Мацей О.О.,
завідувачка НВМ ХНУ

Мовний етикет та оформлення ділових паперів

1. Точність у формуванні думки, недвозначність
2. Логічність
3. Стислість
4. Відповідність між змістом і мовними засобами
5. Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення
6. Відповідність між мовними засобами та стилем викладу
7. Вживання сталих словосполучень
8. Різноманітність мовних засобів
9. Нешаблонність у побудові висловлювання
10. Доречність
11. Виразність дикції
12. Відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

1. У публічному виступі вживати лише найнеобхідніші цифри, по можливості – заокруглені;
2. Ті цифри, які ви вважаєте за потрібне навести, поставте в називному відмінку (перебудувавши речення), особливо якщо це складні, великі числові назви;
3. У тексті виступу числівники треба записати словами й поставити правильні наголоси;

1. - напишіть "половина", замість 1/3 – "третина", замість 0,25 або ? - "чверть" (не одна чверть, а чверть);
2. Якщо замість відповідних непрямих відмінків промовець послуговується лише називним відмінком числових назв (захворювання виявлено в одна тисяча триста сорок одна тварин), слухачі вирішать, що він не знає мови, якою намагається розмовляти (адже в українській мові всі компоненти складних і складених числових назв відмінюються);
3. При відмінюванні наголоси в деяких числівниках змінюються. Тому краще себе перевірити й поставити наголос, щоб упевнено прочитати текст.

Кожному із нас доводилося хоча б раз у житті виступати перед колективом. Готувати тематичний, інформаційний огляд, консультації, виступи на конференціях, семінарах. Здавалося б, це просто. Потрібно вибрати тему, підібрати літературу, прочитати та обдумати прочитане, виписати те, що зацікавило. Але до письмового оформлення виступу теж є певні вимоги.  Потрібно не забувати вказати, хто підготував даний матеріал (прізвище, ім’я та по батькові, посада). Потім йде назва вашого виступу. Після назви необхідно наголосити, який тип виступу. Це тематичний огляд, чому чи кому він присвячується, консультація, з якого питання та інше. Далі йде вступ, власне текст виступу. Після основного тексту повинен бути обов’язково висновок чи висновки, рекомендації. В кінці кожної роботи не потрібно забувати про перелік використаної літератури, список  веб-сайтів. Ну і, звичайно, проставити дату написання вашого виступу. Дата є обов’язковим реквізитом будь-якого документа. Позбавлений дати, він до певної міри втрачає юридичну силу. Тому кожен, хто складає, виконує, затверджує чи підписує будь-який документ, повинен привчитися проставляти дату. Датою його може стати або день підписання, або день затвердження, час здійснення зафіксованих у них вчинків, подій, фактів, явищ. Дата проставляється власноручно тією особою, яка написала, підписує або затверджує документ. До складу реквізиту "дата" входять: число, місяць і рік. Якщо документ виготовляється на бланку, дата ставиться в лівому верхньому його кутку. Якщо документ пишеться не на бланку, його дата ставиться нижче тексту поряд із підписом. Підпис – обов’язковий реквізит більшості документів, який засвідчує законність документа та відповідальність особи за його зміст та наслідки дії. Розшифровування підпису (ініціали та прізвище) в дужки не береться.
    Для зручності користування документом та його обробки з усіх сторін залишаються вільні місця – так званні поля. Поле з лівого боку – 35мм, воно використовується для резолюцій та інших позначок, а також дає можливість вільно читати текст підшитого до справи документа. Праворуч залишається поле не менше 8мм – це зберігає текст від пошкоджень. Треба мати на увазі, що праворуч рядки тексту закінчуються на неоднаковій відстані від краю аркуша, оскільки в ділових паперах, як правило, уникають переносу слів. Проте лінія правого поля не повинна бути аж надто ламаною. Поле верхнього кінця сторінки – 20мм. На ньому розміщуються відмітки діловода. На нижньому кінці сторінки поле повинно бути не меншим за 19-16мм (для аркушів А4 (210:297) – поля 19мм, для аркушів формату А5 (148:210мм) – поля 16мм). Якщо документ займає більше, ніж один аркуш паперу, то на наступний аркуш не можна переносити самі підписи. Крім них, там має бути не менше двох рядків тексту.
    Нумерація сторінок. Документ, який займає одну сторінку, не нумерується. У документах, що укладені на двох і більше аркушах (з одного боку), нумерація починається з другого аркуша арабською цифрою 2 без слова "сторінка" і пунктуаційних знаків (-5- ,). Номери проставляються посередині верхнього поля аркуша на відстані не менше 10мм від верхнього краю. Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки позначаються у правому верхньому кутку, парні – у лівому верхньому кутку аркуша.
    Писати завжди слід з полями (зліва чи справа, а в документах - тільки зліва) – цього вимагають і технічні умови, наприклад, підшивання ділових паперів, і традиція зберігати поле для заміток, правок, доповнень, і навіть естетика форматів. Розташовувати текст на форматі (стандартний аркуш паперу) слід з урахуванням пропорції, естетики співвідношення формату й обсягу тексту.
    У ділових паперах рекомендують уникати переносів, але це не звільняє від обов’язку дотримуватися естетики словорозташування.
    Культура письма визначається і загальною культурою суспільства, і культурою кожного її члена зокрема. Мова єднає народ спільним національним корінням. Цінним і достовірним свідченням  є писемна народна творчість, яка являє собою важливу форму збереження національної культури, мови й духовності. Так, на жаль, склалося в Україні, що багато хто навіть з українців ігнорував рідну мову. Здебільшого на неї віяло холодом відчуженості. Хіба що ніжні мелодії пестили її своїм звучанням, підкреслюючи її чарівність, неповторність і щирість. Але я впевнена, що мову вивчатимуть – вона знайде шлях до кожного небайдужого серця, і тоді з’явиться шана до народу України як до такого, що любить і захищає свою рідну мову.

Література

• Абрамов В.    Формування логіко-мовленнєвої культури сучасного фахівця// Філософська думка.- 2004.- №4.- С.137-148.
• Бабич Н.Д.    Основи культури мовлення.- Львів: Світ, 1990.- 222с
• Вакуленко М.    У якому часі?// Вісник книжкової палати.- 1999.- №3.- С.6-7
• Глущик С.В.    Сучасні ділові папери: Навчальний посібник/ С.В.Глущик, О.В.
• Дияк, С.В.Шевчук.- 4-те вид. перероб. та доп.- К.: "А.С.К.", 2003.- 400с
• Гончарова О.    Усне слово як засіб публічного спілкування// Вісник книжкової палати.- 1998.- №2.- С.16-17
• Коваль А.П.    Ділове спілкування.- К.: Либідь, 1992.- 280с.
• Культура української мови: Довідник.- К.: Либідь, 1990.- 304с
• Мова - це форма безсмертя етносу//Вісник книжкової палати.-1997.-№1.-с.5-7
• Одарченко П.    Про культуру української мови: Збiрник статей/ Ред.Г.Карпенко.- К.: Смолоскип, 1997.- 319с
• Олійник О.Б.    Мова моя калинова: Навчальний посібник.- К.: Хрещатик, 1993.- 293с
• Пазяк О.М.    Українська мова і культура мовлення: Навчальний посібник/  О.М.Пазяк, Г.Г.Кисіль.- К.: Вища шк, 1995.- 239с.
• Семчук Д.    Курс практичної стилістики та культури мовлення// Українська мова та література.- 2003.- №21-23.- С.1-61
• Федоренко В. Лайливість - це хвороба//Укр. мова та література.- 2004.- №38.-С.22-25.

Грані професії

Чорна Л.П.,
    провідний бібліотекар НМВ НБ ХНУ

Модель  спеціаліста бібліотеки ВНЗ

Науково-технічний прогрес є одним з головних факторів сучасного життя, що визначає розвиток усіх сфер життєдіяльності суспільства, рівень його культури. Сьогодні формується нова концепція бібліотек, а разом з нею і нова  концепція бібліотечних закладів освіти, які поступово переосмислюють і переорієнтовують свою діяльність відповідно до сучасних умов і нових вимог.
    Активно розвивається документно-комунікативна сфера суспільства, впроваджуються новітні інформаційні технології. Все це спонукає до створення гнучкої та скоординованої системи підготовки сучасного бібліотечно-інформаційного фахівця. Для успішної роботи бібліотек потрібно, щоб сучасний бібліотечний фахівець був готовий до відповідних змін та перенавчання, що дасть змогу не втратити провідну роль бібліотек у наданні інформації та інформаційних послуг. Не можна говорити про серйозність сучасної системи підвищення кваліфікації фахівців бібліотек вищих навчальних закладів, не маючи чіткого уявлення про модель фахівця бібліотеки. В теорії і практиці бібліотечної справи термін "модель спеціаліста" ще не зовсім чітко визначений. Саме це і унеможливлює раціональний підхід до змісту підготовки і перепідготовки бібліотечних працівників, правильних форм  і методів навчання, застосування ефективних технологій.
    На думку фахівців бібліотечної справи,модель спеціалістапередбачає "однозначно внутрішньо несуперечливу сукупність найбільш загальних соціальних вимог до рівня його професійної компетентності, світоглядних і морально-етичних позицій і переконань, загальної і професійної культури й особистісних якостей".Акцент у наведеному понятті "моделі фахівця" має ставитися на слова  про найбільш загальні вимоги до рівня професійної компетентності. Потрібно домогтися того, щоб модель фахівця бібліотеки вищої школи орієнтувала колектив книгозбірні на розвиток бібліотечного професіоналізму і періодично корегувала цілі і завдання підготовки й перепідготовки працівників бібліотек вишів.
    Створюючи модель спеціаліста книгозбірні ВНЗ, потрібно спиратися на вимоги доцільності, повноти, алгоритмічності, а також слід дотримуватись принципів:

• універсальності, що припускає використання єдиних понять і термінів як безпосередньо в наукових і науково-технічних бібліотеках, так і у сфері науки та освіти;
• комплексності відбиття в моделі різних професійних якостей, у першу чергу, знань і вмінь працівників;
• практичної спрямованості, яка означає, що головні вимоги до фахівця задаються, виходячи з потреб бібліотек вищої школи у виконанні певних функцій;
• орієнтації, пов'язаної з урахуванням перспектив розвитку бібліотечної справи, що відбиває тенденції, зумовлені процесами інформатизації суспільства.

Саме ці принципи повинні бути закладені в підгрунття технології побудови моделі спеціаліста бібліотеки ВНЗ. На основі сучасних розробок  можна визначити головні її компоненти:
    1.Професійна діяльність, оскільки саме в ній відбувається процес формування особистості.
    Метою професійної діяльності спеціаліста бібліотеки ВНЗ є створення умов всебічного розвитку майбутніх фахівців, забезпечення успішного оволодіння студентами знаннями загальнонаукових, спеціальних та суспільних наук й формування на цій основі цілісного наукового світогляду.
    Основними засобами професійної діяльності спеціаліста є:

• професійні знання, за допомогою і на основі яких здійснюється інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів;
• документи, що є носіями знання, які має у своєму фонді бібліотека;
• допоміжні технічні засоби (комп'ютерна техніка тощо).

            Способами реалізації професійної діяльності є різні бібліотечні технології, форми і методи інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки.
    2. Професійна культура як система професійних знань, навичок, умінь, які відповідають вимогам професійної діяльності, функціям і обов'язкам бібліотекаря книгозбірні університету, що закріплено в його кваліфікаційній характеристиці.
    Тому, сьогодні професійну культуру спеціаліста ВНЗ можна розглядати як комплексну систему таких елементів, як: професійне мислення, професійні знання, уміння, навички й здатності, професійне зацікавлення, ступінь готовності особистості до конкретного виду діяльності, професійний світогляд, професійна майстерність, адаптованість до професійного середовища, професійна мораль тощо. До сучасного бібліотекаря висуваються вимоги чітко уявляти собі моральний зміст, цінність, наслідки своєї діяльності, мати цілісний світогляд, економічно розвинене мислення, володіти культурою спілкування, правовими знаннями, навичками організації виробництва.
    3.    Інформаційна культура, яка передбачає комплекс знань і умінь у сфері цифрових технологій, електронних ресурсів Інтернету, освоєння інформаційних засобів і технологій. В інформаційну культуру бібліотекаря за Ю. Дрешером входить: "уміння аналізувати матеріал у цілому й окремих частинах; уміння працювати з різними джерелами інформації, володіння методикою бібліографічного опису, анотування, реферування, предметизації і систематизації, індексування; уміння застосовувати сучасні інформаційні технології у професійній діяльності". Виховуючи інформаційну культуру бібліотекарів-початківців,  потрібно постійно розвивати і вдосконалювати форми і методи навчання, які спрямовані як на теоретичну (лекції, семінари, лабораторні роботи, консультації, екскурсії), так і практичну (практикуми, ділові ігри, тренінги)  підготовку.
    4.    Здатність самостійно вчитися, набувати професійних знань, навичок, умінь, оволодівати новими технологіями, удосконалювати кваліфікацію. Сьогодні розширення поняття професійної самостійності має відбуватися за рахунок орієнтації на концепцію професійного становлення особистості бібліотекарів-початківців. Це стає особливо актуальним в умовах запровадження системи безперервної освіти, що створює оптимальні умови для процесу безперервного розвитку особистості фахівця бібліотеки ВНЗ.
    5.    Індивідуально-психологічні особливості людини, які передбачають поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки і визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки та виявляються як особливі. Особистісна характеристика моделі спеціаліста є найбільш складним і важко прогнозованим компонентом. Особистісний аспект припускає розкриття можливостей людини, формування його мотивів і інтересів, виховання потреб у процесі цілеспрямованої взаємодії у середині бібліотечного колективу. А звідси — такі вимоги до спеціаліста:

• розуміння сутності і соціального значення своєї спеціальності;
• слідування етичним і правовим нормам суспільства;
• наявність ідеалів, цінностей, пріоритетів, мотивацій;
• знання законів міжособистісного спілкування і уміння  застосовувати їх на практиці;
• здатність приймати рішення й нести за них відповідальність;
• наявність суто людських, гуманних спонукань (почуття справедливості, співчуття, готовність допомогти, любов до родини)
• "невиробничі" резерви особистості — патріотизм, дотримування законів валеології (здорового способу життя), уміння створити сприятливий психологічний клімат у колективі, участь у суспільному житті, працездатність та ін.

Узагальнюючи, можна зазначити, що модель спеціаліста ВНЗ включає професійні, психологічні, культурологічні та інші знання; практичні уміння і навички; дидактичні, організаційні, комунікативні здібності; морально-психологічні та індивідуально-психологічні особливості і якості; розвиток інтелектуальних параметрів (мислення, ерудиція, розвинена пам'ять, дотепність, володіння усною та писемною мовами); розвинені професійно спрямовані параметри (любов до людей, відданість професії, відповідальність, обов'язок, чесність, тактовність).
    Загальна побудова моделі передбачає такі визначення:

• Функціональну сутність спеціаліста;
• Широту обсягів його професійного профілю;
• Професійні характеристики;
• Експертні оцінки та прогнози розвитку цієї діяльності у найближчій і віддаленій перспективах;
• Організацію системи підвищення кваліфікації та перепідготовки бібліотечних кадрів бібліотек ВНЗ.

        У сучасних умовах, коли реальні можливості розширення штату обмежені, а обсяг і складність завдань, що стоять перед бібліотеками вищої школи, зростають, необхідно звернути увагу на обгрунтований підбір кадрів як важливий засіб підвищення функціональної ефективності роботи бібліотеки ВНЗ і її окремих підрозділів. Необхідно також вирішити проблему підготовки і перепідготовки кадрів з урахуванням специфіки роботи даних бібліотек і створення системи підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації спеціалістів бібліотек ВНЗ. Сьогодні є всі підстави говорити, що бібліотекар має бути унікальним і водночас універсальним спеціалістом, "навігатором знання". За такими спеціалістами не тільки сьогодення, а й майбутнє розвитку бібліотечної справи.
   
    Література

• Астахова В.К. К вопросу о новых качественных характеристиках модели современного специалиста // Новый коллегиум. - 2000. - №2. - С.19-23.
• Баніна М. Шляхи оптимізації системи бібліотечно-бібліографічної освіти // Вісник Книжкової палати. - 2001. - №4.- С.20-23.
• Загуменна В. Концептуальна модель підготовки сучасного бібліотечно-інформаційного фахівця // Вісник Книжкової палати. - 2001.- №2.- С.20-21.
• Макеєва І. Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу // Бібліотечний вісник.- 2008. - №3.- С.22-27.

Чабан К.А., головний спеціаліст управління культури,
    туризму і курортів Хмельницької ОДА;
    Мацей О.О., завідувачка НМВ НБ ХНУ

Психологічні та професійні особливості роботи в жіночому колективі.

Є два способи керувати жінками, але….ніхто їх не знає
Франк Хаббарт

Мотивація трудової діяльності у жінок має певні відмінності, але вони викликані швидше своєрідністю особистості і не носять закономірний характер.
    Жінки більш консервативні, бажають стабільності. Слабка стать більше орієнтується на збереження існуючого порядку, аніж на суттєві революційні зміни, авантюри.  Не випадково в переліку людей, які докорінно змінили хід історії, чоловічих імен набагато більше.  Через це діяльність пані менеджера спрямована на послідовні, поступові перетворення. Ці самі обставини визначили схильність жінок-керівників до тактичного, а не стратегічного планування. Встановлено, що жінки мають детальний та виважений підхід, смак "до дрібниць": вони значно краще сприймають та аналізують деталі, подробиці подій, вміють розділити ціле на частини та провести логічний аналіз складових. Повнота та точність такого диференційного аналізу абсолютно недосяжна для більшості чоловіків. Але саме чоловіки краще можуть уявити подію в цілому, оцінити стратегічні тенденції та явища, установити зв’язок між частинами цілого. Образно кажучи, жінки бачать дерева, а чоловіки - ліс.
    Які висновки з цього може зробити керівник? Якщо зміни неминучі, і ви хочете підготувати до них свій жіночий колектив, краще представити людям примірний план дій, де кожний наступний крок - це логічна послідовність попереднього, його розвиток. Запропонуйте співробітникам взяти участь в "прив’язці" плану до реальності, в наповненні його конкретними подіями - це додасть почуття впевненості і їм, і керівнику.
    Пунктуальність, ретельність, любов до деталей, ці якості більшою мірою притаманні саме жінкам. Справа в тому, що жінки більш спостережливі до робочого процесу, деталей чужого гардеробу й навіть до виразу обличчя потенційного покупця, а у випадку бібліотеки -  читача. А ще тому, що прекрасна стать має такі якості, як здатність тривалий час займатись монотонною роботою. Проте, це не означає, що всю нудну і нецікаву роботу слід перекласти на прекрасну половину. Не забувайте про їх підвищену емоційність. В той момент, коли настане втома, вони іноді можуть дати непередбачену реакцію - наприклад, влаштувати гарну сварку, виплеснути незадоволення на абонента, що потрапив під руку, або написати заяву "за власним бажанням". Намагайтесь дотримуватись традиційних рекомендацій з гігієни праці - мінімум 5-ти хвилинна перерва в роботі на кожні 1,2 години, об’єднання однотипної роботи в блоки, чергування цих блоків за змістом, виконання монотонної роботи в період спаду природної активності організму. Жінки більш працелюбні, терплячі та не пасують ні перед чим, навіть тоді, коли на новому робочому місці не все виходить. В таких випадках вони йдуть наперекір труднощам й досягають мети, а чоловіки залишаються безсилими.
    Жінки дійсно більш терплячі, але до певної межі. Вони рідше схильні до відкритих бунтів. Існує, щоправда, думка про те, що відкрита агресія з боку жінки не спостерігається саме в змішаних колективах - спрацьовує стриманість на соціальному рівні (бажання гарно виглядати перед чоловіками). Якщо ж мова йде про однорідний жіночий колектив, соціальні заборони можуть послабитись. Іноді агресія може проявлятись відкрито, іноді завуальовано (наприклад, ті самі плітки, інтриги). Що ж робити в таких випадках? Можна спробувати "розбавити" такий колектив чоловіками, нехай навіть не постійно працюючими. При цьому бажано, щоб ці чоловіки не були красенями, руйнівниками сердець та ловеласами. Для цього підійде краще добропорядний батько сім’ї середніх років з почутям гумору. Головне, щоб він не став приводом для реальної конкуренції між представницями прекрасної половини.
    Жінка більш емоційна, й ця риса особливо характеризує жіночий стиль управління та її поведінку на роботі. Вона "близько до серця" приймає все, пов’язане з роботою, достатньо довго залишається під владою переживань. Жінка більше схильна "програвати" ситуацію, переживати можливий результат подій. При прийнятті рішень жінка-керівник частіше опирається на свої передчуття, інтуїцію, жіночу логіку. В силу підвищеної емоційності жінка хворобливо реагує на критику, грубість, а тим паче образу, що не дозволяє їй бути об’єктивною та конструктивною. Досліджено, що приблизно третина нервових розладів жінок відбувається через зіткнення її соціальних ролей - керівника на роботі та виконавця вдома, або навпаки.             При своїй ураженості жінка більш стійка до стресів. Виплескуючи своє невдоволення з незначних приводів, жінка дає вихід власним емоціям, отже, легше переносить стреси. Як краще діяти керівнику, коли підлегла опинилась в стресовій ситуації? Ідеальний вихід - стати на 15 хвилин психотерапевтом - уважно вислухати проблему, задати кілька питань и намагатися підвести саму людину до проміжного виходу - наприклад: "Обговоримо це детальніше після роботи", "під час перерви я передзвоню й скажу…". Проміжні рішення дозволяють залишити проблему за рамками повсякденних обов’язків, не думати про неї постійно.
    Для досягнення своєї егоїстичної мети жінки іноді можуть тонко і непомітно маніпулювати оточуючими. Рекомендації керівнику: якщо в оточенні з’явилась дама- маніпулятор, слід дати зрозуміти їй, що всі її хитрощі видно оточуючим, і ви маєте наміри протидіяти цим методам. Озвучуйте приховані конфлікти в прямій розмові з учасниками, розставляйте крапки над "і", але ведіть розмову про проблему в конструктивному, а не звинувачувальному тоні.
    У жінкок значно вище щоденна потреба в інтенсивному емоційному спілкуванні. Саме тому, багато з них ходять на роботу не стільки працювати, як спілкуватись. От до цього, окрім суто ділових відносин, і потрібно бути готовим, працюючи в жіночому колективі. Якщо в чоловічому колективі не визнається дружба, то в жіночому - людина замкнена викликатиме непорозуміння, багато колег будуть намагатись зробити вас своєю подругою. Тому краще завчасно налаштуватись на певні обмеження кількості друзів (точніше, подруг).
    Як правило, жінки готові обговорювати всі проблеми, і не лише виробничі. Ніде краще, як в жіночому колективі, не зрозуміють труднощі виховання дітей та пляму на улюбленій блузі, відносини з чоловіком та зламаний ніготь… Загалом, такі відносини нагадують "групу підтримки" для своїх. Правда, в жертву таким відносинам часом можуть принести саму роботу. Аби такого не сталося, потрібно чітко розділити два контексти: особисті бесіди - лише у вільний час і не в  читальному залі бібліотеки; зате під час дружнього чаювання (обіду) - ніяких розмов про роботу.
    У жінок та чоловіків різні погляди на професійне суперництво. Власне, ділова боротьба у всіх своїх проявах природна лише для чоловіків. Жінкам інтриги на робочому місці потрібні лише, щоб збагатити емоціями сухі офісні відносини. Якщо для чоловіків в діловій боротьбі важливий поперед всього результат, то жінки більше цінують безпосередньо процес, а як наслідок, можуть інтригувати, і не завжди на діловому полі, проявляючи живий інтерес до особистого життя своїх колег. До своїх суперників жінки ставляться більш людяно і поблажливо, тому що предмет боротьби для них менш важливий, аніж безпосередні відносини між його учасниками. Жінки, як правило, не забувають, що після боротьби з колегою наступного дня треба продовжувати роботу. Почуття міри їм, як правило, не зраджує.
    Але, як би жінку не турбували професійні інтереси та хвилювання з приводу роботи, поперед всього кожна із них - мати. І в цьому - ще одна особливість жіночого колективу. Керівники колективів зобов’язані знати, у кого з підлеглих є діти, чи відвідують вони дитсадок, школу, як вчаться, це надзвичайно стимулює працівників.
    У взаємовідносинах із зовнішнім середовищем жіночий стиль управління характеризується більшою гнучкістю, ситуативністю, умінням адаптуватись до складних обставин. Жінка-керівник більшого значення, ніж чоловік, надає встановленню конструктивних відносин з органами влади, що зумовлене намаганням шукати й знаходити підтримку. За своєю суттю жінки більш правосвідомі та поважають владу, а чоловіки більш честолюбні та більш незалежні.
    В управлінні персоналом жінка-керівник більше уваги приділяє відносинам між членами колективу, її більше, ніж чоловіка, хвилює сфера міжособистісних відносин. Жінка більш тонко реагує на морально-психологічний клімат в колективі. В складних ситуаціях вона будує свої стратегії виходу з кризи на високих мотиваціях співробітників. Здійснюючи функцію контролю за діяльністю персоналу, жінка не прагне жорстких санкцій, а, в першу чергу, бажає забезпечити необхідні умови для підлеглих з метою мінімізації стягнень. При цьому вона зберігає здатність реалізовувати жорсткі заходи по відношенню до тих, хто не справляється з поставленими завданнями. Стиль керівництва жінки-менеджера відзначається більшою демократичністю, готовністю до співпраці. Процедура прийняття рішень супроводжується процесом активного обговорення запропонованих варіантів з підлеглими. При визначенні дистанції з підлеглими спостерігається 2 варіанта поведінки:
    - "Залізна леді" - холодна, авторитарна, самовпевнена та добре знає свою ціну. Вона досконало володіє закулісними прийомами, відхиляє дискусії та обмін думками як неефективний засіб; сувора і вимоглива до підлеглих, в системі мотивації спирається на покарання, від підлеглих очікує дисципліни та поступливості, цінує, головним чином, їх   професійні здібності.
    - "Старша сестра" навпаки спирається на колективні форми прийняття рішень, заохочує дискусії та полеміку. Будучи неординарною особистістю, хоче бачити біля себе таких же сильних колег. Прихильна до підлеглих, очікує від них повної віддачі. Вона цінує у своїх співробітниках почуття єдиної команди. Для "старшої сестри" важливі не тільки професійні, а й  моральні, психологічні якості працівників. Вона не переносить інтриг, розвиває  гласність, конструктивну критику. В системі мотивацій робить наголос на винагороди, заохочує новаторство й творчий підхід до справи.
    Без сумніву, жінка, при всій її емоційності, дуже прагматична й без особливих ілюзій дивиться на життя (французи з цього приводу жартують, що для кожної жінки є дві думки - її власна й хибна). Але часто вона буває й альтруїстичною, намагається як можна краще виконати всю роботу й не завжди шукає власної вигоди.
    Хотілось би згадати ще про одну особливість жіночого колективу — зовнішній вигляд. Як відомо, кожна жінка хоче виглядати привабливою й чарівною. Й саме через це на роботі вона припускається ряду помилок, а саме:

1. Дає можливість індустрії моди, соціальному походженню, освіті та способу життя вирішувати, що носити на роботі;
2. Подекуди перебільшує значення власної привабливості, що теж позначається на виборі речей робочого гардеробу, макіяжу тощо;
3. Як абсолютна протилежність - цілковите ігнорування значення зовнішнього вигляду для роботи, іміджу установи, в якій вона працює. Часто таке відбувається через неохайність, завантаженість сімейними проблемами.

• Одяг
• Волосся
• Обличчя
• Взуття
• Нігті
• Парфуми
• Прикраси

• Одяг для роботи має бути з довгим рукавом. В діловому одязі зовсім не бажані малюнки як-то велечезні квіти, птахи, кораблі, а також великі абстрактні.
• Волосся ділової жінки має бути коротким або середньої довжини, а її зачіска не повинна відволікати уваги зайвими локонами. Жінки з довгим волоссям привабливі, але це шкодить службовому авторитету. Стосовно фарби, то вважається, що сивина додає авторитету чоловікам, але такою ж мірою відштовхує та зменшує авторитет жінки.
• Парфуми. Якщо жінка хоче подобатись чоловіку, запах має бути тонким і дорогим, а якщо вона хоче відповідати посаді, - ледь помітним. Та найкращий парфум - це чисто вимите тіло.
• Косметика - не яскрава. Правильно підібрані окуляри надають обличчю діловий вираз.
• Прикраси. Найнеобхідніша прикраса жінки - це обручка.
• Мова повинна бути літературною, без суржику та професійного жаргону.
• Жіночність - це факт. Не потрібно занадто виставляти її напоказ, але й маскувати чоловічим одягом теж ні до чого.

Література

• Гвоздева Е.С.    Штрихи к портрету женщин-менеджеров//Социологические исследования (Социс).-2000.-№11.– С.36-44.
• Імідж керівника // Мурашко І. Менеджмент персоналу.-К., 2002.-С.243-263
• Кодекс етики бібліотекаря: Затверджено конференцією Української бібліотечної асоціації 30 травня 1996р. [Електронний ресурс].- Спосіб доступу: URL: http://uba.org.ua/ukr/
• Особенности библиотечного коллектива// Суслова И.М. Менеджер библиотеки: требования к профессии и личности.-М., 2001.-С.68-71.
• Пол руководителя. Особенности организационного поведения женщин// Пугачев В.П. Руководство персоналом организации.-М., 1998.-С.122-125.
• Філософія і етика організації// Мурашко І. Менеджмент персоналу.-К., 2002.-С.15.
• Хохлова Т.П.    Выявление гендерных аспектов менеджмента - фактор повышения эффективности управления//Менеджмент в России и за рубежом.-2001.-№2.– С. 67-74.
• Чирикова А.   Успешный менеджмент не имеет пола//Протокол и этикет.-2003.-№4.– С.16-19.
• Чирикова А.Е. Женщина-руководитель: деловые стратегии и образ "Я" // Социологические исследования (Социс).-2000.-№11.– С.45-56.
• Щекин Г.В. Как работают с людьми за рубежом: Мет. рекомендации по использованию зарубежного опыта.– К.:МЗУУП, 1992.– 145 с.

Книжкова полиця

Список літератури за темою "Професійна культура бібліотекаря: поведінка, культура мови і спілкування, зовнішня культура"

• Кодекс етики бібліотекаря: Затверджено конференцією УБА 30.05.1996 р.// Бібліотека в освітньому просторі.- 2005.- №2.- С.17-19
• Культура общения библиотекарей: Тест// Культура общения библиотекарей.- 2004.- С.28-30
• О толерантности в библиотечном общении// Культура общения библиотекарей.- 2004.- С.84-90
• Профессиональная этика библиотекаря: Глава 4.2.1 пособия// Деловые игры для занятий библиотечных специалистов.- 2005.- Вып.№27.- С.82-85.- [Сценарий моделирующей игры "Идентификация личности в конфликтной ситуации через литературный тип" для проведения в среде библиотекарей].
• Стрессы читателей и библиотекарей с позиции учения Л.Виилма о духовном развитии личности// Культура общения библиотекарей.- 2004.- С.53-57
• Ценности и этика информационного обслуживания// Информационное обслуживание: социокультурный подход.- 2001.- С.38-46
•  Алтухова Г.  Речь как инструмент профессии// Библиотека.- 2000.- №5.- С.65-67.- [Культура мовлення бібліотекаря, спілкування з читачем, мистецтво проведення бесіди].
• Алтухова Г.А.  Нормативные аспекты библиотечной этики//Библиография.- 2001.-№1.- С.5-11
• Алтухова П.Г.  Секреты бесконфликтного общения в библиотеке// Библиотеки за рубежом. 2002.- 2002.- С.92-106.- [На основе анализа зарубежных первоисточников данный материал - о библиотечной конфликтологии, социальной психологии читателей, трудных читателях, всегда ли прав библиотекарь, разработке регламентирующих документов как средстве против конфликтов, способах решениях конфликтов].
• Алтухова Т.  Беседы об этике и имидже// Библиотека.- 1998.- №2.- С.39-41
• Андоленко О.  Бібліотека - територія толерантності// Бібліотечний форум України.- 2007.- №3.- С.38-41.- [Висвітлюється робота центральної районної бібліотеки щодо поширення ідей толерантності та гуманізму, просвітницька діяльність з протистояння нетерпимості та ворожості у всіх сферах життя, використання можливостей сучасних інформаційних технологій для формування толерантного світогляду користувачів бібліотеки.]
• Арифулова Л.Н.  Библиотека - пространство толерантности и межнационального сотрудничества// Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии.- 2007.- №3.- С,34-39.
• Бачалдин Б.Н.  Библиотекарь - испытание этикой// Библиотековедение.- 1998.- №6.- С.40-50
• Боуден Р.  Профессиональная ответственность библиотекаря// Библиотековедение.- 1999.- №2.- С.126-130
•  Гайворонская Т.А.  Учитесь слушать, слышать и внимать// Библиотека.- 2005.- №6.- С.16-18.- [Важность человеческого  общения, умения слушать для библиотекаря. Тест "Внимательны ли вы?"]
•  Гончарова О.  Усне слово як засіб публічного спілкування// Вісник книжкової палати.- 1998.- №2.- С.16-17
• Григорьева В.Н.  Конфликт... выиграть может каждый/ В.Н.Григорьева, В.В.Даулетова// Научные и технические библиотеки.- 2003.- №12.- С.97-102.- [Доклад на конференции "Библиотека БГУЭП глазами молодого специалиста". Результаты опроса студентов Байкальского университета экономики и права о конфликтах в библиотеке. Причины возникновения конфликтов в библиотечном обслуживании, подходы к их разрешению].
•  Гусева А.С.  Искусство общения - это и труд, и талант, и творчество/ А.С.Гусева, Е.А.Яблокова// Мир библиотек сегодня.- 1998.- №4.- С.59-76
•  Дудник А.  Риси особистості бібліотечного працівника// Вісник книжкової палати.- 1997.- №5.- С.14-15.- [Етикет бібліотекаря].
• Езова С.  Взаимоотношения библиотекаря и читателя: Психология общения// Библиотечное дело.- 2006.- №1.- С.41-42.- [Общение между библиотекарем и читателем на двух уровнях (на уровне содержания и на уровне отношений). Представлены различные типы взаимоотношений].
• Езова С.А.  Грани библиотечного общения: Учебно-методическое пособие.- М.: ИПО "Профиздат", 2002.- 160с.- ("Современная библиотека"; Вып.25).- [Цель книги: повысить у библиотечных специалистов коммуникативную компетенцию, сформировать мотивацию для самосовершенствования в области культуры общения, стимулировать творческий подход к взаимодействию с читателями, коллегами по работе. В работе представлены различные типы библиотекарей и читателей, выявленные на основе социально-психологических исследований,  проведенных в регионе Восточной Сибири. В ней раскрыт механизм подготовки библиотекарей к инновационным формам обслуживания читателей: путешествие в этикет, читательская дискуссия, деловая игра "Диалог в библиотеке" и др].
• Езова С.  Найти общий язык: Культура взаимопонимания и коммуникационная компетенция библиотекаря: взаимосвязь и различие// Библиотека.- 2006.- №7.- С.53-54.- [Этика общения. Рассмотрены типичные ситуации общения библитекаря и читателя].
• Езова С.  Специфика профессионального общения// Библиотека.- 2009.- №2.- С.73-74.- [Библиотечное общение как деятельность и атрибут обслуживания пользователей. Некоторые особенности библиотечного обслуживания].
• Езова С.А.  Библиотечное общение: логический анализ понятия// Библиотековедение.- 2008.- №6.- С.26-29.- [Статья посвящена терминологическому анализу и операционализации понятия "библиотечное общение", актуализированного в отечественном библиотековедении с 1980-х гг. и получившего дальнейшее теоретическое и эмпирическое исследование в начале XXI века].
•  Езова С.А.  Искусство библиотечного общения// Библиотека.- 2005.- №3.- С.70-71.- [Культура библиотечного общения, отношения библиотекарей и пользователей. Определены типы поведения библиотекарей по отношению к читателям].
• Езова С.А.  Коммуникативная составляющая имиджа библиотекаря, библиотеки// Научные и технические библиотеки.- 2007.- №4.- С.15-20.- [Имидж библиотеки рассмотрен в ракурсе элементов системы "библиотека", акцентировано внимание на внутренней и внешней коммуникации библиотекаря как составной части имиджа библиотеки].
• Езова С.А.  Методологические подходы к библиотечному общению// Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии.- 2005.- №4.- С.40-42.- [Психологический, технологический, педагогический, деятельностный, этический и др. подходы к библиотечному общению - сущность проблемы].
• Игнатова Л.  Учись дружить и понимать// Библиотека.- 2007.- №9.- С.66-67.- [Опыт работы Ставропольской библиотеки по внедрению в социальную практику норм толерантного поведения для эффективного противостояния проявлениям экстремизма в молодежной среде ("Служба психолога СКЮБ", программа "Школа толерантности", создание гражданско-культурных центров на базе "библиотек муниципальных образований", виртуальный музей)]
• Коваль Л.Г.  Толерантність як самовизначення: деякі аспекти роботи юнацьких бібліотек// Бібліотеки для юнацтва в демократичному суспільстві.- 2007.- С.48-54.- [Що таке "толерантність", формування толерантності в суспільстві, різновиди толерантності, основні риси толерантної людини, толерантність бібліотекарів].
• Ліз Ч.  Коди одягу для людей книг: я і бібліотекарі/ Ч.Ліз, Л.Дерек// Книжкова тека.- 1995.- №11-12 (18).- С.14-15
• Лугачова Н.Г.  Професійна етика бібліотечного фахівця// Бібліотеки у створенні єдиного інформаційного простору Хмельниччини.- 2001.- С.71-73
• Лукашов И.В.  Что профессионально, то и этично// Научные и технические библиотеки.- 2004.- №5.- С.85-95.- [Обсуждение "Кодекса этики российскоо библиотекаря"].
• Макеєва І.  Модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу// Бібліотечний вісник.- 2008.- №3.- С.22-27.- [Висвітлено поняття "модель спеціаліста бібліотеки вищого навчального закладу". Визначено основні складники та принципи побудови моделі спеціаліста з метою раціонального підходу до змісту підготовки й перепідготовки співробітників у системі підвищення інформаційно-бібліографічної кваліфікації].
• Мачина Л.П.  Бібліотекар і читач: проблеми спілкування: З досвіду роботи НТБ КНУТД)// Грані бібліотечного спілкування.- 2004.- С.15-16.
• Медведєва Є.  Формування комунікативної культури бібліотечних працівників// Бібліотечний вісник.- 2002.- №6.- С.52-55.- [Необхідні професійні вимоги до комунікативних навичок бібліотекарів та структура навчального курсу "Комунікативна культура" в ХДАК].
• Монахова В.  А стоит ли избегать конфликта?// Библиотека.- 2005.- №7.- С.34-35.- [Рассматриваются разные конфликтные ситуации в процессе библиотечного обслуживания (между библиотекарем и читателем, внутриличностный), пути их решения].
• Моргенштерн И.Г.  На работу - как на праздник: Социально-психологический климат в коллективе// Библиотека.- 1993.- №5.- С.22-24
•  Осаула В.  Запах в библиотеке как элемент комфортности// Бібліотечний форум України.- 2007.- №3.- С.28-30
• Петрухно Ю.  Міжособистісні відносини в кодексах бібліотечної етики: Міжнародна практика інституалізації// Вісник книжкової палати.- 2002.- №1.- С.22-25.- [Кодекси бібліотечної етики різних країн]
• Попова Л.Н.  Срочно требуется коммуникатор!// Молодые в библиотечном деле.- 2008.- №2-3.- С.79-87.- [Общение библиотекаря с читателями, рекомендация полезных книг, библиотерапия].
•  Рябчикова У.  Сотрудники и пользователи: две точки зрения// Библиотека.- 2007.- №7.- С.50-53.- [О результатах комплексного исследования в библиотеке им. С.Г.Чавайна (Республики Марий Эл) по изучению потребностей читателей и их отношение к библиотеке в целом].
• Скуратская Е.Ю.  Обойдемся без конфликтов// Библиотека.- 2006.- №7.- С.79.- [Советы психолога: как не впасть в словесную перепалку с читателем в конфликтной ситуации.]
• Сукиасян Э. Р. Этика в нашей повседневности// Библиотека.- 2007.- №8.- С.41-43.- [Разговор о библиотечной этике и культуре обслуживания читателей. Информация о решении аналогичных проблем за рубежом (Швеция, США, Дания, Германия)].
• Сукиасян Э.Р.  Библиотечная конфликтология. За и против// Научные и технические библиотеки.- 2000.- №11.- С.17-24
• Черних О.  Комунікативні аспекти професіоналізму сучасного бібліотекаря// Вісник книжкової палати.- 2002.- №1.- С.17-19