Міністерство освіти і науки України
Хмельницький національний університет
Бібліотека
Бібліотека в
освітньому просторі
Інформаційний бюлетень №7
Хмельницький
2009
Видається за рішенням методичної ради наукової бібліотеки ХНУ №3
від 28.09.2004 року
Головний редактор видання – директор наукової бібліотеки ХНУ
Айвазян О.Б.
Редколегія: Мацей О.О., Онищук Т.К., Петрицька В.М., Костюк О.О.
Відповідальний за випуск Мацей О.О.
Бібліотека в освітньому просторі: інформаційний бюлетень для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області. №7. - Хмельницький, 2009. - 68 с.
Сьомий випуск бюлетеня розглядає тему "Види та форми бібліотечної реклами в бібліотеці ВНЗ". Відображено матеріал, що стосується друкованої реклами та стендової презентації. Подано практичні рекомендації зі створення презентації в бібліотеці. Описано досвід реклами послуг та можливостей бібліотеки за допомогою web-сайту. Подані методичні рекомендації зі створеня рекламних текстів, правильності підбору художньо-графічних і кольорових компонентів рекламних повідомлень.
Видання призначене широкому загалу працівників бібліотек вищої школи.
"Будучи філософією спілкування, реклама цементує зв'язки між людьми, грає безліч ролей: і вчителя, і проповідника, і диктатора, і в значній мірі визначає спосіб та стиль життя".
Бібліотека є складним "організмом" з багаторічними традиціями, вона, як і людина, потребує формування особистого стилю, щоб стати "видимою", "прозорою", мати привабливий вигляд, який запам'ятовується, свій особистий, неповторний імідж.
Реклама органічно увійшла у життя бібліотеки та її читачів. Сьогодні вона відіграє роль інструменту, за допомогою якого читач знає все, або майже все про цей заклад; відображає не тільки інформаційні ресурси бібліотеки, але й можливості, технології, створює більш привабливе уявлення про книгозбірню та її працівників. Реклама книгозбірень активно просуває перед широкою аудиторією їх інтелектуальні "продукти" - ресурси, послуги; виступає не в меншій мірі, аніж комп'ютеризація, засобом модернізації бібліотек, і, накінець, змушує бібліотеки мислити стратегічно, планувати інновації довгострокового характеру, поглиблювати або розширювати свої функції, аж до освоєння якісно нових видів діяльності.
Сьомий номер нашого бюлетеня присвячений видам та формам реклами у бібліотеці вищої школи. На сторінках цього видання, у рубриці "Сучасні технології" Ви знайдете рекомендації щодо створення презентації в бібліотеці. Рубрика "Консультує фахівець" відображає матеріал стосовно друкованої реклами, а також особливості книжкових виставок і стендової презентації, методико-технологічні особливості рекламних текстів та рекомендації з правильного підбору ілюстрацій, кольорової гами при створенні рекламної продукції. Консультація "Web-сайти бібліотек як засіб реклами послуг та можливостей" розміщена у рубриці "З досвіду колег". Законодавчі та нормативні документи, що регулюють рекламну діяльність, зібрані у рубриці "Правове поле". За традицією, у постійному розділі "Книжкова полиця" подані списки літератури з питань, які висвітлює сьомий номер бюлетеня.
Сподіваємось, що матеріал бюлетеня сприятиме підвищенню фахової підготовки працівників бібліотек Хмельницького методичного об'єднання, набуттю нових знань галузі реклами бібліотеки, її ресурсів та послуг.
У перспективі видання бюлетенів: "З досвіду роботи бібліотек Хмельницького методичного об'єднання"; "Якість та комфортність обслуговування в бібліотеках вищих навчальних закладів"; "Інформаційне суспільство. Формування інформаційної культури"; "Професійна культура бібліотекаря: поведінка, культура мови і спілкування, зовнішня культура"; "Болонський процес і бібліотеки ВНЗ"; "Якість – невід’ємна складова роботи сучасної бібліотеки"; тож ще раз запрошуємо Вас до співпраці.
Директор НБ ХНУ
Айвазян О.Б.
Правове поле
Законодавчі та нормативні документи,
що регулюють рекламну діяльность
1. Про рекламу : Закон ВР України від 03.07.1996, № 270/96-ВР
2. Про погодження проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" : Рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 27.02.2008, № 398
3. Про надання роз'яснення [щодо віднесення інформації, яка розміщена у вітрині установи, де відбувається надання послуг, до об'єктів зовнішньої реклами] : Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.11.2007, № 8529
4. Щодо питання розміщення інформаційної вивіски : Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 05.09.2007, № 6635
5. Щодо зовнішньої реклами : Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 13.11.2006, № 81376. Про надання роз'яснень [щодо використання знаків для товарів і послуг у рекламі] : Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.07.2006, № 4827
7. Про надання роз'яснень [щодо розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу] : Лист Державног комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.05.2006, № 3546
8. Щодо питання розміщення реклами на фасаді будинку : Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 31.05.2005, № 4186
9. Щодо мови реклами : Лист Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24.12.2004, № 11733-3-11/17
10. Щодо визначення норм оподаткування податком з реклами інформації, що розміщується на веб-сайті : Лист Державної податкової адміністрації від 10.08.2004, № 15031/7/15-3417
11. Про затвердження Рекомендацій щодо реклами та спонсорування : Рішення; Рекомендація Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 14.07.2004, № 807
12. Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами : Постанова КМ України від 29.12.2003, № 2067
13. Про рекламну інформацію на візитних картках : Лист Державної податкової адміністрації від 29.10.2003, № 8973/6/15-3416
14. Щодо оподаткування операцій з розповсюдження рекламних матеріалів, подарунків і зразків з метою реклами : Лист Державної податкової адміністрації від 03.06.2002, № 3428/6/15-1215-26
15. Про порядок обчислення і сплати податку з реклами : Лист Державної податкової адміністрації від 15.03.2002, № 1661/6/18-0116
16. Щодо рекламного законодавства : Лист Держстандарту від 05.05.2001, № 4-10/15-2989
17. Щодо порядку обкладання податком на додану вартість платних послуг з реклами та оголошень : Лист Державної податкової адміністрації від 22.07.1998, № 8709/10/16-1218
18. Про порядок введення в дію Закону України "Про рекламу" : Постанова Верховної РадиУкраїни від 03.07.1996, № 271/96-ВР
19. Про витрати на рекламу : Лист Головної державної податкової інспекції від 14.03.1996, № 10-114/10-1685
20. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон ВР України від 16.11.1992, № 2782-XII
Перелік складено на основі правової БД "Liga. Client".
Матеріал підготували: Мацей О.О., Чорна Л.П.
Фоміних В.В.,
завідуюча відділу інформаційних технологій
та комп'ютерного забезпечення НБ ХНУ
Мистецтво створення презентацій
На сьогодні новітні інформаційні технології використовуються у всіх напрямах роботи бібліотечної галузі. Не стала винятком методична і масова робота, що включає у себе проведення різноманітних заходів, виступів, лекцій. Для кращого сприйняття слухачами викладеного матеріалу ми застосовуємо у своїй роботі презентаційні матеріали, які урізноманітнюють виступи, зосереджують увагу слухачів на матеріалі, що їм подається.
Принцип створення презентацій однаковий як у програмі "Microsoft PowerPoint", так і в програмі "Presentation Open.Office".
У програмах створення презентацій існує п'ять основних режимів:
- Режим "Слайди" - показує слайд на весь екран, дає можливість редагувати лише один слайд.
- Режим "Структура" - показує текст всіх слайдів презентації.
- Режим "Сортувальник слайдів" - показує мініатюрне зображення всіх слайдів презентації.
- Режим "Сторінки приміток" - показує один слайд з текстовим полем під ним, в яке можна завести текст до слайда.
- Режим "Показ слайдів" - відкриває слайд за слайдом у тому порядку, у якому ви будете демонструвати вашу презентацію глядачам.
Для початку роботи відкрийте програму створення презентацій: меню > файл > створити > нова презентація.
 |
Мал.1. Інтерфейс презентаційної програми. Виберіть автомакет, прийміть рішення; як будете розміщувати текст, малюнки, фото та натисніть "ОК". Відкривається сторінка, на якій зліва розміщено перелік слайдів, а справа розміщено сам слайд, на якому пишете його назву, вставляєте фото або малюнок. Відкрийте формат оформлення > застосувати шаблон оформлення – і виберіть шаблон, який підходить до вашої теми. При виборі шаблона важливі три критерії: аудиторія, тема та форма проведення вашої презентації. Звичайно, необхідно вибрати різні шаблони для конференції професорів та для лекції студентам. Навряд чи яскраві тони підійдуть для першої аудиторії, а в той же час будуть нормальними для іншої аудиторії. Другий критерій – тема. Презентація перед колегами, друзями може бути витримана в легкому жартівливому тоні. І в той же час вибраний вами шаблон може підкреслити серйозність вашої теми. Третій критерій: яким чином ви будете представляти свою презентацію – якщо ви плануєте розмістити її на сайті, то потрібно обмежити графічні елементи на слайдах, щоб презентація швидше відкривалась при відвідуванні сайта користувачами. Також не рекомендується використовувати темний фоновий малюнок для слайдів. |
 |
Мал.2. Вибір шаблону оформлення презентації. Для того, щоб перейти до створення наступного слайда, у переліку слайдів необхідно поставити курсор біля останнього слайда та натиснути кнопку "Enter". Якщо слайд треба вставити між вже існуючими, ставте курсор перед слайдом і натискайте кнопку "Enter". Також це можна зробити за допомогою сортувальника слайдів: меню - вид > структура слайдів. |
 |
Мал.3. Структура слайдів.
Зрозуміло, що використання в презентації фото, таблиць завжди привертає увагу глядачів. Для того, щоб вставити малюнок, фото з файлу, натисніть кнопку "Вставка" > малюнок з файлу або символ. Можна також вставити за допомогою комбінації кнопок Ctrl-C > Ctrl-V. Якщо Вам потрібно вставити у слайд вже готовий текст, фото, таблицю, виберіть меню вставка > об’єкт> створити з файлу. Натискаючи кнопку "Огляд", знайдіть необхідний документ і натисніть ОК. Документ вставляється у слайд. Можливо створити таблицю або діаграму безпосередньо у самій презентації. Для цього на панелі інструментів існують кнопки "Вставити таблицю" і "Вставити діаграму". Таблицю можна створити лише в тому разі, коли у вас на комп'ютері встановлено програми "Word" або "Open.office". Вставка готової діаграми відбувається таким чином: вставка > діаграма > на діаграмі клікніть правою кнопкою "миші" > виберіть тип діаграми > стандартні, нестандартні. Далі виберіть вид діаграми: кругова, графік, конуси, блоки. |
Для загострення уваги на слайді можна зробити примітку, яка може обертатися, вилітати або з’являтися. Після вставки діаграми активізуйте її правою клавішею миші, при цьому можливо вибрати ефект презентації діаграми: виникнення, панорама, жалюзі (вертикально, горизонтально і т. д.). Після створення діаграми необхідно уважно подивитися на неї зі сторони, чи відповідає вона змісту вашого повідомлення.
Презентація – це не місце для довідкових даних та детального аналізу. Кожний слайд повинен бути зрозумілим та коротким. Не можна заповнювати весь слайд текстом і використовувати в слайді більше, ніж три різних шрифта - увага глядачів буде зосереджуватися на оформленні слайда, а не на змісті. І взагалі, слайд повинен бути оформлений просто і без надмірних надлишків.
Анімаційні ефекти нададуть вашій презентації динамічність кінофільму. Анімація – введення спеціальних візуальних або звукових ефектів в презентацію. За допомогою анімації ви можете зробити так, що пункти списку або графіка будуть з’являтися поступово з лівої сторони або з правої сторони екрану і т.д.
Після формування слайдів треба підготувати презентацію для показу. Необхідно її зберегти як > тип файлу > демонстрація.
При демонстрації слайдів іноді буває, що потрібно повернутися назад до конкретного слайда, тому що хтось із слухачів задав питання по попередніх слайдах. Для цього треба клікнути правою кнопкою миші, вибрати команду перехід > навігатор слайдів і в переліку слайдів вибрати той, до якого треба повернутися.
Звертайте увагу на реакцію глядачів на слайди, на їх пози, на те, чи приносить їм задоволення показ, або вони тільки чекають його закінчення. Якщо є можливість, відвідайте які-небудь інші презентації, або проведіть пробну презентацію перед своїми колегами, які можуть дати і позитивні, і негативні оцінки. Присутність на чужій презентації дає вам можливість критично оцінити інші підходи до показу слайдів. Дивіться слайди без упереджень і вирішуйте, що ефективне, а що ні.
Обов'язково потрібно знати:
- Наскільки аудиторія ознайомлена з темою презентації.
- Наскільки детальним повинен бути виклад матеріалу.
- Слухачі є присутніми на презентації добровільно або у обов'язковому порядку. Це дозволить вам взнати, чи цікавляться вони предметом доповіді, чи вам слід спробувати зацікавити їх.
- Ви повинні враховувати час проведення презентації - перед самим обідом, чи після обіду: перед обідом ваші слухачі можуть бути сердиті та заклопотані, а зразу ж по обіді вони будуть сонні та неуважні. Не зовсім уважні слухачі будуть на початку та в кінці робочого дня.
- маленька кімната надихає до спілкування, а велика є дуже офіційною і утруднює контакт з аудиторією;
- темна кімната пригнічує, в той же час світла створює дружню атмосферу;
- холодна чи жарка кімната – крайнощі створюють дискомфорт. Найкраще – прохолодна, тому що у теплій кімнаті ваші слухачі позасинають;
- необхідно, щоб були зручні стільці, інакше слухачі не отримають ніякого задоволення від вашої презентації.
При розробці презентації завжди уявляйте себе на місці ваших слухачів, уявіть собі, що ви сидите в останньму ряду, де звук та освітлення найгірші. Орієнтуйте свій виступ саме на такого слухача.
Адже проведення презентацій належить до сфери шоу-бізнесу, і атмосфера в залі так само важлива, як і сценарій. Такі поради дає нам Кессер Барбара, автор книги "Використання Microsoft PowerPoint 97".
Список використаної літератури
- Борисова О.О. Рекламно-информационные технологии библиотечной деятельности: учеб.-практ. пособие.- СПб.: Профессия, 2006.- 320с.- (Библиотека).
- Вохрышева Е.В. Медиатехнологии - путь в будущее современных библиотек: Учебно-методическое пособие/ Е.В.Вохрышева, В.Н.Стрельников.- М.: Либерея-Бибинформ, 2005.- 144с.- ("Библиотека и время. ХХІ век."; Вып. №17).
- Джей Э. Эффективная презентация: практ. пособ./ пер. с англ. Т.А. Сиваковой.- Минск: "Амалфея", 1997.- 208с.- ("Стратегия успеха")
- Кассер Б. Использование Microsoft PowerPoint 97".- К.: Диалектика, 1997.-320с
- Луценко И. Полная мультимедия!// Компаньон.- 2003.- №3.- С.54-55.
- Ткаченко Н. Добавление мультимедийних эффектов в презентацию// Компьютеры+программы.- 2004.- №8.- С.42-46
Бичко О.М.,
завідуюча інформаційно-бібліографічного
відділу НБ ХНУ
Особливості друкованої бібліотечної реклами
Реклама бібліотеки - це інформація про бібліотеку, її фонди та можливості з метою підвищення популярності послуг книгозбірні.
Функції реклами в складній системі управління бібліотекою різноманітні. Серед них:
• формування попиту на бібліотечно-інформаційні та інші послуги;
• популяризація нових форм і методів обслуговування користувачів;
• зниження ефекту сезонності відвідування бібліотеки читачами;
• сприяння індивідуальності конкретної бібліотечної установи;
• протидія конкуренції (з боку інших бібліотек, органів науково-технічної інформації тощо).
За засобами передачі рекламних повідомлень розрізняють друковану, електронну, зовнішню рекламу.
Мета цієї статті розкрити можливості друкованої реклами.
Друкована реклама – це дуже поширений та один з найефективніших у бібліотечній сфері засобів реклами, розрахований винятково на зорове сприйняття, дає змогу бібліотеці розкрити інформаційні та інші можливості, підкресливши свою унікальність.
Перераховуючи засоби друкованої реклами, називають листівки, афіші, буклети, проспекти тощо. А за видами бібліотечну друковану рекламу поділяють на книжкову, журнальну та газетну.
Одна з головних переваг друкованих засобів реклами пов'язана з можливістю одночасно звернутися до широкої аудиторії, в тому числі і до тієї її частини, яка не відвідує бібліотеку. Інша перевага — відносно довготривалий характер використання різних типів і жанрів друкованої реклами. Плакати і листівки про ресурси бібліотеки, особливо буклети, проспекти, звичайно слугують відвідувачам не один рік. Слід лише потурбуватися, щоб в ці видання не потрапила "одноденна" інформація.
Детальніше зупинимось на окремих засобах друкованої реклами.
Рекламна листівка — один з найпопулярніших типів друкованої реклами. Як правило, це одно- або двосторонні малоформатні видання, що не складаються. Їх перевага — відносна дешевизна. Інший плюс — можливість використання в різноманітних цілях. Перш за все, їх розсилають поштою у вигляді запрошень відвідати бібліотеку, скористатися її традиційними і новітніми послугами. При цьому лаконічно розказують про її ресурси, вказують адресу, розклад роботи. Аналогічний варіант листівок вручають тим, хто щойно записався в бібліотеку.
У формі листівки можуть бути зроблені запрошення на конкретні виставки, вечори або зустрічі з цікавим людьми. Такі запрошення на масові програми розкладають на столиках у вестибюлі, холах, на кафедрах видачі літератури відділів обслуговування. За свідченням бібліотекарів, листівки-запрошення на виставку значною мірою забезпечують успіх експозиції.
Плакат- це малюнок з коротким текстом до нього, що закликає до будь-чого, популяризує, рекламує. Як і листівка, плакат належить до видань, що не складаються. Він багатобарвний, розрахований на залучення уваги з відносно великої відстані.
Залежно від цільового призначення, традиційно виділяють три різновиди плакату:
- рекламуючі книгу або групу книг (журналів, газет);
- бібліотеку і її окремі послуги, форми діяльності;
- такі, що надають допомогу в засвоєнні інформаційних знань, що рекламують, наприклад, довідково-бібліографічний апарат, електронні ресурси.
На відміну від листівок або оголошень, афіша має в своєму розпорядженні достатньо великий простір. На ній можна розмістити велику ілюстрацію: малюнок, фотографію, зображення символіки бібліотеки тощо. Крім того, підбираючи кольори та шрифти, можна позначити більш і менш значущу інформацію. За допомогою вибору певного кольору можна керувати відношенням споживача до реклами, а створюючи необхідне колірне середовище - викликати у споживача реклами необхідні емоції. До того ж, це мобільний жанр: афіші розклеюють не тільки в самій бібліотеці, їх можна розмістити в навчальних закладах, на підприємствах і фірмах, поряд з кінотеатрами і будинками культури, на зупинках транспорту.
Буклетом називають зігнуте в один або кілька разів "гармошкою", трикутником, "будиночком" і т.п. багатобарвне, добре ілюстроване видання. Стосовно бібліотечної специфіки виділяють різні жанри буклета. Найпоширеніший з них — буклет, присвячений бібліотеці (іноді у зв'язку з ювілеєм), а також конкретному її відділу або напрямку роботи.
Розглянемо особливості буклета, що рекламує бібліотеку і її підрозділи. Професійні рекламісти вміють відобразити в ньому багато відомостей, що створюють чудовий образ бібліотеки. Лаконічно висвітлюють історію її створення.. Увага читачів фокусується на етапах розвитку бібліотеки, нових підрозділах, послугах, на зв’язках з різними організаціями тощо. Дуже часто готують цілу підбірку - тобто серію буклетів, де текст звичайно дається більш детально. Наприклад, можна створити буклет "Електронний каталог" або "Електронні ресурси". Готуючи буклет, треба продумати читацьке призначенння, шляхи використання.
Обов'язковим змістовним блоком, що включають рекламні буклети бібліотек, є відомості довідкового характеру: адреси, телефони, розклад роботи різних підрозділів обслуговування (що часто знаходяться в різних місцях), вказується транспорт, яким можна дістатися до бібліотеки, а іноді і схема розташування бібліотечної будівлі.
Виконане у формі буклета запрошення звичайно фокусує увагу на конкретній події: презентації бібліотеки у зв'язку з її ювілеєм, переїздом, відкриттям після ремонту; вернісажі картин місцевого художника; зустрічі з цікавим гостем тощо. Проте, як вже неодноразово підкреслювалося, надзавдання запрошення - акцентувати увагу на достоїнствах бібліотеки, продемонструвати її високі можливості.
Проспект - це багатосторінкове, зброшуроване, добре ілюстроване видання. Фінансові витрати на нього звичайно перевищують витрати на інші різновиди друкованої реклами. Тому, як правило, їх випускають лише великі універсальні і спеціальні бібліотеки. За змістом і оформленням проспект мало чим відрізняється від буклета, хоча формою нагадує книжку, і матеріал в ньому скомпонований в невеликі розділи. До того ж, його лексиці властивий строгий, іноді урочистий стиль. Проспект надає ширші можливості реклами роботи бібліотеки. Можна висвітлити найяскравіші з погляду реклами її сторони. От чому, розробляючи його оригінал-макет, слід ретельно відібрати деталі, продумати композицію, передбачити варіанти як посторінкового читання, так і проглядання конкретних розділів.
Визначаючи зміст проспекту, слід врахувати, що він призначений для тривалішого використання, ніж буклет. Відомості, обов'язкові для буклета, в проспекті можуть виявитися зайвими. Враховуючи, що по своїй функціональній природі проспект, як календар, блокнот і інше видання, близький до сувенірної реклами, його друкують на високоякісному, найчастіше крейдованому папері. З цією метою замовлення розміщують в друкарні, обладнаній сучасним поліграфічним устаткуванням.
Бродсайт - листовий рекламний матеріал великого формату. Складається та розсилається поштою без конверта.
Прайс-лист - перелік продуктів та послуг із вказівкою ціни, наприклад, бібліотечних платних послуг, як правило, без ілюстрацій, без пояснень.
Рекламно-подарункові видання, наприклад: фірмові настінні та настільні календарі, блокноти, папки, записні книжки тощо. Поширюються і під час ділових контактів, і поштою, із вкладанням поздоровчих листівок та візитних карток.
Фотоальбоми, подарункові та ювілейні видання можуть вигідно представити бібліотеку в органах муніципальної влади, стати добрим подарунком діловим партнерам і меценатам. Призначення диктує якість поліграфічного оформлення, продуманість дизайну тощо.
Путівники, довідники читача покликані рекламувати ресурси бібліотеки, підвищувати бібліотечно-бібліографічну грамотність читачів. Маленький формат та невеликий обсяг забезпечують зручність зберігання та використання, а безкоштовний великий тираж дозволяє охопити всі групи читачів.
Пам'ятки, правила, рекомендації для читачів. Вони здатні розкрити всі напрямки діяльності бібліотеки і розробляються серійно в єдиному оформленні. Коротка та конкретна інформація дає змогу, найголовніше, не перевантажувати користувачів конкретикою, чим досягається максимальна запам'ятованість.
Найскладніший етап створенння реклами – це робота над текстом. Гаррі Картер - автор посібника для починаючих рекламну діяльність, вважав, що це робота не одного дня і, навіть, тижня.
Приступаючи до роботи над текстом, важливо знати принципи реклами:
- Чесність по відношенню до читача (рекламуємо тільки те, що дійсно гідно реклами)
- Зацікавленість у допомозі читачеві (все, що робить бібліотека для читача)
- Індивідуальність (позитивні якості бібліотеки, що притаманнні саме їй)
- Легкість оглядання тексту (уникайте сірої маси слів, зробіть текст легким, привабливим для зору)
- Спонукання до негайної дії (вагання приводять до того, що інтерес поступово спадає і запал, що виник під час читання реклами, так і залишається нереалізованим)
- Девіз, слоган, лозунг
- Звернення до читачів, в якому відразу відтворюється заклик до певної читацької групи
- Назва об’єкту
- Перелік позитивних якостей
- Заклик до негайної дії
- Умови, за яких надається послуга
- Адреса, телефон
- Висловлюйтесь стисло, просто, стверджувально, прямо
- Будьте несхожими на інших та оригінальними
- Використовуйте повторювання
- Використовуйте гумор
- Ухиляйтесь від прямих порівнянь з конкурентами
- Давайте чіткі рекомендації, що слід негайно робити читачеві
- Спонукайте до негайної дії
До друкованої іміджевої реклами відносять і книги про бібліотеки, присвячені їм дослідження і популярні видання, бібліографічні посібники тощо. Такі видання привертають увагу до бібліотеки широкого кола громадськості.
Бібліотеки можуть використовувати такий вид реклами, як реклама в книжкових виданнях. Найбільш ефективно розміщувати рекламу в книжкових виданнях навчального та довідкового характеру.
Різновидами друкованої реклами є газетна і журнальна реклама.
Загальнодоступні бібліотеки активно використовують рекламу в періодиці. Тому журнальна реклама є дуже поширеним видом рекламної бібліографії. У бібліотечно-бібліографічній сфері в даний час широке розповсюдження і використання одержали професійні видання, призначені книговидавцям, бібліотекарям, бібліографам, бібліотекознавцям, інформаційним працівникам: "Бібліотечна планета", "Бібліотечний вісник", "Бібліотечний форум України", "Вісник Книжкової палати", "Книжковий клуб плюс", "Книжковий огляд" тощо. На сторінках цих журналів систематично друкуються статті про діяльність бібліотек, інтерв'ю з директорами бібліотечно-бібліографічних, книготоргових установ і організацій, що мають рекламно-бібліографічне значення, хронікально-рекламні нотатки про найважливіші події бібліотечного життя, що анотовані і неанотовані.
Журнальна реклама відрізняється, як правило, великою престижністю, характеризується високою географічною, соціально-демографічною, професіонально-корпоративною вибірковістю, тривалістю існування, високою якістю виконання, значним числом "вторинних" читачів, тобто користувачів, що звертаються до рекламних матеріалів журналу повторно, неодноразово. До недоліків журнальної реклами відносяться тривалий часовий розрив між придбанням місця у журналі та появою реклами, неможливість забезпечити бажану оптимальну частоту появи рекламного обігу.
Інший вид друкованої бібліотечно-бібліографічної реклами — газетна реклама. З погляду реклами газети класифікуются залежно від частоти виходу у світ (щоденні, щотижневі), за охватом аудиторії (національні, місцеві), розміру сторінок, характеру читацької аудиторії (загальна, різні види спеціальної). Переваги газетної реклами — гнучкість, своєчасність, оперативність, широкий обхват національної і регіональної читацької аудиторії, висока довіра до видання. Обмеження і недоліки цього виду носія бібліотечно-бібліографічної реклами: відносно низька якість виконання, як правило, короткочасність існування, незначна аудиторія "вторинних читачів" (газета живе один день), важкість залучення уваги цільової читацької аудиторії до певного виду реклами, розміщеної серед подібних рекламних матеріалів.
Друкована реклама створюється для підвищення статусу бібліотеки, залучення нових користувачів.
НБ ХНУ надає велике значення друкованій рекламі, тому що вона сприяє формуванню гарного іміджу бібліотеки серед читачів. Усі відділи книгозбірні працюють над тим, щоб гідно представити ресурси та послуги бібліотеки. В бібліотеці працює художник, який професійно займається цією творчою діяльністю. У розпорядженні співробітників чорно-білі та кольорові принтери, сканер, які допомагають тиражувати друковану продукцію бібліотеки. Інтер'єр бібліотеки не можна уявити без друкованої реклами. У вестибюлі знаходяться рекламні стенди щодо структури бібліотеки, її ресурсів та послуг. В кожному читальному залі розміщено об'яви, рекламні плакати, прайс-листи. Так, в залі каталогів та електронної інформації знаходяться плакати з рекламою баз даних бібліотеки "Віртуальна довідка", "Навігатор Інтернет-ресурсів", прайс-лист щодо додаткових послуг залу.
Всі масові заходи бібліотеки проводяться із залученням друкованої реклами, яка розміщується заздалегідь на інформаційних щитах університету, бібліотеки.
Особливе значення для популяризації бібліотеки мають такі друковані рекламні матеріали як буклети, які надають загальну, історичну інформацію; розкривають напрямки роботи бібліотеки, основні показники діяльності. Особлива увага відводиться у буклетах науковій бібліотеці ХНУ, розвитку інформаціних технологій. Для представлення бібліотеки на виставці ВНЗ (м.Київ) "Сучасна освіта - 2004" було створено тематичний буклет "Інформаційні технології бібліотеки Хмельницького державного університету".
Вже стало традицією щороку розробляти "Пам'ятку читачеві", яка містить стислу інформацію про структуру бібліотеки, правила користування, режим роботи тощо.
До ювілеїв бібліотека, як правило, видає книги, які містять багато цікавої інформації про основні етапи розвитку університетської книгозбірні та її сучасний стан. Так, у 2002 році до 40-річчя бібліотеки створено книгу "Скарбниця знань університету", у 2007 році до 45-річного ювілею підготовлено довідково-бібліографічне видання "Бібліотека - ключ до пізнання світу" та видання, присвячене просвітницькій роботі наукової бібліотеки "Ми в душах храм будуємо..." До ювілеїв бібліотеки обов'язково готується спеціальний випуск університетської газети, присвячений роботі книгозбірні та працівникам.
Протягом багатьох років НБ ХНУ широко використовує рекламу в періодиці. Всі значні події в бібліотеці висвітлюються на сторінках місцевої преси або в газеті ХНУ "Університет". Наукові публікації працівників бібліотеки, що з'явились у фахових виданнях, теж представляють собою друковану рекламу.
Наукова бібліотека Хмельницького національного університету плідно працює над створенням власного іміджу. Один з методів - це пошук нових шляхів для самореклами через збільшення кількості та покращення якості друкованої рекламної продукції.
Використана література
- Библиотечная реклама: функции и технология // Практический маркетинг в библиотеках. - М. : Либерея, 2005. - С. 123-139.
- Борисова О.О. Библиотечно- библиографическая реклама: Учебно-практическое пособие. - М. , 2002.- 224 с.
- Борисова О.О. Рекламно-информационные технологии библиотечной деятельности: учебно-практическое пособие.- СПб. : Профессия, 2006. - 320 с.
- Борисова О.О. Технология стендовой рекламы в библиотеке // Мир библиографии. - 2003. - № 5. - С. 30-35.
- Організація діяльности бібліотек: Учбово-методичний посібник для студентів бібліотечних факультетів вузів культури / В.О. Ільганаєва, В.Я. Онуфрієва, М.С. Слободяник, В.П. Попроцька. - Х. , 1993. - 108 с.
- Соколова О. Бібліотечна реклама: різноманітність і дієвість//Бібліотечна планета. - 2002.- № 3. - С.13-14.
- Суслова И.М. Практический маркетинг в библиотеках: Учебно-методическое пособие.- М. : Либерея, 2005. -144 с.
Великосельська О.М., вчений секретар НБ ХНУ
Бібліотека і реклама.
Особливості книжкових виставок. Стендова презентація.
Півтора-два десятиліття тому термін "бібліотечна реклама" був відсутній в професійній лексиці. Сьогодні реклама почала відігравати роль інструменту, за допомогою якого читачі знають все або майже все про бібліотеку.
Реклама органічно війшла у життя бібліотеки та її читачів і відображає не тільки інформаційні ресурси, але й можливості, технології, створює привабливий вигляд установі та її співробітникам. Основне призначення бібліотечної реклами - інформування читачів про результати діяльності з метою привернути увагу користувачів до бібліотечно- бібліографічних ресурсів та послуг. Специфіка рекламної діяльності в бібліотечній сфері визначається тим, що реклама одночасно виступає і як елемент маркетинга, і як суттєвий компонент культури. Ця особливість проявляється в різних аспектах рекламної діяльності бібліотеки, допомагаючи вибудовувати пріоритети в визначенні цілей, задач, функцій і організації реклами. Встановлення цілей припускає прийняття рішення про те, для чого буде створюватися реклама. Основні цілі реклами:
- привернути увагу потенційного користувача;
- детально описувати переваги послуг, котрі пропонує бібліотека;
- створювати сприятливий імідж і високу репутацію бібліотеки у населення, адміністрації, ділових партнерів;
- формувати читацькі потреби;
- формувати постійний круг читачів;
- стимулювати попит на послуги;
- нагадувати користувачам про бібліотеку, її діяльність та послуги.
Реклама в стінах бібліотеки спрямована перш за все на активне використання фондів та можливостей. Реклама будь-якої послуги або інтелектуальної продукції є одночасно і рекламою бібліотеки, оскільки містить не тільки інформацію про зміст послуги, яка рекламується, а також відомості про те, де, коли і на яких умовах її можна отримати.
Сучасні бібліотечні спеціалісти усвідомили важливість та необхідність активних дій з формування та підтримки позитивного іміджу бібліотеки, закріпленню його престижу, пабліситі. Імідж - це образ бібліотеки, котрий сформувався на ринку бібліотечних послуг. Іміджева політика має бути довгостроковою, керованою, прогнозованою, направленою на формування суспільної думки, створення ціннісних установок, збільшуючи важливість бібліотечно-інформаційних послуг в очах користувачів.
Ефективність бібліотечної реклами визначається кількістю користувачів бібліотеки та частотою їх звернень до її послуг. Тому поновлення реклами, її оригінальність є важливими умовами результативності.
Зупинимося лише на декількох формах реклами в бібліотеці, а саме:
Книжкові виставки та стендові презентації, як найбільш традиційні, апробовані форми бібліотечно-бібліографічної реклами.
В роботі кожної бібліотеки є своя родзинка. Але всі ми слугуємо книзі, і потрібно зробити все, щоб зустріч з нею стала подією, святом для читача. Бібліотекарі намагаються це робити не лише в особистому спілкуванні з читачем, але й завдяки численним формам візуальної роботи.
Книжкові виставки в практиці бібліотечно-бібліографічної роботи зустрічаються частіше, ніж інші форми візуальної роботи.
Якщо заглянути в історію бібліотечної справи, то виставки в світовій бібліотечній практиці беруть свій початок від демонстрації окремих рідкісних і цінних книг в середньовічних монастирських бібліотеках, так званих "цимелій". В 2-й половині Х1Х століття, коли західноєвропейські книгосховища були вперше відокремлені від читальних залів, в бібліотеках почали експонуватися книги. В 50-ті роки Х1Х століття в Санкт-Петербурзькій Публічній бібліотеці з’являються перші книжкові виставки, організатором яких був відомий мистецтвознавець, громадський та бібліотечний діяч В.В.Стасов, який працював тоді в відділі мистецтва. Ці виставки носили характер музейних експозицій. На них демонструвалися найбільш цінні примірники з книжкових скарбниць бібліотеки.
Інноваційні переміни – невід'ємний атрибут сьогодення. Змінюються погляди людей, а поряд з ними і вимоги до різних форм візуальної роботи. Все частіше поширюється думка про те, що старі форми роботи з читачем виживають себе. Але це не так, і відмовлятися від них рано: вони випробовані часом і подобаються людям.
Книжкова виставка в бібліотеці залишається однією із форм зорової реклами літератури, яка має ціль просування кращих наукових, виробничо-технічних та художніх книг читачам. Основними перевагами книжкових виставок є наочність та оперативність. Таким чином, ми можемо сформулювати визначення книжкової виставки.
Книжкова виставка – це форма просування користувачам кращих видань із числа новинок літератури, або книг, пов’язаних спільною темою, шляхом безпосередньої візуальності, яка обумовлює активну роль читача у виборі книг для читання.
Організація будь-якої книжкової виставки має за мету викликати і закріпити зацікавленість читача до певного важливого питання, стати окремою подією, книгою, темою і, в кінцевому результаті, збільшити попит на книги. Зупинюсь на трьох групах книжкових виставок. Це:
- інформаційні виставки
- тематичні виставки
- віртуальні виставки
Інформаційні виставки – це виставки нових надходжень, нових журналів, виставки "забуті книги", дні інформації.
"Виставки нових надходжень" надзвичайно популярні серед читачів, тому що несуть в собі сучасну оперативну інформацію. В НБ ХНУ щоквартально проводяться "Дні інформації", "Дні нових надходжень", "Дні нових журналів", а також в читальних залах та на навчальних абонементах постійно діють "Виставки нових надходжень".
Виставка "Забуті книги" менш поширена. Вона нагадує про гарні видання, які за різних обставин маловідомі широкому загалу читачів і тому стоять без руху на полицях. На виставках цього типу можуть експонуватися книги з різних галузей знань, які не пов'язані за змістом, тематикою одна з одною. Одночасно практикуються і тематичні виставки "Забутих книг", "Забуті підручники". Прикладом може бути виставка забутих книг з екологічної тематики, сторінки історії, твори маловідомих письменників світової літератури. Можливості цих виставок ще не вичерпані.
Виставкова діяльність успішно перенесена в Мережу, і нині віртуальні виставкові заходи становлять 1% на ринку індустрії подій. Ефективним засобом популяризації бібліотечних ресурсів є віртуальні виставки. Віртуальна виставка — це поєднання традиційного (книжкового варіанту) та новітнього (електронного) способів надання інформації. Її безумовною перевагою є те, що це - умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відеозображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Користувачі у зручний для себе час можуть знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них. НБ ХНУ активно працює над створенням віртуальних виставок на веб- сайті бібліотеки. Відкриваючи сторінку "Віртуальні виставки" (http://lib.khnu.km.ua/inf_res/vistavki), можна ознайомитись із їхнім переліком. Наразі на сайті НБ ХНУ розміщено 11 віртуальних виставок, серед яких можна відмітити: виставку-подорож "Туристичними стежками Хмельниччини", виставку- презентацію видань викладачів ХНУ, тематичні виставки - "Правда про куріння", "Ми мову називаємо святою", "Кар'єра - складові успіху".
Процес народження виставок можна порівняти з творчістю скульптора, художника: отримуєш справжню насолоду, задоволення, коли із загального, поки що неясного задуму створюється загадковий світ книжкової виставки, який наповнений творчістю митців, поетів, філософів. Думаю, що ці почуття знайомі кожному із нас. Книжкова виставка - це погляд на світ, творчість, спосіб поєднати "Я" бібліотекаря з думкою користувача, що є великою цінністю в задоволенні читацького запиту.
Як зробити виставку більш інформативною, привабливою, й, таким чином, актуальною і ефективною? Як зробити, щоб вона викликала інтерес до себе і визвала емоційні, духовні, моральні почуття?
Саме в оформленні тематичних виставок проявляється духовний та професійний потенціал бібліотекаря, його винахідливість, творчий підхід, можливість виразити своє світосприйняття, проявити естетичний смак, читацькі уподобання, індивідуальні якості як фахівця і особистості.Але потрібні теоретичні знання і вміння володіти методикою організації книжкової виставки, яка включає в себе:
вибір теми,
розкриття теми,
формування концепції виставки,
вибір місця розташування,
створення композиційної цілісності,
дизайн та оформлення,
реклама виставки.
Стендові презентації – один із методів візуального розкриття книг і ілюстрацій. Сам термін "стендова презентація" був введений німецьким бібліотекознавцем Дмитром Шмидмайером.
Перевага стендів - в особливостях сприйняття візуальної інформації, з допомогою якої в оптимальній формі відбувається знайомство людини з зовнішним оточенням. Потрібно відмітити, що різниця між поняттям "стендові експозиції" та "стендові презентації" ще дуже незначна, тому зосередемо увагу на стендовій презентації як новій формі проведення конференцій в бібліотеках.
Стендову презентацію як засіб комунікації визначають, як демонстрацію фактів та ідей з використанням малюнків, діаграм, креслень, фотографій, екскізів та інших декоративних елементів на плоскій вертикальній поверхні. В яких ситуаціях можуть бути корисні стендові презентації?
Якщо необхідно в стислій і образній формі при мінімумі тексту продемонструвати результати діяльності бібліотеки.
Другий варіант стендових експозицій – це відповідним чином представлена документація про роботу бібліотеки.
Для стендової експозиції найкраще підходить квадратна форма, розміром 180х200 см. Вона може бути поділена на 6-8 сегментів, в залежності від особливостей розміщення матеріалу. Ідеальний варіант – не намальовані зображення, а створення модульної системи за допомогою магнітів та інших засобів.
Матеріал на стенді підбирають і розміщують так, щоб стендова експозиція читалась за дві хвилини, а підсумки можна було підвести за 30 секунд. Для надписів слід підбирати шрифти, що дозволяють сприймати текст на відстані 1,5 – 3 м. Стендові презентації експонують у добре освітлених приміщеннях. Композиція повинна бути привабливою щодо кольорової гами, шрифтів та організації матеріалів. Розміщення їх повинно бути логічним і не викликати у глядача ніяких сумнівів. Важливо також передбачити додаткові матеріали: резюме, листівки, рекламні буклети, що більш детально розкривають діяльність бібліотеки.
Досвід проведення стендових презентацій показав, що найбільшу зацікавленість та позитивні відгуки мають прості матеріали, які легко сприймаються глядачем. Бажано, щоб матеріали стендових доповідей, як і інших усних повідомлень, архівувались та в подальшому були використані в якості цінних аналітичних документів, що свідчать про етапи розвитку бібліотеки.
Література
- Матлина С.Г. Привлекательная библиотека, или что может реклама: Практическое пособие.- Изд., 2-е, доп. и перераб.- М.: Изд-во Либерия, 2000.-28с.
- Борисова О.О. Библиотечно-библиографическая реклама / Орлов.гос.ин-т иск. и культуры, Рос.гос.б-ка, сектор библиографоведения, Учебно-практическое пособие.- М.: Изд-во МГУК, 2002.-224с.
- Голдина И.Н. Нетрадиционная виставка – это современно // Библиотека. - 2003. -№1. - С.23-24.
- Головко С.И. Библиотечная деятельность: принципы обновления: научно-методическое пособие. - М.: Либерия-Бибинформ, 2008.- 128с.
- Горобченко Э.Н. Содружество прекрасних муз // Библиотека. - 2003. - № 4. - С.57-62.
- Коммисарова Л.Д. Стендовая презентация // Библиотека.- 2002.- №12.- С.40-42
- Комиссарова Л.Д. Социально-психологические технологии в работе современной публичной библиотеки: Методическое пособие. - М.: Издательство Либерия, 2003.- 150с.
- Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка - нова форма популяризації документів // Бібліотечна планета. -2009.- №1.-С.37-39
- Справочник библиотекаря/ Науч. ред.А.Н.Ванеев, В.А.Минкина,- СПб., «Професия», 2002.-448с.- (Серия «Библиотека»)
- Шарова Л. Палитра профессионального мастерства // Библиотека. - 2002. - №8. - С.37-38.
Мацей О.О.,
завідуюча науково-методичним
відділом НБ ХНУ
Особливості складання рекламних текстів
(методичні рекомендації)
Велике значення у рекламному тексті відіграє рекламне звернення. Створення рекламного звернення — це творчий процес, який має три етапи: спочатку необхідно сформувати ідею звернення, потім зміст і, накінець, його форму. Добротна ідея потрібна для того, щоб рекламу помітили. Формування ідеї звернення означає аналіз його варіантів, вибір підходу, за допомогою якого легко досягнути свідомості людини, або, іншими словами, вибрана ідея повинна бути максимально близька цільовій аудиторії. Вибір варіантів ідеї може передбачати серйозний або гумористичний тон, раціональний або емоційний підхід, реалізм або фантазію. Невірний вибір ідеї можливий тоді, коли рекламодавці намагаються бути надзвичайно оригінальними, і коли реклама шокує частину цільвої аудиторії.
Після формування ідеї звернення потрібно досить ретельно підбирати слова у текстах рекламних повідомлень, як друкованих, так і аудіовізуальних. Велике значення відіграє виконання звернення, яке грунтується на завданнях рекламодавця. Адже текст — головне у рекламі. Читаючи текст, кожний повинен відчувати, що звертаються саме до нього. В основі тексту реклами лежить обгрунтування, аргументація. При виборі аргументів важливо враховувати особливості бібліотечно-інформаційних ресурсів, продуктів, послуг, які спонукають споживача, користувача інформацією прийняти рішення про використання того чи іншого продукту. Існує чимало способів подачі аргументів: представлення ланки "проблема — вирішення", демонстрація і свідчення, звернення до адресата, повідомлення про відповідність продукції міжнародним стандартам, використання порівняння і елементів економічного розхрахунку, винесення більш важливих аргументів в підзаголовки, викладення ідеї в захоплюючому жанрі. Актуальність — один із головних факторів при виборі аргументації. Аргументи можуть бути різні, але не потрібно надто вихваляти ресурси чи послуги, споживач (користувач) завжди скептично налаштований і може відвернутись від рекламованого.
До рекламного тексту висуваються вимоги ясності, чіткості, переконливості, зрозумілості, глибини взаємодії на почуття і уяву читачів. Ефективному використанню мови реклами сприяє звернення до різних засобів вираження думки: схожість, якість, кількість, протилежність.
Мова реклами базується на основі усіх відомих функціональних стилів: публіцистичного, наукового, науково-популярного, розмовного, ділового. Використовуються прийоми підкресленої стилізації тексту, пародійності. Застосовуються різні образно-виразні засоби, покликані сформувати в читача, користувача привабливий образ продукту: фразеологічні обороти, приказки, прислів'я, афоризми із улюблених кінофільмів та ін. Рекламна дія посилюється, якщо текст включає невеличкий віршик, тому що рими краще запам'ятовуються. Можливе використання жаргонних слів типу ("мультик", "відік", і т.п.), фольклорних і діалектних зворотів. Але вони повинні відповідати літературним нормам. Слід не використовувати надто довгих або незрозумілих слів, виразів, двозначності. Допускається переробка широко відомих текстів (яка, доречі, широко використовується в рекламі). Але вона повина не порушувати змісту і бути коректною. Використання гумору і жартів особливо доречно при створенні реклами для дітей, молоді, масових користувачів. Наукові бібліотеки також можуть використовувати цей елемент, це дає змогу відвідувачеві сприймати образ бібліотекаря не як "сухаря" і "синьої панчохи", а дотепної та веселої людини. Використовуючи стилістичні прийоми (каламбур, гротеск, карикатуру), слід бути обережними. Їх застосування вимагає бездоганого "знання та відчуття мови".
Створюючи рекламний текст, бібліотекарі віддають перевагу розмовному стилю, що дає змогу створити невимушений, рівноправний характер відносин бібліотеки і користувачів (у тому числі і потенційних). Довірливий характер передбачає і використання однорідних членів речення. Наприклад, реклама для любителів поезії:
Приходьте до нас -
відпочити,
дізнатись про поетичні новинки,
зустрітися з друзями,
познайомити їх з Вашими "пробами пера"!
Основні стилістичні проблеми полягають у тому, що автори текстів (часто ненавмисне) постійно "зводять" мову бібліотекаря і читача. Бібліотечні працівники, бібліографи зазвичай використовують професійну лексику; наприклад, усно або письмово запрошують відвідувача прослухати "тематичний бібліотечно-бібліографічний огляд літератури", або попрацювати з "систематичним чи алфавітним каталогом, газетно-журнальною картотекою", "рекомендаційним покажчиком літератури". Бажано по можливості рідше застосовувати суто бібліотечні терміни ("рубрикатор", "книговидача", "роздільник" та інші). Навряд чи читач сприйме позитивно і таке послання: "Сподіваємось, що наш путівник дасть змогу Вам детальніше взнати про структурні підрозділи нашої бібліотеки, їх призначення і можливості користуватися ними!". Адже читачу цікаве зовсім інше: отримати "підручник для іспиту", яку літературу з його проблеми можуть запропонувати у бібліотеці. Необхідно виключити забороняючі, вимагаючі, а інколи і погрозливі інтонації. Вислови типу: "Книга, невірно розміщена на полиці — загублена книга", або "Бібліотекар не взмозі підібрати книгу за Вас" не коректні, тому що несуть заперечення а не ствердження. В якості допустимого може слугувати листівка-нагадування: "Нічого не забули?". На листівці доречно розмістити зображення, яке б нагадувало про необхідність повернення книги в бібліотеку.
Бажано, щоб текст, запропонований упорядниками для рекламного видання, лежав в одній змістовій площині і концентрувався навколо одного задуму. Інколи читачу повідомляють, що тут є відділ рідкісних книг та рукописів, і одночасно, що ця бібліотека - "храм книги". Як правило, у рекламному тексті виділяють ключові слова. Їх розташовують окремо, щоб надати їм інформаційного наголосу, підкреслити головну думку. У книзі Д.Картера "Ефективна реклама" наведені такі поради зі складання рекламних текстів: висловлюйтесь просто, цікаво, прямо, стверджувально, керуйтесь здоровим глуздом, викладайте факти, будьте лаконічні.
З приводу розміру рекламного тексту існує думка, у відповідності до якої об'ємний (в межах розумного) має перевагу перед коротким. Вже візуально складаєтся думка, що бібліотека має що повідомити читачеві, а потенційні користувачі зацікавлені отримати якомога більше відомостей про ресурси, послуги, бібліотечну продукцію.
Надзвичайно важливий для рекламного повідомлення є заголовок, який в простій і лаконічній формі доводить до читача (користувача інформації) суть того, що рекламіст намагався повідомити. Експерименти довели, що заголовки довжиною 10 та більше слів сприймаються гірше, ніж короткі, хоча фіксувались і випадки вищої ефективності заголовку більшої довжини, яка диктувалась доцільністю, характером рекламного повідомлення. Довгий заголовок ефективний, якщо він інформативний, повідомляє щось суттєве. В заголовки доцільно включати назви бібліотек, послуг, ресурсів. Якщо цього не робити, то користувачі, які читають переважно тільки заголовки реклами, так і не дізнаються, що і ким рекламується. Запам'ятовуваність заголовка буде кращою, якщо він містить цитату і подається в лапках. При написані будь-якого тексту слід керуватись побажаннями лідера рекламної індустрії Девіда Огілві: "Чим більше Ви наводите фактів, тим більшим буде попит на Ваш товар. Головне, щоб текст був добре написаний. Тексти, побудовані на прописних істинах, ніхто читати не буде".
Сприйняття тексту підвищується при вмілому використанні початкових абзаців, заголовків, підзаголовків, висячого абзацного рядка, напівжирних шрифтів та курсивів, стрілок, зірочок, вдало вибраного інтервалу, розділових знаків, які в рекламних текстах виконують, як правило, сигнальну функцію, допомагають змістовному виділенню частин рекламного тексту та посиленню ефективності дії реклами на аудиторію.
При поліграфічному відтворенні тексту необхідно враховувати особливості шрифтів, які використовуються і відіграють важливу роль в рекламних повідомленнях, оскільки вони керують увагою читачів.
Увагу аудиторії привертає також наявність в рекламі відомої персони, яка нерідко стає "обличчям фірми", - чемпіона світу, олімпійських ігор, кіно- і телезірки, відомого письменника, політичного, історичного, державного діяча.
До недоліків багатьох рекламних видань можна віднести нерівномірний розподіл тексту, надлишок порожнього місця, відсутність адрес, телефонів, імен. В кожному рекламному виданні обов'язково має бути товарний знак (образотворчий, словесний або змішаний), який відповідав би таким вимогам, як простота, індивідуальність, легкість сприйняття, функціональність, адекватність, змістова привабливість.
Дотримуючись цих правил, рекомендацій, ви зможете досягнути високого рівня якості у створенні рекламної продукції бібліотеки, яка є важливим інструментом в популяризації її можливостей, ресурсів та послуг.
Література
- Библиотечная реклама: функции и технология// Практический маркетинг в библиотеках.- 2005.- С.123-139.
- Борисова О.О. Рекламная кампания библиотек// Библиография.- 2001.- №6.- С.56-64
- Борисова О. О. Рекламно-информационные технологии библиотечной деятельности: учеб.-практ. пособие / О. О. Борисова; Орловский гос. ин-т культуры и искусств. - СПб.: Профессия, 2006. - 320 с.
- Борисова О.О. Библиотечно-библиографическая реклама / Орлов, гос. ин-т иск. и культуры, Рос. гос. б-ка, сектор библиографоведения. Учебно-практическое пособие, - М.: Изд-во МГУК, ИПО Профиздат, 2002. - 224 с.
- Головко С.И. "Реклама - предмет увлекательный"// Библиотека.- 2004.- №6.- С.76-78.
- Кельдышева Н.Я. Рекламируем библиотеку// Библиотековедение.- 2000.- №6.- С.86-88
- Клюев В.К. Научные основы рекламной деятельности библиотеки// Библиография.- 2003.- №3.- С.97-100
- Матлина С. Г. Привлекательная библиотека, или что может реклама: Практическое пособие. -Изд. 2-е, М34 доп. и перераб. - М.: "Издательство Либерея", 2000.-128 с.
Мацей О.О., завідувачка
науково-методичним відділом НБ ХНУ
Художньо-графічні і кольорові компоненти рекламних повідомлень
(методичні рекомендації)
Добре продумане зображення має здатність виконувати такі рекламні задачі:
- Привертати увагу до джерела рекламної інформації.
- Викликати цікавість до продукції або послуги бібліотеки.
- Показувати переваги товару, який рекламується, його специфічні особливості.
- Пояснювати образотворчими засобами зміст заголовка рекламного повідомлення.
- Розтлумачувати будь-яку частину рекламного тексту.
- Доповнювати текст.
- Популяризувати товар (ресурси), послугу.
Підвищити ефект реклами можна через кольорову гаму, правильний підбір якої займає у створенні фірмового стилю надзвичайно важливе місце. Адже одні кольори діють заспокійливо, інші – збуджують, треті – ніяким чином не впливають на людину. Тому підбирати кольори слід так, щоб вони створювали оптимістичний настрій. Одначе, створюючи поєднання вишуканих відтінків, слід подумати, чи завжди буде у вас можливість абсолютно точно відтворювати їх в усіх зразках вашої рекламної продукції. Часто навіть незначне відхилення від кольору-еталону може викликати негативну реакцію адресата. Займаючись підготовкою плаката, буклета або іншої друкованої реклами, надзвичайно важливо ретельно продумати дизайн: вірно розташувати текст, знайти ефективну картинку та підібрати ту кольорову гаму, на фоні якої ваша реклама буде сприйматись найкращим чином. На жаль, до вибору кольору до цих пір ставляться, як до чогось другорядного, надаючи перевагу особистим вподобанням, а не науковому підходу.
В рекламних засобах широко використовують кольорові контрасти. Наприклад, розміщують сірий предмет на чорному фоні, якщо потрібно, щоб даний предмет показувався більш світлим, і розташовують його на білому фоні, якщо намагаються його показати більш темним, ніж він є насправді. Зелений предмет на червоному фоні здається більш зеленим. Це явище пояснюється тим, що при межуванні двох додаткових кольорів посилюються їх якості. Семантика кольору знайшла широке застосування в індустрії реклами. Колір впливає на наше сприйняття, і розуміння цього дає змогу створювати більш ефективну рекламну продукцію.
Червоний колір – збуджує, але швидко втомлює, налаштовує на рішучість і може викликати у людини сильне бажання здійснити той чи інший вчинок. Даний колір здатен швидко привернути до себе увагу, зафіксувати погляд на предметі реклами. Семантика цього кольору – увага, не проходьте повз; рішуче, необдумано піддавайтесь першим почуттям. Одначе, застосування кольору повинно бути в міру. Так, незначна деталь оголошення, виділена червоним, буде доречною і зразу ж приверне увагу, в той час як надмірне його використання здатне викликати у користувача агресивність і навіть роздратування предметом реклами.
Помаранчевий – сприймається як гарячий, зігріває, підбадьорює, допомагає викликати приплив життєвих сил, надає оптимістичний тонус. У стародавньому світі його вважали кольором здоров’я і творчості. Помаранчевий колір додає активності, але при цьому надає відчуття внутрішньої рівноваги і душевної гармонії.
Жовтий – налаштовує на комунікабельність. Це колір відкритості та товариськості. Він допомагає набути внутрішній спокій. Крім того, жовтий здатен «наділити» предмет інтелектом, тому цей колір буде вдалим в рекламі інформаційних продуктів і послуг.
Зелений – діє заспокійливо на нервову систему людини, знімає роздратування, гостроту переживань. Цей колір має цілющу, розслаблюючу дію. Він буде доречним та ефективним у рекламі екологічної, медичної літератури, центрів здоров’я і охорони навколишнього середовища.
Рожевий – чудовий помічник у сфері особистих відносин: він посилює відчуття, робить нас більш уважними, лагідними і чуйними. Діапазон використання цього кольору може бути досить широким.
Блакитний – також налаштовує на область почуттів, але більш високих. Це колір дружньої приязності, спорідненості душ. Блакитний – колір миру і всезагальної гармонії. Він здатен надати предмету цілісність, а питанню – глобальність і сприятливе вирішення.
Синій – допомагає сконцентруватися на найбільш необхідному: не розпорошуватися по дрібницях. Синя деталь у рекламі відразу ж приверне до себе увагу, і, на відміну від червоної, ніколи не викличе негативних емоцій.
Фіолетовий – колір внутрішньої зосередженості: він допоможе відмежуватися від усього непотрібного у даний момент, сконцентруватися на головній проблемі. Ще одна цікава деталь – фіолетовий гарно стимулює роботу мозку і сприяє вирішенню творчих завдань.
Коричневий – спокійний колір, асоціюється з теплом та комфортом і може використовуватися у рекламі будь-чого.
Чорний – колір самозанурення: він допомагає від усього відмежуватися, замкнутися і сконцентруватися на вирішені тієї чи іншої проблеми. Одначе, в цей же момент даний колір різко понижує настрій, здатен налаштувати на меланхолію і смуток. Завдяки чорному кольору відчувається одинокість, ізоляція від навколишнього світу. Саме тому даний колір у рекламі краще не використовувати. Ця рекомендація звичайно ж не поширюється на шрифт та таблиці.
Сірий – викликає апатію та нудьгу.
Білий – колір повної відкритості, готовності сприймати світ в усьому його різнобарв’ї. Він не несе ніяких неприємних вражень. Моно-використання цього кольору в друкованій рекламі здатне створити нейтральний ефект, коли споживачу реклами просто повідомляється інформація, без розстановки будь-яких акцентів та пріоритетів.
Золотий – символізує багатство і розкіш.
Колір допомагає реалістично зображувати предмети, викликає та закріплює бажані асоціації, сприяє створенню символів, надовго залишається в пам’яті. При розробці рекламних засобів важливо використовувати правильно підібрані поєднання кольорів, враховуючи особливості їх взаємодії.
Аналіз словесної і конічної частин рекламного оголошення дає змогу зробити висновок про те, що воно – важливий засіб масової взаємодії, специфіка якої проявляється і в змісті, і в композиції, і в особливому графічному та текстовому відтворенні. Вдале поєднання кольорової гами, чудові ілюстрації нададуть змогу досягнути високого рівня якості рекламного звернення, забезпечать в оптимальних випадках лідерство бібліотечно-бібліографічної реклами, її соціальну значимість. Адже від ефективності, успішності реклами бібліотеки багато в чому залежить стабільність її матеріального положення, кількість користувачів, престиж та імідж.
Література
- Борисова О. О. Рекламно-информационные технологии библиотечной деятельности: учеб.-практ. пособие / О. О. Борисова; Орловский гос. ин-т культуры и искусств. — СПб.: Профессия, 2006. - 320 с.
- Борисова О.О. Библиотечно-библиографическая реклама / Орлов, гос. ин-т иск. и культуры, Рос. гос. б-ка, сектор библиографоведения. Учебно-практическое пособие, - М.: Изд-во МГУК, ИПО Профиздат, 2002. - 224 с.
- Матлина С. Г. Привлекательная библиотека, или что может реклама: Практическое пособие. - Изд. 2-е, М34 доп. и перераб. — М.: "Издательство Либерея", 2000. - 128 с.
- Никулина М. Какая нам нужна реклама?// Библиотека.- 2002.- №11.- С.5.
- Чрелашвили О. Реклама в библиотеке и реклама библиотек// Библиотечное дело.- 2004.- №8.- С.31-34.