можете зробити. Задавати питання у віртуальному просторі надзвичайно ефективно. Їх читають багато людей, які знають відповіді. І якщо кваліфіковану відповідь нададуть всього лиш кілька осіб, загальний обсяг знань в мережі збільшиться, адже Інтернет сам по собі виріс із прагнення вчених до обміну досвідом. Тому, якщо ви маєте змістовну і компетентну відповідь чи створили документ, який, на вашу думку, буде цікавим для інших, поділіться, відправте його через Інтернет.
   Правило 6. Поважайте право на приватне листування. Звичайно, ніхто з нас не читає електронну пошту своїх колег та, на жаль, не усі такі, як ми.
   Правило 7. Не зловживайте своїми можливостями. Володіючи кращими знаннями, ніж інші, чи маючи більші повноваження, ці люди автоматично отримують переваги. Та це не означає, що вони можуть ними користуватись. До прикладу, системні адміністратори не повинні читати приватні поштові повідомлення.
   Правило 8. Учіться пробачати іншим їх помилки. Кожний колись був новачком. Тому, коли хтось припускається помилки – чи то друкарська помилка в слові, необачливий фрейм, нетактовне питання чи невиправдано довга відповідь - будьте поблажливі (усі колись були новачками!). Якщо ви маєте гарні манери, це не означає, що ви маєте ліцензію вчити манер інших. Ви повинні зробити це коректно і в приватному листі.
   Розглянувши лише незначну частину основних складових іміджу бібліотекаря, можна зробити висновок, що позитивний образ бібліотекаря вимагає виконання неписаних законів, твердих моральних переконань і принципів. Все це складові культури бібліотечного обслуговування, яке припускає не просте "зазубрювання" тих чи інших правил, а перехід їх у звичку, в норми поведінки. Таким чином, слідування позитивному іміджу допомагає створити доброзичливу атмосферу в бібліотеці, полегшує роботу і бібліотекаря, і користувача, допомагає розвитку нормального бібліотечного життя, зменшує кількість конфліктних ситуацій. Все це робить доцільним формування норм етикету бібліотекаря і їх запровадження в бібліотечне життя.

Література

   1.    Білоус, В.С. Престиж і привабливість бібліотечної професії та бібліотеки вищого навчального закладу / В. С. Білоус // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.71-84.
   2.    Богун, Н. У пошуках шляхів покращення іміджу бібліотекаря (За матеріалами зарубіжної фахової періодики) / Н. Богун // Бібліотечна планета. – 2009. – №3. – С.18-20.
   3.    Жданов, И.В. Имидж - ничто? / И. В. Жданов // Мир библиографии. – 2004. – №4. – С.23-26.
   4.    Сукиасян, Э. О. традициях, плохих и хороших / Э. Сукиасян // Библиотека.– 2007. – №9. – С.61-63.

З досвіду колег

Мацей О.О.,
завідувачка науково-методичного відділу НБ ХНУ

Імідж бібліотеки навчального закладу в сучасних умовах (на прикладі НБ ХНУ)

   Процеси, які сьогодні відбуваються в бібліотечному середовищі, повинні бути адаптовані до інтересів читацької аудиторії. Перед усіма типами бібліотек, в тому числі і перед бібліотеками ВНЗ, стоїть завдання створення сучасного образу бібліотеки: доступної, необхідної, комфортної, тобто формування її позитивного іміджу. Саме це є першим і дуже важливим питанням для майбутніх успіхів бібліотеки. При цьому потрібно взяти доуваги, що формування іміджу, підвищення престижу бібліотеки - процес безперервний, а суспільна думка в загальному стабільна. Тому бібліотекам необхідно удосконалювати свій образ, гарантуючи теперішнім і майбутнім користувачам належну якість послуг та продукції, професіоналізм персоналу.
   Імідж наукової бібліотеки Хмельницького національного університету відображається в дзеркалі суспільної думки навчального закладу та професійного бібліотечного середовища. Образ, який створила бібліотека, з однієї сторони, допомагає просуванню інформаційних ресурсів та послуг, а, з іншої, - стимулює її подальший розвиток.
   Створення позитивного іміджу бібліотеки здійснюється за такими напрямками:
   ·       зовнішній (університет, професійне середовище регіону та країни);
   ·       внутрішній (бібліотечний колектив);
   ·       формування суспільної думки в університеті.
   ·       У основних груп користувачів (викладачів, студентів) сформувався свій образ бібліотеки, котрий можна визначити як суму емоцій, вражень, відчуттів, згадок, висновків, так чи інакше пов’язаних з бібліотекою. Багато в чому він залежить від:
   ·       культури обслуговування, рівня кваліфікації співробітників;
   ·       організації вільного доступу до джерел інформації;
   ·       надання повної інформації про ресурси та послуги бібліотеки.
   Позитивний вплив на формування іміджу бібліотеки мають різноманітні форми подачі інформації різним групам користувачів. Для професорсько-викладацького складу підтримка позитивного іміджу супроводжується повнотою наданих інформаційних послуг. Ріст та стійкість значимості іміджу бібліотеки для цієї категорії читачів залежить від якості послуг, які пропонує книгозбірня, і від того, наскільки вони відповідають вимогам користувачів. Читачі-студенти більш емоційні, й іміджевий образ бібліотеки для них багато в чому пов’язаний з культурою обслуговування, тобто з особистим спілкуванням. Студенти очікують від бібліотекарів більше уваги, ввічливості, здібності спокійно, терпеливо і детально відповідати на поставлені питання. Одним із дієвих способів з’ясувати, що представляє собою бібліотека, який її образ, є анкетування. Тому працівниками бібліотеки ХНУ постійно проводяться соціологічні вивчення думки користувачів. Прикладом може слугувати анкетне опитування "Якість бібліотечного обслуговування очима читачів". Це дослідження показало важливість не тільки надання якісної інформації (поповнення книжкового фонду новими виданнями, електронні БД, автоматизоване обслуговування та наявність АРМ в бібліотеці), але й рівня професіоналізму, компетентності, культури обслуговування, тобто здійснення особистого контакту: бібліотекар - читач. Отже, потрібно враховувати, що кожний фахівець є представником PR (Public Relations - зв'язки з громадськістю), який перебуває у постійному контакті з читачами. Працівники повинні мати тверде усвідомлення причетності до реалізації завдань бібліотеки, адже саме вони поширюють всебічну інформацію про її діяльність, ресурси, сервісні послуги і т.і. Імідж бібліотекаря є потужною складовою іміджу установи в цілому, що безпосередньо пов’язано з ефективністю її функціонування.
   Сучасна інформаційна ситуація та швидкий темп життя ставлять особливі вимоги до професії бібліотекаря: він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти знаннями з літератури, психології, риторики, знати іноземну мову, бути толерантним до читачів та колег. Саме тому необхідне постійне підвищення кваліфікації працівників. У НБ ХНУ склалась своя добре організована система підвищення кваліфікації фахівців, в рамках якої проводяться тренінги, консультації, майстер-класи, тематичні огляди; працівники, які були у відрядженнях, виступають перед колективом із звітом, що дає змогу познайомитись з тими інноваціями, котрі запроваджені в інших бібліотеках, перейняти цікавий досвід. Про рівень кваліфікації та культуру обслуговування, якість роботи свідчать відгуки на плакатах, які щорічно до Всеукраїнського дня бібліотек заповнюють читачі книгозбірні, публікації викладачів і студентів про бібліотеку та її фахівців в місцевих періодичних виданнях. Гарне враження справляють відгуки поважних гостей книгозбірні, відвідувачів, представників інших бібліотек, записані у Книзі відгуків НБ ХНУ. За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, популяризацію української мови та літератури, видання змістовних інформаційно-бібліографічних видань колектив книгозбірні відзначено Дипломом та обласною премією імені Мелетія Смотрицького в галузі бібліотечної роботи.
   Сьогодні для створення позитивного іміджу бібліотеки активно використовуються PR-технології, адже грамотно складені рекламні тексти та програми можуть докорінно змінити думку читацької аудиторії. Слід велику увагу звертати на поширення позитивної інформації про діяльність бібліотеки за допомогою буклетів, пам’яток, виступів на радіо й телебаченні, ректоратах та Вченій раді.
   Для досягнення бажаного образу надійної, солідної, ділової і професійної установи варто піклуватися про створення фірмового стилю (корпоративний імідж). З цією проблемою бібліотеки стикнулись не так давно і вже почали створювати власний фірмовий стиль (фірмовий знак, логотип, слоган), який простежується в усьому – в назві бібліотеки, в емблемі або символі, у виданнях. Розробивши свою емблему, яка поширюється на традиційну бібліотечну техніку (читацьку картку, оголошення), НБ ХНУ подбала і про створення Гімну бібліотеки; слова, написані колективом книгозбірні, покладені на музику. Велике значення для підвищення іміджу книгозбірні в очах користувачів, особливо у студентів-першокурсників, набуває демонстрація п’ятнадцятихвилинного фільму про наукову бібліотеку Хмельницького національного університету під час "Декади першокурсника". Бібліотеку ХНУ внесено у міський телефонний довідник, довідник на сайті НБ імені М.Максимовича, а також в Енциклопедію сучасної України.
   В останні роки активізувалось співробітництво в професійному середовищі. НБ ХНУ плідно розвиває відносини з іншими бібліотеками. Працівники книгозбірні беруть активну участь у семінарах, конференціях, роботі круглих столів регіонального та всеукраїнського рівнів; керівництво бібліотеки неодноразово брало участь у щорічній Міжнародній Конференції "Крим". Виступи фахівців на таких заходах є яскравим прикладом формування позитивного іміджу книгозбірні серед бібліотечної спільноти. У рамках корпоративної діяльності НБ співпрацює з Хмельницькою обласною бібліотекою для юнацтва, бібліотеками вищих закладів освіти: Кам’янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка, Національного університету кораблебудування (м. Миколаїв), Харківського національного університету радіоелектроніки, Тернопільського національного педагогічного університету, бібліотекою Краківського політехнічного університету імені Тадеуша Костюшки. Пропагуючи таким чином свої можливості, НБ ХНУ створює позитивний образ не лише серед своїх потенційних коистувачів, але й користувачів інших книгозбірень.
   22 жовтня 2010 року на нараді-семінарі директорів бібліотек ВЗО Хмельницького методичного об’єднання прийнято рішення про створення зведеного електронного каталога бібліотек Хмельницької області. Наразі, учасниками зведеного ЕК є: НБ ХНУ, бібліотека Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва, бібліотека Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, НБ Кам’янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка та Хмельницька міська центральна бібліотечна система. Це дозволяє користувачеві отримати додаткову інформацію про те, де в межах міста та області знаходиться потрібний йому документ. Наявність такого електронного бібліографічного продукту дає можливість бібліотекарям за відсутності необхідних матеріалів замовити їх з іншої бібліотеки та надати користувачеві на традиційному носії чи електронною поштою. Такий принцип спілкування дозволяє забезпечити високу оперативність отримання інформації, що є гарним засобом підтримки позитивного іміджу книгозбірні.
   Використання новітніх інформаційних технологій в роботі бібліотеки ХНУ, автоматизація усіх технологічних процесів сприяли більш ефективному задоволенню користувацьких запитів та в значній мірі підвищили імідж книгозбірні.
   Велике значення для реклами та формування позитивного іміджу НБ відіграє веб-сайт бібліотеки (http://lib.khnu.km.ua/). Саме він є важливим інструментом інформування користувачів про досягнення, структуру бібліотеки, її ресурси, послуги, допомагає знайти інформацію про заходи, котрі уже відбулися в книгозбірні або відбудуться найближчим часом. Відвідувач сайту може скористатися послугами МБА, ЕДД, віртуальної довідки, повнотекстовими базами даних бібліотеки, відвідати віртуальні виставки. Отже, веб-сайт бібліотеки дає можливість користувачам отримати першу уяву про стиль роботи та імідж установи. Багато корисної інформації для користувачів-колег зібрано на сайті бібліотеки у розділі "Наукова робота". Це і повні тексти наукових публікацій працівників бібліотеки починаючи з 2000 року, і "Бібліографія праць вчених", і теми конференцій бібліотеки за останні роки з програмами їх проведення та світлинами, і матеріали Міжнародної Конференції "Крим". Цікавою та корисною є інформація сторінок "Методичне об’єднання" та "Обмінний фонд". Важливим елементом бібліотечного сайту є електронний каталог, за швидкістю та зручністю користування яким може формуватись думка про весь сайт і бібліотеку в цілому.
   Фахівці бібліотеки беруть активну участь в суспільному житті університету. Книгозбірня своєю діяльністю долучається до проведення усіх заходів, науково-практичних конференцій, зустрічей, які проводить навчальний заклад. Співробітники НБ підбирають літературу, експонують виставки, що також сприяє підвищенню значимості бібліотеки в очах викладачів, співробітників, студентів та гостей університету. Постійно здійснюється інформаційне обслуговування керівництва навчального закладу з проблем вищої освіти. Абоненти ДОК інформуються через електронну пошту, інформаційні списки щомісяця розміщуються в БД "Вища школа" на сайті бібліотеки. Необхідною складовою обслуговування науковців вишу є вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ) відповідно до тематики їх науково-дослідних робіт. Використання новітніх інформаційних технологій дозволяє готувати в автоматизованому режимі ґрунтовні інформаційні списки, де, крім документів з власних БД, використовуються електронні ресурси бібліотек України та світу. Для аспірантів першого року навчання проводяться "Дні аспіранта", в ході яких розглядаються джерела пошуку наукової інформації: електронних ресурсів, державних бібліографічних покажчиків, реферативних журналів, нормативно-технічної документації. В результаті своєї діяльності бібліотека здобула авторитет не лише як структурний підрозділ навчального закладу, але і як творча лабораторія.
   З року в рік робота бібліотеки висвітлюється в засобах масової інформації. Статті працівників друкуються у фахових періодичних виданнях: "Бібліотечна планета", "Бібліотечний форум України", "Бібліотечний вісник", у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та у місцевих періодичних виданнях. Інформація про новини, події звучить на радіо: університетському, бібліотечному та муніципальному. Публікації про бібліотеку зібрані на її сайті. Прагнучи закріпити гарний імідж книгозбірні та навчального закладу, працівники НБ до 50-річчя від дня заснування ВНЗ та бібліотеки створили бібліографічні покажчики "Публікації про університет (1962 – 2012 рр.)" та "Хмельницький національний університет у дзеркалі періодичних видань (1962 – 2012 рр.)", які доступні також і на сайті книгозбірні.
   Особливе місце у формуванні позитивного іміджу бібліотеки займає культурно-просвітницька діяльність. В основному, вона реалізується через проведення масових заходів. Тематичні виставки, відкриті перегляди, бібліографічні огляди - це візитна картка нашої бібліотеки. Саме переглянувши виставку, як традиційну, так і віртуальну, читач отримує уявлення про фонд бібліотеки, стиль роботи, творчі здібності працівників. Масові заходи сприяють тому, що до книгозбірні користувачі звертаються не лише як до джерела інформації, а й як до середовища культурного збагачення, центра неформального спілкування, місця відпочинку, проведення дозвілля. У літературній вітальні бібліотеки успішно діє Клуб цікавих зустрічей. В інтер’єр літературної вітальні органічно вписуються експозиції картин місцевих художників. Відкриття кожної експозиції супроводжується презентацією із висвітленням у ЗМІ; бібліотека в таких випадках виступає в ролі мецената, надаючи можливість талановитим художникам продемонструвати свою творчість. На даний момент експонується виставка картин Едварда Міляра - живописця, графіка, мистецтвознавця, члена спілки художників України, почесного професора ХНУ, академіка МАФОБ. Як сказано в одному з фахових видань, "Ніхто не може проводити масовий захід заради самого заходу. Це надзвичайно дороге задоволення. Будь-який масовий захід, на кого б він не був розрахований, повинен принести бібліотеці дивіденди у вигляді піднесення престижу у місцевому суспільстві, створення необхідного іміджу".
   Сучасне середовище, в якому функціонують книгозбірні, характеризується стрімким розвитком видавничої діяльності, яка є основою діяльності бібліотеки будь-якого статусу. З 1998 року в НБ ХНУ розпочато роботу з підготовки до видання бібліографічних покажчиків серії "Бібліографія вчених університету". На сьогоднішній день спільно з редакційно-видавничим центром ВНЗ видано понад 20 біобібліографічних покажчиків, присвячених життю і діяльності вчених навчального закладу. Комп’ютерні технології дали можливість створення електронної версії біобібліографічних покажчиків, які розміщені на сайті у БД "Праці вчених університету". У 2007 році вперше підготовлено електронне видання на компакт-диску (CD-ROM) - електронної версії оновлених та доповнених біобібліографічних покажчиків праць вчених університету. З метою висвітлення діяльності НБ надруковано видання "Бібліотека - ключ до пізнання світу", "Ми в душах храм будуємо", буклет "Науковій бібліотеці ХНУ — 45". Починаючи з 2004 року друкується інформаційний бюлетень для бібліотек ВЗО Хмельниччини "Бібліотека в освітньому просторі". Для участі книгозбірні у Всеукраїнській виставці "Інноватика в сучасній освіті – 2011" бібліотекою видано буклет "Інноваційна діяльність наукової бібліотеки". До 50-річного ювілею університету створений електронний бібліографічний продукт на компакт-диску, який містить інформацію з періодичних видань про університет. Ресурс створено на основі бібліографічної БД "Публікації про ХНУ" та архіву статей про навчальний заклад. Надруковано матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів" й збірник наукових статей та матеріалів, присвячений 50-річчю книгозбірні "Бібліотека університету: витоки та сучасність". Видавнича діяльність бібліотеки є не тільки засобом розповсюдження досвіду роботи, рекламою діяльності книгозбірні, її ресурсів та послуг, а й слугує створенню позитивного образу бібліотеки серед її користувачів.
   Імідж бібліотеки, як і будь-якої іншої організації, ніколи не залишається постійним впродовж усього періоду діяльності та розвитку. Кожна бібліотека повинна час від часу переглядати свій імідж і корегувати його. На сьогоднішній день найважливішого значення набуває демонстрація інформаційних можливостей ресурсної бази бібліотеки. Вміло і тонко рекламуючи ретроспективні документи фонду, необхідно показувати читачеві нові можливості отримання інформації - автоматизовані технології. Реклама електронного каталогу, банків даних повнотекстової інформації, можливостей використання Інтернету, технологій Wi-Fi у бібліотеці, сервісних послуг, сканування, копіювання документів тощо підвищує рейтинг бібліотеки.
   Великий інтерес у викладачів та студентів університету викликають акції, проведені бібліотекою. У 2011 році завершилась дія акції "Подаруй бібліотеці книгу!", яка тривала з 2004 року, в результаті якої зібрано понад 5400 примірників. До святкування 50-річного ювілею НБ, було оголошено нову акцію "Подаруй бібліотеці сучасну українську книгу!". Ім’я кожного дарувальника вноситься в спеціальну книгу - вписується в історію бібліотеки. В електронному каталозі ведеться рубрика "Дарчі видання", куди заноситься інформація про дарувальників та меценатів книгозбірні. Додатково на сайті бібліотеки розміщуються списки благодійників, які долучились до акції.
   Бібліотека вищого закладу освіти забезпечує навчальний, науковий, виховний процеси не тільки наданням інформаційних ресурсів, але й стилем роботи, організацією обслуговування користувачів. В книгозбірні, яка розташована у старому та непривабливому приміщенні, не будуть високо оцінені ні робота бібліотеки, ні особистісні якості працівників. Окрім гарної вивіски, велике значення має оформлення вітринних вікон бібліотеки та оголошень. Бібліотека університету розміщена в окремій 9-ти поверховій будівлі. Сучасні та зручні інтер’єри, затишні та озеленені читальні зали справляють враження ділового і, водночас, культурного центру. Розташована бібліотека в кількох кроках від навчальних корпусів та студентських гуртожитків, поряд із ботанічним садом навчального закладу. Вже після першого відвідування формується враження про неї як про головний інформаційний центр навчального закладу.
   Згадані фактори в цілому направлені на створення позитивного образу бібліотеки та формують імідж красивої, оригінальної, змістовної, багатої інформаційними ресурсами установи - Палацу Книги, Палацу Знання. Імідж бібліотеки - це її образ в очах читачів, людей, громадськості і для того, аби від був позитивним потрібно усім разом гарно працювати, робити книгозбірню затишною, теплою саме у душевному плані. Потрібно більше спілкуватися з читачами, допомагати в усьому, дізнаватися про їх побажання, дбати про власний позитивний імідж, тому, що тільки люди з позитивним іміджем можуть щось змінити в світі, у тому числі й бібліотечному.

Література

1.      Бичко, О. М. Створення електронної бібліографічної продукції та її використання у довідково-бібліографічному обслуговуванні наукової бібліотеки [Текст] / О. М. Бичко // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів :ХНУ. - 2012. - С.194-202.
   2.      Білоус, В.С. Престиж і привабливість бібліотечної професії та бібліотеки вищого навчального закладу [Текст] /В.С. Білоус // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.71-84.
   3.      Богун, Н. У пошуках шляхів покращення іміджу бібліотекаря (За матеріалами зарубіжної фахової періодики) [Текст] / Н. Богун // Бібліотечна планета. – 2009. – №3. – С.18-20. Дригайло В.Г. Имидж библиотеки университета. На примере НТБ НТУУ "КПИ"// Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества.- 2000.- Т.1.- С.90-94
   4.      Жданов И.В. Имидж — ничто? [Текст] // Мир библиографии.- 2004.- №4.- С.23-26
   5.      Костирко, Т.М. Місце бібліотеки у формуванні корпоративного середовища ВНЗ [Текст] /Т. М. Костирко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – №2. – С.12-18.

Грані професії

Кодекс етики бібліотекаря
Затверджено конференцією Української бібліотечної асоціації 30 травня 1996р.

   Мета цього кодексу – визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників та всіх, хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування в умовах розбудови демократичної незалежної України. В демократичному суспільстві, членами якого є всебічно інформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення й руху ідей та інформації, свободи читання.
   Бібліотекарі готові до співпраці з усіма організаціями, установами, об'єднаннями та окремими громадянами, що зацікавлені в розбудові бібліотечної справи в Україні і забезпеченні її громадян повною та об’єктивною інформацією шляхом вільного і рівноправного доступу до бібліотечних матеріалів та ресурсів.
   Українська бібліотечна асоціація затверджує такі основні морально-етичні норми професійної бібліотечної діяльності:
   ·       ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів тощо;
   ·       ми поважаємо людську гідність та реалізуємо право особи на отримання інформації;
   ·       ми дотримуємося принципів інтелектуальної й інформаційної свободи;
   ·       ми протистоїмо спробам чинити цензуру читання і формування фондів бібліотек;
   ·       ми оберігаємо право користувачів бібліотеки на таємницю інформації та забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування;
   ·       ми несемо моральну відповідальність за оперативність, повноту і об'єктивність інформації, що надається в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування;
   ·       ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвитку національних культур;
   ·       ми прагнемо до формування етичного і естетичного ідеалу особистості, сприяємо морально-етичним пошукам читачів в пізнанні навколишнього світу, відверненні екологічної катастрофи, покращанні добробуту народу, усвідомленні гуманістичної ролі і призначення людини в суспільстві;
   ·       ми віддані та компетентні у своїй професії, усвідомлюємо її гуманістичну місію; володіємо і постійно удосконалюємо знання, вміння та навички бібліотечних, бібліографічних, інформаційних процесів, організації суспільного використання документально-інформаційних ресурсів;
   ·       ми зберігаємо і продовжуємо традиції вітчизняної бібліотечної справи, сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики;
   ·       ми сприяємо інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій;
   ·       ми не припускаємо одержання особистої користі за рахунок читачів, колег, бібліотеки;
   ·       ми підвищуємо авторитет бібліотечної професії, залучаємо до неї талановиту молодь, допомагаємо її професійному становленню;
   ·       ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність в професійній діяльності;
   ·       ми сприяємо гармонізації відносин в бібліотечному колективі, вихованню моральної самосвідомості його членів, мобілізації їх духовного потенціалу на вирішення завдань, які висуває суспільство перед бібліотеками.

Марчак Т.Ф.,
головний бібліотекар відділу
обслуговування науковою літературою на абонементах НБ ХНУ

Бібліотечна освіта та професія за кордоном
(Дайджест за матеріалами фахових видань)

Бібліотекар – благородна професія, професія з високими ідеалами, і якщо нам приходиться за них боротися, будемо робити це з оптимізмом і почуттям власної значимості.

Міхаел Горман

   Не знаючи історії, неможливо навіть уявити, якою повагою і пошаною користувалися бібліотекарі в давні часи, який потрібно було мати авторитет професору університету, вченому, державному чи військовому діячеві, щоб зайняти посаду бібліотекаря. Знизивши звання бібліотекаря до рівня назви посади, ми пішли ще далі – з’явилися старші і головні бібліотекарі. І ця ситуація призвела до того, що просто бібліотекар – це молодший, рядовий в бібліотечному колективі. Де ж тут вже можна говорити про повагу до слова, яким визначається професія.
   А як шанується ця професія за кордоном, як здійснюється освіта бібліотечних професіоналів, чим займаються там наші колеги та які пріоритети їхньої роботи?
   Опрацьована література дає змогу стверджувати, що всі держави світу орієнтуються на США і Великобританію, де бібліотечна справа як соціальне явище досягнула найбільш високого рівня розвитку.
   Головними особливостями сучасної системи бібліотечної освіти в США є:
   ·       магістерський рівень бібліотечної освіти.
   ·       універсальність навчання - підготовка спеціалістів для бібліотек будь-якого профілю, працівників архівів, інформаційних служб.
   ·       гнучкість і динамічність системи освіти, її здатність швидко реагувати на зміни в бібліотечній справі.
   ·       орієнтація спеціальних курсів на інформаційне обслуговування споживачів, практичний підхід до змісту освіти.
   Система освіти постійно змінюється і удосконалюється, йде активний пошук нових та заміна старих форм. Підготовка професійних бібліотекарів в США здійснюється на базі вищої освіти І ступеня – чотирьохрічного навчання в коледжі з присвоєнням ступеня бакалавра. Ступінь магістра бібліотечних наук – друга після бакалавра.
   На І ступені навчання, студент отримує загальнонаукові знання, як необхідну базу для дальшого професійного навчання. Професійну бібліотечну освіту в Америці здійснюють лише на ІІ ступені, згідно магістерських програм.
   Важливою особливістю американської системи освіти є те, що людина, яка має ступінь бакалавра, може спеціалізуватися в різних областях знань.
   Програми в області бібліотечної справи і інформатики існують при університетах чи ВНЗ, які мають статус університетів. Престиж цих навчальних закладів дуже високий та залежить і від репутації університету і, зокрема, бібліотечної школи (тобто бібліотечної програми). Бібліотечна програма повинна обов’язково бути акредитована АБА (американською бібліотечною асоціацією).
   Вступити в бібліотечну школу може кожен. Мінімальна вимога - ступінь бакалавра та знання іноземної мови. Процес навчання відбувається з використанням цифрових технологій. Всі студенти повинні мати власний ноутбук, який підключається до мережі університету в режимі Wi-Fi. Заняття проходять цікаво і різноманітно, переважно у формі дискусій, що вимагає від студента необхідності думати і брати активну участь у навчальному процесі, вчитись самостійно приймати рішення. За окремими темами студенти отримують завдання, які вони готують групами і потім представляють свої результати. Для групової роботи студентів передбачені спеціальні кімнати. З метою ознайомлення з практикою роботи по курсу запрошуються відповідні фахівці бібліотечної сфери, які висвітлюють досвід практичної бібліотечної діяльності. Це сприяє кращому засвоєнню теоретичних знань, підкріплених практичним досвідом.
   Більшість бібліотек США приймають на роботу тільки тих бібліотечних працівників, які пройшли навчання за програмами, акредитованими АБА та мають відповідний ступінь фахівця.
   Це свідчить про високий рівень професійної підготовки і відповідності необхідних стандартів у цій галузі. Якщо бібліотечний працівник навчався і отримав ступінь магістра з неакредитованої бібліотечною асоціацією програми, то він зобов’язаний пройти додаткове навчання.
   В США функціонує 49 вищих шкіл і філій університетів в галузі бібліотекознавства та інформатики. 7 таких закладів - у Канаді.
   Ось приклад однієї з бібліотечних шкіл університету Штату Північна Кароліна в Чапел-Хілл. Ця школа при університеті має 5 програм, за якими здобувається ступінь магістра бібліотечної справи:
   1.    підготовка магістрів-спеціалістів по роботі з інформацією і в області інформаційно-бібліотечного обслуговування;
   2.    докторантура з підготовки наукових і керівних працівників;
   3.    підвищення кваліфікації бібліотекарів та інформаційних працівників;
   4.    проведення наукових досліджень і публікації їх результатів;
   5.    підготовка бакалаврів інформатики;
   6.    додаткова спеціалізація з інформаційних систем.
   У Німеччині створено розгалужену систему освіти бібліотекарів. Але Німеччина, як і уся Європа, перебуває в процесі реструктуризації вищої школи. Так званий Болонський процес став рушієм реформ та змін. Вища освіта бібліотечного спрямування традиційно здійснюється у вищих професійних училищах. Наразі можна обрати поміж восьми професійних училищ та одного університету. Разом з тим, є велика кількість спеціальностей, пов’язаних з інформаційними науками. Більшість ВНЗ пропонують навчання на бакалавра замість спеціаліста. Вони затвердили шести- або семисеместрове навчання на бакалавра, яке включає, як правило, піврічну практику.
   Зміст бібліотечної освіти більше не орієнтований на такі заклади, як громадські, наукові бібліотеки, а зосереджується на різноманітних комерційних галузях. Він спрямовується на інформаційні технології, інформаційні дослідження, організацію знань, інформаційний та медіа-менеджмент, паблік менеджмент, інформаційні товариства та структури, послуги для цільових груп і надання інформації, роботу в галузі культури та медіа. Під час навчання велика увага приділяється проектній роботі. Здебільшого йдеться про великий міждисциплінарний проект, в рамках якого в команді розглядається тема професійного сьогодення. Така робота передбачає формування провідних якостей студентів, як-от вміння працювати у команді, використовувати здобуті знання, виявляти гнучкість, творчий підхід тощо.
   Навчання професіоналів у галузі бібліотечної справи та документації в Іспанії почалося із заснування відповідно до Королівського указу 1856 року Вищої школи дипломатики в Мадриді, де готувалися архівісти і бібліотекарі. На початку ХХ ст. розпочалася реформа планів підготовки всіх гуманітарних навчальних закладів і факультетів, внаслідок чого перестала існувати Вища школа дипломатики. Це означало практичне виведення бібліотечних дисциплін з навчальних планів Мадридського університету. В цей же час при різних університетах Іспанії створювалися школи, курси, факультети, які готували спеціалістів у галузі бібліотечної справи і документації. Починаючи з 1982 р., створюються Університетські школи бібліотечної справи й документації, які докорінно змінили політику Іспанії в галузі підготовки спеціалістів для всіх типів бібліотек. За 10 років університетські школи бібліотечної справи і документації виникли практично в усіх автономних областях Іспанії. У бібліотеках навчальних закладів країни запроваджено денну форму навчання (3 роки). Умовою вступу є наявність у абітурієнта документа про середню освіту (8 років), про закінчення інституту (2 роки), та дворічного курсу підготовки до вступу в університет, де на досить високому рівні проводиться профорієнтаційна робота.
   Керуючись базовою програмою, затвердженою міністерством, кожна Школа бібліотечної справи вирішує питання про номенклатуру навчальних дисциплін самостійно і залежно від спрямованості. Та незважаючи на загальну тенденцію до уніфікації підготовки бібліотекарів, архівістів і документалістів, зміст навчальних програм різних шкіл дуже різноманітний, варіюється від традиційного бібліотекознавства до сучасних спеціально розроблених курсів інформатики. Система вищої бібліотечної освіти в Іспанії будується на принципах обов’язковості та вибірковості предметів. Студент самостійно складає програму свого навчання, використовуючи поради викладача.
   Основною формою навчання є лекції, семінарські і практичні заняття. Відвідування теоретичних курсів вільне. Знання оцінюються двічі на рік (у лютому та липні).
   Але систематично проводяться так звані "проби" з метою стеження за безперервним успішним засвоєнням матеріалу. На 3 курсі всі студенти мають виконати дипломний проект - "фінальну роботу". Сьогодні бібліотечна освіта Іспанії йде шляхом скасування ступеня бакалавра як мінімального та заміни його ступенем магістра. Існує величезна кількість різноманітних бібліотечних курсів різної спрямованості і тривалості.
   Говорячи про рівень, на якому здійснюється підготовка бібліотекарів за кордоном, необхідно відмітити, й те, що там існує чітке розподілення штату на "професійний" та "непрофесійний", і кадровий склад бібліотек відрізняє чітка ієрархія посад. Головне і почесне місце в цій ієрархії займають бібліотекарі, які зайняті інтелектуальною працею і в багатьох університетах по рангу прирівнюються до посад професорсько-викладацького складу з наданням відповідних академічних прав і покладанням на них обов’язків в плані наукових досліджень.
   Наступну кадрову сходинку створюють бібліотечні клерки, які виконують технічну роботу, що не потребує фахової підготовки, мають загальні навики роботи клерків і секретарів та виконують ряд бібліотечних операцій у відповідності з встановленими правилами.
   Чисельну групу працівників в університетських бібліотеках складають студенти, які працюють на умовах погодинної оплати і виконують обов’язки, близькі до обов’язків клерків. Наприклад: в бібліотеках Гарвардського університету працює 415 співробітників, з них 15% з докторським ступенем, 50% зі ступенем магістра з бібліотечних наук, 30% - магістри з інших наук. Окрім того, більше 500 ставок відводиться для підтримки персоналу підтримки та студентів, які працюють на умовах погодинної оплати.
   Основна функція бібліотек вишів двояка:
   ·       науково-методична підтримка навчального процесу і викладання;
   ·       наукова, науково-прикладна підтримка досліджень.
   Вимога до всіх бібліотек – відповідати постійному росту знань і забезпечувати студентів і викладачів високоякісною інформацією.
   Традиційна концепція бібліотеки кардинально змінилася: від місця, куди приходили за книгами та іншими друкованими виданнями до установи, де, крім цього, можна отримати доступ до медіа-ресурсів, включаючи компакт-диски, Інтернет. Розповсюдження Інтернету змінило систему отримання бібліотечних послуг. Кожний студент (навіть той, що проживає в гуртожитку) має можливість використовувати електронні каталоги і БД, не відвідуючи бібліотеку. Але й при її відвідуванні, він не завжди зустрічається з бібліотечним працівником. Технологічно, користувач звертається до бібліотекаря тільки при реєстрації документів, які він виносить за межі бібліотеки. А при здачі бібліотечні документи просто опускаються в ящик при вході.
   В США продовжується швидкий розвиток цифрових бібліотек. В 2005 р бібліотека Конгресу США оголосила про компанію зі створення Світової Цифрової Бібліотеки – інтерактивної колекції рідкісних книг, рукописів, карт, афіш та інших матеріалів, що належать їй та іншим національним бібліотекам, які будуть легкодоступні для будь-кого скрізь, де є доступ до Інтернету. Таким чином, бібліотекарі, як інформаційні професіонали, комбінують традиційні обов’язки з завданнями, які можуть вирішити новітні технології. Вони одними з перших усвідомили важливість інформаційної грамотності користувачів і розробили стандарти інформаційної грамотності для початкової, середньої і вищої освіти та впроваджують їх. АБА підготувала "Посібник прихильника бібліотек зі створення інформаційно-грамотних товариств". Впроваджуючи інновації, прагматичні бібліотекарі за кордоном постійно пам’ятають головну мету всіх нововведень – покращення обслуговування користувачів, а також збереження розумного балансу між необхідністю змін і збереження цінних бібліотечних традицій.
   Більша частина посад для бібліотекарів поєднує три напрямки роботи:
   ·       Обслуговування користувачів – видача документів, аналізування запитів, пошук інформації, консультування, навчання методам пошуку інформації і ін.
   ·       Технічні процеси - формування фондів, їх наукова і технічна обробка, організація і збереження фондів, комп’ютерне господарство, автоматизована система охорони. Процесами формування фонду займається найбільш кваліфікована частина спеціалістів – бібліографи, які мають галузеву освіту і ступінь магістра та володіють мовами. Вони постійно вивчають фонд і книжковий ринок. А відділ комплектування займається рахунками, замовленнями, зв’язком з постачальниками.
   ·       Адміністративні служби. Бібліотекарі керують книгозбірнею, планують бюджет, ведуть пошуки джерел фінансування, навчають працівників, здійснюють зв’язок з громадськістю.
   За статистикою бібліотеки ВНЗ в США використовують понад 4,5 млрд. доларів в рік. Виконують 1 мільярд довідок в рік, по МБА видають більше 9 млн. документів, і отримують від них майже стільки ж, проводять понад 400 тис. презентацій інформаційних ресурсів і послуг.
   В США пряме фінансування бібліотек федеральною владою дуже незначне.
   Влада США виділяє на бібліотечні потреби менше 1 долара на людину. Але бібліотеки можуть через різні програми претендувати на додаткове фінансування з боку влади. Бібліотеки ВНЗ, шкіл повністю фінансуються цими установами, додатково отримуючи невелику фінансову підтримку у вигляді подарунків і грантів, а публічні бібліотеки фінансуються з місцевих податків. В США не існує федерального відомства з питань бібліотек, проте є два федеральні агентства, які розподіляють державне фінансування і консультують Президента та конгрес стосовно бібліотечних потреб населення. В Америці у роботі з владою широко використовується лобіювання, тобто вплив зацікавлених груп громадськості на прийняття рішень владними структурами, як на місцевому рівні, так і загальнодержавному. Це, як правило, стосується загальносуспільних проблем, наприклад, закриття, відкриття бібліотеки тощо. Українським бібліотекам треба вивчати досвід лобіювання і використовувати його для свого захисту, особливо коли йде скорочення мережі бібліотек. Кваліфіковано проведена кампанія в підтримку бібліотек – це запорука успіху.
   Наперекір пророкуванню про швидке зникнення професії бібліотекаря, наплив студентів в бібліотечні школи Америки останнім часом різко зріс. Але випускники працевлаштовуються не тільки в книгозбірні, тому в деяких бібліотеках спостерігаються труднощі з заповненням вакансій, викликані конкуренцією з боку роботодавців не бібліотечного сектору та збільшенням кількості пенсіонерів.
   В Австралії державні органи майже не вмішуються в діяльність публічних бібліотек. Ними займається влада штатів і місцеві органи. Оскільки, головною проблемою в наданні бібліотечних послуг є подолання великих відстаней, то кожний штат створив службу видачі документів, головне призначення якої і є забезпечення однакового рівня обслуговування, незалежно від того, на якій віддалі бібліотека знаходиться від столиці штату. Щоденно ця служба розповсюджує по бібліотеках більше 5 тис. видань – на баржах, літаках, автомобілях, поїздах. Інтернет вплинув на вирішення проблеми відстані. Створено інтегровану сітку електронних бібліотек, зменшено вдвічі вартість підключення до Інтернету всіх сільських бібліотек і під’єднано до мережі Інтернет всі бібліотечні установи штатів, розширено діапазон мережевих інформаційних ресурсів і баз даних.
   Цікаво поставлена робота бібліотек Фінляндії. Бюджет і зарплата залежать від професіоналізму персоналу. Керівники бібліотек постійно стимулюють співробітників до праці: збільшується зарплата, система бонусів (заохочення). Обов’язково враховується робота над собою, самоосвіта, компетентність, активність, ініціатива. Все розраховано на високу свідомість і відношення до роботи. Наприклад, заробітна плата нараховується за допомогою спеціально розроблених програм, а вихід на роботу і закінчення роботи співробітників фіксуються спеціальними засобами. В роботі з кадрами широко використовується система самооцінки, яка є важливою частиною якісного управління колективом. В процесі самооцінки необхідно не тільки визначити позитивні сторони, а й 2-3 напрямки для удосконалення. Це непросте завдання, і якщо колектив чи співробітник з ним не справляються, втрачають бонуси.
   Ефективною є система взаємозаміни співробітників, їх переміщення з одного робочого місця на інше, з відділу в відділ. Раз в 5 років всі співробітники обов’язково переміщаються в інші відділи, причому, це стосується не тільки рядових бібліотекарів, але й керівників підрозділів. Подібна система сприяє кращому розумінню всіх бібліотечних процесів і виключає моменти, як перебільшення, так і недооцінки значимості того чи іншого підрозділу чи процесу, дозволяє рівномірно перерозподіляти виробниче навантаження. Один раз у п’ять років кожен працівник проходить підвищення кваліфікації. Двічі на рік проводяться "Дні розвитку", в рамках якого весь колектив збирається разом поза стінами бібліотеки і обговорюються певні теми. Інколи це поїздка в іншу бібліотеку, навіть за межі міста, чи пікнік на природі. Але бібліотека в цей час відкрита для читачів, а обслуговує її колектив іншого філіалу, організовується заміна, запрошуються волонтери. Професійний розвиток кадрів дозволяє забезпечити високий рівень роботи бібліотек.
   Японія має давні бібліотечні традиції і особливу роль в цій країні надають бібліотекам вищих навчальних закладів (460 університетів, з них: 95 - національні, 34 публічні, 331 приватні, які мають бібліотеки). На чолі бібліотеки - директор. Його обирають зі складу професорів терміном на 2-3 роки, тому одночасно він читає лекції. На допомогу директорові призначають заступника, який і займається бібліотечною справою. Японські бібліотеки вирізняє стабільне фінансування, високе технічне забезпечення, комфортність і оригінальний дизайн приміщень. Співробітники тут не турбуються про збереження фонду, адже встановлена система захисту.
   Бібліотека повинна впливати і на своїх користувачів та тих, хто в майбутньому ними стане, мусить інформувати населення про себе і використовувати не тільки рекламні інформаційні матеріали, а й звіти для населення. За кордоном бібліотеки готують друковані звіти для громадськості, які написані зрозумілою мовою, без вживання термінів, де показуються досягнення бібліотеки, її пріоритети у майбутньому, детально подається бюджет і його використання. Такі звіти дають змогу сформувати загальну поінформованість про бібліотеку, її послуги, а користувачам – відчути себе рівноправними членами у вирішенні своїх проблем і поліпшенні їх обслуговування. Тобто бібліотека вивчає думку користувачів і враховує її при проведенні перетворень в бібліотеці.
   Велику роль в організації бібліотечної системи за кордоном відіграють професійні об’єднання бібліотекарів – бібліотечні асоціації, які своєю діяльністю здійснюють захист працівників, піднімають престиж професії, сприяють співробітництву в усіх галузях бібліотечної науки. Так, в стратегічному довгостроковому плані одним з головних питань є правове регулювання. Через Вашингтонське бюро АБА має можливість слідкувати за законодавчою діяльністю конгресу в області бібліотечної справи, проводити роботу з конгресменами, направлену на надання федеральної допомоги бібліотекам. Канадська бібліотечна асоціація провела аналітичне дослідження "Значення канадських бібліотек та їх вплив на спільноту користувачів". Дослідження підтвердило важливу роль бібліотек та яскраво показало, що книгозбірні це: високоефективні постачальники інформації, добра підтримка для місцевої економіки, опора індустрії культури, джерело допомоги безперервній освіті, засіб пом’якшення цифрового розриву в суспільстві між багатими і бідними.
   В штаті Флорида проведене грунтовне вивчення впливу публічних бібліотек на суспільство, основний акцент був зроблений на економічні аспекти проблеми, а саме –віддачу від фінансових вкладів в бібліотеки. Цікаві результати цього дослідження:
   ·       в цілому віддача від вкладів з різних джерел в публічні бібліотеки Флориди складає 6,5 доларів на 1 затрачений долар;
   ·       кожні 6,5 тис. Доларів, вкладені в бібліотеки з державних джерел, створюють одне додаткове робоче місце, а кожний долар збільшує місцевий валовий продукт на 9 доларів та підвищує заробітну плату на 13 доларів.
   Соціальне забезпечення бібліотечних фахівців в зарубіжних країнах досить добре. Працівники спроможні самостійно оплачувати медичну страховку, додаткові внески, федеральні і місцеві податки. Великі університетські бібліотеки перераховують гроші за страхування життя співробітників, втрату працездатності, а університети, які мають медичні факультети, беруть повністю на себе повне медичне обслуговування співробітників та членів їх сімей. "Декретної відпустки" немає, але адміністрація надає 6 тижнів за власний рахунок, гарантуючи збереження робочого місця. Вагітні накопичують вихідні дні – відгули, щоб мати кілька днів перед пологами.
   Трудова відпустка - 2 тижні в рік. Хворіти можна не більше 1 дня на місяць, другий - не оплачується. Невикористані по хворобі дні переносяться на наступний місяць чи рік. Бібліотекарі, які не палять, отримують додаткові дні до відпустки.
   П’ята частина бібліотекарів працює на умовах неповного робочого дня (замість 40 годин можна оформитись на 20-30 годинний тиждень). В бібліотеках публічних і навчальних закладів робочий день триває і в вечірні години, адже стандарти АБА вимагають, щоб бібліотеки працювали зранку до пізнього вечора, тому деякі книгозбірні працюють цілодобово.
   Багато цікавого і корисного можна почерпнути з діяльності наших закордонних колег. Та наслідуючи їх досвід, не варто забувати, що і у вітчизняній бібліотечній справі є безліч позитивних моментів, які не варто забувати, а навпаки, удосконалювати, розвивати і йти вперед.

   Література

   1.      Библиотечное образование и повышение квалификации // Библиотечная профессия. Кадры. Непрерывное образование. – 2004. – С.190-387.
   2.      Библиотечное дело мира : сб. аналит. и справ. материалов /  ; сост. В.В. Качалина. – М. : Пашков дом, 2010. – 176с.
   3.      Башун, О. Бібліотечна освіта в США: використання цифрових технологій / О. Башун // Бібліотечний форум України. – 2011. – №4. – С.37-38.
   4.      Гірсберг, Д. Шляхи освіти бібліотекарів / Д. Гірсберг // Бібліотечна планета. – 2008. – №3. – С.29-30.
   5.      Клюев, В.К. Профессиональное общественное объединение: встреча в 2012 г. / В. К. Клюев // Библиография. – 2012. – №2. – С.142-146.
   6.      Краус-Ляйхерт, У. Бібліотечна освіта за доби перетворень / У. Краус-Ляйхерт // Бібліотечна планета. – 2008. – №4. – С.15-17.
   7.      Лесняк, Т. Бібліотечна освіта в Польщі: система, приклади функціонування, спроба оцінки / Т. Лесняк // Бібліотечний форум України. – 2012. – №1. – С.38-42.
   8.      Лиховид, Т.Ф. Высшее библиотечно-информационное образование в Великобритании / Т. Ф. Лиховид // Библиотековедение. – 2007. – №3. – С.94-98.
   9.      Романов, П.С. Путь к ученой степени в области библиотековедения : Опыт США и Канады / П. С. Романов // Библиотековедение. – 2007. – №2. – С.99-104.
   10. Американские репортажи: семинары, "круглые столы", библиотечные встречи / Я. Л. Шрайберг, К. Ю. Волкова, Е. В. Линдеман, И. В. Ермилина // Научные и технические библиотеки. – 2012. – №9. – С.25-37.

Книжкова полиця

Анотований список літератури за темою
"Імідж бібліотечного працівника та книгозбірні в сучасному суспільстві"
(з досвіду роботи вітчизняних та зарубіжних бібліотек)

   1.    Бабій, Л. Роль творчого потенціалу молодих спеціалістів у формуванні гідного іміджу бібліотеки / Л. Бабій // Бібліотечна планета. – 2010. – №3. – С.32-33. – [З практики Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка по забезпеченню духовних і культурних потреб молодих спеціалістів та прилученню їх до професійної творчості і професійного зростання].
   2.    Білоус, В.С. Престиж і привабливість бібліотечної професії та бібліотеки вищого навчального закладу / В. С. Білоус // Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів. – 2012. – С.71-84. – [Питання формування позитивного іміджу професії бібліотекаря та бібліотек. Існуючі негативні стереотипи бібліотекаря та їх подолання. Підвищення статусу бібліотек ВЗО за допомогою реклами та паблік рилейшнз. Використання PR-технологій та реклами у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського].
   3.    Богун, Н. У пошуках шляхів покращення іміджу бібліотекаря (За матеріалами зарубіжної фахової періодики) / Н. Богун // Бібліотечна планета. – 2009. – №3. – С.18-20. – [Про імідж бібліотечного працівника та підвищення престижу бібліотечного фаху].
   4.    Божко, Н. Сучасна бібліотека як складова іміджу навчального закладу / Н. Божко // Бібліотечний форум України. – 2008. – №4. – С.29-32. – [Бібліотека ХНЕУ: нове приміщення, дизайн читальних залів, оформлення зеленими рослинами, фонтанами, шафи для одягу, які вмонтовані у стіни в кожному читальному залі та ін.].
   5.    Бунда, В.М. Імідж бібліотечного працівника в сучасному суспільстві / В. М. Бунда // Бібліотека в освітньому просторі. – 2007. – №4. – С.47-50. – [Імідж бібліотечного працівника в цілому та в бібліотеці Кам'янець-Подільського державного університету зокрема].
   6.    Воробьева, С. В гармонии с цветом / С. Воробьева // Библиотека. – 2008. – №7. – С.59-60. – [Значение цвета одежды в формировании имиджа сотрудников библиотеки].
   7.    Галецька, Н.О. Індивідуальне обслуговування користувачів: імідж та етика професійної поведінки бібліотекаря / Н. О. Галецька // Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини. – 2009. – С.29-35. – [Описані функції, властиві бібліотечному спілкуванню; визначені складові культури спілкування; види бесід з читачем; норми бібліотечної етики; правила бібліотечного етикету. Складові іміджу бібліотекаря].
   8.    Гастинщиков, В. Узагальнення міжнародного досвіду при визначенні шляхів входження України у світовий інформаційний простір / В. Гастинщиков // Вісник книжкової палати. – 2010. – №12. – С.31-35. – [Розглядаються психологічні аспекти сприйняття позитивного іміджу України, різні аспекти діяльності формування та реалізації інформаційної політики та захисту інформаційного простору (інформаційні аспекти євроінтеграції, аспекти зовнішнього інформаційного впливу, соціальні аспекти, міжнаціональні та етноконфесійні аспекти)].
   9.    Головаха, С. Наукова бібліотека в соціальних мережах / С. Головаха // Бібліотечний вісник. – 2013. – №1. – С.29-32. – [Обгрунтовується необхідність та виокремлюються механізми використання новітніх технологій у створенні іміджу сучасної наукової бібліотеки. Наводяться відповідні приклади, аналізується вже набутий досвід, розглядаються шляхи подальшого удосконалення брендінгу].
   10.    Дригайло, В.Г. Имидж библиотеки университета. На примере НТБ НТУУ "КПИ" / В. Г. Дригайло // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. – 2000. – Т.1. – С.90-94.
   11.    Жданов, И. В. Имидж - ничто? / И. В. Жданов // Мир библиографии.– 2004.– №4. – С.23-26.– [Использование E-mail для формирования имиджа библиотеки].
   12.    Жукова, В. Життєва потреба розвитку професії / В. Жукова, Н. Грабар // Вісник книжкової палати. – 2007. – №9. – С.27-30. – [Висвітлюються питання підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки, як однієї з життєвих потреб вдосконалення, підвищення престижу професії бібліотекаря та самореалізації бібліотечних працівників].
   13.    Колесникова, Т. Впровадження інноваційної моделі бібліотеки університету як чинник глибокої інтелектуалізації бібліотечної професії / Т. Колесникова // Вісник книжкової палати. – 2013. – №1. – С.19-24. – [Визначені нові ознаки інноваційної моделі університетської бібліотеки і вияснені фактори глибокої інтелектуалізації бібліотечної професії на основі аналізу діяльності науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського НУ залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна. Досліджено, що інформатизація стала причиною зміни лінійної комунікаційної моделі діяльності університетської бібліотеки на нелінійну (інтеракційну). Розглядаються шість інноваційних проектів, реалізація яких дала можливість сформувати шість основних ознак НТБ ДНУЗТ як інноваційної універстетської бібліотеки].
   14.    Костирко, Т. Бібліотечна іміджелогія як професійна інновація / Т. Костирко // Вісник книжкової палати. – 2011. – №2. – С.22-23. – [Розглядаються актуальні проблеми вивчення іміджу бібліотеки, розроблення бібліотечної іміджелогії як професійної інновації, вибір методик та стратегій створення позитивного корпоративного іміджу].
   15.    Костирко, Т.М. Місце бібліотеки у формуванні корпоративного середовища ВНЗ / Т. М. Костирко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. – №2. – С.12-18. – [Визначається роль і місце бібліотеки в інформаційному середовищі ВНЗ як посередника між інформаційними ресурсами та користувачами інформації. Розглядаються: різноманітні підходи і можливості до взаємодії бібліотеки з підрозділами вишу як суб'єктами нового інформаційно-освітнього середовища; вплив на корпоративну культуру ВНЗ через вагомі зміни в управлінській діяльності, модернізацію організаційної структури бібліотеки].
   16.    Кубко, В. Корпоративна культура як об'єднальна основа вищих навчальних закладів / В. Кубко // Вісник книжкової палати. – 2011. – №11. – С.43-46. – [Аналізується культурологічний підхід до вивчення корпоративної культури вищих навчальних закладів України як освітніх корпорацій. Такий підхід допомагає розширити функції університетів у суспільстві, сприяє інноваційному розвитку вищих навчальних закладів та їхньої конкурентоспроможності на освітньому ринку. Підкреслюється необхідність аналізу корпоративної культури вищих навчальних закладів як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях. Акцентується на корпоративній ідентичності як базовій платформі корпоративної культури та корпоративному іміджі як важливій складовій системі управління освітнім закладом].
   17.    Литвиненко, Н.Г. Имидж-каталог - новый информационный ресурс на основе програмного обеспечения ИРБИС / Н. Г. Литвиненко // Научные и технические библиотеки. – 2012. – №6. – С.13-17. – [Опыт создания имидж-каталога в Днепропетровской ОНБ].
   18.    Матвеев, М.Ю. Исследование проблем имиджа библиотек в зарубежных странах (1980-2000-е гг.) / М. Ю. Матвеев // Библиотековедение. – 2006. – №6. – C.92-96. – [Размышления о будущем библиотечной профессии. Рассмотрены некоторые главные концепции имиджа библиотек - "организационно-управленческая", "психологическая", "иррациональная"].
   19.    Матвеев, М.Ю. Маркетинговая концепция и имидж библиотек : "Теневые" стороны коммерциализации / М. Ю. Матвеев // Библиотечное дело. – 2007. – №4. – С.35-36. – [Насколько эффективна концепция маркетинга для улучшения имиджа библиотеки. "Теневые" стороны маркетинга].
   20.    Матвеев, М.Ю. Философские идеи XX века и их влияние на имидж библиотек / М. Ю. Матвеев // Библиотековедение. – 2008. – №1. – С.114-119. – [В статье рассматриваются малоизученные аспекты воздействия зарубежных философских течений XX в. на восприятие библиотек общественностью и формирование стереотипов библиотекаря].
   21.    Матвеев, М.Ю. Проблемы имиджа библиотечной науки, образования и профессии / М. Ю. Матвеев // Научные и технические библиотеки. – 2008. – №5. – С.80-91. – [Аналитический обзор публикаций отечественных и зарубежных специалистов: имидж библиотечной науки; проблемы привлекательности библиотечного образования; имидж профессии].
   22.    Матвеев, М.Ю. Психологические проблемы совершенствования имиджа библиотек / М. Ю. Матвеев // Научные и технические библиотеки. – 2009. – №1. – С.103-109. – [Зависимость имиджа библиотеки и ее сотрудников от отношения библиотекарей к имиджу своей профессии].
   23.    Матвеев, М.Ю. Проблема определения имиджа библиотек / М. Ю. Матвеев // Библиотековедение. – 2008. – №6. – С.118-122. – [В статье рассматривается комплекс проблем, связанных с термином "имидж". Приводится развернутое определение имиджа библиотек, до сих пор отсутствующее в профессиональной прессе, а также показана взаимосвязь донного термина и смежных - репутации, авторитета, престижа, статуса и др.].
   24.    Матвеев, М.Ю. Зарубежные ресурсы об имидже библиотек и библиотекарей / М. Ю. Матвеев // Библиография. – 2008. – №5. – С.139-146. – [Обзор материалов Интернет, в которых затрагивается проблема имиджа библиотек и библиотекарей (англоязычные сайты)].
   25.    Матвеев, М.Ю. Изучение имиджа библиотек и библиотекарей в прессе: отечественный и зарубежный опыт / М. Ю. Матвеев // Научные и технические библиотеки. – 2009. – №10. – С.12-27. – [Критический анализ публикаций, посвященных изучению имиджа библиотек и библиотекарей в отечественной и зарубежной прессе].
   26.    Мацей, О.О. Шляхи підвищення іміджу університетської бібліотеки в сучасних умовах : З досвіду НБ ХНУ / О. О. Мацей // Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини. – 2009. – С.65-71. – [Досвід формування позитивного іміджу бібліотеки ВНЗ (ХНУ): напрямки створення позитивного іміджу, формування іміджевої політики навчального закладу та бібліотеки, реклама, підвищення кваліфікації працівників, корпоративна діяльність, культурно-просвітницька робота].
   27.    Осаула, В. Образ бібліотечно-інформаційної професії в умовах інформатизації суспільства / В. Осаула // Вісник книжкової палати. – 2011. – №9. – С.22-24. – [Розглянуто проблему образу бібліотечно-інформаційної професії в сучасному суспільстві крізь призму її змісту. На основі теоретичного підходу запропоновано структуру для конструювання цього образу].
   28.    Осипова, И.П. PR-деятельность библиотек: общие проблемы, региональный опыт, перспективы развития / И. П. Осипова // Библиотечное дело - XXI век. – 2007. – Вып. 2(14). – С.157-181. – [Основные понятия, концепции, модели PR-деятельности; образ библиотеки в общественном сознании; библиотека как связующее звено между населением и органами власти; инновации в создании привлекательного образа библиотек (отчеты публичных библиотек перед населением и др.)].
   29.    Осколкова, О. Формуємо імідж спільними зусиллями : З досвіду інформаційної і краєзнавчої діяльності Лисичанської міської централізованої бібліотечної системи / О. Осколкова // Бібліотечна планета. – 2004. – №3. – С.14-17. – [Інформування населення з питань місцевого самоврядування бібліотеками системи. Формування фонду, робота з каталогами, рекламні проспекти, співробітництво з органами влади, партнерство з центром зайнятості, відділом у справах сім'ї та молоді, тощо, участь в міських акціях. Робота з незахищеними верствами населення. Луганська область].
   30.    Панова, Е. Положительный имидж: как его создать? / Е. Панова // Библиотека. – 1997. – №2. – С.11-13. – [Публичные библиотеки].
   31.    Перелыгина, Е.Б. Психология имиджа : учеб. Пособие / Е. Б. Перелыгина. – М. : Аспект-Пресс, 2002. – 223с.
   32.    Рейнш, А. PR-акции приобщают к прекрасному / А. Рейнш // Библиотека. – 2009. – №5. – С.39. – [Маркетинговая деятельность МУК ЦБС г. Соликамска Пермского края].
   33.    Рыщанова, У. Имидж и культура руководителя: современный взгляд / У. Рыщанова // Библиотека. – 2008. – №11. – С.52-54. – [О новых подходах к управлению библиотечно-информационной деятельностью. Руководитель в современных условиях, требования к его имиджу и культуре. Обзор выступлений участников семинара, проведенного ОУНБ им. Л.Н. Толстого для руководителей областных, городских и районных библиотек. Казахстан, г. Костанай].
   34.    Седова, Л.Н. Могущество имиджа : учеб. пособие. Ч.2 / Л. Н. Седова. – Х. : ХНЭУ, 2005. – 400с.
   35.    Семенова, Е. Имидж в цифровом измерении / Е. Семенова, М. Митюкова // Библиотека. – 2007. – №1. – С.57-60. – [Опыт освоения библиотечной темы в виртуальном пространстве, средствами компьютерной графики, в частности, в сюжете столь любимых сегодня детьми и юношеством компьютерных игр. Какими видят библиотекарей на компьютерных экранах игроманы].
   36.    Сидорова, А. Стиль и имидж. Современная библиотека Нижнего Тагила / А. Сидорова // Библиотечное дело. – 2005. – №4. – С.27. – [Конкурс в ЦГБ Нижнего Тагила "Современная библиотека: стиль и имидж" - авторские и коллективные проекты структурных подразделений (среди филиалов) - итоги конкурса].
   37.    Стефановская, Н.А. Имидж провинциальной библиотеки в общественном сознании / Н. А. Стефановская // Библиотековедение. – 2006. – №2. – С.34-38. – [На материалах авторского социологического исследования показаны возможные подходы к реконструкции имиджа библиотеки, описаны устоявшиеся стереотипы имиджа библиотеки как социального института и имиджа конкретной библиотеки, существующие в общественном сознании].
   38.    Сукиасян, Э. О традициях, плохих и хороших / Э. Сукиасян // Библиотека. – 2007. – №9. – С.61-63. – [Об имидже библиотекаря, уникальности и ценности этой профессии, возникшей в глубокой древности и прошедшей через века. Современная публичная библиотека глазами ее читателей].
   39.    Сукиасян, Э.Р. Спорные заметки об имидже библиотечной профессии : О статье М.Ю. Матвеева "Проблемы имиджа библиотечной науки, образования и профессии" / Э. Р. Сукиасян // Научные и технические библиотеки. – 2008. – №6. – С.72-75. – [Личное мнение автора об имидже библиотекаря. Библиотекарь в литературе и искусстве, положительные и отрицательные стороны].
   40.    Танатар, Н. Імідж Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського у ЗМІ: контент-моніторинг традиційних та електронних джерел (2002-2007 рр.) / Н. Танатар // Бібліотечний вісник. – 2009. – №2. – С.42-53. – [В огляді представлено дані контент-моніторингу ЗМІ за 2002-2007 рр. з метою відслідкування іміджу НБУВ. За досліджений період була сформована БД за ключовими цитатами публікацій, виявлених у традиційних та електронних виданнях, які представляли центральну та регіональну газетну періодику. Аналіз БД за тематичним наповненням дає підстави констатувати найбільший інтерес журналістів до бібліотечних фондів, насамперед до її раритетних видань. У багатьох матеріалах висвітлювалася організація діяльності установи, її культурно-просвітницька робота та історія національної книгозбірні].
   41.    Танатар, Н. Імідж Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського в пресі: контент-аналіз газетних публікацій за 2003 рік / Н. Танатар // Бібліотечний вісник. – 2005. – №2. – С.44-47. – [Інформація із 250 періодичних видань центральної та регіональної преси].
   42.    Четыркина, И. "Самая обаятельная и привлекательная". Имидж библиотекаря отдела обслуживания / И. Четыркина // Библиотечное дело. – 2009. – №12. – С.37-39. – [Деятельность коллектива и руководства библиотеки Новосибирского государственного педагогического университета по целенаправленному формированию имиджа библиотекарей и библиотеки в целом].
   43.    Шалиганова, А. Нові стандарти професії / А. Шалиганова // Бібліотечний форум України. – 2009. – №1. – С.35-39. – [У статті представлено результати віртуальної конференції "Бібліотекар XXI ст.: нові стандарти професії", узагальнено низку проблем, які потребують вивчення та обгрунтованих рекомендацій (бібліотечні кадри, пріоритетні напрямки роботи з кадрами, бібліотечна освіта і практика, проблеми соціального захисту, молодий бібліотекар України)].
   44.    Шевченко, І. Міжнародна співпраця - важливий напрям роботи Української бібліотечної асоціації : нотатки з Форуму бібліотекарів у Астані / І. Шевченко // Бібліотечна планета. – 2012. – №4. – С.6-8. – [Відбувся Форум бібліотекарів "Бібліотеки Співдружності: інтеграція, інновація та доступ для всіх", що проходив в Астані (Республіка Казахстан), на якому було підписано низку угод про партнерство та співпрацю з провідними бібліотечними установами і бібліотечними асоціаціями Польщі, Угорщини, Білорусі, Латвії та Меморандум про співпрацю бібліотечних асоціацій країн СНД заради їхнього посиленого розвитку. Обговорювалися питання впливу державної політики на формування і розвиток бібліотечної справи, механізми поєднання зусиль бібліотек у забезпеченні доступу до культурної спадщини на основі цифрових технологій, функціонування в умовах культурного розмаїття. 27 вересня 2012р.].

   Склала Л.П.Чорна, провідний бібліотекар НМВ НБ ХНУ