Наукова бібліотека Хмельницького національного університету

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Хмельницький національний університет
Наукова бібліотека

Бібліотека в освітньому просторі

Інформаційний бюлетень № 12

Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу

Хмельницький 2011

Видається за рішенням методичної
ради №3 наукової бібліотеки Хмельницького національного університету
від 28.09.2004р.

Головний редактор видання — директор наукової бібліотеки ХНУ Айвазян О.Б.

Редколегія: Мацей О.О., Онищук Т.К., Костюк О.О.

Відповідальний за випуск — Мацей О.О. Бібліотека в освітньому просторі. Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу [Текст] : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. № 12 / редкол.: О.О.Мацей, Т.К. Онищук, О.О.Костюк ; гол. ред. О.Б.Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2011. – 100 с.
У дванадцятому випуску бюлетеня вміщені тези доповідей, виголошених на науково-практичній конференції бібліотек ВЗО Хмельниччини "Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу", в яких розглядаються проблеми та новітні технології наукового формування фондів бібліотек ВНЗ, наукової обробки, систематизації та індексування документів. Висвітлюється питання книгозабезпеченості навчальних дисциплін у закладах освіти.
Видання призначене широкому загалу працівників бібліотек вищої школи.

ЗМІСТ

Слово редактора

З досвіду колег

Айвазян О.Б. Хмельницьке методичне об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів – реалії та перспективи

Івах О.С. Сучасні технології комплектування фондів бібліотеквишів

Синиця О.М. Використання SWOT- аналізу у стратегічному плануванні бібліотек, розробці проектів, спрямованих на розвиток бібліотеки

Дитинник Л.В. Комплектування бібліотечних фондів академічної бібліотеки: історія і сучасність

Таланчук О.Б. Особливості формування бази даних Електронна бібліотека в книгозбірнях ВНЗ

Шахова М.І. Управління колекцією електронних ресурсів у науковій бібліотеці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Підгурська Н.М. Комплектування бібліотечного фонду як основа бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів у ВНЗ

Луцюк С.В. Систематизація та індексування – важливі етапи наукової обробки документів

Веселовська О. В. Видавнича діяльність наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Соловйова Н.О., Литвиненко О.В. Наукова обробка та систематизація документів в бібліотеці вишу

Фоміних В.В. Проблеми формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів на сучасному етапі

Мартинюк С.Б. Автоматизована база даних "Книгозабезпеченість навчальних дисциплін НБ ХНУ" - основа інформаційного забезпечення навчального процесу ВНЗ

Клімчук Т.П. Роль моніторингу книгозабезпеченості в сучасних умовах

Опря Т.М. Довідковий фонд наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та його використання

Фастишевська К.М. Впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи книгозбірні Хмельницького політехнічного коледжу по організації бібліотечних фондів

Слово редактора

Айвазян О.Б.,
голова обласного методичного об’єднання,
директор наукової бібліотеки
Хмельницького національного університету

   Основою роботи будь-якої бібліотеки є її фонд, від складу якого залежить успіх роботи книгозбірні в цілому, виконання завдань, що стоять перед нею. Адже саме фонд визначає зміст, повноту та якість задоволення і розвитку інформаційних потреб користувачів. Чим краще підібраний фонд, тим якісніше бібліотека може задовольнити запити користувачів.
   Одна із основних сучасних тенденцій розвитку бібліотечних фондів – інтенсивне розширення їх складу не лише за тематикою, але й за видами документів. Якщо раніше бібліотека ВНЗ комплектувалась лише друкованою продукцією (книгами, брошурами, періодикою), то сьогодні у книгозбірнях вишів з’являються електронні підручники, інформаційні електронні ресурси, видання на непаперових носіях інформації (CD-ROM або DVD-ROM), завдання яких — підняти рівень і якість інформаційного забезпечення освіти.
   Дванадцятий випуск інформаційного бюлетеня "Бібліотека в освітньому просторі" присвячений проблемам та новітнім технологіям наукового формування фондів, систематизації та індексування документів, а також стану книгозабезпеченості навчальних дисциплін у закладах освіти. Саме ці питання стали основною тематикою доповідей науково-практичної конференції "Комплектування бібліотечних фондів ВНЗ – сучасні технології та вимоги часу", яка відбулась у березні 2011 року на базі бібліотеки Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту. Тексти доповідей розміщені у бюлетені відповідно до програми конференції, подаються в авторському варіанті і будуть цікавими всім фахівцям, які займаються формуванням фондів у книгозбірнях вищих закладів освіти.

З досвіду колег

Айвазян О.Б., голова обласного методичного об’єднання,
директор НБ ХНУ

Хмельницьке методичне об'єднання бібліотек вищих навчальних закладів — реалії та перспективи

   Розвиток бібліотек вишів сьогодні характеризується їх внеском в інформаційну підтримку освітньої та науково-дослідної діяльності. Відповідати сучасним вимогам для бібліотек означає вміло впроваджувати інновації: застосовувати на практиці досягнення розвитку бібліотечної справи, широко використовувати стратегічне планування, маркетинг та проектну діяльність. Окрім інновацій, найважливішим пріоритетом в діяльності бібліотек нашого об`єднання залишається ефективне використання наявних ресурсів: фондів та довідково-бібліографічного апарату. У звітному році наше об`єднання розширилося за рахунок бібліотеки Хмельницького кооперативного торговельного інституту, і на сьогодні в об`єднанні діє 6 бібліотек.
   Основні показники роботи бібліотеки виконали. Одним з найголовніших показників роботи кожної книгозбірні є рух бібліотечного фонду. В порівнянні з минулими роками, в усіх книгозбірнях, хоча і не суттєво, фонд продовжує збільшуватися і становить на сьогодні 2471 тис. примірників. Найбільший фонд в НБ КПНУ — понад 950 тис. примірників; там і найкраще надходження нової літератури — близько 11 тис. примірників за рік. Фінансування на придбання нових надходжень збільшилося у всіх бібліотеках, крім ПДАТУ. Найбільше коштів виділено НБ КПНУ — понад 400 тис. грн. Загалом по об`єднанню фінансування на придбання книг збільшилося на 32 %.
   Основні статистичні показники практично не змінилися. За єдиною реєстрацією в бібліотеках вишів області обслуговано близько 37 тис. користувачів, які відвідали бібліотеки близько 1,5 млн. разів і отримали понад 3 млн. документів. Найбільша кількість користувачів за єдиною реєстрацією в НБ ХНУ - понад 13 тис., тут і найбільші показники відвідування - 610 тис. і документовидачі - понад 900 тис. Бібліотека КПНУ має кращі показники по фактично обслужених користувачах - 44700.
   Культурно-просвітницька робота в бібліотеках об`єднання у звітному році розширилась, кількість заходів та виставок збільшилась. Найбільшу кількість тематичних виставок та бібліографічних оглядів — 50 % по об`єднанню, проведено в НБ КПНУ. 50 інформаційних заходів - в НБ ПДАТУ. Форми масових заходів досить різноманітні, а саме: години, уроки, вечори, диспути, вікторини, презентації, читацькі конференції, творчі зустрічі, круглі столи, а також екологічний марафон, народознавче свято, день краєзнавства, літературне свято, тиждень шани, фестиваль риб. Впродовж року бібліотеками об`єднання організовано 417 тематичних виставок, проведено 280 масових заходів та оглядів.
   Інформаційно-бібліографічна діяльність проводилася всіма бібліотеками. Читачам надано 90621 довідку, в т.ч. 36 тис. тематичних. В НБ ХНУ всі довідки здійснювалися в автоматизованому режимі, в т.ч. через віртуальну довідкову службу.
   Традиційно всі бібліотеки проводили заняття з основ інформаційної культури. Цікавим є досвід НБ КПНУ, директор якої під час ББЗ знайомив студентів з основами краєзнавчої         бібліографії.
   Вагому частину в інформаційній діяльності бібліотек об`єднання становить індивідуальне інформування викладачів. Тут беззаперечним лідером є НБ КПНУ, яка інформує індивідуально 325 абонентів. Важливою складовою наукової та краєзнавчої діяльності університетських книгозбірень є бібліографування наукового доробку викладачів і видання бібліографічних покажчиків. Загалом по об`єднанню впродовж року створено 20 покажчиків. В порівнянні з минулим роком цей показник зменшився через об`єктивні обставини в НБ ПДАТУ.
   Дуже важливою ділянкою роботи є проведення інформаційних масових заходів, під час яких бібліотеки презентують свої ресурси та можливості як для студентів, так і для викладачів. Досвід показує, що частина викладачів на таких заходах вперше знайомиться з новими надходженнями до книгозбірні, її новими БД та сервісами. В свою чергу, з викладачами вирішуються питання щодо поліпшення використання фонду, його поповнення або списання. Приємно, що ця робота також активізувалася у всіх бібліотеках. Лідером є НБ ПДАТУ, де проведено 46, а по всіх книгозбірнях вишів — 138 заходів. В НБ ХНУ масові інформаційні заходи проводяться в рамках 4-х проектів: "Від інформаційної культури до якості освіти", "Правова культура, як фактор цілісного виховання особистості", "Майбутнє планети — в наших руках", "Молодий спеціаліст ХХІ століття".
   Невід’ємною складовою кожної бібліотеки є електронний каталог, який ведеться у всіх книгозбірнях. Приємно відзначити, що у звітному році досить вдало розпочалася робота зі створення зведеного електронного каталогу бібліотек області (ЗвЕК), який об`єднав ресурси 4-х книгозбірень. Але цю БД треба розвивати далі, надаючи можливість нашим користувачам замовляти книги по МБА, застосовувати електронну доставку документів.
   Продовжуючи тему автоматизації, хочу звернути вашу увагу на те, що в Інтернеті представлено тільки три бібліотеки об`єднання: ХНУ, КПНУ, ХГПА. У звітному році на сайті НБ ХНУ представлено нову БД анотованих наукових статей викладачів університету та ЗвЕК.
   Багато уваги всі бібліотеки приділяють науково-методичній діяльності. Всі книгозбірні працюють з регламентуючими документами, проводять підвищення кваліфікації своїх працівників, в більших книгозбірнях працюють методичні ради, провідними фахівцями здійснюється аналіз роботи. У 2010 році бібліотеками об`єднання проведено:
7-8 жовтня -Міжнародну науково-практичну конференцію "Роль і функції бібліотек ВНЗ у контексті модернізації освіти (НБ КПНУ).
   14-15 квітня - науково-практичний семінар "Основи бібліотечної інноватики" (НБ ХНУ).
   22 жовтня - нараду-семінар директорів бібліотек ВЗО, на якій обговорювались організаційні питання створення ЗвЕК (НБ ХНУ).
   Працівники бібліотек брали участь в інших конференціях своїх навчальних закладів, готуючи виставки та доповіді.
   Загалом по об`єднанню за рік опубліковано близько 80 статей. Варто зазначити, що працівників НБ КПНУ здійснюють реферування праць науковців університету для публікації їх в українському реферативному журналі "Джерело".
   Крім того, кожна бібліотека відрізняється своїми власними формами роботи. Так, в НБ ХУУП працівники бібліотеки підготували 2 віртуальних фоторепортажі: виставки до дня пам’яті героїв Крут та персональної виставки вишитих робіт бібліотекаря читального залу Міщук З.М. "Гармонія душі". Підготовлено та видано черговий випуск бібліографічного покажчика "Університетські записки. Часопис Хмельницького університету управління та права".
   Працівниками НБ КПНУ розширюється наукова, видавнича та інноваційна діяльність. Складено список-перелік часописів Поділля періоду УНР "Червоний кордон" та "Подольские губернские ведомости", інформація розміщена на веб-сторінці бібліотеки. Фонд відділу рідкісних та цінних видань збагатився раритетними документами у кількості 60 примірників. Відділ рідкісних видань розпочав співпрацю з бібліотекою Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника. У читальному залі №2 вперше відкрито виставку картин студентів педагогічного факультету спеціальності "Образотворче мистецтво". Вперше працівниками бібліотеки підготовлено та проведено День краєзнавства. В рамках підписаних договорів проводиться обмін інформаційними ресурсами на традиційних та електронних носіях. Створено електронну базу даних єдиного користувача. У вересні штрихкодованими читацькими квитками забезпечено усіх студентів-першокурсників. 24 лютого 2010 р. бібліотека долучилася до організації міжнародної книжкової виставки "Сучасна освіта в Україні – 2010". Директор та провідні фахівці бібліотеки брали участь у роботі Міжнародного бібліографічного конгресу в Санкт-Петербурзі.
   В бібліотеці ХГПА 19 листопада її працівники разом з кафедрою суспільних дисциплін провели міжвузівську науково-практичну конференцію "Освіта як важлива соціокультурна детермінанта становлення особистості". Вийшов друком другий номер альманаху "На крилах музи", в який увійшли кращі літературні твори юних поетів та прозаїків (членів "Літературного клубу любителів поезії"). Видано матеріали конференції "Гуманізація освіти та традиції просвітництва в бібліотеках вищих навчальних закладів Хмельниччини" 2009 року.
   Працівники НБ ПДАТУ разом зі студентами біотехнологічного факультету організували та провели історико-етнографічну подорож "Шевченко на Поділлі". Розпочато ведення БД "Книгозабезпеченість навчального процесу". Для бібліотек методичного об’єднання проведено "День видавництв".
   В НБ ХНУ працювали над удосконаленням АБІС, розвитком наукової та видавничої діяльності, удосконаленням ДПА. Розроблена та встановлена на Web-сервер нова БД "Анотована повнотекстова база даних наукових публікацій", внесено анотації до повнотекстових статей періодичних видань: "Вісник ХНУ", "Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах", "Проблеми трибології", "Бібліотека в освітньому просторі". ЕБ поповнилася на 960 нових документів. Розпочато роботу з формування АПП в бібліотечній системі "УФД. Бібліотека" шляхом конвертації даних відповідно до отриманої нової версії таблиць УДК зі змінами та доповненнями.
   Розпочато наукові дослідження з історії бібліотек регіону. Проведені соціологічні         дослідження: "Масові заходи в оцінці їх учасників", "Готовність бібліотекарів НБ ХНУ до змін", бліц-опитування під час "Днів кар’єри". 12-15 жовтня 2010 р. брали участь у ІІ Міжнародному форумі "Проблеми розвитку інформаційного суспільства" (м. Київ).
   Бібліотекою створено і надруковано 4 видання, опубліковано 30 статей; про бібліотеку в ЗМІ було 6 публікацій.
   Підводячи підсумки нашої роботи за рік, вважаю, що бібліотеки Хмельницького методичного об`єднання активно працюють над підвищенням якості обслуговування користувачів. Шляхом інформатизації технологічних процесів, створення об`єднаних електронних ресурсів вони розширюють наукову, інформаційну, просвітницьку та видавничу діяльність, тобто є дієвими учасниками навчального та наукового процесів вищих навчальних закладів області.
   Перспективи розвитку бібліотек пов`язані із продовженням роботи з накопичення та об`єднання електронних ресурсів, удосконалення обслуговування користувачів на основі інформатизації технологічних процесів та наукових досліджень, посилення виховної та просвітницької діяльності.

Івах О.С.,
директор бібліотеки ХКТЕІ

Технології комплектування фондів бібліотек ВНЗ

   Відповідно до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", бібліотека – інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів.
   Суспільне визнання та авторитет бібліотеки визначається багатством та якістю бібліотечного фонду. За Столяровим М.Ю., бібліотечний фонд – це систематизована сукупність документів, яка відповідає завданням, типу та профілю бібліотеки, а також інформаційним потребам її користувачів і призначена для використання та зберігання документів протягом певного часу, поки вони мають для користувача реальну або потенційну цінність.
   За якісними характеристиками бібліотечний фонд – це цілісна, відкрита, надійна система, яка має свою ланку управління. Бібліотечний фонд досить складне поняття, тому виявити його сутність досить важко. З цим завданням можна впоратись з допомогою системного підходу. Системний підхід дозволяє виявити найбільш загальні та стійкі моменти у формуванні бібліотечного фонду і завдяки цьому науково обґрунтувати найважливіші етапи роботи бібліотеки з фондом. Бібліотечний фонд є підсистемою більш складної системи, тобто бібліотеки в цілому, а бібліотека в свою чергу є підсистемою ще складнішої системи – закладу освіти. Фонд виконує як зовнішні, так і внутрішні функції у загальній системі.
   Фонд – це основа функціонування бібліотеки, без якої бібліотека як соціальний інститут існувати не може. Тому велика увага приділяється формуванню бібліотечного фонду. Формування бібліотечного фонду слід розглядати як цикл, тому що всі процеси з його створення періодично повторюються. При формуванні фонду більшість бібліотек використовує традиційні методи, які опираються на особисті якості керівника, на професійний досвід, на традиції тощо. В умовах постійного росту фонду, інформаційних потреб користувачів та інших факторів традиційні методи відходять на задній план. На допомогу приходять автоматизовані системи.
   Науковою основою раціонального формування бібліотечного фонду є його модель. Моделювання – це специфічний спосіб пізнання, при якому складна система відтворюється в менш складній, тобто в моделі. Переваги моделювання полягають в тому, що вони дозволяють досліджувати системи, які ще фактично не існують. Головною особливістю моделі є її подібність до оригінала. Відомості про моделі можуть бути представлені у вигляді опису, графіка, формули, діаграми тощо. Модель бібліотечного фонду складається в декілька етапів:
   Перший етап – підготовчий, він включає збір та аналіз інформації про стан тих параметрів, які характеризують склад і величину фонду, його використання, задоволення потреб користувачів. З цією метою можна використовувати паспорт фонду бібліотеки.
   На другому етапі визначають тенденції розвитку фонду.
   На третьому етапі створюється структурна модель, зазвичай, це тематичний або тематико-типологічний план комплектування.
   На четвертому етапі моделювання фонду моделі стають обов’язковими документами, що визначають політику формування бібліотечного фонду.
   Маючи набір необхідних моделей, можна приступати до комплектування фонду. Комплектування як термін увійшов у бібліотечний ужиток на початку ХХ століття.
   Комплектуванням (пер. з лат. повний) називають створення та постійне оновлення бібліотечного фонду документами, які відповідають завданням бібліотеки та інтересам користувачів.
   Комплектування має велике значення у формуванні бібліотечного фонду і практично визначає собою не тільки всі його процеси, але й всю бібліотечну роботу загалом.
   Згідно зі статтею 16 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу": "Бібліотечні фонди формуються відповідно до значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів". Стаття 17 цього ж Закону проголошує: "Комплектування бібліотечних фондів здійснюється шляхом отримання обов'язкового примірника документів у порядку, встановленому законом, документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання або закуповуються відповідно до державних цільових програм, придбання документів за готівковий і безготівковий рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та з інших джерел".
   Існує три види комплектування:
Поточне – поповнення бібліотечного фонду документами, які щойно вийшли у світ;
    Ретроспективне – поповнення бібліотечного фонду назвами та примірниками за минулі роки;
    Рекомплектування – очищення фонду від застарілих, зношених та непрофільних документів.
   Найважливішим видом комплектування є поточне комплектування. Під час такого комплектування бібліотека отримує близько 80% нових надходжень.
   Ретроспективне комплектування – це заповнення пустот, які утворюються в результаті недоліків поточного комплектування. Ці пустоти викриваються шляхом аналізу складу і кругообігу фонду.
   Рекомплектуванню підлягають документи, які не використовуються користувачами бібліотеки, тому що не відповідають профілю зони, яка обслуговується, або застарілі та зношені документи.
   Всі види комплектування, як правило, відбуваються одночасно. Поповнення фонду складається з чотирьох етапів:
   Перший етап – аналіз потоку документів.
   На цьому етапі необхідно мати уявлення про каталоги вітчизняних видавництв, торговельні книжкові мережі, Internet - магазини тощо.
   Наступний етап – первинний відбір. Він базується на п’ятьох стадіях. На першій стадії визначається відповідність видання фонду за такими ознаками як автор, назва, рік видання, об’єм тощо. Друга стадія найважливіша і найвідповідальніша. На цій стадії проходить відбір документа за змістовною відповідністю до профілю фонду, який комплектується. Цей етап вимагає від комплектатора високої кваліфікації та навиків логічного аналізу. У разі повної змістовної відповідності документа профілю фонду необхідно перейти до третьої стадії відбору по внутрішній і зовнішній системній відповідності. Комплектатор визначає, у якому підфонді має знаходитись обраний документ, перевірити, чи є він у наявності, а якщо є, то в якій кількості. Четверта стадія не менш вагома, ніж попередні три. Вона стосується фінансових можливостей. На п’ятій стадії наступає кульмінаційний момент технології комплектування – на основі вивчення попередніх факторів комплектатор приймає рішення щодо первинного відбору.
   Третій етап щодо технології комплектування фонду – це замовлення документа. Виявивши потрібний документ, комплектатор приступає до пошуку джерела комплектування. Вибір джерела постачання та налагодження з ним контактів - досить відповідальне завдання, від правильності вибору джерела залежить повнота та оперативність комплектування бібліотечного фонду. Наступний крок третього етапу - встановлення договірних відносин з джерелами комплектування і останній крок – замовлення літератури.
   Останнім, четвертим етапом є отримання нових надходжень. Надходження замовлених документів з джерела комплектування свідчить про останній етап комплектування і одночасно про початок наступного процесу формування бібліотечного фонду – облік фонду.
   Комплектування покликано забезпечити повноту бібліотечного фонду.
   Будь-який процес починається з планування, і комплектування бібліотечного фонду не виключення. Адже планування є найважливішим методом наукового управління і охоплює всі види суспільних процесів. Планування – це науково обґрунтоване визначення змісту, об’єму і термінів комплектування бібліотечного фонду, яке здійснюється заради досягнення його оптимального складу та величини.
   У практиці роботи бібліотек використовуються такі види планів:
   Тематико-типологічний план, який охоплює структурну модель фонду, тому що відтворює у зменшеному вигляді структуру фонду за типами видань та їх кількістю в межах конкретної теми. Тематико-типологічний план має передбачати розвиток фонду бібліотеки на декілька років вперед, визначивши його загальне направлення і політику комплектування. При необхідності в цей план можна вносити зміни і доповнення у відповідності до нових явищ, процесів, подій, які відбуваються у світі або у зоні, яка обслуговується цією бібліотекою. Корективи також можуть вноситись при зміні читацьких потреб. Тематико-типологічний план використовується при відборі літератури, при вивченні складу фонду, при виявленні видань, які не відповідають профілю бібліотеки навчального закладу.
   Тематико-типологічний план – це досить складний процес, що складається з багатьох етапів. Початковий, підготовчий етап включає в себе підготовку та аналіз інформацій про склад і величину фонду, про ступінь його використання, про задоволення потреб читачів. На наступному етапі, опираючись на дані цього аналізу, з’ясовуються тенденції розвитку фонду. Це дозволяє визначити завдання комплектування на певний період. На перших двох етапах формується наукова основа плану комплектування. На третьому етапі визначається тематика комплектування, складається перелік необхідних типів та видів видань, встановлюється середнє число примірників. Заключний четвертий етап – корегування плану в ході його виконання.
   Тематико-типологічний план складається з двох основних розділів. Перший розділ є вступною частиною, в якій фіксуються відомості про бібліотеку, її завдання, склад користувачів, структуру, особливості формування фонду. Тут вказується профіль та особливості розвитку навчального закладу. Другий розділ базується на параметрах фонду, що моделюється – на тематиці, типах і видах видань, кількості примірників, мовному складі, належності до структурних підрозділів бібліотеки. Перелік галузей знань та тематику, як правило, наводять в систематичному порядку. Для розробки тематики плану можуть використовуватися таблиці ББК та УДК.
   В залежності від завдань, які стоять перед бібліотекою, розрізняють ще два види планів комплектування: перспективний та оперативний.
   Завданням перспективного планування є виявлення головної цілі та кінцевого результату комплектування і розвитку фонду. Перспективний план може складатись на три – п’ять або більше років.
   Оперативні плани комплектування, як правило, складаються на рік, квартал або місяць. Оперативні плани мають, в основному, директивний характер. В них детально плануються поточні завдання. Визначаються методи і послідовність процесів комплектування, терміни виконання завдань та виконавці.
   Річний план конкретизується у зв’язку з поточними потребами бібліотеки. Залежно від масштабів роботи бібліотеки, план комплектування можна представити у вигляді самостійного документа. Або як частину річного плану бібліотеки.
   Розробка плану на наступний рік здійснюється в четвертому кварталі поточного року на основі звіту бібліотеки за минулий рік.
   У квартальному плані уточнюються позиції річного плану і дається детальний перелік робіт, намічених до виконання, з терміном виконання та виконавцями. При квартальному плануванні важливо не забути про передплату періодичних видань.
   Підсумки виконання планів відбиваються у звітах про проведену роботу.
   Останнім часом у практику комплектування бібліотек різних типів інтенсивно впроваджується новий напрямок: використання видань на електронних носіях. По технології розповсюдження електронні видання поділяються на мережеві, які доступні необмеженому колу користувачів через телекомунікаційні мережі, та локальні, які призначені для локального використання і випускаються у вигляді ідентичних примірників (тиражуються) на носіях, які можна переносити.
   Електронні ресурси бібліотеки потребують продуманої системи роботи. Організація діяльності бібліотеки в роботі з електронними виданнями може бути забезпечена рішеннями в рамках таких напрямів:
   Ø нормативно-правова база;
   Ø оптимальна навігація;
   Ø відбір, надходження та розподіл видань;
   Ø шлях електронного видання в бібліотеці і технологія обробки;
   Ø особливості використання та збереження цих видань;
   Ø облік електронних видань;
   Ø фінансові питання;
   Ø підготовка працівників бібліотеки.
   У бібліотеці має бути відповідна система нормативних та інших документів, які регламентують роботу з електронними виданнями, що має охоплювати: Положення про систему фондів бібліотеки, Концепцію розвитку фондів, в тому числі й електронних, Положення про електронну бібліотеку, Профіль комплектування електронними документами.
   Надходження у бібліотеку електронних документів має наслідки. Як правило, це перебудова традиційної бібліотечної структури.
   Шлях електронного видання до бібліотеки і технології обробки залежать від специфіки бібліотеки, від її профілю, особливостей обслуговування, технічної бази, наявності відповідного програмного забезпечення тощо.
   Комплектування фондів виданнями на електронних носіях зумовлене особливостями використання, зберігання та довговічністю таких видів документів.
   Дослідження спеціалістів Федерального центру консервації бібліотечних фондів в Санкт-Петербурзі свідчать, що встановити термін життя й використання оптичних дисків не вдається, діапазон можливих строків від 10 до 100 років. Вже існують електронні видання, які сучасна техніка прочитати не може. Це досить важливий аспект у комплектуванні фонду бібліотеки електронними виданнями, оскільки бібліотекам необхідно постійно удосконалювати технічну платформу і програмне забезпечення.
   Кожній бібліотеці, яка працює з локальними електронними виданнями, необхідно вирішувати проблему їх обліку. Специфіка цього виду документа пов’язана з визначенням одиниці зберігання. Найпростіший варіант подібний до обліку книг: один диск - одна назва - одна одиниця зберігання.
   Електронний документний потік за своєю природою надто швидкий і відкритий, робота з ним вимагає від працівника бібліотеки знань щодо нових процесів та операцій. Відповідно, необхідні семінари та тренінги для бібліотечного персоналу всіх рівнів, а також постійні консультації з технічних, юридичних та економічних питань. Крім того, комплектатор повинен мати системне мислення, щоб оптимально співвіднести придбання електронних ресурсів та їх подальше життя в бібліотеці, тобто особливості каталогізації та пошукових систем, нормативи зберігання, технічне забезпечення та кількість автоматизованих місць на сучасному етапі та в перспективі.
   Сьогодні у бібліотечній науці визнана концепція, відповідно до якої бібліотека при обслуговуванні користувача базується не тільки на своїх внутрішніх ресурсах, але й на забезпеченні доступу до всесвітньої інформації. Досягнення цієї мети можливо в результаті формування нових підходів. Це стосується і комплектування фонду бібліотеки ВНЗ.

Синиця Н.М.
директор Хмельницької ОУНБ ім. М.Островського,
заслужений працівник культури України

Використання SWOT- аналізу у стратегічному плануванні бібліотек, розробці проектів, спрямованих на розвиток бібліотеки

   Використання SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення стратегічного планування, підготовки проектного розвитку бібліотеки або її підрозділу, оскільки завдяки його методиці - ефективній, доступній, можна здійснити оцінку стану ситуації, правильно і вчасно прийняті стратегічні рішення для успішної діяльності бібліотеки або його конкретного підрозділу.
   В основі методології SWOT покладена теорія Майкла Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі, можливість наочно оцінити обстановку, розглядаючи свій проект чи план розвитку з певних точок зору. З його допомогою можна визначити напрямки розвитку, стратегічні цілі.
   Ми повинні розуміти, що стратегічна ціль - це не проблема і не вирішення проблеми, що стратегічна ціль повинна бути розвитковою.
   За допомогою SWOT–аналізу можна встановити зв'язки між найхарактернішими для бібліотеки можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій розвитку бібліотеки. Крім того, це дасть можливість чітко і стисло сформулювати мету.SWOT–аналіз - це своєрідний інструмент, хоча він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням думок та оцінок членів робочої групи.
    Абревіатура SWOT   складається з початкових літер слів Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості), Threats (Загрози).
   Коли ми плануємо свою роботу, ми визначаємо – де ми є зараз, де ми хочемо бути, якими володіємо ресурсами і спроможностями, що маємо зробити для досягнення мети, за який час ми хочемо дійти до своєї мети, тобто час, даний для реалізації конкретного проекту або програми розвитку бібліотеки на конкретний період.
    Проте, для того, щоб іти до конкретної мети, слід зробити чіткий аналіз, де ми є, тому що не може бути "де ми хочемо бути" без аналізу "де ми зараз є".
    Коли ми робимо аналіз і бачимо стан сьогодення, досягнення і прорахунки, виникає два важливих питання: хто винен, що ми тут? Що робити? Якщо ми почнемо з’ясовувати, обговорювати питання "Хто винен?", ми затратимо багато часу, воно для нас не так важливе. Тут слід переступити перше питання і думати над тим, що робити?
    Нашим стратегічним напрямком є розвиток регіонального тренінгового центру (РТЦ), який уже рік діє на базі Хмельницької ОУНБ за програмою "Бібліоміст".
   Ми попрацювали тільки один рік, бачимо свої прорахунки, досягнення, бачимо перспективу розвитку і довгострокової діяльності.
   Ми ставимо собі за мету, щоб після закінчення дії проекту тренінговий центр став центром безперервної освіти, центром підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та суміжних галузей культури, центром навчання користувачів основам комп’ютерної грамотності, навчання пошуку необхідної інформації для забезпечення професійної, навчальної та громадської діяльності.
   Основною ціллю РТЦ у 2010-2011 році було навчання працівників бібліотек, які перемогли в конкурсі проектів "Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету". Навчання проходило у формі тренінгів, лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, з окремих тем – дискусії, круглі столи та інноваційне планування. Крім занять у РТЦ, практикувались виїзні заняття і безпосередньо у бібліотеках. Також були проведені тренінг-семінари для: фахівців трьох обласних бібліотек "Інтелектуальна власність та авторське право в Інтернет: відповідальність бібліотек і працівників"; директорів ЦБС (ЦРБ, ЦМБ) "Організація та управління змінами у публічній бібліотеці в умовах інформатизації та соціально-економічних перетворень"; завідуючих методичними відділами ЦРБ (ЦМБ) "Ініціативна діяльність бібліотек та шляхи підвищення їх ролі у громадському суспільстві; бібліографів ЦРБ (ЦМБ) "Технології Інтернету для реорганізації інформаційно-бібліографічних сервісів"; зав. відділами комплектування ЦРБ (ЦМБ) "Інтернет і мережеві технології для комплектування бібліотек". У вільний від тренінгових занять час центр надає користувачам вільний доступ до Інтернету та партнерам для проведення заходів.
   За рік діяльності РТЦ ми проводили підвищення кваліфікації не тільки працівників бібліотек, а й інших категорій працівників культури та громадських організацій. Тому ми хочемо розвиватися і як центр інноваційного розвитку бібліотек, і суміжних напрямків культури та сприяти розвитку місцевого самоврядування.
   Основною метою діяльності РТЦ є підвищення спроможності бібліотекарів Хмельницької області надавати користувачам необхідну інформацію, вміти розробляти та реалізовувати проекти, спрямовані на розвиток як бібліотек, так і громад, в яких вони функціонують, і забезпечення практичними навиками та інформацією для подальшої трансформації бібліотек в ресурсні центри сталого розвитку громади.
   Прикладом позитивної співпраці з громадськими організаціями є проект "Стратегія успіху", який ми реалізовуємо спільно з Хмельницьким обласним товариством Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та головним управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації. Метою цього проекту є покращення організаційної спроможності ГО шляхом навчання представників цих організацій використанню сучасних засобів інформаційних технологій в процесі пошуку та залучення додаткового фінансування на впровадження власних ідей та проектів.
   На Всеукраїнському ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування, який відбувся 11 квітня 2011 р. у Києві в Українському Домі, Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського, представляючи "розширений проект "Стратегія успіху", здобула друге місце за кращу інноваційну послугу за напрямом "Інновації бібліотек у сприянні економічному розвитку регіону та у розбудові місцевого самоврядування".
   Учасники робочої групи із створення Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на 2011-2020 роки, яка розробляється в контексті рішення Ради регіонів щодо реформи регіонального розвитку із використанням кращого українського та європейського досвіду (до якого входить і директор бібліотеки Синиця Н. М.), працювали над розробкою проектів розвитку та єдності територіального розвитку, росту поінформованості громадян області. Результат - до плану реалізації стратегії регіонального розвитку області від бібліотеки подано дві проектні пропозиції щодо бібліотечної політики в області.
   Використовуючи SWOT–аналіз для розвитку РТЦ, ми визначаємо, на якому етапі становлення ми є зараз, намічаємо стратегію розвитку. Для цього створили чітку систему моніторингу, працюємо над зміцненням спроможності і якістю використання наявних ресурсів, залученням додаткових фінансових і кадрових можливостей для реалізації завдань.
   З урахуванням конкретної ситуації, в якій знаходиться РТЦ, складається перелік її слабких та сильних сторін, а також список загроз та можливостей.
    Тут слід не боятися показувати свої проблеми, адже умови успішного існування центру визначають не тільки сильні сторони та можливості, а й слабкі моменти внутрішнього середовища бібліотеки, загрози. І для того, щоб успішно справлятися із загрозами та дійсно використовувати можливості, недостатньо тільки одного знання про них. Такий аналіз необхідно провести для того, щоб, виявляючи та ліквідуючи наявні слабкі місця, уникати можливих загроз, мати можливість протидіяти загрозам і володіти потенціалом для їх використання.
   Внутрішньою сильною стороною тренінгового центру на початковому етапі діяльності є перш за все затребуваність, необхідність, поінформованість, сучасні технології, фінансове забезпечення (проект), ресурси, розширення послуг, корпоративна культура і командні цінності.
   До слабких сторін можна віднести недостатність досвіду у частини тренерів, дисбаланс у фахово-інформаційній /комп’ютерній підготовці слухачів, відсутність окремої додаткової кімнати для проведення тренінгів, роботи в групах.
    Тобто, це вузькі місця РТЦ, про які ми знаємо, і вони піддаються вирішенню за певних умов, у певному часі і фінансовому забезпеченні. Крім того, є зовнішні можливості, тобто фактори, що можуть впливати і сприяти розвитку РТЦ. Ми не можемо сприяти їх виникненню, але використати з користю для розвитку – так.
    Це розробка нових проектів, спрямованих на розвиток центру, навчання у Головному ТЦ, участь у семінарах, тренінгах, координація зусиль, діяльність та членство в   Українській бібліотечній асоціації (УБА), залучення до проекту нових партнерів,   розвиток пунктів доступу громадян до офіційної інформації, залучення волонтерів, вивчення кращого досвіду Регіональних ТЦ, спілкування з колегами, тобто вміння використати наявні ресурси і спроможності задля розвитку і впливу на загрози.
   Зовнішні загрози, це фактори, які виникають зовні організації, і ми не можемо їх ліквідувати, але можемо перетворити загрозу у можливості.
   Проте ці питання - це саме проблема, а нам необхідно розробити стратегію розвитку, і для цього нам потрібно встановити зв’язки між можливостями, сильними і слабими сторонами.
   Для цього складається матриця SWOT.

   На перетині розділів утворюються чотири поля: поле "С-О" (сила і можливості), поле "С-Т" (сила і загрози), поле "С-О" (слабкість і можливості), поле "С-Т" (слабкість і загрози). На кожному з даних полів слід розглянути всі можливі комбінації та виділити ті, які повинні бути враховані при розробці стратегії розвитку РТЦ.
    Визначити, як загрози можуть бути зменшені або трансформовані у слабкі сторони, як можливості можуть стати сильними сторонами. Ми беремо конкретну проблему. Як зробити так, щоб ми виконали завдання, але щоб у подальшому воно не виникало, і розробляємо стратегію.
    На полі "С-О" - слід розробляти стратегію з використання сильних сторін РТЦ для того, щоб отримати віддачу від можливостей, які з´явились у зовнішньому середовищі; на полі "С -М" - стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей, які з’явилися, намагатися подолати слабкості РТЦ; на полі "С-Т" - стратегія повинна передбачати використання сили РТЦ для усунення загроз; на полі "С-З" - слід розробляти таку стратегію, яка дозволила б їй позбавитися від слабкості і спробувати запобігти загрозі.
   Виробляючи стратегію, слід пам ’ятати, що можливості та загрози можуть переходити у свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, тому встановлення логічного взаємозв’язку між ними, поєднання ресурсів, спроможності і використання є важливими.
    Це можна зробити через:
    Розробку нових проектів із залученням нових партнерів / Партнерський розвиток;
   Ø Професійний розвиток тренерів через головний тренінговий центр (ГТЦ )
   Ø Об’єднання зусиль РТЦ у сфері професійного розвитку / росту;
   Ø Обмін методичним і практичним досвідом діяльності РТЦ
   Ø Інтерактивне проведення занять;
   Ø Посилення тренінгової спроможності з використання концепції підготовки тренерів / для навчання конкретних груп за конкретними темами чи напрямками;
   Ø Проведення виїзних тренінгів;
   Ø Залучення волонтерів і т. д.
   І тільки тоді ми зможемо іти до мети, яку ставимо перед собою – перетворити тренінговий центр у центр безперервної освіти / підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та центр інноваційного розвитку для бібліотек.

Дитинник Л.В.,
директор бібліотеки
Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Комплектування бібліотечних фондів академічної бібліотеки: історія і сучасність

   Основою формування бібліотечного фонду бібліотеки є процес комплектування — створення й постійне оновлення бібліотечного фонду документами, що відповідають завданням бібліотеки й інтересам користувачів.
    Технологія формування бібліотечного фонду в нашій бібліотеці побудована у такий спосіб, щоб своєчасно й повноцінно задовольнити інформаційні запити за найменшою витратою часу як бібліотекаря, так і користувача, при раціональних фінансових витратах. Керуючись навчальними планами факультетів, замовленнями кафедр і циклових комісій, кошторисом витрат на комплектування, бібліотека академії використовує різні можливості для поповнення фондів.
   Для формування бібліотечного фонду необхідне одержання оперативної та різноманітної інформації про книги. У нашій бібліотеці для цього використовуються як традиційні (друковані), так і віртуальні джерела поточної й ретроспективної бібліографії. Одним з ефективних способів комплектування можна назвати розповсюдження фірмами інформації про новинки електронною поштою. Щотижня електронна пошта доставляє бібліотеці файли з переліком нових надходжень. У такому режимі бібліотека працює з такими фірмами як: "Університетська книга", "Знання", ЦУЛ, "Кондор" й ін. Таке розповсюдження дає можливість одержати оперативну інформацію про нові книги. Книги можна шукати за тематикою ББК, за автором й назвою, за конкретними параметрами документа. Замовлення на літературу складає бібліотекар на основі прайс-листів видавництв, пропозицій кафедр і циклових комісій.
   При проведенні передплати на періодичні видання щорічно від кафедр і циклових комісій надходять заявки на необхідні журнали, газети, електронні бази даних. Усі відомості заносяться у базу даних (індекс видання, назва, ціна, рік) , оформляється картотека передплати. Стратегічна й оперативна необхідність такого аналізу виникає у зв’язку з введенням нових спеціальностей і дисциплін, які необхідно забезпечити відповідною літературою вже на етапі акредитації спеціальності. При традиційному комплектуванні він необхідний для планування фінансування, вибору пріоритетів, для обгрунтованого розподілу літератури в ході навчального процесу.
   Автоматизація процесів комплектування забезпечує якісне формування фонду. Завдяки новим технологічним процесам відділ комплектування має можливість оперативно збирати інформацію про документи, здобувати їх, рахувати, здійснювати контроль витрат і фінансової звітності. Говорячи про оптимізацію електронних технологій, про їхні переваги перед традиційними, необхідно відзначити постійне їхнє вдосконалення й розширення можливостей. Співробітники відділу комплектування вивчають досвід використання новітніх технологій у бібліотечній роботі й застосування їх на практиці.
   Ми живемо в час , коли досягнення комп’ютерних та інформаційних технологій так швидко проникають у наше приватне та професійне життя, що навіть така інституція, як бібліотека, набуває дещо іншого значення. Сучасні користувачі бібліотек вже не задовольняються колишнім асортиментом послуг, які надаються бібліотеками, тобто можливість традиційного пошуку за відповідним запитом, отримання інформації про наявну літературу на традиційних носіях інформації, замовлення та отримання її у користування і т.п. З появою нових носіїв інформації - аудіовізуальних матеріалів, газет та журналів на мікрофільмах й мікрофішах, довідкової літератури на електронних носіях, книг та баз даних на компакт-дисках, наявність різноманітної реферативної та аналітичної інформації, яка дає можливість створювати довідково-інформаційні та фактографічні електронні бази даних за самою різноманітною тематикою та джерел, за допомогою яких створюються фонди сучасних бібліотек, змінюється їх видове та типове наповнення. Дійсно, бібліотека нашого часу - це місце зберігання як традиційних документів, так і нових електронних ресурсів. Одним із неперевершених досягнень сучасності є комп’ ютерна мережа Інтернет, впровадження можливостей якої можна порівняти лише з винаходом радіо або телебачення у свій час, а можливо й більш революційним винаходом, який у недалекому майбутньому змінить всі, в тому числі традиційні бібліотечні технології - будь-яка інформація у будь-який час без будь-яких географічних чи інших перепон.
   Комплектування бібліотечних фондів традиційним шляхом досить довготривалий та трудомісткий процес, який послідовно складається з багатьох етапів і по сукупності часових витрат може займати досить великі терміни. Але останнім часом ми маємо унікальну можливість використання ресурсів Інтернет у комплектуванні вітчизняних видань, передплатні агентства та книготоргівельні організації.
   Мабуть всі, хто починав свою роботу з Інтернет, знайомилися з найрозповсюдженішим її сервісом - електронною поштою, яка дає можливість скоротити часові витрати на комплектування бібліотечного фонду. Наведу лише один приклад: в середині жовтня 2010 року нами було надіслано замовлення до 3 видавництв, за тиждень ми отримали рахунки, і до кінця місяця було отримано літературу. Економія зусиль, а головне часу , доводять переваги електронної пошти: простота використання, відносна швидкість обміну інформацією. Ресурси Інтернет дають необмежені можливості .
   Доходячи до висновків, необхідно відзначити, що комплексна автоматизація дозволила не тільки полегшити працю бібліотекарів нашої бібліотеки, виявити помилки традиційної технології, раціонально розподілити трудові ресурси, але й надати читачам зовсім нові можливості в пошуку та отриманні необхідної інформації та все більше наблизити нас до створення віртуальної бібліотеки.

Таланчук О. Б.,
завідувачка відділу електронної бібліотеки НБ ХНУ

Особливості формування бази даних "Електронна бібліотека" в книгозбірнях ВНЗ України

   Важливим кроком на шляху України до євроінтеграції є її приєднання до країн учасниць Болонського процесу, перехід на кредитно-модульну систему навчання та необхідність забезпечення інформаційних потреб сучасних користувачів бібліотечними ресурсами. Виходячи з цього, перед бібліотеками вищих навчальних закладів стає завдання комплектування фондів спеціалізованими електронними документами та забезпечення техніко-технологічних умов їхнього використання.
   Розвиток сучасного суспільства вимагає від роботи бібліотеки все ширше запроваджувати новітні технології на основі комп'ютерної техніки та віртуального забезпечення вимог читачів. Рівень інформатизації бібліотек вищих навчальних закладів є головною умовою ефективності впровадження нових освітніх технологій та вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення навчального процесу.
   На сучасному етапі розвитку комп'ютерних технологій та впровадження їх в усі сфери життя суспільства потреба в електронній інформації постійно зростає. Свідченням цього є стрімкий розвиток проектів переведення на електронні носії (оцифрування) бібліотечних фондів, що отримали назву цифрових бібліотек. Із розмаїття цих проектів можна виділити національні (проекти в межах окремих країн), континентальні (наприклад, "Європейська цифрова бібліотека" - Europeana) та глобальний міжнародний проект "Світова цифрова бібліотека" (World Digital Library). Вартість таких проектів сягає сотень мільйонів, а то й мільярдів доларів.
   Ідея зосередити всі джерела людського знання в одному місці дуже стара і існувала в багатьох цивілізаціях: досить згадати знамениту античну бібліотеку в Олександрії і великі енциклопедичні фонди в арабській, китайській і європейській цивілізаціях. Завдяки виникненню і розвитку Інтернету, ця ідея відродилася, на цей раз у формі "бібліотеки без стін" або віртуальної бібліотеки.
   Дослідження технології електронних бібліотек (ЕБ) почалося в 1990-і рр. У той час ЕБ розглядалися в основному як сховище електронних текстів. Доступ до документів в ЕБ здійснювався за допомогою пошукової служби, яка використовувала індексовану інформацію, що зберігається у централізованому каталозі метаданих.
   В основу роботи по створенню ЕБ покладені такі документи:
   Ø Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", що визначає правову основу для створення ЕБ ХНУ (стаття 12);
   Ø Закон України "Про авторське право і суміжні права", що встановлює авторське право на комп’ютерні програми для ЕОМ; електронні видання, бази даних, літературні письмові твори;
   Ø Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", який поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання електронних документів;
   Ø Закон України "Про Національну програму інформатизації", який визначає стратегію розв’язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення;
   Ø Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах", який встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян України на інформацію та права доступу до неї;
   Ø Закон України "Концепція технічного захисту інформації в Україні", що визначає технічний захист інформації.
Міждержавні стандарти:
    ГОСТ 7.20 – 2000. Бібліотечна статистика, який регламентує облік електронних документів на окремих носіях;
    ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания: Основные виды и выходные сведения
    ГОСТ 7. 1 – 2003. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления.
   Електронна бібліотека створюється з метою:
   - забезпечення доступу до документів, надання яких користувачам обмежене (цінні книги, документи в одному примірнику, література з спеціальностей, що тільки відкриваються і не забезпечені достатньою кількістю підручників);
   - забезпечення доступу до інформації, яка існує виключно в електронному вигляді;
   - надання користувачам якісно нових можливостей роботи з більшими обсягами машинозчитуваних даних;
   - підвищення проценту книгозабезпечення навчальних дисциплін за рахунок повнотекстових електронних версій підручників;
   - розповсюдження відомостей про науково-технічні досягнення та інновацій в організації навчального процесу ХНУ.
   Інформаційні технології скоротили час на виконання інформаційних запитів, але їхній вплив на фонди поки що виражений меншою мірою. Стосовно книги здійснюється процес комплектування, а щодо електронного документа — організується доступ. Однак, якщо документ переноситься на сервер бібліотеки, тобто стає реальною частиною її фонду, то можемо також говорити про комплектування електронними документами.
   Формування фонду електронних документів — це нова бібліотечна технологія. Основна відмінність від традиційної технології формування фондів пов'язана зі специфікою онлайнових документів — відсутністю окремого для кожного документа фізичного носія, новими джерелами комплектування (зокрема, з глобальної мережі Інтернет) та шляхами надходжень, файловою структурою електронних документів тощо.
   Формування фонду електронних документів НБ ХНУ — це одне з завдань, що вирішується в процесі створення наукової електронної бібліотеки в комплексі з формуванням бібліографічно-інформаційних ресурсів, які є основою пошукового апарата електронної бібліотеки.
   Електронний документ мусить пройти шлях традиційного бібліотечного опрацювання — комплектування, каталогізацію, систематизацію, аналітичне опрацювання.
   Традиційно фонди цифрових бібліотек формуються з оцифрованих (відсканованих) видань.
   При такій технології продуктивність процесу багато в чому залежить від обладнання для сканування, вибір якого, у свою чергу, залежить від форматів видань, що підлягають оцифруванню.
   Комплектування цифрових бібліотек сучасними виданнями може здійснюватися не лише шляхом оцифрування друкованих видань.
   Процеси підготовки видань до друку давно вже відбуваються за допомогою комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Існує низка спеціалізованих пакетів програмного забезпечення під загальною назвою "Настільні видавничі системи". Наслідком цього є те, що практично всі сучасні друковані видання мають електронний аналог у вигляді оригінал-макету.
   Особливу проблему становить інвентаризація електронної інформації, що включає в себе визначення самостійних одиниць даної продукції, їх опис, облік та каталогізацію. Розглядаючи одиниці електронної інформації, не можна не згадати ГОСТ 7.83-2001 на електронні видання, підготовлений Держстандартом Росії та затверджений як міждержавний стандарт між сімома країнами СНД, куди входить і Україна. В ньому визначені деякі важливі терміни та дається характеристика електронних видань.
   Електронна бібліотека НБ ХНУ - це система різноманітних розподілених електронних ресурсів, створених у масштабах університету, яка дозволяє надійно накопичувати, зберігати та ефективно використовувати колекції електронних документів, доступних користувачеві в зручному вигляді через мережі передачі даних.
   Електронна бібліотека університету орієнтована на широке коло користувачів і вирішує такі основні завдання:
– наукове, спрямоване на глибоке вивчення теми (предмета) професорсько-викладацьким складом, аспірантами, науково-технічними працівниками ХНУ;
– освітнє, в межах якого йде підтримка як формальної, так і неформальної освіти, шляхом надання не тільки навчального матеріалу, а й необхідної додаткової літератури;
– довідкове, спрямоване на задоволення потреб в інформації одноразового характеру з широкого кола питань;
– просвітницьке, в рамках якого формуються колекції, спрямовані на розповсюдження знань з історії, краєзнавства, культури, політики України, техніки, екології тощо;
– фондоутворювальне - електронна бібліотека доповнює традиційний фонд бібліотеки ХНУ документами, які існують тільки в електронному вигляді;
– розвиток сервісів електронної доставки документів, що передбачає оцифровування документів підвищеного попиту, електронні аналоги яких мають зберігатися.
   У вересні 2004 року затверджена концепція електронної бібліотеки, яка ставить на меті обґрунтування основних засад та напрямків розвитку електронної бібліотеки університету.
   Електронна бібліотека ХНУ комплектується:
– на основі існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету (факультетів, кафедр і т.п.). Тобто факультетські, кафедральні бібліотеки формують свої електронні ресурси і передають у відділ електронної бібліотеки, де документи реєструються у базу даних "Електронна бібліотека". Наприклад, економічним факультетом ХНУ, який має свою бібліотеку, передано близько 100 електронних документів;
– на основі електронних копій друкованих видань видавничо-поліграфічного центру університету;
– електронні документи передаються в ЕБ науковцями та співробітниками ХНУ. Проводиться робота на днях кафедр, днях інформації та інших заходах по залученню викладачів до співпраці;
– отримуються електронні копії документів з інших вузів згідно договорів про співробітництво. Університет заключив договори з такими ВНЗ:
    Тернопільський національний педагогічний університет;
    Харківський національний університет радіоелектроніки;
    Національний університет кораблебудування м. Миколаїв;
    Сумський державний університет.
   Згідно договорів проводиться безкоштовний обмін електронними ресурсами. По електронній пошті надсилаються електронні документи, які також реєструються в БД ЕБ. Також у списку наших партнерів знаходиться і бібліотека Краківського університету ім. Тадеуша Костюшки; скануються документи з фонду бібліотеки.
   Вибирають документи на сканування спеціалісти читальних залів, викладачі і навіть студенти. Зараз в університеті відкривається багато спеціальностей, викладаються нові дисципліни, які не забезпечені підручниками. Тому відділом електронної бібліотеки був проведений аналіз книгозабезпечення навчальних дисциплін, відібрані предмети, які зовсім не забезпечені літературою або малозабезпечені. На основі аналізу здійснювався пошук відповідних джерел в мережі Інтернет, проводилась їх обробка та реєстрація в БД ЕБ. Підручники, які є в читальних залах в одному-двох екземплярах і користуються широким попитом, скануються у відділі і теж виставляються на сайт бібліотеки.
   Для сканування використовується програма ABBYY FineReader. Пакет розпізнаємо і конвертуємо в формат ПДФ з допомогою програми Adobe Acrobat. В залежності від того, який об’єм має файл, він ділиться для кращої швидкості завантаження на комп’ютерах користувачів. В документі робляться закладки для зручності пошуку розділів.
   Електронна бібліотека ХНУ є універсальною за змістом і містить усі види документів: повнотекстові версії навчальної, наукової, довідкової літератури, методичних посібників. На 1 березня 2011 року складається з 673 CD-ROM та 4350 документів на сервері бібліотеки. Пошук документу можна здійснювати за різними параметрами: автором, назвою документу, видом документу або галуззю знань. У 2010 році почалась робота по обробці електронних версій авторефератів та дисертацій та реєстрації їх у БД "Електронна бібліотека". Доступ до них можливий тільки в локальній мережі бібліотеки.
   Право на користування електронною бібліотекою мають тільки читачі бібліотеки ХНУ. Щоб стати користувачем електронної бібліотеки, читач повинен зареєструватись. Для реєстрації потрібно мати читацький квиток, який отримують всі студенти, викладачі, >науковці та співробітники університету.
   Хочу відмітити, що студенти досить активно використовують електронні ресурси нашої бібліотеки, зокрема БД ЕБ. За минулий рік було переглянуто 65 000 документів. За поточний – більше 10 000.
   Сьогодні вже нікого не доводиться переконувати в необхідності інформатизації бібліотек. Соціальні і економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, знаходять своє відображення і в діяльності бібліотек, як установ, що стоять на перехресті інформаційних потоків. Реалії сьогодення свідчать про відсутність єдиного інформаційного простору, втрату стійкого і достатнього фінансування, необхідного для комплектування бібліотечних фондів. Різке подорожчання і, як наслідок цього, мала доступність традиційних каналів зв'язку і друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого застосування новітніх технологій.
   Електронні бібліотеки покликані забезпечити інформаційну підтримку української науки і виробництва, представити здобутки вітчизняної науки у світовому інформаційному просторі, підняти роль бібліотек в інформаційній інфраструктурі суспільства, забезпечивши найбільш повне та оперативне задоволення інформаційних потреб усіх його представників у всіх регіонах України. Можна констатувати, що вартість створення електронної бібліотеки зростатиме з кожним роком, і немає підстав припускати, що бібліотечний бюджет збільшуватиметься в тих же пропорціях, а значить перед бібліотеками України постане ще одна економічна проблема. Звичайно, бібліотеки будуть змінюватися швидко, навіть швидше, ніж це зараз можна уявити, і електронні видання займатимуть в них домінуюче місце. Це неминуче змінить звичне бібліотечне мислення, адже електронні форми об’єднають процеси бібліотечної роботи - комплектування, обробку, збереження й обслуговування в один, ставлячи перед бібліотекарем нові завдання, серед яких вміння орієнтуватися та керувати інформаційними потоками, створити можливості для користувачів оперативно отримувати необхідну інформацію з будь-якої точки земної кулі.

Список використаної літератури

1. Гуцол, Г. Формування фондів електронних бібліотек: шляхи розв'язання проблеми / Г. Гуцол // Бібліотечна планета. – 2010. – №4. – С.7-9.
2. Евстигнеева, Г.А. О критериях комплектования традиционного библиотечного фонда и фонда электронных публикаций в единой системе формирования библиотечно-информационного фонда библиотеки на примере ГПНТБ России / Г. А. Евстигнеева // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №10. – С.23-29.
3. Ковальчук, Г. Використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках / Г. Ковальчук, Н. Кучерява // Бібліотечний форум України. – 2010. – №1. – С.13-16.
4. Крайнюк, О.М. Електронні навчальні документи, як об'єкт формування бібліотечного фонду / О. М. Крайнюк // Якість функціонування бібліотечної системи ВНЗ. – 2007. – С.73-79.
5. Маркова, В.А. Електронна книга: наукове поняття чи метафора? / В. А. Маркова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – №3. – С.69-74.
6. Юхименко, Ю. Формування електронної документно-інформаційної бази вищого закладу освіти - важливий чинник його розвитку / Ю. Юхименко // Бібліотечний вісник. – 2009. – №6. – С.43-47.

Шахова М. І.,
завідуюча комп’ютерним читальним залом наукової бібліотеки
Кам'янець-Подільського національного
університету імені Івана Огієнка

Управління колекцією електронних ресурсів у науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

   Особливе місце в сучасному інформаційному суспільстві відводиться бібліотекам вищих навчальних закладів, які забезпечують якісний рівень освіти та підготовки майбутніх фахівців. Сьогодні бібліотека ВНЗ не може обмежуватися лише функціями, що розкривають користувачам бібліотечні фонди. В даний час вона є активним впроваджувачем нових інформаційних технологій, які досить активно використовуються і надають максимально повну інформаційну підтримку різним категоріям користувачів, і значно підвищує якість освіти та науки в університеті.
   Одним із напрямків покращення якості інформаційного забезпечення в галузі освіти було створення в науковій бібліотеці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка комп'ютерного читального залу (КЧЗ), який забезпечує доступ до різноманітної інформації на електронних носіях і тих, що знаходяться в мережі Інтернет, та істотно впливає на інтенсивність процесу навчання і наукових досліджень.
   Наразі, електронні ресурси мають значні переваги в порівнянні з друкованими. Вони є надійними і компактними у зберіганні інформації, мають можливість оперативно її поширювати та широко використовувати. Це дозволило вирішити цілий ряд проблем, які стояли перед бібліотекою університету:
- навчальний і науковий процеси значно поповнилися необхідними інформаційними джерелами;
- забезпечується зберігання фонду, оскільки електронні документи не схильні до швидкого зношення, а ще більшу надійність у зберіганні забезпечують резервні копії, які зберігаються на оптичних дисках;
- вирішується проблема книгозабезпечення навчального процесу, тому що працювати з електронним документом може одночасно необмежена кількість користувачів;
- забезпечується доступ до інформації незалежно від її фізичного місцезнаходження через локальну мережу університету.
   За час роботи КЧЗ, з 2007 по 2010 рік, ми створили свою колекцію електронних ресурсів. Вона стала невід’ємною частиною бібліотеки університету і в майбутньому за обсягом вона перевищить друковану. Сьогодні фонд КЧЗ складає 566 примірників, на яких записано 8657 назв повнотекстових електронних документів. Такий обсяг інформації потребує певних організаційних, технічних, технологічних рішень і відповідно управління даною колекцією електронних ресурсів.
   Колекція електронних ресурсів КЧЗ бібліотеки має свій "життєвий" цикл. Зупинимося на деяких основних етапах такого циклу: відбір, технічні параметри, реєстрація й облік, каталогізація, популяризація, статистика.
   Наприклад, відбір. Бібліотекарі вирішують, які ресурси необхідні користувачам університету. Вони підтримують зв’язки з кафедрами, окремими викладачами, які допомагають у відборі необхідних ресурсів, вивчають моніторинг книгозабезпечення навчального процесу та картотеку незадоволеного запиту. Далі відбувається ознайомлення з інформаційним ринком електронних ресурсів через пропозиції різних видавництв, що співпрацюють з бібліотекою: "Кондор", "Знання", "Ліра-К", "Центр навчальної літератури", і як результат такої роботи – замовлення електронних ресурсів.
   Основними джерелами постачання електронних ресурсів є видавництва України, Росії, університетський редакційно-видавничий відділ, професорсько-викладацький склад університету, які постійно передають власні посібники, монографії та іншу літературу до КЧЗ, що суттєво поповнює фонд бібліотеки. У другому півріччі 2010 року, враховуючи необхідність задоволення нових інформаційних потреб сучасних користувачів, бібліотека розширила замовлення на електронні повнотекстові документи до 139 дисків на суму 20792,00 грн. На етапі відбору ми відмовилися від друкованого видання Офіційного вісника України, оскільки передплата електронної версії є значно дешевшою і має свої переваги: надійний механізм доступу, безвідмовність у роботі та ін.
   Технічні параметри. Користувачі КЧЗ бібліотеки мають можливість доступу до електронних ресурсів у будь-який час з 20 АРМ. Доступ до мережі Інтернет є лімітованим, оскільки користувач-студент отримує щомісяця трафік на 300 Мб інформації. Для надання ідентифікації користувача використовується його ім’я та пароль. Лише зареєстровані користувачі бібліотеки мають доступ до електронних ресурсів.
   Електронні ресурси, які надходять до КЧЗ від видавництв, через передплату, від авторів, реєструються в автоматизованій бібліотечній програмі "УФД. Бібліотека" у форматі PDF , а в окремому модулі програми розміщуються повнотекстові документи. Тут наголошується, що матеріали використовуються лише з науковою, освітньою і дослідницькою метою, а не для комерційних потреб, щоб уникнути проблем із дотриманням авторського права.
   Наступним етапом управління колекцією є реєстрація й облік. Документ реєструється в інвентарній книзі, складається бібліографічний опис, класифікується.
   Каталогізація. В електронному каталозі користувач знаходить інформацію про колекцію електронних ресурсів. Особливостями бібліографічного опису електронних документів є помітка у відповідному полі, що це електронна версія видання. Ознайомитися з новими надходженнями електронних ресурсів можна на Веб-сайті університету, де є сторінка наукової бібліотеки у розділі "Нові надходження".
   Після представлення електронної колекції на Веб-сайті та в електронному каталозі важливо популяризувати ресурси для користувачів бібліотеки. Такий процес відбувається шляхом проведення семінарів, школи передового досвіду, школи молодого бібліотекаря, днів кафедр, інформації, оголошень, а також на сторінках студентського часопису "Студентський меридіан".
   Статистика відіграє досить важливу роль в управлінні колекцією електронних ресурсів. Це дає можливість бібліотекарям КЧЗ оцінити електронний ресурс і потреби користувачів бібліотеки. Наприклад, відслідковуємо, який користувач, як часто звертався і до якого ресурсу. Статистика значно полегшує роботу щодо оцінки використання електронних документів.
   Отже, управління колекцією електронних ресурсів у науковій бібліотеці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка має свою специфічну технологію. Це дозволяє значно розширити можливості автоматизованих бібліотечних процесів з організації зберігання, обліку, доступу до електронних документів і ефективно управляти освітнім ресурсом бібліотеки.
   Актуальним завданням комп’ютерного читального залу наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на сучасному етапі є більш якісна інтеграція інформаційно-бібліотечного обслуговування освітнього, наукового та управлінського процесів університету. Зростання ролі КЧЗ як основного постачальника електронних інформаційних ресурсів для студентів, викладачів, магістрантів, аспірантів ВНЗ ми бачимо в таких напрямках:
- постійне оновлення інформації на сайті університету про наявні електронні ресурси;
- подальший розвиток і розширення спектру електронних ресурсів за напрямами науково-освітньої діяльності ВНЗ;
- надання повної інформації про склад електронного бібліотечного фонду через систему електронного каталогу, картотек і за допомогою інших форм бібліотечного інформування та на сторінках студентської газети "Студентський меридіан";
- створення повнотекстової бази даних дисертацій, захищених на базі університету;
- координація та кооперація діяльності структурних підрозділів наукової бібліотеки університету для більш повного задоволення інформаційних потреб користувачів.

Список використаних джерел

1. Прехрест Г. Електронні інформаційні ресурси українського сегмента Інтернету / Г. Перехрест // Бібліотечна планета. – 2007. - №3. – С. 26-29.
2. Загоруйко И. Управление процессом использования информационных ресурсов в библиотеке высшего учебного заведения / И. Загоруйко, В. Пыхтина // Бібліотечний форум України. – 2010. – №1. – С. 8-12.
3. Иванов В. К. Электронные библиотеки как индикатор статуса университета / В. К. Иванов // Науч. и техн. б-ки. – М. : Либерия-Бибинформ, 2007. – 144 с.

Підгурська Н.М.,
бібліограф ІІ категорії бібліотеки ХГПА

Комплектування бібліотечного фонду як основа бібліотечно-інформаційного
забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів

   Зміни, які відбуваються сьогодні в системі національної вищої освіти, зумовлені входженням України до європейського освітнього простору, що супроводжується втіленням у вітчизняну освіту основних положень Болонської декларації. Одним із них є зростання кількості годин, відведених на самостійне опрацювання програмового матеріалу, адже основне завдання навчального процесу у вищому закладі освіти – навчити студентів працювати і поповнювати свої знання самостійно.
   У державних документах про освіту зазначено, що підготовка майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах (ВНЗ) має орієнтуватися на формування у студентів уміння самостійно здобувати та використовувати знання (інформацію), формування у них здатності та бажання до самоосвіти, конструктивної діяльності, навичок інноваційного мислення і характеру дій, а також на розвиток у студентів такої професійно необхідної якості, як самостійність.
   Важливо також зазначити, що освітній процес у сучасній вищій школі обумовлений ще й наступними особливостями – глобальним накопиченням інформації в усіх сферах та масовим використанням комп’ютерних технологій в процесі навчання.
   За таких умов істотних змін у своїй діяльності зазнає бібліотека вищого навчального закладу, оскільки вона є найдоступнішою інформаційною установою, що здатна в повному обсязі задовольнити інформаційні запити студентів, пов’язані із виконанням самостійної роботи.
   Функції сучасної вузівської бібліотеки трансформуються відповідно до запитів суспільства, але процеси, завдяки яким вона функціонує, залишаються незмінними. Так, важливим завданням сучасної бібліотеки ВНЗ залишається формування бібліотечного фонду відповідно до профілю навчального закладу та інформаційних потреб усіх категорій користувачів.
   Відомо, що процес формування фонду бібліотеки значною мірою залежить від якості його комплектування.
   Забезпечення студентів ВНЗ необхідними бібліотечно-інформаційними ресурсами (науково-методичною літературою, профільною навчальною літературою, науковими, довідковими документами та профільними періодичними виданнями тощо) вимагає від бібліотеки вузу цілеспрямованої та систематичної роботи з комплектування її фондів.
    Під комплектуванням (від латин. completus – повний) бібліотечного фонду в даний час розуміють цілеспрямований >безперервний двосторонній процес відбору, замовлення та придбання документів (традиційних та електронних) відповідно до завдань та функцій бібліотеки та інформаційних потреб і запитів користувачів, а також систематичне вилучення з фонду бібліотеки застарілої, зношеної та непрофільної літератури.
   Комплектування фонду сучасної бібліотеки – складний процес, що передбачає масу шляхів його здійснення та, при цьому, обумовлений наступними аспектами:
- глобальним приростом документних потоків та наявністю в них значної частини документів, збережених на електронних носіях;
- зростання цін на друковану продукцію, а особливо на наукову та довідкову літературу;
- складною фінансово-економічною ситуацією в країні, що впливає на фінансування бібліотек та ВНЗ;
- недостатніми фінансовими можливостями бібліотек;
- соціальною кризою, яка в питанні бібліотек визначається у поступовій втраті читача.
   Однак, бібліотеки ВНЗ мають гарний досвід комплектування бібліотечного фонду та здійснюють його відповідно до основних принципів: селективності (принцип відбору документів), якості, систематичності, релевантності (відповідності), оперативності, профільності та ін.
    Здійснюючи і поточне, і ретроспективне комплектування фонду, бібліотека ВНЗ керується запитами професорсько-викладацького складу навчального закладу, запитами факультетів та кафедр, а також відповідно до "Зошита незадоволеного запиту" та відслідковує у інформаційних посібниках, каталогах видавництв, книготорговельних фірм "новинки", передплачує періодичні видання. Таким чином, бібліотека комплектується: навчальними та науковими виданнями, художньою літературою, офіційними та довідковими документами, періодичними виданнями.
   До найбільш поширених джерел комплектування бібліотечного фонду слід віднести:
- купівлю літератури у видавництвах;
- купівлю літератури у книготорговельних організаціях;
- передплату на вітчизняні і зарубіжні періодичні та продовжувані видання;
- участь у різного роду конкурсах;
- обмін документами з іншими бібліотечними установами (використання обмінного фонду);
- фандрейзинг (пожертви, збір коштів від приватних осіб);
- державне замовлення із центрів розподілу підручників;
- обов’язковий примірник із власних видавничих відділів ВНЗ;
- створення власних документів;
- поповнення фонду електронних документів;
- подарунки (дарування) та ін.
   Дарування – одне з найперспективніших джерел комплектування бібліотеки сьогодні. Розрізняють подарунки від:
- окремих осіб;
- організацій та установ;
- громадських та політичних об’єднань;
- подарунки авторів;
-подарунки видавців;
-подарунки гостей бібліотеки;
- подарунки від інших бібліотек;
- подарунки від користувачів.
   Бібліотека Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії окрім вказаних джерел комплектування успішно формує свій фонд ще й за допомогою постійно діючої акції "Подаруй бібліотеці книгу: друковану чи електронну!", в рамках якої ми приймаємо подарунки від студентів, випускників та викладачів.
   Професорсько-викладацький склад академії постійно радує подарунками із домашньої бібліотеки та власними новими напрацюваннями, примірник яких завжди знайде достойне місце на полицях нашої книгозбірні. Систематично в подарунок отримуємо від кафедр методичну літературу, диски з довідковими матеріалами та лекційними курсами.
   Необхідно зазначити, що такі способи комплектування фонду є досить дієвими. Як заохочення для дарування, ми використовуємо печатку з написом: Акція "Подаруй книгу!" та наклейку "З приватної колекції викладача (прізвище, ініціали викладача)". Таке маркування наноситься на кожну подаровану книгу, що робить її більш цінною в руках користувачів бібліотеки.
   Отож, комплектування фондів бібліотеки академії виконує ще й виховну функцію, яка спонукає в першу чергу користувачів бібліотеки долучитися до процесу формування фонду, подарувавши диск, книгу, альбом та залишивши своє ім’я в пам’яті закладу.

Список використаних джерел
1. Осмоловская Е. М. Организация библиотечных фондов [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pda.coolreferat.com/Организация_библиотечных_фондов
2. Лохвицкая С. Л., Купич Е. Н. Надежный источник комплектования научной библиотеки иностранной литературой [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rba.ru/or/comitet/12/mag11/10.pdf
3. Булычева О.С. Стратегия комплектования фондов Библиотеки Европейского Университета в Санкт-Петербурге[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea97/doc/s2/s2doc13.html
4. Вилегжаніна Т. Поточне комплектування – один із важливих аспектів управління формуванням бібліотечного фонду // Бібліотечна планета. – 2007. – №4. – С.4-7
5. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 2.06.93 №161. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/page/?4943
6. Примірне положення про бібліотеку вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації від 06.08.2004 р. № 641. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib-gw.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/nakazmou.html
7. Закон України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" вiд 27.01.1995 № 32/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=32%2F95-%E2%F0
8. Закон України "Про вищу освіту" №2984-III, із змінами від 19 січня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.osvita.org.ua/pravo/law_05/part_05.html

Луцюк С.В.,
головний бібліотекар відділу комплектування
та наукової обробки документів наукової бібліотеки ХНУ

Систематизація та індексування документів –важливі етапи наукової обробки документів

   Наукова обробка — один з найскладніших процесів у роботі з документами, який включає в себе систематизацію, індексування, предметизацію документів, що вимагає від фахівця високої професійної підготовки і широкого кругозору. До того ж, діяльність людини при виконанні цих робіт часто має досить суб'єктивний характер. В процес обробки документів впроваджено автоматизацію. У наш час здійснюють автоматизоване індексування, автоматизоване анотування і реферування, до автоматизованих ІПС вводять бібліографічні описи. Для орієнтації в потужних документно-інформаційних потоках, для проведення ефективного й оперативного пошуку інформації здійснюється наукова (або аналітико-синтетична) обробка документів. Її суть полягає у згортанні інформації про первинні документи на основі застосування методів аналізу і синтезу. Оскільки користувачі ставлять різні вимоги до згортання інформації про ознаки документів, існують різні види аналітико-синтетичної обробки. Безумовно, до них можна зарахувати такі: складання бібліографічних описів, систематизація, індексування, анотування.
   Різноманітні види аналітико-синтетичної обробки документів використовуються всюди, де люди мають справу з документами, а найбільше у сфері документних комунікацій. Бібліографічні описи для електронних каталогів та інших бібліографічних автоматизованих ІПС складають на основі форматів бібліографічних записів, де елементи запису розподілені за "полями", і кожному надані ідентифікатори (розпізнавальні позначки), відповідно до яких комп'ютер розпізнає, записує і зберігає інформацію. Працюючи з комп’ютером, людина бачить на дисплеї назви елементів опису. Її завдання додати саме потрібні відомості й правильно сформулювати їх.
   Оскільки наукова обробка документів базується на використанні методів аналізу й синтезу, її часто називають аналітико-синтетичною і визначають таким чином: аналітико-синтетична обробка – це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. В бібліотеці Хмельницького національного університету для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують такі види наукової обробки документів: складання бібліографічних описів документів, систематизація, індексування, анотування. В своїй доповіді хочу більш детально зупинитися на систематизації і індексуванні документів.
   Систематизація документів - один з найдавніших і найпоширеніших методів їхньої аналітико-синтетичної обробки, оскільки вона відповідає потребам людей у поділі знань за галузевою ознакою, диференціації наукових знань. Під систематизацією розуміють визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицею УДК. Таким чином, можна сказати, що при систематизації здійснюється переклад ознак змісту документів з природної мови на штучну мову класифікаційних індексів. Універсальна Десяткова класифікація - це практичний посібник для систематизаторів, у якому розкриваються принципи побудови та її зміст. Нею користується майже 100 країн світу, ця класифікація має перспективи свого подальшого розвитку, бо її формальна побудова придатна для використання при опрацюванні документів в автоматизованих інтегрованих системах. Універсальна десяткова класифікація в цілому характеризується декількома основними властивостями. Сама назва говорить про дві з них: універсальності й десятичності. Крім того, слід зазначити багатоаспектність, як закладену в структурі основної таблиці, так і виникаючу при застосуванні допоміжних таблиць і прийомів утворення індексів, що несуть у собі елементи стандарту. У численних розділах цієї системи впорядковано безліч понять по всіх галузях знань. УДК охоплює весь універсум знань, вона універсальна й у застосуванні. Завдяки достатку засобів і прийомів індексування, вона успішно застосовується для систематизації й наступного пошуку найрізноманітніших джерел інформації в різні по обсягу й по призначенню фондах.
    У бібліотеці Хмельницького національного університету з самого початку її створення вся література класифікувалася за таблицями УДК. Через деякий час фонд суспільно-політичної та економічної літератури було переведено на таблиці ББК. Це викликало великі незручності та непорозуміння в розстановці фонду і каталогах. Після семи років копіткої праці весь фонд було повністю переведено на УДК. Вона призначена для визначення місця конкретного документа в процесі впорядкування документів у логічній послідовності, зв'язку і співпідпорядкування згідно з ознаками змісту, форми, читацького призначення. Щоб кваліфіковано виконувати її, систематизатор мусить мати уявлення про різні галузі наукової та практичної діяльності людей, добре розумітися в тій галузі, документи якої він здебільшого обробляє, уміти орієнтуватися в різних видах документів, використовуючи довідково-допоміжний матеріал, володіти засобами і правилами, необхідними для якісної систематизації. Слід мати на увазі, що для процесу систематизації характерні високий рівень інтелектуальності і певна суб'єктивність. Систематизацію в бібліотеці Хмельницького національного університету здійснюють працівники з вищою освітою, які мають професійний досвід та знання. Література поділена між працівниками відділу за різними галузями знань. Кожен із працівників індексує літературу у визначеній галузі і веде алфавітно-предметний покажчик (АПП). Щоб не було розбіжностей в індексуванні, у забезпеченні правильності рішень допомагає чітка, доволі жорстка методика систематизації. Провідний принцип сучасної методики систематизації - пріоритет змісту документа над його формою і призначенням. Тобто документ систематизують, виходячи, перш за все, з його змісту. Ознаки, не пов'язані безпосередньо зі змістом, виступають звичайно як другорядні. До них зараховують вид документа, мову твору, його читацьке та цільове призначення. Другим важливим принципом систематизації є принцип наукової об'єктивності, який вимагає всебічного розкриття змісту документа, виявлення в ньому найголовнішого, найістотнішого з позицій сучасної науки систематизації. Правила, які стосуються обробки документів з окремих галузей знань, наук, і становлять спеціальну методику. До процесу систематизації входять кілька операцій, що здійснюються поетапно і пов'язані між собою: аналіз об'єкта систематизації; відбір ознак документа для відображення в пошуковому образі документа; прийняття класифікаційного рішення. У разі необхідності на основі класифікаційного рішення складають і оформляють рубрики алфавітно-предметного покажчика. У ході аналізу документа при систематизації необхідно з'ясувати його тему , встановити, з погляду якої галузі знання вона розглядається, в яких саме аспектах, визначити наукову і художню цінність твору. Крім того, з'ясовуються формальні ознаки документа - його форма, цільове і читацьке призначення, мова викладу матеріалу. Щоб з'ясувати всі необхідні відомості, слід детально ознайомитися з документом безпосередньо. Навіть детальна анотація не може замінити такого ознайомлення. Для цього немає необхідності читати документ повністю, досить здійснити його бібліографічний перегляд, тобто детально ознайомитися з елементами твору. Починають перегляд з титульного аркуша, на якому подано основні відомості про автора і назву твору, його жанр і читацьке призначення, назву серії та видавництво, інші відомості, що допоможуть з'ясувати основний предмет розгляду, галузь знання, в аспекті якої він досліджується. Велику допомогу при систематизації надає видавнича анотація, надрукована на звороті титульного аркуша або на останній сторінці книги.
   Проте, обмежуватися анотацією не можна, оскільки через свою лаконічність вона не в змозі абсолютно повно передати всі аспекти змісту, до того ж вона може бути просто невдалою, однобічною. Уміщений у науковій книзі "Зміст", у якому подано перелік усіх розділів, глав, добре розкриває сутність документа, дає змогу виявити його найголовніші питання. Ознайомлюємося з передмовою і післямовою, в яких розглядається й оцінюється як твір у цілому, так і основні аспекти його змісту.
   Певну допомогу надають додатки, покажчики, список використаної літератури. Проте, головне джерело інформації про зміст документа - його текст. Склавши загальне уявлення про твір, систематизатор переглядає його текст. По-перше, слід ознайомитися зі вступом або першими рядками тексту, із висновками або резюме, адже саме тут автор формулює тему роботи, її основні напрями, називає методи дослідження, робить висновки. Нарешті, вибірково переглядається текст, звертається увага на виділені шрифтом рядки, абзаци. Іноді зміст документа буває надто складним, вузькофаховим, не досить добре зрозумілим. У такому разі звертаємося до довідкових матеріалів, бібліографічних покажчиків, навчальної та програмно-методичної літератури. Буває, що й це не задовольняє систематизаторів, наприклад, якщо тема нова і недостатньо відображена в літературі. В такому разі звертаємося до фахівців з числа користувачів інформацією. Тільки маючи досить повне уявлення про документ, можна приступати до визначення, які саме ознаки змісту і його формальні ознаки доцільно відобразити в пошуковому образі документа (ПОД), тобто визначення індексу. Розшукувати індекс в таблиці УДК можна двома шляхами. По-перше, послідовно переходячи від більш загальних ділень таблиць до більш конкретних. Такий багатоступінчастий пошук можна обмежити двоступінчастим, якщо скористатися алфавітно-предметним покажчиком до таблиць класифікації, знайти в ньому індекс потрібного ділення, а потім цей індекс знайти в основній таблиці. Другий ступінь обов'язково потрібний, не можна надавати індекс документу з АПП, його слід перевірити в таблиці, звернути увагу на посилання й методичні вказівки до відповідного ділення. У разі необхідності, індекс основної таблиці деталізують за допомогою індексів типових ділень, використовують знак відношення, метод багаторазового відображення.
   Процес індексування можна представити у вигляді наступних операцій. Переглядаючи документ, визначають його основну тему, а також порушені в ньому другорядні питання, що можуть становити інтерес для конкретної групи користувачів. Потім складається уявна анотація на документ, яка включає ключові слова, що характеризують його зміст. Далі ключові слова замінюються лексичними одиницями інформаційно-пошукових мов (ІПМ): класифікаційними індексами та предметними рубриками. У результаті ми отримуємо образ документа інформаційно-пошуковою мовою.
   У бібліотеці сьогодні застосовують таку методику індексування видань:
- систематизацію-визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицями – УДК;
- предметизацію - визначення предметних рубрик відповідно до змісту документа за допомогою тезаурусів або рубрикаторів.
   Одним із найважливіших процесів індексування є предметизація документів. Він традиційно складається з декількох операцій:
- аналіз змісту і форми документа з метою визначення предмету, аспектів його розгляду і виявлення зв’язку між ними;
- визначення основних змістовних термінів, представлених в тексті, і формулювання з них рубрик, що відображають виявлені зв’язки;
- уніфікація формулювання рубрик за допомогою словників предметних рубрик,тезаурусів;
- редагування рубрик, тобто перевірка їх відповідності правилам предметизації та нормативним документам.
   Уніфікація мови предметних рубрик трудомісткий і складний процес. Тому кожний систематизатор повинен постійно вдосконалювати свою майстерність, працювати над розширенням свого світогляду.
   В 2000 р. Книжкова палата України видала україномовні таблиці УДК, якими наша бібліотека користується до сьогодні. У 2010р. в бібліотеку ХНУ надійшло електронне видання УДК українською мовою, яке випущено на компакт-диску у форматі   PDF (зі змінами та доповненнями станом на 2006 рік). Багато змін та доповнень внесено у розділ 004 Комп'ютерна наука і технологія… Введено новий розділ 005 Управління. Менеджмент, у який перенесено матеріал з розділу 65.01/.07. Перероблено розділ 06 Організації та інші типи об'єднань.Найсуттєвіших змін зазнав клас 2 Релігія. Теологія. У класі 3 Суспільні науки найбільшої модифікації зазнали розділи 314 Демографія, 316 Соціологія, 37 Освіта.
   Фундаментальних змін зазнали розділи 502/504 Екологія, 530 Основні закони фізики. Також відбулись зміни у 51 Математика. Введено новий розділ 60 Біотехнологія.
   Найбільших змін зазнали розділи 661.8 Металеві сполуки в цілому… та 669 Металургія.
   Систематизаторами бібліотеки детально вивчаються зміни, які внесені в нову редакцію таблиць УДК, готуються матеріали зі змінами та доповненнями і виносяться на методичну раду для обговорення та прийняття рішень для подальшого застосування.

Список використаної літератури

1. Ахвердова М. Універсальна десяткова класифікація: Підготовка другого видання // Вісник книжкової палати.-К., 2009.-с.17-22
2. Кушнаренко Н.М., Удалова В.А. Наукова обробка документів:підручник.-4-те вид. перероб. і доп.-К.:Знання, 2006.-334с.
3. Інноваційний розвиток каталогізації як складової бібліотечної діяльності //Матеріали Міжнародного форуму "Проблеми розвитку інформаційного суспільства ".-К.: УкрІНТЕІ, 2009.-с.274-277
4. Основні інформаційні продукти наукової обробки документів.-К.:Знання, 2006.-с.284-330
5. Поліщук О. Місце і роль авторитетних файлів у машиночитаній каталогізації // Бібліотечний форум України.-Донецьк, 2008.-№4.-с.2-4
6. Сербін О. Оптимзація інформації як передумова індексування в рамках еволюції, структури і функцій бібліотечної науки //Бібліотечний вісник.-К.:2010.-№5.-с.16-24
7. Сукиасян Э.Р. Координатное индексирование: выбор терминов индексирвания поискового образа документа //Бибиотека.-М., 2005.-№3.-42-44
8. Універсальна десяткова класифікація (УДК): У 2 кн. Кн.1.Таблиці.-К.: Кн. Палата України, 2000.-932с.
9. Універсальна десяткова класифікація (УДК):У 2 кн. Кн. 2: Алфавітно-предметний покажчик.-К.:Кн. палата України, 2001.-812с.

Веселовська О.В.,
вчений секретар НБ КПНУ

Видавнича діяльність наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

   Наукова бібліотека сьогодні – це науково-інформаційний центр, сховище документальної спадщини української нації та інших етносів, які проживають в Україні, центр накопичення, наукової обробки, зберігання та використання наукових та суспільно значущих вітчизняних, зарубіжних видань на всіх носіях інформації.
   Видавнича діяльність наукових бібліотек відрізняється від роботи звичайного видавництва. Основним напрямом видавничої діяльності наукових бібліотек є підготовка та видання робіт, що узагальнюють найважливіші результати фундаментальних і прикладних досліджень. Крім друку суто наукових праць, бібліотеки приділяють значну увагу публікації літератури, що висвітлює питання історико-культурної спадщини українського народу і розрахована на широке коло читачів, та науково-популярним виданням.
   Наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка почала свою видавничу діяльність 2004 року бібліографічним покажчиком "Бюлетень з проблем вищої школи за 2003 рік". До нього включено матеріали, які відображають проблеми освіти у вищій школі України та зарубіжних країн за періодичними виданнями, що надходять до бібліотеки протягом року, структуровані за розділами елементи: нормативні документи з питань вищої освіти, вища атестаційна комісія України, вища освіта і Болонський процес, загальні питання, навчання і виховання у ВНЗ. Окремий розділ "Наукові праці викладачів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, опубліковані у поточному році" інформує про наукові досягнення викладачів вишу [1]. На сьогодні готується до друку вже 7 випуск "Бюлетеня з проблем вищої школи за 2010 рік".
   2005 року з ініціативи директора бібліотеки, доктора історичних наук, професора В. С. Прокопчука започатковано видання "Календаря знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка", перший випуск якого вийшов друком 2006 року [3]. Це довідково-бібліографічне видання ставить мету привернути увагу до визначних подій, що відбулися за 90 років функціонування закладу та ювілеїв працівників університету. Календар популяризує імена працюючих викладачів, ветеранів університету, відомих громадсько-політичних і культурно-освітніх діячів України, причетних до створення та функціонування найдавнішого навчального закладу на Поділлі, сприяє популяризації наукових праць ювілярів, привертає увагу студентської молоді до важливих подій університетського життя і виконує роль рекомендаційного покажчика.
   Для наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка одним з основних напрямів дослідницької діяльності стала підготовка біобібліографічних покажчиків серії: "Постаті в освіті і науці", які відображають науковий потенціал закладу, розкривають важливі сфери життя окремих особистостей, представляють комплекс наукових досліджень професорсько-викладацького складу університету, літературу про їхнє життя та діяльність, внесок у розвиток вітчизняної науки. За цільовим та читацьким призначенням – це науково-допоміжні біобібліографічні посібники, спрямовані допомогти у науково-дослідній діяльності науковцям, аспірантам, викладачам вищих навчальних закладів, студентам.
   Структура цих покажчиків включає статті колег про життєвий і творчий шлях вчених, основні дати життя і діяльності, почесні відзнаки, які має учений. Вони укладаються за хронологічним принципом, охоплюють публікації учених, літературу про них та допоміжні покажчики.
   Першим у серії "Постаті в освіті і науці" вийшов друком покажчик, підготовлений бібліотечними працівниками абонементу фізико-математичного факультету і присвячений 30-річчю науково-педагогічної діяльності> Івана Михайловича Конета [5]. Упродовж 2008-2011 років вийшло друком 15 випусків, присвячених діяльності П. І. Свідера, І. В. Іваха, А. П. Гаврищука, П. Д. Плахтія, З. П. Яропуда, Г. П Ткачук та інших видатних науковців ВНЗ.
   Попри дотримання загальних вимог до видань такого типу кожен біобібліографічний покажчик має деякі свої особливості. При підготовці кожної біобібліографії необхідний індивідуальний підхід до роботи. Біобібліографічні покажчики укладаються в тісному контакті з самими ювілярами, що підвищує якість підготовки та наукову цінність цих видань. Високого наукового рівня біобібліографічних покажчиків досягнуто завдяки науковому консультуванню та редагуванню В. С. Прокопчука, директора наукової бібліотеки. Постійне удосконалення структури та змісту, вдале поєднання біографічних, бібліографічних та інших матеріалів привело, по суті, до появи нового жанру бібліографічних посібників – бібліографічного нарису.
   Насьогодні видано 11 випусків біобібліографічного покажчика "Україна наприкінці ХІХ ст. – у 30-х рр. ХХ ст. (наукова школа)", до редакційної колегії яких входить В. С. Прокопчук. Покажчик містить біографічні довідки, списки основних наукових, навчальних і методичних публікацій, інформацію про участь у наукових форумах та інші види науково-педагогічної діяльності учасників наукової школи, яка функціонує у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.
   Колективними зусиллями ректора університету професора О. М. Завальнюка – дослідника проблем становлення і розвитку вищої освіти в Україні 1917–1920 рр. та працівників бібліотеки підготовлено бібліографічний покажчик праць з історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка за 1918–2008 рр., який вийшов друком у вересні 2009 року. Видання містить вступну статтю О. М. Завальнюка – історіографічний огляд напрацювань з історії університету, 1608 бібліографічних позицій з історії закладу і його структурних підрозділів, розташованих у хронологічній послідовності, іменний покажчик [4].
   Вагомий внесок у науково-бібліографічну роботу наукової бібліотеки робить директор В. С. Прокопчук. 2008 року разом з Ю. В. Телячим підготував до друку книгу "Годованець М. П. Поезії 1917-1920 рр.", присвячену 115-ій річниці від дня народження Микити Павловича. Виступив відповідальним редактором і автором передмови "Шлях до істини". До 430-річчя від дня народження М. Смотрицького разом з директором Дунаєвецької районної бібліотеки підготував і видрукував науково-популярне видання "Я спасення шукав для народу" (Мелетій Смотрицький в долі України). До ювілею університету в серії "Керівники навчального закладу" видав книгу "Кондрацький Франц Андрійович – ректор Кам'янець-Подільського інституту народної освіти". У цих виданнях широко представлена бібліографія з порушених проблем.
   У співпраці В. С. Прокопчука та Л. Ф. Філінюк 2009 року видано історичний нарис "Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту" [7]. У книзі вперше розкрито історію наукової бібліотеки першого на Поділлі університету, діяльність кількох поколінь бібліотечних працівників за період 1918-2008 рр.
   2010 року до 65-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні вийшла друком книга, присвячена боротьбі студентів та викладачів Кам'янець-Подільського державного учительського інституту з німецько-фашистськими загарбниками в роки воєнного лихоліття. Авторами видання стали ректор університету професор О. М. Завальнюк, директор наукової бібліотеки професор В. С. Прокопчук та редактор університетської газети "Студентський меридіан" А. П. Гаврищук [2].
   Того ж року у співавторстві В. С. Прокопчука та Н. Д. Крючкової було видано зведений каталог і покажчик змісту під назвою "Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета (1876-1916)" [8]. У виданні представлені всі 12 випусків унікальних праць подільських краєзнавців-літописців другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які й досі залишаються важливим джерелом вивчення історії, теорії та методології дореволюційного подільського краєзнавства, базою фактів для написання вже третього варіанта історії міст і сіл краю в новій історіографічній редакції.
   За матеріалами міжнародних науково-практичних конференцій, проведених на базі наукової бібліотеки, вийшло два випуски серійного збірника "Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство". Перший побачив світ 2008 року. До нього увійшли праці 54 авторів, присвячені 135-річчю від дня народження Степана Сірополка, видатним постатям у царині бібліотечної справи Л. Биковському, І. Кревецькому, І. Огієнку, М. Ясинському, Ю. Сіцінському, історії і різнобічному організаційному й методичному досвіду провідних книгозбірень України, питанням бібліотечного краєзнавства, тенденціям і перспективам розвитку університетських бібліотек [6].
   2010 року проведено чергову міжнародну конференцію на тему "Роль і функції бібліотек вищих навчальних закладів у контексті модернізації вищої освіти", матеріали якої ввійшли до другого збірника наукових праць.
   Загалом протягом 2004–2010 років працівники наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка >видали 4 збірники наукових праць, 2 монографії, 19 бібліографічних та 16 персональних покажчиків, 62 статті в наукових збірниках, журналах.

Роки	Збірники наукових праць	Монографії	Статті в наукових збірниках	Бібліографічні покажчики	Персональні покажчики
2006				3
2007			12	2	1
2008	2		20	2	4
2009	1	1	26	5	6
2010	1	1	24	7	5
Всього	4	2	62	19	16

Використана література

   1. Бюлетень з проблем вищої школи за 2003 рік / [уклад.: Г. Бачинська, Т. Опря, В. Пархоменко, Л. Савченко, Є. Сільвеструк]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, інформ.-вид. від., 2004. – 46 с.
   2. Завальнюк О. М. Кам'янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни: дослідження, документи і матеріали, спогади / О. М. Завальнюк, В. С. Прокопчук, А. П. Гаврищук ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Наук. б-ка, Центр дослідження іст. Поділля. – Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2010. – 448 с.: іл.
   3. Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського державного університету на 2006 рік : довід.-бібліогр. вид. / [авт. біогр. довідок: В. С. Прокопчук, Т. М. Опря ;упоряд. бібліогр. довідок: Л. В. Гончарова, Т. М. Опря, В. М. Пархоменко, Л. П. Савченко, Є. П. Сільвеструк ; відп. за вип. В. С. Прокопчук]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, РВВ, 2006. – 27 с.
   4. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2008) : бібліогр. покажч. / [уклад.: Т. М. Опря, В. М. Пархоменко, Л. П. Савченко, Є. П. Сільвеструк ; редкол.: О. М. Завальнюк (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.), О. Б. Комарніцький та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2008. – 112 с.
   5. Конет Іван Михайлович (до 30-річчя науково-педагогічної діяльності) : біобібліогр. покажч. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, Наук. б-ка ; [уклад.: Л. В. Огороднікова, О. В. Гавва, О. С. Толков ; редкол.: О. М. Завальнюк (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, 2008. – 47 с.– (Серія "Постаті в освіті та науці" ; вип. 1).
   6. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Наук. б-ка ; [редкол.: О. М. Завальнюк (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, 2008. – Вип. 1. – 400 с.
   7. Прокопчук В. С. Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту : іст. нарис / В. С. Прокопчук, Л. Ф. Філінюк ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т, Наук. б-ка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. – 284 с.
   8. Прокопчук В. С. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета (церковного историко-археологического общества) (1876-1916) : зведений каталог і покажчик змісту / В. С. Прокопчук, Н. Д. Крючкова ; наук. ред. О. М. Завальнюк ; бібліогр. ред. В. М. Пархоменко ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Наук. б-ка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2010. – 184 с.: фото.

Соловйова Н.О.,
завідувачка сектора наукової обробки літератури,
Литвиненко О.В.,
завідувачка відділу комплектування та наукової
обробки літератури НБ КПНУ

Систематизація документів за таблицями ББК

   У бібліотечній системі України помітне місце займає мережа бібліотек вищих навчальних закладів (ВНЗ). Бібліотека вишу є важливою ланкою і складовою частиною навчального закладу. А тому може не лише допомагати у вирішенні найскладніших проблем навчання і розвитку, але й сприяти виробленню ціннісних орієнтацій, впливати на формування в стінах закладу інтелектуального та культурного середовища – того особливого ґрунту, на якому зусилля викладачів і вчених принесуть плоди.
   Завдання бібліотеки ВНЗ – якнайповніше розкрити зміст наявних ресурсів створенням бібліографічних даних, каталогів і картотек, що значно скоротять користувачам час для одержання інформації про документи, які знаходяться у фондах бібліотеки.
   Стрімке зростання обсягу інформації потребує своєчасної її систематизації. Систематизація документів – один з найдавніших і найпоширеніших методів їхньої аналітико-синтетичної обробки, оскільки вона відповідає потребам людей у поділі знань за галузевою ознакою, диференціації наукових знань. Під систематизацією розуміють визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицею певної системи класифікації. Таким чином, можна сказати, що при систематизації здійснюється переклад ознак змісту документів з природної мови на штучну мову класифікаційних індексів певної систематичної документної класифікації. Якість систематизації, точність визначених пошукових образів документів, а також якість інформаційно-пошукових систем, побудованих на основі систематичних класифікацій, залежить перш за все саме від якості й можливостей класифікації. В цьому і полягає актуальність даної проблематики.
   Систематичні класифікації завжди будуються на основі класифікації наук. Класифікація наук визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв'язок усіх наук. У документах відображають знання, тому класифікацію наук доцільно класти в основу документних класифікацій, що відображають систему знань. Особливе значення ця проблема має для бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Укладачі бібліотечно-бібліографічних класифікацій по-різному ставляться до зв'язків класифікації наук із систематичною документною класифікацією. Деякі з них (наприклад, американські бібліотекознавці М. Дьюї, Ч. Мартель) вважали, що в основу документної класифікації може бути покладена будь-яка класифікація наук, навіть така, що не відповідає сучасному рівню наукових знань, щоб вона сприяла зручності використання. Такий підхід відображає її розуміння виключно як технічного апарату для пошуку інформації. Проте, як показала практика, невідповідність структури бібліотечно-бібліографічної класифікації структурі сучасної науки ускладнює бібліографічний пошук, особливо в традиційних інформаційно-пошукових системах. До того ж, більшість бібліотекознавців вважають, що систематичні каталоги бібліотек мають виконувати освітню функцію, ознайомлювати читачів із системою знань, сприяти розширенню інтересів. Це може забезпечити лише бібліотечно-бібліографічна класифікація, побудована на фундаменті справді наукової системи знань.
   Системи класифікації для зручності в практичному використанні оформляють у вигляді таблиць класифікації. Таблиці класифікації– це практичний посібник для систематизаторів, у якому розкриваються принципи побудови та зміст певної класифікаційної системи. Вони призначені для визначення місця конкретного документа в процесі впорядкування документів у логічній послідовності, зв'язку і співпідпорядкування згідно з ознаками змісту, форми, читацького призначення [1, C. 200].
   Основні таблиці – це систематичний перелік усіх класів, підкласів та більш дрібних ділень класифікації, які в таблицях називаються класифікаційними діленнями. Кожне класифікаційне ділення складається з класифікаційного індексу і словесного формулювання, в разі необхідності до нього можуть належати методичні вказівки, до яких входить і довідково-пошуковий апарат. Класифікаційний індекс – це умовна позначка ділення класифікації. Саме індекси виступають лексичними одиницями інформаційно-пошукової мови документних систематичних класифікацій, за їхньою допомогою відображають пошукові образи документів. Словесне формулювання дає змогу перекладати відомості про документ з природної мови на мову індексів і навпаки. Методичні вказівки найчастіше розкривають зміст ділення, якщо зі словесного формулювання його не зовсім зрозуміло [8, C . 81].
   Ознаки, характерні тільки для однієї галузі знання, відображаються в спеціальнихтипових діленнях. Таблиці спеціальних типових ділень знаходяться безпосередньо в основній таблиці перед тими підрозділами, для деталізації яких вони призначені.
Для зовнішньої відмінності індексів типових ділень від індексів основних таблиць у різних класифікаціях ми використовуємо різні прийоми: відмінну індексацію, спеціальні розпізнавальні знаки (дужки, лапки, дефіс тощо). У різних класифікаціях типові ділення мають різні назви і різний склад. Наприклад, в УДК вони називаються визначниками, у ББК – типовими діленнями. Головне призначення допоміжних таблиць типових ділень – деталізація основних таблиць. Використання їх надає класифікації багатоаспектності, гнучкості; забезпечує однаковість побудови споріднених розділів ІПС і таким чином підвищує пошукові можливості системи; зменшує обсяг таблиць класифікації.
   Абетково-предметний покажчик (АПП) полегшує і прискорює пошук потрібного класифікаційного ділення в основних або допоміжних таблицях. АПП – це абетковий перелік усіх понять, що увійшли до таблиць. Поняття подані у вигляді предметних рубрик, які складаються зі словесного формулювання і відповідного індексу таблиць.
   Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає в зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови. Для того, щоб здійснювати індексування, створені спеціальні таблиці класифікації.ББК найпоширеніша сьогодні в нашій країні бібліотечна класифікація, її застосовують як універсальні бібліотеки з різним обсягом фондів, так і багато спеціальних бібліотек, зокрема, наша бібліотека.
   У наш час актуальною є проблема пристосування різноманітних документних класифікацій, що використовуються в Україні, до потреб установ нашої країни та зокрема і бібліотек. Систематизуючи документи, ми зіткнулися з деякими труднощами, адже за умов, коли і в суспільно-політичному та економічному житті країни, і в галузі наукового знання відбуваються швидкі, часом кардинальні зміни, таблиці ББК, видані у 80-х роках минулого століття, недосконалі. Відповідні методичні центри налагоджують зв'язки з міжнародними організаціями, здійснюють видання національних варіантів систем класифікацій, намагаються організувати методичну допомогу низовим установам щодо їх впровадження. Певні кроки в цьому напрямі зробила Книжкова палата України, Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України ім. Вернадського та інші установи. Необхідність оптимізації книгорозповсюдження зумовила створення різних класифікацій. Але в наш час постає декілька проблем використання цих класифікаційних систем:
- проблема у розробці найефективнішої класифікації документів, яка б дала змогу систематизувати документи так, щоб користувач швидко і легко міг знайти потрібну йому інформацію;
- поділ усієї сукупності людських знань тільки на десять класів, так як послідовність цих класів не відповідає сучасному рівню розвитку знань;
- недоліки у самій структурі таблиць класифікації, які не зовсім відповідають сучасному розвитку науки;
- труднощі при пошуку необхідних документів;
- гальмування процесу інтеграції бібліотечних засад та ін.
    Вилучення цих недоліків допоможе розширити сферу вживання систем класифікацій в процесах каталогізації, сприятиме розвитку міжнародної кооперації, підтримці багатомовного використання досягнень комп`ютеризації в бібліотечно-бібліографічних процесах, у становленні бібліотекознавчих засад, інформаційної та технологічної організації каталогізаційної роботи бібліотек як електронних, так і звичайних книгосховищ.
   Новітні інформаційні технології розширюють можливості отримання різнопланової інформації. Для впровадження нових комп’ютерних технологій у 2006 році університетом нашого закладу придбано автоматизоване програмне забезпечення "УФД. Бібліотека". 2006 рік можна вважати початком упровадження комп’ютеризації, нових інформаційних технологій у науковій бібліотеці К-ПНУ імені Івана Огієнка. Цього ж року розпочато організацію електронного каталогу. На сьогоднішній день він включає в себе понад 200 тис. примірників документів. Важливу роль відіграє повнота бібліографічних записів. Для забезпечення якісного пошуку в електронному каталозі заповнюються всі передбачені поля, як це потрібно робити при обробці нових надходжень.
   Отже, систематизація видань – один з найбільш складних процесів їхньої наукової обробки. І саме така бібліографічна класифікаційна система як Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) і є механізмом систематизації документів організації   систематичних   каталогів   і   картотек, тематичного   пошуку інформації   в   бібліографічних   базах,   електронних   масивах,   бібліотечних каталогах.

Список використаної літератури

1. Библиотечно-библиографическая классификация: средние таблицы. Практическое пособие / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М.: Либерея, 2001. Вып. 1. 60/63 С/Т Социальные науки в целом. Обществознание. История. Исторические науки. – 320 с.
2. Вилегжаніна Т. Роздуми про сучасний стан і майбутнє класифікаційних систем в Україні / Т. Вилегжаніна // Вісник Книжкової палати . – 1996 . - № 4. – С.8-9
3. Голоднова Н.Н. Библиотечно-библиографическая классификация модернизация и перспектива развития / Н.Н. Голоднова // В існик Книжкової палати . – 1997. - № 5 . – С.7
4. Кушнаренко Н.Н. Документоведе ние: учебник / Н.Н. Кушнаренко. – 4- е изд., испр. – К.: Знання, 2003. – 460 с.
5. Мухітдінова Л. Класифікаційні системи у Україні / Л. Мухітдінова // Вісник Книжкової палати . – 1996. - № 4 . – С. 8-9.
6. Наукова обробка документів / Кушнаренко Н., Удалова В. – К.: Вікар, 2003. – 328 с.
7. Сербін О. Бібліотечно-бібліографічна класифікація: не лише актуальна, а й перспективна / О. Сербін // Вісник Книжкової палати. – 2007. - № 4 . – С. 21-25
8. Сукиасян Э.Р. Библиотечно-библиографической классификации – 30 лет / Э.Р. Сукиасян // Науч. и техн. б-ки. – 1999. – №4. – С. 74–82.
9. Його. Классифи кационные системы / Сукиасян Э.Р. // Библиотечные каталоги : методические рекомендации . – М ., 2001 . – С. 51-80.

Фоміних В.В.,
завідувачка відділу комплектування
та наукової обробки документів
наукової бібліотеки ХНУ

Проблеми формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів на сучасному етапі

   Наукова бібліотека Хмельницького національного університету - потужний інформаційний та культурно-освітній центр, який бачить свою основну задачу в сприянні інноваційним освітнім та науковим процесам нашого університету.
    Будучи провідним підрозділом ВНЗ , бібліотека відображає рівень його розвитку. Одним з критеріїв для отримання ВНЗ ліцензії є відповідність фонду бібліотеки завданням вузу, причому насамперед навчальним. Принципово нова політика комплектування фондів бібліотек вищих навчальних закладів визначається науковим підходом до прийняття управлінських рішень в його формуванні та використанні бібліотечного моніторингу для прогнозування цього процесу. Лекції не можуть дати всього комплексу знань, якими повинен оволодіти студент. Все більше значення набуває самостійна робота учня з книгою. І тут рівень організації роботи бібліотеки і, перш за все, її можливості в забезпеченні навчального процесу літературою мають серйозне значення.
   З розвитком ринкових відносин змінилася традиційна технологія комплектування фондів. Сучасній системі комплектування притаманні такі риси: різноманіття джерел документонадходжень, широке використання Інтернет, автоматизація традиційних технологій комплектування. В той же час достатньо і проблем у системі комплектування -   разом із скороченням кількості видань трансформувалася система інформації про підготовку до випуску і випуск літератури.
   Більшість видавництв відмовилися від перспективної інформації – тематичних планів. У той же час значно зріс потік розрізненої, неорганізованої рекламної інформації, яка випадково потрапляє до бібліотеки. У результаті, бібліотеки не мають відомостей про заплановані до випуску видання, позбавлені можливості оформити попереднє замовлення і часто не мають інформації про видання, які вже вийшли. Таким чином виникають істотні прогалини у бібліотечних фондах. Найбільш трудомістким і мало результативним став процес виявлення і придбання видань, що випускаються недержавними видавничими організаціями та приватними особами. Не лише відсутність повної та достовірної інформації стоїть сьогодні на шляху повного комплектування фондів. Криза торкнулася і системи книгорозповсюдження. І, як наслідок, надзвичайно підвищуються матеріальні і трудовитрати на придбання літератури.
   Криза збуту комерційної літератури змусила видавництва більше уваги приділяти галузевій та некомерційній літературі, а, відповідно, бібліотекам - як її цільовому споживачу; але бібліотеки настільки обмежені у коштах, що не можуть постійно придбавати новинки. Практично недоступними стали видання країн СНД. Знаходимо вихід у тому, що купуємо видання Росії через посередників і, звичайно, ціни на ці видання зростають майже вдвічі.
   Основними джерелами комплектування наукової бібліотеки ХНУ є:
    - Видавництва та книготоргівельні організації України.
    - Редакційно-видавничий центр ВНЗ.
    - Обмін документами.
    - Обмін електронними версіями
    - Подарункові видання (автори, організації, фонди, ВНЗ, викладачі ВНЗ).
   У бібліотеці вже 5 років поспіль до дня бібліотекаря проводиться акція "Подаруй книгу бібліотеці". Наукова бібліотека з вдячністю одержує в дар від авторів наукові праці, які займають належне місце в фонді бібліотеки, поповнюючи його новими актуальними документами.
   У бібліотеці ХНУ формується новий організаційно-технологічний режим придбання видань, заснований на вивченні ефективності традиційних і нових джерел комплектування. В автоматизованому режимі ведеться БД "Замовлення літератури", в якій кожне замовлення містить інформацію про організацію-постачальника, до якої надіслано дане замовлення, дату відправки та відмітку про виконання.
   Вже другий рік, як впроваджено в роботу сервіс "Замовлення документів для навчального процесу та науково-дослідницької роботи", який надає можливість оперативного замовлення документів викладачами, науковцями, співробітниками університету для поповнення фонду наукової бібліотеки через її Веб-сайт.
   На сайті виставлені каталоги видавництв, які своєчасно поновлюються. Замовлення надходять у БД "Потреби" "УФД. Бібліотека", де обробляються працівниками відділу комплектування та обробки документів. Особлива увага при комплектуванні документами звертається на дисципліни кафедр, які акредитуються, на виконання їх замовлень з придбання літератури. Використовуючи можливості нових технологій, бібліотека поліпшує якість формування фонду, проводячи постійний моніторинг книгозабезпеченості навчального процесу за допомогою БД "Книгозабезпечення навчальних дисциплін". Надається перевага якісному, а не кількісному напрямку у комплектуванні фонду.
   Використання автоматизованих систем обробки та обліку даних дозволяє швидко надати будь-яку інформацію для прийняття управлінських рішень. Певний досвід з цього питання накопичено в бібліотеці ХНУ. Раніше політика комплектування була спрямована на забезпечення навчальних дисциплін у відношенні: один підручник на двох студентів (0,5:1). Сьогодні пріоритетним є комплектування фондів читальних залів бібліотеки, а це 3-5 примірників документів, при цьому не враховуються потреби абонементів у навчальній літературі.
   Починаючи з 1999 року, ми працюємо з програмним продуктом "УФД. Бібліотека", з>а допомогою якого обробляється весь обсяг нових надходжень. Набагато полегшує роботу з комплектування автоматизоване формування облікових та фінансових документів (інвентарні книги, книги сумарного обліку, акти тощо). Технологія роботи з періодичними виданнями надає можливість проводити процес реєстрації періодичних видань з автоматичним формуванням записів електронного каталогу, з наступним аналітичним розписом -статей.
   "Електронний каталог" є найголовнішою базою даних бібліотеки. Всі види документів, які надходять до бібліотеки, заносяться в ЕК, предметизуються та штрих-кодуються. Наразі його обсяг - більше 287 тисяч назв і близько 390 тис. примірників документів. В систему ЕК входять книги, періодичні видання, автореферати дисертацій, звіти з НДР, статті з періодичних видань. На сьогоднішній день в ЕК відображено весь активний фонд, включаючи періодичні видання. Видання, які знаходяться у відділі збереження фондів, заносяться в ЕК по мірі запитів читачів.
   Процес створення ЕК починається в відділі комплектування, коли відомості про документ вводяться в базу даних "Замовлення". При одержанні нового документа проводиться редагування запису, яке включає в себе процес індексації, тобто визначення поличного індексу, авторського знаку, каталожного індексу, надання предметних рубрик. Подальше редагування бібліографічного запису передбачає визначення типу документа, додаткової інформації, а саме: відомостей щодо назви, про відповідальність, інформації про видання, серію.
   Електронний каталог вимагає постійного редагування, внесення змін, які відбуваються в книжковому фонді. Редагування здійснюється з метою виявлення та виправлення помилок бібліографічних, граматичних, змістових, технологічних. Враховуються також розділові знаки та пробіли.
   Працівники відділу здійснюють контроль за якістю бібліографічного опису та предметних рубрик в ЕК та проводять консультації з методики заповнення полів, складання предметних рубрик.
   Основні етапи контролю ЕК:
- відповідність бібліографічного опису документів ДСТУ, який діє на сьогоднішній день;   (>ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: загальні вимоги та правила)
- відповідність предметних рубрик змісту документа;
- відповідність авторського знаку;
- відповідність індексів змісту документа;
- визначення адреси місцезнаходження кожного примірника;
- виправлення орфографічних помилок.
   Спрощено процес перевірки на дублетність: електронний каталог дає відповідь про наявність документа у фонді бібліотеки.
   Під час поточного редагування визначається відповідність внесених у БД ЕК записів чинним стандартам і правилам складання бібліографічного опису (БО), а також наявність у записі всіх елементів БО, що мають бути введені в ЕК, (інвентарний номер, відомості про кількість примірників, ISBN, видавництво, індекси ББК, предметні рубрики і т. ін.). Поточне редагування ЕК є універсальним і відбувається щоденно при введенні бібліографічних описів у каталог методом безпосереднього перегляду описів документів.
   Планове редагування у більшості випадків є вибірковим – редагуються окремі розділи УДК, окремі поля опису документів ( автори, назва, рік видання, назва видавництва) тематичні рубрикатори, АПП, тощо. Наприклад, зараз у нас проводиться редагування описів щодо правил ГОСТу скорочень, були різні скорочення у відомостях щодо назви: підручник, учебное пособие, методичні вказівки тощо.
   Також редагуються тематичні рубрикатори, іноді доводиться ставити значення через знак =, вписувати слова-синоніми, зводити значення однини і множини. У зв’язку із змінами таблиць УДК також виникає необхідність редагування ЕК.
   Помилки, зроблені на різних етапах формування БЗ, обумовлені, насамперед, людським фактором, різним рівнем кваліфікації (не всі працівники досконало знають правила БО і мають навички роботи в програмі "УФД. Бібліотека"). Редагування ЕК - це ще одна нова форма роботи кожної бібліотеки, що впроваджує в роботу автоматизовані технології. Постійно займатися редагуванням ЕК нас змушує турбота про наших читачів, тому що ЕК ними активно використовується. Адже не удосконалюючи створене, не створиш досконале.

Список використаної літератури

1. Астапенко, Т. Управління фондами: наукове підгрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти (досвід Миколаївської ОУНБ ім. О.Гмирьова) / Т Астапенко / Вісник книжкової палати.– 2010 – №5. – С.24-27
2. Вилегжаніна, Т. Поточне комплектування - один із важливих аспектів управління формуванням бібліотечного фонду / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. – 2007. – №4. – С.4-7.
3. Панарина, О.С. База данных "Книгообеспеченность" - инструмент информационного обеспечения учебного процесса и система управления формирования фонда вузовской библиотеки / О. С. Панарина, В. И. Сосипатрова // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №7. – С.10-17.
4. Поліщук, О. Редагування електронних каталогів – новий напрямок підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів бібліотек // Бібліотечний форум України.- 2006.- №4.- С.27-30.
5. Стрішенець, Н. Відбір при комплектуванні: мистецтво чи наука? / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник. – 2009. – №1. – С.7-15.
6. Стрішенець, Н. Поняття "комплектування" в американській бібліотечній термінології / Н. Стрішенець // Вісник книжкової палати. – 2009. – №2. – С.23-26.

Мартинюк С.Б.,
завідувачка     сектора відділу комплектування
і наукової обробки документів НБ ХНУ

Автоматизована база даних навчальних дисциплін НБ ХНУ
– основа інформаційного забезпечення навчального процесу ВНЗ (з досвіду роботи НБ ХНУ)

   Поняття терміну "книгозабезпеченість" трактується, як визначення числа примірників книг, відібраних за різними критеріями: або в розрахунку на одного студента, або за напрямками та спеціальностями, або за циклами дисциплін, або за конкретними дисциплінами, або за видами та формами навчання, тобто це досить різноманітне поняття. Але в якості основного показника книгозабезпеченості є вибір кількості примірників книг конкретної дисципліни, розділеної на число студентів, що її вивчають.
   Згідно наказу Міністерства Освіти та Науки України існує норматив для ВНЗ, що складає 0,5 прим. на 1 – студента (тобто 1 підручник на 2-х студентів) - для нормативних дисциплін, а для вибіркових ця норма становить 0,2 –0,25 прим. книг (тобто 1 примірник на 4-5 студентів), що вивчають цю дисципліну. Коефіцієнт книгозабезпеченості відображає ступіть забезпечення книгою студента, для якого вона призначена. І хоча цей показник не належить до показника якості освіти, але він є невід’ємною частиною навчального процесу ВНЗ.
   Питання книгозабезпеченості навчальних дисциплін є одним із найголовніших завдань НБ ХНУ. Робота в цьому напрямку вважається досить важливою як для працівників бібліотеки, так і для викладачів університету. В зв’язку зі зміною статусу ХНУ з’являються нові інститути, факультети, кафедри, спеціальності, дисципліни, що ускладнює роботу по даній тематиці і потребує постійного вдосконалення.
   Облік бібліотечного фонду за навчальними дисциплінами дає можливість бібліотеці аналізувати політику комплектування, а для університету дані цієї статистики мають одне із вирішальних значень під час акредитації кафедр та дисциплін. Використання автоматизованих систем обробки та обліку даних дозволяє швидко надати будь-яку інформацію для прийняття управлінських рішень, за умови наявності в АБІС (автоматизованій бібліотечній інформаційній системі) відповідного модуля та щоденної актуалізації інформації працівниками бібліотеки. Певний досвід з цього питання накопичено у науковій бібліотеці Хмельницького національного університету.
   Розпочинається ця робота з того, що для повного забезпечення студентів навчальною літературою між університетом та бібліотекою існує зв’язок. Полягає він у тому, що між обома сторонами існують обов’язки про виконання окремих функцій з організації книгозабезпечення навчального процесу. Згідно розпорядження проректора, кафедри усіх інститутів подають на початку кожного навчального року дані за розробленим зразком із назвами дисциплін та кількістю студентів, що їх вивчають. Відділ комплектування та наукової обробки документів в свою чергу заносить ці дані до БД "Картотека книгозабезпеченості".
   Бібліотека ХНУ працює з власною автоматизованою картотекою книгозабезпеченості (АКК) з 2000 року. Вона кілька разів змінювала свій вигляд. Кожного разу вдосконалювалась за своєю наповнюваністю. Досягнувши необхідних параметрів, вона стала більш досконалою і зручною у користуванні.
   АКК є самостійним програмним продуктом, який використовується на основі експорту даних з програми "УФД. Бібліотека". АКК дає можливість постійно володіти інформацією про книгозабезпеченість навчального процесу ВНЗ та покращити якість обслуговування.
   В АКК ведеться база даних "Користувачі" (тобто кількість студентів, які навчаються в ХНУ в поточному році). Показники баз даних "Навчальні дисципліни" та "Навчальні і методичні посібники" експортуються до АКК із "УФД. Бібліотека".
   База даних "Навчальні дисципліни" побудована за принципом: Інститут - Факультет - Кафедра - Навчальна дисципліна. ЇЇ веде і редагує відділ по мірі того, як відбуваються зміни у дисциплінах кафедр університету в поточному навчальному році.
   Працівники відділу комплектування та наукової обробки документів щорічно вносять дані про кількість студентів, які кафедри подають в бібліотеку на початку кожного навчального року у базу даних (відповідну форму "Оперативна інформація"). Тобто, база щорічно поновлюється.
   Процес введення інформації розпочинається із визначення (вибору) інституту, факультету та кафедри. Після того, як вибрано кафедру, з'являється список дисциплін із вказаною кількістю навчальних посібників та методичних матеріалів. У графі "Кількість студентів" проставляється кількість студентів, що вивчають цю дисципліну (по семестрах). Після того, як вищезгадані показники занесені до таблиці, автоматично проводиться підрахунок, і у графах "Забезпеченість" з'являються показники коефіцієнту забезпеченості цієї дисципліни по семестрах. В такому ж плані можна визначити забезпеченість на кафедрі, адже якщо показники занесені по усіх дисциплінах, то у підсумку автоматично проставляються відповідно і загальні цифри.
   Для користувача створена сторінка "Вивід довідок на екран", яка дає змогу одержати потрібну інформацію. Існує три довідки: "Довідка про книгозабезпечення за навчальний рік по кафедрі", "Список літератури по дисциплінах", "Довідка про книгозабезпеченість з додатковими умовами".
   "Довідка про книгозабезпечення за навчальний рік по кафедрі", відтворює дані в тій же формі і в такому ж порядку, що вони були занесені у попередньому меню, але вона на дає права на введення даних або їх зміну. Вона дає змогу визначити:
   - Перелік інститутів, факультетів, кафедр та дисциплін, які вивчаються.
   - Кількість студентів, які вивчають дану дисципліну (по семестрах),
   - Кількість книг по кожній дисципліні.
   - Кількість назв та примірників книг на одного студента по окремій дисципліні.
   - Кількість книг на кожного студента по кафедрі.
   "Список літератури по дисциплінах" дає можливість побачити забезпеченість літературою навчальних дисциплін не лише у цифровому варіанті, а і оцінити якість забезпечення. Так, вибравши спочатку інститут, факультет, а потім кафедру - можна ознайомитись із списком дисциплін. Вибравши одну із них, потрібно її розкрити і побачити список навчальної та методичної літератури, що належить даній дисципліні. Список побудований у табличному форматі. Вказується автор та назва книги, кількість примірників кожного видання, рік та місце видання, видавництво, УДК. Перед списком книг обов'язково є запис, який свідчить про кількість назв та примірників по цій дисципліні.
   "Довідка про книгозабезпеченість з додатковими умовами" - пропонує вибір документів по дисциплінах з конкретно заданими параметрами: за мовою (наприклад: українська мова) та роками видання (наприклад: 2000-2010). Згідно запиту і надається інформація.
   До 2009 року автоматизована картотека слугувала лише у відділі і була недоступною для викладачів. А для того, щоб отримати дані по забезпеченості, необхідно було йти до бібліотеки і роздрукувати собі потрібну інформацію по котрійсь із дисциплін або взагалі по кафедрі. Для зручності її було виставлено в режимі ОН-ЛАЙН. Тепер не існує ніяких перешкод для користування ані у викладача, ані у бібліотекаря. Отож, щоб одержати потрібну інформацію, необхідно на Web-сайті бібліотеки http://lib.khnu.km.ua/:
   - Зайти на сторінку викладача
   - Зайти у базу даних "Книгозабезпеченість навчального процесу ХНУ"
   - Ввести шифр читацької картки (наприклад: SB 0055)
   Зайшовши до АКК, бачимо перелік навчальних років, де потрібно вибрати потрібний для користувача (а можна залишати для порівняння всі роки) і далі вибрати із переліку п’яти інститутів той, що зацікавив (наприклад: інститут Гуманітарний).
   Далі необхідно по ієрархії вибрати факультет, кафедру, дисципліну для того, щоб побачити таблицю з даними по книгозабезпеченості даної дисципліни за один рік або за всі роки. Тут же можна продивитись список літератури, що вивчається по цій дисципліні, її місцезнаходження, кількість.
   Дану інформацію можна побачити і роздрукувати прямо на кафедрі, не вирушаючи у бібліотеку, що є досить зручним для викладача.
   За допомогою цих даних можна зробити аналіз по якісному забезпеченню дисциплін літературою, визначити ступінь застарілості фонду.
   Автоматизована картотека книгозабезпеченості упродовж семи років користування зарекомендувала себе як система, що дозволяє одержати всі необхідні показники книгозабезпеченості. Ці дані використовуються:
   - для аналізу забезпечення літературою навчального процесу в університеті як бібліотечними працівниками, так і працівниками ВНЗ.
   - для оперативного вирішення питань з першочергового комплектування фону бібліотеки літературою, запит на яку дуже перевищує її наявність. При цьому бібліотека керується принципом формування фонду відповідно до рекомендацій кафедр та працівників відділів обслуговування бібліотеки. А також беремо до уваги рекомендований освітніми програмами показник книгозабезпеченості, про який вже згадувалось вище (0,5 - 1 навчальна та навчально-методична книга на кожного студента).
   - для передачі не використовуваних фондів з відділів обслуговування у відділи збереження та обмінний фонд.
   При замовленні навчальної літератури або по каталогах видавництв, або за зразками видавництв – чи то бібліотечними працівниками, чи то викладачами кафедр – працівниками відділу комплектування обов’язково перевіряється потрібність цієї книги у фонді через картотеку книгозабезпеченості, визначається ступінь важливості кожного документа.
   Сьогодні книгозабезпеченість дисциплін ХНУ складає 3,59. Про цю цифру можна сказати, що це лише кількісний показник. Звичайно, є дисципліни, які забезпечені досить добре, наприклад: "Екологія", "Психологія", "Педагогіка", "Інвестування", "Економіка підприємств", "Менеджмент", "Бухгалтерський облік". Але поряд з ними є і такі, де навчальні підручники відсутні взагалі: "Педагогічне проектування", "Прикладна інформатика", "Маржинальний прибуток", "Механічна технологія та обладнання підприємств", "Екологічна експертиза" і багато інших. Є також дисципліни, які не забезпечені зовсім, але це найчастіше не нормативні, а варіативні дисципліни. В той же час у дисциплін, де немає підручників, може бути стовідсоткова забезпеченість за рахунок електронних версій документів, так як у дисциплін: "Заповідна справа", "Основи дефектології", "Гувернерство", "Міжнародна журналістика". Є багато дисциплін, які на перший погляд забезпечені прекрасно, але коли зробити більш глибокий аналіз, то часто це є література старих років видання. Так, вважається, що для економічної та природничо-наукової літератури оптимальним терміном рахується література останніх 5-ти років. По педагогіці - до 10-ти останніх років видання. По опору матеріалів, фізиці - до 15-20 років видання. Частим випадком незабезпеченості дисциплін є і те, що вони лиш з’явились, нові, і неможливо так швидко наповнити їх літературою. Але є ще й така практика, що кафедри, подавши нову дисципліну (до прикладу на кафедрі Екології – дисципліна "Урбоекологія", або "Охорона водних ресурсів"), на другий рік вже її не читають, тому що вона була варіативною.
   Аналіз книгозабезпеченості навчального процесу допомагає формувати фонд бібліотеки більш цілеспрямовано, тобто поповнюючи його по малозабезпечених дисциплінах. В цілому ж можна сказати, що одержати точну інформацію по цьому показнику дуже складно. І, вивчивши досвід багатьох інших вузівських бібліотек як України, так і нашої сусідньої Росії, можна зробити висновок, що книгозабезпеченість залежить не лише від складу навчального фонду, але і від структури та організації самого навчального процесу. На думку фахівців, до очевидних недоліків відноситься роздрібленість навчальних планів, де загальна кількість навчальних дисциплін велика.
   Один і той же підручник може використовуватись для багатьох дрібних дисциплін.
   В такому випадку досить важко розрахувати потрібний коефіцієнт. Добре було б, якби кожна книга використовувалась лише на одній кафедрі і для однієї дисципліни. А коли книга використовується для підготовки студентів більше ніж по 5 спеціальностях, і велика кількість студентів використовують цю книгу на різних курсах, то автоматичний підрахунок нереальний.
   Таким чином, поки що немає єдиного надійного вирішення питання книгозабезпеченості навчальними підручниками у нашій країні. Кожна бібліотека самостійно, краще чи гірше виходить з цього становища. Вважаю, що ми належимо до першого варіанту.

Клімчук Т.П.,
бібліотекар ІІ категорії НБ КПНУ ім. І.Огієнка

Роль моніторингу книгозабезпеченості в сучасних умовах

   Один з основних аспектів підвищення якості вищої освіти – організація ефективної системи забезпечення студентів навчальною і додатковою літературою. Це завдання вирішує такий структурний підрозділ як бібліотека вищого навчального закладу. Адже сьогодні, як зазначається в статті К. М. Левківського "Бібліотека вищого навчального закладу – ключова ланка інформаційного забезпечення навчального процесу на сучасному етапі", "змінюється освітня парадигма від системи, орієнтованої на викладача, до системи, орієнтованої на студента. Роль викладача буде при цьому зводитися до того, щоб допомагати студенту в процесі його самостійної роботи"[4,с.10].
   З часів виникнення перших університетів бібліотека була тим осередком, навколо якого концентрувалися наукові ресурси (люди та інформація), проводилися наукові дискусії, здійснювалося навчання молоді. Образно можна сказати, що вищий навчальний заклад починається з бібліотеки, а рівень її діяльності і оснащення багато в чому характеризує стан його розвитку, у бібліотеках повинні концентруватися інтелектуальні здобутки поколінь науковців (починаючи від раритетних друкованих видань до найновіших – електронних), досягнення педагогічної думки, науково-педагогічних методик. Одним з найбільш актуальних завдань вищих навчальних закладів, у тому числі і Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і його наукової бібліотеки, є формування інформаційних науково-освітніх ресурсів новітнього рівня. На сьогодні це завдання має стратегічний характер для будь-якого ВНЗ. Робота бібліотеки має бути змінена докорінно і в першу чергу - у комплектуванні інформаційних ресурсів. Політика комплектування повинна спрямовуватися на придбання необхідних документів, а не на просте нагромадження.
   Особливо важливо укомплектувати фонд профільною літературою, яка формується на основі навчальних планів, потреб кафедр, викладачів і студентів. Потрібні грамотне формування бібліотечного фонду ВНЗ і доступність студентам потрібних матеріалів з цього фонду. У нинішніх умовах відбувається як структурна, так і змістова модифікація бібліотечних фондів. Основна тенденція зміни підходу до комплектування фонду – від вичерпної повноти комплектування до відносної, від володіння ресурсами – до їхнього використання. Важлива спеціалізована частина фонду бібліотеки сьогодні – фонд електронних копій із друкованих видань. Адже якщо документ переноситься на сервер бібліотеки, то стає реальною частиною її фонду. Доступ до електронних версій знижує гостроту фінансових проблем, вирішує проблему примірників: одним підручником може одночасно користуватись багато студентів.
   У багатьох бібліотеках різних типів і видів в усіх регіонах України проводяться різноманітні дослідження, спрямовані на вивчення інформаційних потреб і запитів читачів, результати яких висвітлюються у фаховій періодиці.
   У зв’язку з постійним вдосконаленням учбового процесу в університеті перед бібліотекою стоїть відповідальна задача цілеспрямованого, науково обгрунтованого формування фонду навчальної літератури. Це вимагає комплексного, системного підходу до всіх процесів – замовлення, аналізу використання, чистки від непрофільної та застарілої літератури, створення електронних копій рідкісних та цінних видань. Адже постійно вводяться нові спеціальності і спеціалізації, а отже – нові дисципліни і спецкурси, що ставить завдання укомплектовувати фонд тими посібниками, яких не вистачає, на які є попит у користувача. Ситуацію з книгозабезпеченістю вивчають за допомогою моніторингу – постійного контролю відповідності фонду динамічним потребам навчального й науково-дослідного процесу.
   Для цього в університеті і проводиться щорічний багатоаспектний аналіз стану забезпечення навчальною літературою навчального процесу на кожній кафедрі, за його результатами ведеться картотека книгозабезпечення навчального процесу. Матеріали картотеки повинні давати відповіді на такі питання:
   Ø які дисципліни читаються у ВНЗ, за якими кафедрами вони закріплені, як вони розподіляються за факультетами, курсами, семестрами;
   Ø контингент студентів поточного навчального року з розподілом по спеціальностях і спеціалізаціях;
   Ø які видання рекомендуються в якості основної або додаткової літератури для вивчення дисципліни;
   Ø кількість екземплярів цього видання у бібліотечних фондах.
   Матеріали картотеки систематизуються за такою схемою: факультет, кафедра, дисципліна. У картотеці є роздільник з назвою кафедри, роздільник з назвою дисципліни, карточка контингенту. Форма заповнення карточки контингенту враховує такі дані: форма навчання; назва спеціальностей, де вивчається даний предмет; кількість студентів, що його вивчають за курсами та семестрами. За роздільниками знаходяться каталожні карточки навчальних посібників і підручників, де вказана їх кількість у фонді бібліотеки. Це основна література, а окремо виділяється додаткова, що є допоміжною. Внесення необхідних змін і доповнень в картотеку про наявність підручників та посібників проводиться постійно на протязі року за рахунок обробки нових надходжень, роботи з алфавітним та систематичним каталогами, вивчення книгозбірок кафедр та електронних видань.
   На початку навчального року протягом вересня – жовтня відповідно до змін у навчальному плані кожною кафедрою подаються такі дані: перелік спеціальностей, дисципліни, що викладаються за цими спеціальностями; на якому курсі та в якому семестрі ці дисципліни читаються; кількість студентів, що їх вивчають; наявність електронних копій. Крім того, якщо вводяться нові предмети, подається список основних підручників та додаткової літератури, за якими доцільно проводити навчання. Основними документами для моніторингу є: навчальні плани вузу, навчальні програми, списки рекомендованої літератури, методичні вказівки до вивчення дисциплін та інші навчально-методичні матеріали. Крім того, враховуємо наявність електронних видань та електронних копій підручників.
   Після одержання таких даних проводиться суцільне редагування картотеки книгозабезпечення, за матеріалами картотеки робиться аналіз та заповнюються аналітичні таблиці по кожній кафедрі. У цих таблицях є такі пункти: перелік дисциплін, які читаються в поточному році; кількість студентів по курсах і семестрах; кількість підручників у минулому навчальному році та теперішньому; наявність електронних видань на кожну дисципліну; дані забезпечення дисциплін навчальною літературою за минулий і поточний навчальні роки у процентному відношенні до кількості студентів згідно норми: 1 книга на 3 студента за ліцензійними умовами надання освітніх послуг у сфері вищої освіти (наказ МОНУ№847 від 24.12.2003року). За критеріями і нормами тематичного плану комплектування вираховуються показники книгозабезпеченості.
   Потім робиться зведена таблиця по кожному факультету, де вказуємо стан забезпеченості по кафедрах і по факультету за попередній і поточний рік: окремо скільки предметів забезпечені на 100 відсотків, на 50 і більше відсотків, до 50 відсотків та не забезпечені зовсім. Потім робиться зведена таблиця цих даних по всьому університету. Створивши систему таблиць, ми впливаємо на стан комплектування: аналізуємо ситуацію з книгозабезпеченням на вченій раді, направляємо таблиці з результатами моніторингу на факультети та кафедри для аналізу та реагування, робимо повідомлення в університетській пресі, на сайтах бібліотеки та університету.
   Картотека книгозабезпечення допомагає бібліотеці проводити багатоаспектний аналіз стану забезпечення навчальною літературою процесу навчання, оперативно інформувати кафедри про книгозабезпечення окремих дисциплін.
   Картотека книгозабезпечення однаково корисна і для користувачів, і для організації процесу науково обґрунтованого формування учбового фонду. Моніторинг книгозабезпечення необхідний насамперед для організації планового розподілу літератури по навчальних групах, при роботі із замовленням кафедр на придбання підручників та періодичних видань за каталогами різних видавництв, які бібліотека їм пропонує. Замовляється в першу чергу та література, яка покращить ситуацію із книгозабезпеченням.
   Аналіз забезпечення студентів вищих навчальних закладів навчальними підручниками і посібниками проводить і Міністерство науки і освіти України. За підсумками аналізу забезпеченість за напрямами підготовки у 2008 році становила: - соціально-гуманітарний напрям – 91%, - економічний напрям – 84%, - природничо-математичний – 62%, - інженерно-технічний напрям – 55%. Як бачимо, працювати є над чим.
   Такий аналіз дає можливість впливати на стан справ, науково обґрунтовано комплектувати фонд бібліотеки, одержувати оперативну інформацію про стан книгозабезпечення.
   Моніторинг забезпечення напрямів та спеціальностей навчальною літературою проводиться і в інших вищих навчальних закладах, що дає можливість побачити як вузькі місця, так і перспективи книгозабезпечення. Необхідно стимулювати написання викладачами підручників та посібників, підвищення дидактичних якостей навчальної літератури, що видається, створення електронних методичних посібників і підручників, подальшу автоматизацію бібліотечної справи та реставрацію потрібних, але зношених книжок. Однак, бібліотеки, і, зокрема наша, не мають свого кошторису, щоб планувати поповнення необхідної літератури, тому воно здійснюється епізодично і подекуди стихійно. Для покращення ситуації Міністерству освіти і науки України варто вирішити питання бібліотечних платних послуг, порушене рік тому. З особистого досвіду скажу, що це дає дуже хороші результати у масових бібліотеках. Це дало б додатковий ресурс для комплектування бібліотечних фондів. Та і сам моніторинг потребує технічного забезпечення, зокрема, - комп’ютерної техніки.

Список використаних джерел:

1. Романовская К. М. О комплектовании фондов вузовских библиотек / К. М. Романовская // Библиотеки России. – 1994. – Вып. 26. – С.97-106.
2. Племнек Н. К. Проблемы комплектования фондов библиотек вузов учебной литературой / Н. К. Племнек // Научные и технические библиотеки. – 1993. – №1 – С.17-20.
3. Козлюк Н. І. Анкетування як засіб аналізу / Н. І. Козлюк // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2000. – Вип.5. – С.358-402.
4. Левківський К. М. Бібліотека вищого навчального закладу – ключова ланка інформаційного забезпечення навчального процесу на сучасному етапі / К. М. Левківський // Зб. матер. ради директорів б-к вищ. навч. закл. 3-4 рівнів акредитації "Бібліотека вищого начального закладу – ключова ланка інформаційного забезпечення навчального процесу на сучасному етапі", м. Дніпропетровськ, 12-13 лют. 2007р. – Дніпропетровськ, 2007 . – С.8-17.
5. Суслова И. М. Менеджмент библиотечно-информационной деятельности: учебн. для вузов культуры и искусств / И. М. Суслова, В. К. Клюев; под общ. ред. И. М. Сусловой. – СПб.: Профессия, 2009. – 600с.

Опря Т.М.,
завідувачка науково-бібліографічного
відділу НБ КПНУ

Фонд довідково-бібліографічних видань наукової бібліотеки
Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка:
стан та перспективи

   Перехід цивілізації від індустріального суспільства до суспільства знань, який відбувся в кінці ХХ ст., призвів до підвищення ролі інформації у розвитку суспільства, зміни акцентів у діяльності бібліотек та становлення їх як інформаційних установ, що формують інформаційні ресурси та створюють для користувачів комфортний доступ до них. Бібліографічні ресурси є вагомою складовою інформаційних ресурсів України. Інформаційний потенціал бібліотечного фонду є основою наукового, навчального, виховного процесів університету, загальнодоступне і універсальне за змістом джерело інформації.
   Сучасні українські науковці Т. Добко, Л. Дубровіна, О. Онищенко, Т. Павлуша, М. Слободяник, М. Сорока, Н. Христова, Л. Філіпова, Г. Швецова-Водка та ін. у різних напрямах досліджували проблеми, що безпосередньо та опосередковано пов'язані з ДБА бібліотеки. У фаховій літературі міцно закріпився організаційно-емпіричний підхід до структурування ДБА бібліотеки – система каталогів і картотек та (ДБФ). Згідно ГОСТу 7.0-84 "Библиографическая деятельность. Основные термины и определения" довідково-бібліографічний фонд (ДБФ) – це частина довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, яка включає матеріали законодавчого і директивного характеру, довідники та бібліографічні посібники, необхідні для здійснення всіх процесів бібліографічної діяльності [1, с. 19]. Фонд довідкових і бібліографічних посібників складають: загальні та галузеві енциклопедії, довідкові видання, тематичні, тлумачні, термінологічні словники, спеціалізовані бібліографічні покажчики; інформаційні видання (реферативні журнали, видання Книжкової палати).
   Кваліфіковано укомплектований довідково-бібліографічний фонд пришвидшує процес наукового пошуку, забезпечує повне інформаційне обслуговування користувачів. В свою чергу, організація та налагодження якісного довідково-бібліографічного обслуговування сприяє ефективному використанню ресурсів бібліотеки, орієнтує користувачів у бібліотечно-бібліографічних виданнях, головна мета яких – допомогти отримати необхідну інформацію з різних галузей знань. Постійна потреба у довідковій літературі пояснюється зручністю користування нею, оскільки словники, енциклопедії та довідники, зазвичай, містять у собі короткі статті, визначення, довідки, розташовані в алфавітному порядку, а також мають допоміжні покажчики [2, с. 24].
   Невід'ємною складовою бібліотечного фонду наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, як і будь-якої спеціалізованої бібліотеки, є зібрання довідково-бібліографічних видань. При формуванні фонду цих видань врахована профільна специфіка навчального закладу. Поповнення довідкової літератури здійснювалося з врахуванням інформаційних потреб користувачів, тому до його складу входять як універсальні, так і галузеві видання. Фонд довідково-бібілографічних видань бібліотеки нашого університету можна умовно розділити на видання радянського періоду до 1991 року та нові видання з 1991 по 2010 рік.
   Кращою дореволюційною енциклопедією універсального змісту вчені вважають "Енциклопедичний словник" Ф. Брокгауза й І. Ефрона, виданий у 1890-1907 роках у 82 томах, цінним джерелом інформації є також "Энциклопедический словарь Гранат" та "Большая энциклопедия под ред. С. Н. Южакова", повні зібрання яких є у фонді нашої бібліотеки. Невичерпним джерелом інформації з усіх галузей знань стала "Большая Советская Энциклопедия", яку вважають однією з найбільших сучасних єнциклопедій світу. В фондах нашої бібліотеки є всі видання (1, 2, 3), причому останнє, яке вийшло друком у 70-х рр. ХХ ст., є майже в усіх підрозділах бібліотеки, які розташовані в різних районах міста. Універсальним довідником з найрізноманітніших галузей сучасної науки, техніки і культури є "Українська Радянська Енциклопедія", друге видання якої у 12-ти томах є цінним джерелом інформації для наших користувачів. Окрім універсальних, досить цінними вважаємо галузеві видання. Насамперед, це "Советская Историческая Энциклопедия", яка вийшла друком у 16-ти томах протягом 1961-1976 рр. і стала цінним джерелом інформації з історії народів усього світу. "Краткая Литературная Энциклопедия", видана протягом 1962-1978 рр. у 9-ти томах, дає уявлення про світовий літературний процес, відомості з теорії літератури і естетики. "Українська Літературна Енциклопедія" (УЛЕ), 1 – 3-й томи якої вийшли друком протягом 1988-1995 рр., стала першою в історії українського народу фундаментальною енциклопедичною працею з питань художньої літератури, мета якої полягає в тому, щоб дати читачеві всебічне і науково-об'єктивне уявлення про історичний рух української художньої літератури, діяльність її представників і дослідників – від найдавніших часів до наших днів. На жаль, із запланованих 5-ти томів ми маємо тільки три.
   В роки незалежності вийшли друком досить цінні енцклопедичні видання, які по-новому висвітлюють різні аспекти. Насамперед, це "Українська мова. Енциклопедія", видана 2000 року, перевидана 2004-го видавництвом Українська енциклопедія і є основним джерелом інформації для студентів-філологів та науковців. 2008 року вийшла перша в Україні довідково-аналітична праця "Енциклопедія освіти" за редакцією президента АПН України В. Кременя, у якій вміщено 1039 статей, де висвітлено проблеми теорії, історії та практики української та зарубіжної освіти. Це видання стало цінним джерелом інформації для нашого навчального закладу. Невичерпним джерелом наукової інформації про матеріальне, культурне й політичне життя українського народу з незапам'ятних часів до 60-х рр. ХХ ст. стала "Енциклопедія Українознавства" за ред В. Кубійовича. Укладена й видана провідними українськими вченими у вільному світі, вона найбільш об'єктивно висвітлює різноманітні аспекти українського духовного життя, неупереджено характеризує історичні постаті, дає об'єктивну оцінку цілому рядові політичних, суспільних і культурних діячів України. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років у 10-ти томах, здійснене науковим товариством імені Т. Шевченка у Львові протягом 1993-2000 рр, є цінним дарунком користувачам нашої бібліотеки. Вагомим доповненням до всіх енциклопедичних видань є словники і довідники , які у фондах нашої бібліотеки представлені досить повно і різногалузево.
   Важливу роль у забезпеченні інформаційних потреб різних груп користувачів виконують бібліографічні посібники (покажчики, списки, огляди). Згідно ГОСТу 7.0-84 "Библиографическая деятельность. Основные термины и определения" бібліографічний покажчик – це бібліографічний посібник зі складною структурою, яка передбачає наявність допоміжних покажчиків, передмови, заголовку, списку скорочень тощо [1, с. 9]. Бібліографічні покажчики за своїм змістом, завданням і формою різноманітні. Вони подають інформацію про книги, статті із журналів, офіційні видання, праці наукових установ і організацій, дисертації, наукові доповіді і повідомлення конференцій і з'їздів, рецензій тощо. Бібліографічні джерела допомагають користувачам скласти уявлення про стан розробки проблем, які їх цікавлять. Підготовкою різних бібліографічних видань займаються органи державної реєстрації та центральної каталогізації, а також наукові бібліотеки, інститути науково-технічної інформації, наукові установи і навчальні заклади.
   У фондах нашої бібліотеки великою популярністю користуються галузеві покажчики. Насамперед, це науково-допоміжний бібліографічний покажчик "Філологічні науки в Україні", який містить інформацію про публікації з усіх питань філології: мовознавства, літературознавства, фольклористики. Хронологічне охоплення матеріалу – 1978-1996 рр. Видання адресоване вченим-лінгвістам, літературознавцям, критикам, викладачам, аспірантам, студентам філологічних факультетів. Першою спробою зібрати і систематизувати літературу з питань освіти і педагогіки України стало видання покажчика літератури "Українська педагогічна бібліографія", перший випуск якого вийшов 1992 року. Всього в нашій бібліотеці є 9 випусків, які відображають літературу з теми за 1990-1998 роки та 15-й випуск – покажчик літератури, виданої в 2004 р. Видання здійснюють працівники бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. 1968 року Державною історичною бібліотекою України розпочато видання щорічного науково-допоміжного покажчика "Історія України", в якому відображено бібліографічні описи книг, статей, інших друкованих матеріалів, опублікованих протягом вказаного в титулі року. Всього ми маємо 7 вип. за 1989-1998 рр. 1997 року Міжнародна асоціація україністів і Національний комітет істориків України спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започаткували видання бібліографічно-реферативного бюлетеня "Українознавство", до якого включені публікації про історію та культуру України, надруковані українською та іноземними мовами в 1993 році. Це видання також є в нашій бібліотеці.
   Окрім вказаних продовжуваних бібліографічних видань, фонди бібліотеки наповнені окремо виданими різногалузевими покажчиками, мета яких – задовільнити інформаційні потреби користувачів бібліотеки з різних галузей знань. Розглянемо деякі з тих, що надійли останні часом. Насамперед, це "Репресії в Україні (1917-1990 рр.) : науково-допоміжний бібліографічний покажчик", виданий Національною парламентською бібліотекою України 2007 року. Висвітлено репресії радянської влади щодо українців – в часи більшовицького перевороту 1917 року до брежнєвського періоду. Цінним для нас є те, що в покажчику вказані праці викладачів нашого університету – почесних професорів університету: В. А. Смолія, О. П. Реєнта, І. А. Стасюка, професорів В. С. Прокопчука, І. В. Рибака.
   Цінними поповненнями довідково-бібліографічного фонду нашої бібліотеки є видання науковців Російської національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург) – "Краеведческая периодика России (1992-2010) : материалы к библиографии краеведческих периодических и продолжающихся изданий Российской Федерации. – Спб, 2010", Національної парламентської бібліотеки України – "Метабібліографія України (2007-2008) – К., 2010" та ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського – "Сучасні технології в освіті : реком. бібліогр. покажч. – К., 2005.", біобібліографічні покажчики з серій: "Видатні педагоги світу", ""Академіки АПН України", "Ювіляри АПН України".
   Важливим інформаційним центром наукової інформації є Книжкова палата України. Вона формує інформаційний масив Національної бібліографії, починаючи з 1917 року, випускає різні інформаційні видання. Серед них: "Літопис газетних статей", "Літопис журнальних статей", "Літопис книг", "Нові видання України", "Літопис авторефератів дисертацій", "Літопис рецензій". Головна мета цих видань – зорієнтувати читачів у великому потоці газетної, журнальної, книжкової інформації, показати тенденції розвитку основних тематичних напрямів і досліджень. Ці видання містять універсальну, достатньо повну інформацію, що може бути використана безпосередньо в поточній інформаційно-бібліографічній роботі, а також служити базою для ретроспективного пошуку матеріалів. Щороку наша бібліотека робить підписку на видання Книжкової палати України, без яких важко уявити довідково-бібліографічне обслуговування наукової бібліотеки університету (деякі з них є за 40-50-ті рр. ХХ ст і до теперішнього часу).
   Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація. За визначенням В. І. Лутовинової "реферативна інформація призначена забезпечувати вчених і практиків відомостями про нову вітчизняну наукову літературу поряд із аналогічними зарубіжними матеріалами, які одержують універсальні й галузеві інформаційні центри [3, с. 3, 5]. На сучасному етапі більшість зарубіжних РЖ мають електронні версії на CD-ROM та доступні у мережі Інтернет. Реферативні бази даних (БД) і реферативні журнали (РЖ) відіграють важливу роль в організації творчої праці вченого, орієнтуючи його в безмежжі інформації, розкривають зміст друкованих видань, дають можливість отримати необхідну інформацію без додаткового опрацювання першоджерела. Велика кількість реферативних журналів, які видає ИНИОН РАН, накопичена в нашій бібліотеці за 1970-1990-ті рр. Вітчизняна система реферування почала формуватися в останнє десятиріччя ХХ – на початку ХХІ ст. Одним із найвагоміших вітчизняних електронних ресурсів є створена у 1998 р. Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського загальнодержавна реферативна БД "Україніка наукова", яка здійснює інформаційне обслуговування вчених України з різних галузей та представляє українську науку в світовому інформаційному просторі. ЇЇ паперовий варіант – УРЖ "Джерело" виходить щоквартально у 4-х серіях. Серія 3 "Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво" є в нашій бібліотеці з 2006 року.
   З кожним роком збільшується поповнення бібліотечного фонду власними виданнями наукової бібліотеки. Насамперед, це щорічні видання: "Бюлетень з проблем вищої школи" (за 2003-2009 рр.), "Календар знаменних і пам'ятних дат К-ПНУ ім. І. Огієнка" (на 2006-2011 рр.); довідково-бібліографічні видання: "Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2008)", виданий до 90-річчя навчального закладу і відображає бібліографію праць з історії становлення і розвитку найдавнішого на Поділлі навчального закладу та "Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (1920-2009) : бібліографічний покажчик змісту", виданий 2010 року, в якому відображена бібліографія праць вчених університету з питань історії, теорії, педагогіки і методики від часу заснування закладу в 1918 р. до 2009 р.; біобібліографічні покажчики в серіях "Постаті в освіті і науці" (14 вип.) та "Видатні випускники К-ПНУ ім. І. Огієнка". Ця бібліографічна продукція виконує ряд важливих функцій: інформаційне забезпечення потреб користувачів, відображення стану розвитку науки, освіти і практики навчального закладу, сприяння проведенню наукових досліджень.
   Поряд з традиційними друкованими бібліографічними виданнями використовуються в практиці нашої роботи новітні інформаційні продукти та послуги: на веб-сайті університету створена сторінка бібліотеки, на якій розміщується інформація про нові бібліографічні видання, виставляються тексти цих видань. Сформовано електронний каталог, розпочато опис періодичних видань в програмі УФД. На часі створення електронних баз даних.
   Проаналізувавши стан довідково-бібліографічного фонду університетської бібліотеки можна зробити висновок, що його формування протягом багатьох років було організоване на високому науковому і професійному рівні. Кваліфіковано укомплектований фонд довідково-бібліографічних видань, які мають такі властивості як оглядовість, можливість виявлення документів із суміжних галузей, не мають обмежень у просторі і часі, забезпечує якісний рівень обслуговування користувачів.

Література

1. ГОСТ 7.0-84. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения // Стандарты по библиотечному делу и библиографии. – М., 1985. – С. 5-28.
2. Лога Т. Фонд довідкових видань психолого-педагогічної тематики ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського / Т. Лога // Вісн. Кн. палати. – 2010. – № 7. – С. 24-28.
3. Лутовинова В. І. Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації : практ. посіб. / В. І. Лутовинова; наук. ред. Г. М. Швецова-Водка. – К. : Четверта хвиля, 2007. – 72 с.
4. Пономаренко Л. О. Теоретичні та практичні засади створення системи науково-бібліографічних документів із психолого-педагогічних питань у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В. О. Сухомлинського / Л. О. Пономаренко // Наукові праці ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Вип. 1. Науково-інформаційне забезпечення освітянської галузі України. – К., 2008. – С. 160-171.

Фастишевська К.М.,
завідувачка бібліотекою Хмельницького
політехнічного коледжу

Впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи
книгозбірні ХПК з організації бібліотечних фондів

   Бібліотека Хмельницького обласного базового політехнічного коледжу це: інформаційний, просвітницький, культурний, науково-методичний центр для бібліотек вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
   Основним напрямком діяльності бібліотеки ХПК було подальше впровадження інформаційних технологій з метою забезпечення повного, вільного та необмеженого доступу до інформації, накопиченої у бібліотеці у вигляді друкованих та електронних носіїв. З цією метою було продовжено роботу по ретроконверсії бібліотечного фонду. На сьогодні більш як 50% книжкового фонду ХПК та всі періодичні видання ( в т.ч. і аналітично) введені в електронний каталог, що дає змогу користувачам здійснювати самостійний пошук за такими критеріями: автор, назва, тематика, персоналії, краєзнавча інформація, УДК, тип видання, рік видання, видавництво та ін.
   Активна автоматизація бібліотеки розпочалась у 2007 році на основі програмного забезпечення "УДФ. Бібліотека".
   Програма призначена для автоматизації всіх основних виробничих процесів бібліотеки, а саме:
- комплектування бібліотечного фонду (визначення потреб, замовлення літератури, оформлення надходжень, облік і аналіз фонду, списання);
- обробки документів (складання бібліографічного опису документа, класифікація, створення каталогів тем);
- бібліографії (складання аналітичних описів, підготовка бібліографічних довідок);
- обслуговування читачів (пошук і замовлення документів, комплектування замовлень, видача та повернення документів);
   Система включає засоби для автоматизації таких основних операцій:
- відбір, перегляд та друк документів:
- відбір документів за заданими критеріями (темами та значеннями полів бібліографічного опису);
- сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень;
- перегляд та друк інформації щодо відібраних документів у вигляді рядків таблиці, каталожних карток та повних бібліографічних описів;
Комплектування фонду:
- створення та аналіз тематико-типологічного плану комплектування фонду;
- аналіз відмовлень в літературі;
- врахування пропозицій постачальників;
- складання потреб в літературі;
- планування поповнення фонду;
- складання замовлень літератури у постачальників;
- обробка надходжень (партій літератури);
- списання літератури;
- друк книг інвентарного та сумарного обліку;
- аналіз статистики комплектування бібліотечного фонду;
   Обробка документів:- каталогізація видань (створення бібліографічних описів документів відповідно держстандарту 7.1-84, з урахуванням стандартів USMARC та UNIMARC);
- створення та підтримка каталогів тем (класифікаторів, рубрикаторів, систематичних та тематичних каталогів і т.і.);
- визначення зв'язків документів (документ-частина, серія-елемент серії, оригінал-переклад, документ-додаток і т.і.);
- підтримка та використання авторитетних записів та переліків типових значень.
   Бібліотечний фонд, як основа діяльності бібліотеки, визначає її роль і місце в культурному, освітньому та громадському житті коледжу. Якісно сформований фонд - запорука ефективної діяльності бібліотеки та реалізації завдань навчального закладу.
   Книжковий фонд бібліотеки нараховує 100995 примірників видань на різних носіях інформації, лише за 2010 рік фонд поповнився на 4265 примірників на загальну суму 64428 грн. Замовлення нової літератури здійснюється у відповідності до профілю учбового закладу та навчальних програм.
   Останніми роками все більше уваги приділяється комплектуванню бібліотеки електронними документами, адже сьогоднішній наш читач, який володіє власною переносною електронною технікою, потребує оперативної та якісної інформації. Насамперед, це електронні періодичні видання, такі як "Шаблони документів закладу освіти" та друковані періодичні видання з електронними додатками, такі як журнали "Домашній ПК", "Hi-tech". Користуються популярністю електронні додатки до підручників та окремі підручники на електронних носіях. Проблемою на сьогодні є недостатня кількість комп’ютерних робочих місць у читальному залі для роботи з електронними носіями.
   Одним із основних джерел комплектування фонду бібліотеки ХПК є обласний центр по розповсюдженню підручників у Хмельницькій області, з якого у 2010 році отримали 3266 примірників видань.
   Ми підтримуємо тісний зв’язок і співпрацюємо з різними видавництвами, а саме: "Знання", "Каравела", "Кондор" м. Київ ; "Новий Світ, "Магнолія-Плюс" м. Львів та ін.
   У рамках проведення конкурсу "Подаруй бібліотеці книгу" наш фонд поповнився майже на двісті примірників. Звичайно, не всі книги, що приносять до нас, відповідають запитам, проте і вони знаходять свого читача.
   На сучасному етапі розвитку науки і техніки вирішальну роль відіграє оперативність, з якою розповсюджується інформація. Одним із джерел надання оперативної інформації є періодичні видання. Бібліотека має змогу передплатити весь спектр необхідних видань, а саме 65 назв періодичних видань з питань освіти, техніки та суспільно-політичної тематики, які аналітично вносяться в електронний каталог.
   В минулому році проведено опитування викладачів щодо переліку періодичних видань та, врахувавши пропозиції, здійснено передплату, збільшивши її ще на п’ять видань (газета "Захист Вітчизни", журнали "Практика управління закладом освіти", "Шаблони документів закладів освіти", "Англійська мова та література", "Украина за рулем").
   Значну допомогу в задоволенні запитів користувачів бібліотеки надає створений у бібліотеці фонд тематичних папок, добірок матеріалів із різних галузей, а також папок, присвячених відомим діячам держави, історичним постатям, діячам мистецтва, науки, папки на допомогу викладачам у навчально-виховній роботі.
   При необхідності фахівцями бібліотеки готуються власні друковані матеріали, які вміщують ту актуальну інформацію, якої недостатньо в фонді бібліотеки.
   Ефективною формою розкриття та пропаганди бібліотечного фонду були і залишаються бібліографічні огляди літератури, презентації книг, книжково-ілюстративні виставки літератури.
   Велику увагу приділяли працівники бібліотеки духовному та інтелектуальному розвитку   студентів, вихованню у них патріотизму та громадянської позиції. В бібліотеці постійними є виставки літератури до визначних історичних подій, ювілейних дат. Спільно з заступником директора з гуманітарної роботи О.Д.Докторук та кураторами груп визначається тематика та проводяться виховні, інформаційні, історичні години, тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, уроки здоров’я тощо. Цікавими та інформаційно-насиченими були проведені такі інформаційно-виховні заходи: "Державні символи України", "Шляхами козацької слави", "Тарасові музи", "Україна і ООН", "Голгофа голодної смерті", "Вічний вогонь української волі", "Україна пам’ятає, Україна знає", "Євросоюз та європейські горизонти", "Молодість отруєна дурманом", "В долонях Всесвіту – Земля", "Повсякчас охороняй нас, Святий Миколай".
   З придбанням кольорового принтера значно активізувалась видавнича діяльність бібліотеки. Виходять друком науково-бібліографічні, інформаційні, методичні видання, бібліографічні покажчики. У 2009-2010 н.р. видані інформаційно-бібліографічні довідки до 100-річчя від дня народження Антонича Богдана-Ігоря Васильовича "Мої пісні - над рікою часу калиновий міст…", до 90-річчя від дня народження Миколи Руденка "Борець за права українського народу та його культури", до Дня Перемоги – "Велика Перемога", персональний бібліографічний покажчик літератури "Чарівна сила слова Ніни Качеровської". Змістовним є видання "Місце бібліотеки ВНЗ в системі національно-патріотичного виховання молоді" з досвіду роботи бібліотеки ХПК. Особливої уваги заслуговує буклет "Бібліотека Хмельницького політехнічного коледжу як складова навчально-виховного процесу".
    Активно використовується копіювальна техніка. Книжкові виставки з актуальних тем супроводжуються інформаційними картками щодо тематики виставки. Найрізноманітніша інформація, що потрібна адміністрації та викладацькому корпусу, подається у зручній для них формі – у вигляді ксерокопій статей, роздруковок з Інтернету тощо.
   Серед численних функцій бібліотеки є науково-методична, яка сприяє виявленню та узагальненню накопиченого інноваційного досвіду. На базі нашої бібліотеки проведений обласний семінар "Бібліотеки навчальних закладів у створенні єдиного інформаційного простору: початок і перспективи".
   При бібліотеці діє міське методичне об’єднання бібліотечних працівників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації "Професіонал". Засідання методоб’єднання проводяться на базі окремої бібліотеки. Кожна зустріч бібліотекарів – це обмін досвідом і взаємне навчання, знайомство з новими методичними матеріалами . Питання формування і збереження книжкового фонду неодноразово обговорювалося на засіданнях методоб’єднання.
   Сьогодні бібліотека здобула шану і авторитет серед користувачів і співробітників коледжу, набула суспільної значущості як скарбниця знань, як складова навчально-виховного процесу ХПК.